Усі дороги ведуть до Риму. Прев'ю Джиро д’Італія-2023

Уже в суботу, 6 травня на узбережжі Адріатичного моря в регіоні Абруццо стартує перший Гран тур велосезону 2023 року – 106-а в історії Джиро д'Італія. На відміну від Тур де Франс, Джиро не має фіксованої точки фінішу, і цього року гонка фінішує 28 травня в столиці Італії, Римі. За межі рідної країни «Корса роза» в нинішньому році виїде лише одного разу – на фініш 13-го етапу і початок 14-го, що будуть розташовані у Швейцарії.

Загалом організатори знову порадували цікавим і насиченим маршрутом. Уже на першому тижні будуть важливі з точки зору загального заліку етапи, хоча, як зазвичай, усе найскладніше та найцікавіше зосереджене на третьому тижні, коли гонщики заїдуть в Альпи.

Незважаючи на складні гори, організатори Джиро постаралися зберегти баланс, і додали в маршрут одразу три індивідуальні розділки (на першому, дев'ятому і 20-му етапах) сумарною дистанцією 67,7 км. Сумарно Джиро-2023 – це 21 етап загальною дистанцією 3448 км. На відміну від Туру і, особливо, Вуельти, організатори Джиро не надто вітають тренд до скорочення дистанції етапів: на Джиро-2023 одразу 6 з 18 групових етапів будуть за дистанцією перевищувати позначку в 200 км.

Ключові етапи

П'ятниця, 12 травня – 7-й етап, Капуя – Гран Сассо д'Італія (Кампо Імператоре), гірський етап

Уже перший тиждень Джиро-2023 подарував перший серйозний гірський етап – гірський фініш на Гран Сассо в Апеннінах. У середині 218-кілометрової ділянки на гонщиків чекатиме штурм Роккаразо – висоти, яка свого часу також приймала фініш етапу Джиро.

А потім – багатоступеневий підйом на Гран Сассо на висоту 2130 метрів над рівнем моря. Перша його частина – підйом Калашіо: 13,5 км із середнім градієнтом 6,0%. Потім довгі пологі шматки і фінальна частина підйому на Гран Сассо: 4,5 км із середнім градієнтом 8,2%.

Про такі етапи прийнято говорити, що вони не визначатимуть підсумкового переможця, але визначать багатьох переможених. З огляду на те, що вже на четвертому етапі на гонщиків чекатиме гірський фініш у Лаго Лачено, на Гран Сассо зміни в загальному заліку можуть бути більш фундаментальними.

Неділя, 14 травня – 9-й етап, Савільяно суль Рубіконе – Чезена, 35 км, індивідуальна розділка

Завершувати програму першого тижня Джиро буде друга, найдовша і найкласичніша з трьох розділок нинішньої «Корса роза». 35 абсолютно рівнинних і не дуже складних в технічному плані кілометрів, частина з яких буде проходити неподалік від морського узбережжя з сильними вітрами – територія для чистих роздільників а-ля Філіппо Ганна і дуже непросте випробування для чистих гірників. Зміни в загальному заліку за підсумками цього етапу будуть дуже суттєвими.

П'ятниця, 19 травня – 13-й етап, Боргофранко д`Іврея – Кранс Монтана (Швейцарія), 207 км, гірський етап

Переносимося на кінцівку другого тижня. 13-й етап – напевно, найбільш суперечливий на нинішній Джиро в плані очікувань. З одного боку – два важких перевали в середині дистанції. Спочатку – штурм Гран Сен Бернара (34 км, 5,5%). На його вершині буде розташована «Чіма Коппі» – найвища точка маршруту нинішньої Джиро, 2469 м над рівнем моря. Саме там гонщики опиняться на території Швейцарії, де на них одразу ж після цього чекатиме страшний перевал Круа де Куйор: 15,4 км, 8,8%. Перша половина цього підйому – це сходження до гірськолижного курорту Верб'є, що було в маршруті Тур де Франс-2009 і запам'яталося однією з найбільш вражаючих перемог у кар'єрі Альберто Контадора.

Здавалося б, два таких монстри в середині етапу – передумови до епічної битви? Не факт, бо кінцівка етапу не вражає. Після спуску з Круа де Куйор – майже 23 км рівнини та пологий фінальний підйом на Кранс Монтану. Так, за цифрами (13,1 км, 7,2%) все виглядає дуже непросто, але пологі фінальні кілометри псують загальну картину. Друга половина підйому в Кранс Монтану повторює розв'язку етапу Туру Швейцарії-2009, де перемогу здобув Тоні Мартін, а третім став ще один антигірник, Фабіан Канчеллара. Так, обидва на той час були, напевно, в найкращій гірській формі у своїй кар'єрі, але все ж результати досить красномовні.

Так чи інакше, етап, на якому багато аргументів і на користь епічної битви, і на користь великого розчарування. Що в підсумку переважить – сказати складно.

Вівторок, 23 травня – 16-й етап, Саббіо К'єзе – Монте Бондоне, 203 км, гірський етап

На третьому тижні гонщики заїдуть в Доломіти, і почнеться все у вівторок з етапу до Монте Бондоне, куди Джиро не приїжджала з часів блискучої перемоги Івана Бассо в 2006 році. На шляху до фінального підйому буде чотири перевали, найскладніший з яких – Пассо ді Санта Барбара 1-ї категорії: 12,7 км, 8,3%.

Фінальний підйом на Монте Бондоне штурмуватимуть з більш простого боку, від Альдено, а не від Тренто, як у 2006 році. Від Альдено підйом на Бондоне – це 21,4 км із середнім градієнтом 6,7%. Картину псує довге виположування в середині дистанції, але одразу після нього – відрізок у 7,5 км із середнім градієнтом 8,2% – розібратися буде де.

П'ятниця, 26 травня – 19-й етап, Лонгароне – Тре Чіме ді Лаваредо, 183 км, гірський етап

Наприкінці третього тижня на гонщиків чекає божевільна зв'язка з трьох поспіль надважких етапів у Доломітах. Наступного дня після фінішу в Дзольдо Альто на гонщиків чекає найскладніший, по-справжньому королівський етап цьогорічної Джиро з фінішем біля Тре Чіме ді Лаваредо – легендарного тризуба, який справедливо вважається справжнім символом і, напевно, найкрасивішою вершиною в Доломітах, яка щорічно приваблює тисячі туристів.

Ще до фінального підйому на Тре Чіме ді Лаваредо на гонщиків чекає чотири перевали, з яких тільки перший, Пассо Камполонго, можна назвати відносно простим. Далі на гонщиків чекають Пассо Вальпарола і убивчий Пассо Джау (9,9 км, 9,3%), який багато хто (наприклад, легендарний Джільберто Сімоні) вважає взагалі найскладнішим у Доломітах.

Після Джау – спуск у Кортіна д'Ампеццо і штурм Пассо Тре Крочі. Спуску після нього фактично і не буде: одразу виїзд до озера Мізуріна і фінальний штурм Тре Чіме ді Лаваредо. Основна його частина – це фінальні 4 км із середнім градієнтом 11,7%. Наприкінці такого важкого етапу – просто вбивче випробування.

Субота, 27 травня – 20-й етап, Тарвізіо – Монте Луссарі, 18,6 км, гірська розділка

Ну а якщо етапу до Тре Чіме гонщикам виявиться замало – наступного дня на них чекає важка гірська розділка. Перша половина рівнинна, після чого – надважкий підйом на Монте Луссарі: 7,3 км із середнім градієнтом 12,1%, причому перші 5 км – із середнім 15,3.

Як зазвичай у таких випадках, побачимо пересаджування з розділочного на звичайний шосейний велосипед біля підніжжя підйому. За день до фінішу в Римі всі питання в загальному заліку будуть закриті саме на вершині Монте Луссарі. Головне – щоб страх перед цією розділкою не сковував гонщиків у попередні дні.

Дійові особи

Дуелянти

Двома головними претендентами на перемогу в Джиро вважаються гонщики, які на двох виграли останні чотири видання іспанської Вуельти – тріумфатор 2019 – 2021 років Прімож Рогліч та минулорічний чемпіон Ремко Евенпул.

Для Пріможа Рогліча це третя в кар'єрі участь у Джиро і другий захід на загальний залік. Попередній, у 2019 році, завершився третім місцем у загальному заліку попри статус головного передстартового фаворита. Все ж за межами Вуельти словенець залишається гонщиком нереалізованих амбіцій. Останніми роками лідера «Jumbo Visma» постійно переслідують форс-мажори, які не дають йому змоги дістатися фінішу. Кумедна статистика: Рогліч зійшов з трьох з чотирьох останніх Гран турів, в яких брав участь, але при цьому виграв три з чотирьох останніх Гран турів, на яких дістався до фінішу.

Getty Images/Global Images Ukraine. Прімож Рогліч

Після травм річної давнини були сумніви в тому, що 33-річний словенець ще здатний повернутися на топ-рівень, але впевнені перемоги на Тіррено-Адріатико і Турі Каталонії в березні це питання зняли. Що, втім, не гарантує йому перемоги в Джиро, адже суперник дуже серйозний.

Ремко Евенпула з ранніх років називали вундеркіндом і мегаталантом, але в його здібностях як гірника і багатоденника були сумніви. І навіть попри перемогу в минулорічній Вуельті не можна сказати, що ці сумніви були остаточно розвіяні. Все ж та Вуельта була досить простою за маршрутом, а коли справа дійшла до зв'язки важких гірських етапів, бельгійцю було дуже непросто. Нинішню Джиро простою в плані рельєфу точно не назвеш, тому лідеру «Soudal Quick Step» просто не буде.

Кумедно, що в обох топ-фаворитів нинішньої Джиро приблизно ті ж сильні та слабкі сторони. Обидва сильні роздільники, обидва домінують на середньогірських етапах, але при цьому мають проблеми з відновленням і навичками керування велосипедом. Останнє не дивно з огляду на те, що і Рогліч, і Евенпул у велоспорт перейшли доволі пізно, у пізньому віці – словенець зі стрибків на лижах з трампліну, а бельгієць – з футболу.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ремко Евенпул

Коли гонщики настільки схожі, складно виокремити, які чинники можуть схилити шальки терезів на користь когось із них. Але ми все ж спробуємо. Головний аргумент на користь Евенпула простий: він молодший і, складається враження, все ж трохи сильніший. За Рогліча говорить його фінішний спринт, який допоможе збирати боніфікацію, і сила команди: Сепп Кусс, Роан Денніс* (якщо буде в нормальній готовності та настрої) і Ян Тратнік виглядають переконливішими за тих людей, на яких зможе розраховувати в горах Евенпул, хоча Ян Гірт – дуже сильний козир у рукаві у бельгійця. Що переважить у підсумку? Сказати складно. Уболівальникам залишається лише сподіватися, що ця дуель не буде занадто закритою (а такі побоювання є), і що її долю не вирішить форс-мажор.

* – Денніс разом із Семом Ооменом з'явилися в складі «Jumbo Visma» на Джиро в останній момент замість Тобіаса Фосса і Роберта Гесінка, які заразилися коронавірусом (на заміну Гесінку спочатку заявили Йоса Ван Емдена, але й той заразився ковідом – довелося міняти на Оомена). Розмін, який, звичайно, послаблює команду Рогліча, але вона все одно виглядає на папері сильнішою за «Deceuninck Quick Step».

Update. Буквально перед публікацією матеріалу стало відомо про те, що перед стартом Джиро на тренуванні впав Ян Тратнік. Словенець отримав травму і на старт Джиро не вийде. Поки що не відомо, чи встигне «Jumbo Visma» заявити іншого гонщика замість Тратніка.

«Ineos Grenadiers»

За останні роки в найбагатшій команді світу, «Ineos Grenadiers», відбулися фундаментальні зміни. У колективі Дейва Брейлсфорда більше немає найсильнішого багатоденника світу, зате дуже широкий вибір фаворитів другого ешелону. Часи чіткої внутрішньокомандної ієрархії пішли в минуле – тепер на статус лідера «Ineos Grenadiers» претендує ледь не половина складу команди на Гран тур. Те ж саме буде і на нинішній Джиро.

З четвірки потенційних генеральщиків найавторитетнішим і найіменитішим є переможець Тур де Франс-2018, Герейнт Томас. Однак нинішній сезон у нього поки що не складається, та й під кінець Джиро йому стукне вже 37 років. Тому сумнівів у здатності Томаса поборотися за найвищі місця на Джиро достатньо.

Getty Images/Global Images Ukraine. Герейнт Томас

А головною ставкою «Ineos Grenadiers», на нашу думку, стане сенсаційний чемпіон Джиро-2020, Тао Геогеган Харт. Він схожий на гонщика, який виходить на пік форми раз на 3-4 роки, і зараз, схоже, цей момент настав – вперше з часів тієї перемоги на Джиро. Харт нещодавно виграв Тур Альп, який ще у своїй попередній версії (Джиро дель Трентіно) вважався генеральною репетицією Джиро. Навряд чи Тао вистачить класу повторити своє досягнення 3-річної давності, але заїхати на подіум йому цілком під силу.

Перед стартом сезону здавалося, що головною надією «Ineos Grenadiers» на Джиро буде молодий і талановитий новачок команди Таймен Аренсман, який минулого сезону замкнув топ-6 Вуельти. Однак у 23-річного нідерландця в нинішньому сезоні не виходить нічого, і на Джиро він приїжджає в статусі не більше ніж темної конячки. Не скидаємо з рахунків і Павла Сівакова, який змінив громадянство на французьке. У нинішньому сезоні він потрапив у топ-10 загального заліку всіх чотирьох багатоденок, які проїхав: Етуаль де Бессеж (5-те місце), Вуельта Андалусія (10-й), Париж – Ніцца (9-й) і Тур Альп (7-й). Хоча в ієрархії «Ineos Grenadiers» він лише четвертий номер.

Італійські надії

Після завершення кар'єри Вінченцо Нібалі зірок першої величини серед багатоденників у Італії немає. Ситуацію для господарів ускладнює і коронавірус Джуліо Чікконе – лідер «Trek Segafredo» змушений Джиро пропустити.

Але все ж повболівати італійцям буде за кого. У хорошій формі перебуває віцечемпіон Джиро-2021 Дам'яно Карузо. Він один з тих небагатьох фаворитів Джиро, хто проїхав до кінця недавній Тур Романдії, і замкнув там топ-3 загального заліку. Навряд чи гонщику «Bahrain Victorious» вдасться повторити свій успіх 2-річної давнини, але топ-6 у загальному заліку – завдання цілком реалістичне.

Getty Images/Global Images Ukraine. Дам'яно Карузо

Доменіко Поццовіво планував завершити кар'єру наприкінці минулого сезону, але раптово підписав контракт з «Israel Premier Tech». Очікувань від 40-річного ветерана з 10 гоночними днями в поточному сезоні немає, але здивувати він здатний – якщо не в загальному заліку, то як мінімум перемогою на одному з гірських етапів.

Лоренцо Фортунато увірвався в еліту два роки тому перемогою на Дзонколані. Тепер же 26-річний гонщик «Eolo Kometa» прицілюється і до загального заліку. Напередодні старту Джиро він став п'ятим на Турі Альп і виграв іспанську багатоденку категорії 2.1 Вуельта Астурії, на якій випередив таких людей, як Ейнер Рубіо чи Іван Раміро Соса.

Решта

Серед інших претендентів відзначимо насамперед Жоау Алмейду, який за наявності трьох розділок може поборотися за призове місце. Рік тому португалець упевнено йшов на четверте місце в загальному заліку, але захворів на коронавірус на третьому тижні. Загадкою залишається партнер Алмейди по «UAE Emirates» Джей Вайн. Він став відкриттям торішньої Вуельти, вигравши два гірських етапи, і добре почав цей сезон – з перемоги на Тур Даун Андер наприкінці січня. Але потім була травма коліна на Турі ОАЕ в лютому і жодного гоночного дня відтоді. Вайн вже давно відновився, але готуватися до Джиро вирішив без гонок. Що з цього вийде – сказати складно.

Дев'ятим на торішній Джиро став Х'ю Карті, але для 28-річного британця це не межа можливостей, третє місце на Вуельті-2020 – найкраще тому підтвердження. Поточна форма у лідера «Education First» у повному порядку: у квітні він став другим на Турі Альп, програвши тільки Тео Геогегану Харту.

Getty Images/Global Images Ukraine. Х'ю Карті

«Bahrain Victorious» цього разу роблять ставку на Джека Хейга, якому до снаги потрапити в топ-5. У представника країни-агресора Александра Власова нинішній сезон виходить поки що помітно слабшим за минулий, але потрапити в топ-5, як і два роки тому, він може.

Віце-чемпіону Джиро 2013 і 2014 років Рігоберто Урану вже 36 років, найкращі роки його кар'єри вже позаду, але потрапити в топ-10 загального заліку йому ще під силу – що колумбієць і довів, наприклад, на торішній Вуельті. Можуть поборотися за високе місце в загальному заліку французи Тібо Піно і Варрен Баргіль. Хоча існує висока ймовірність того, що обидва виявляться просто мисливцями за окремими гірськими етапами, і, можливо, майкою гірського короля.