Фініта для Беніто, або Як Луческу дивує кадровим вибором

UPD 17:00: текст написаний і вперше опублікований на Sport.ua до початку матчу «Динамо» проти «Руху» (1:1), в якому Беніто знову з'явився у стартовому складі команди, але цього разу йому вдалося відзначитися асистом - щоправда, вже після перерви вінгер був замінений на Антона Царенка.

Буквально напередодні у вітчизняному інформаційному просторі з'явилася чергова цікава «дрібничка» - нібито після завершення поточного сезону керівництво «Динамо» планує розпрощатися з низкою футболістів, котрі не виправдовують покладених очікувань, особливо в аспекті зарплат, які вони мають за контрактами. Було навіть озвучено три конкретні прізвища – воротар Денис Бойко, правий фулбек Олександр Караваєв та правий вінгер Беніто.

По перших двох складно щось говорити, особливо з огляду на ту обставину, що і Бойко, і Караваєв раніше віддали безліч сил та енергії на благо команди. Отже, їх потенційний (хоча в аспекті як мінімум Караваєва, здається, аж ніяк не вирішений наперед, як це подає джерело!) відхід стане логічним завершенням співпраці, коли обидві сторони отримали максимум користі одна від одної і в якийсь момент вирішили розійтися.

А ось із Беніто ситуація проглядається набагато більш цікава. Цей нігерійський вінгер, нагадаємо, прийшов до «Динамо» за півроку до появи у клубі Мірчі Луческу. На той момент «біло-синіх» очолював Олексій Михайличенко, котрий не виступав проти підписання легіонера, який був одним із численних африканських підопічних відомого агента Дмитра Селюка. Останній, до речі, вихвалявся, що Беніто обійшовся Ігорю Суркісу «за борщ з пампушками», а ще рясно розмірковував про необхідність ефективного вибудовування в «Динамо» системи, спрямованої на підготовку та подальший продаж молодих виконавців.

За Михайличенка Беніто зіграв за «Динамо» лише один поєдинок, коли за вісім хвилин ігрового часу у протистоянні з «Олександрією» (5:1) встиг відзначитися тільки трьома діями (двома пасами та одним перехопленням м'яча).

Потім у «Динамо» відбулася зміна головного тренера, і кермо влади дісталося Луческу. Мірча практично одразу ж забракував африканського легіонера, у грі якого не було видно головного – обдуманості дій. Беніто реально здатен багато та інтенсивно переміщатися полем, відкриватися під передачі й обігруватися із партнерами, але у більшості ситуацій його робота не приносить команді жодної «надбудови», суцільний лише «базис»…

Тому, коли у серпні 2020 року Беніто відбув в оренду в «Олімпік», ніхто з шанувальників «Динамо» із цього приводу не здивувався. Причому, незважаючи на вельми непогану статистику у стані донецької команди в УПЛ-2020/21 (18 матчів, 3 голи, 4 асисти), нігерійський легіонер і влітку 2021-го виявився незатребуваним в Луческу. Його знову відправили у оренду – цього разу до хорватської «Гориці», де Беніто абсолютно не досяг успіху (41 хвилина у 4 матчах тамтешнього чемпіонату та жодної результативної дії).

Влітку минулого року у Беніто завершилася орендна угода з «Горицею», проте іншу закордонну команду африканець для себе так і не знайшов, незважаючи на відповідний дозвіл з боку ФІФА для легіонерів з УПЛ, пов'язаний із російсько-українською війною. Здавалося б, лишень один цей факт яскраво ілюструє ступінь затребуваності Беніто на футбольному ринку і паралельно дає відповідь на питання щодо подальшої долі нігерійця в «Динамо»…

Але у зимове трансферне вікно «Динамо» нарешті продало свого екс-лідера Віктора Циганкова, внаслідок чого місце на правому фланзі в першій команді звільнилося, і такого як раніше «залізного» кандидата на те, щоб його зайняти, вже не було. Проте Беніто все одно не виглядав хоч якимось реальним претендентом на те, щоб з'являтися на полі за «біло-синіх». Хоча б тому, що у розпорядженні в Луческу були ямаєць Кахім Перріс, придбаний у вересні минулого року з «Копера» за 1 мільйон євро, а також повернутий після успішної оренди в «Кривбасі» молодий «академік» Назар Волошин. Не кажучи вже про того ж таки Караваєва, здатного досить ефективно діяти праворуч у атаці, особливо на рівні УПЛ.

Не на користь Беніто говорила й інша обставина, якої ми вже побіжно торкнулися вище – відсутність довіри з боку головного тренера. У Мірчі Луческу вже так повелося, що якщо румунський фахівець з ходу не прийняв того чи іншого футболіста, то щось змінити для останнього у поглядах румуна є ще тим «завданням із зірочкою».

Проте Беніто раптово пощастило – Луческу навесні саме нігерійцю надав можливість вийти у стартовому складі «Динамо» в трьох матчах із п'яти. Ще в одному випадку африканський вінгер з'явився на полі на заміну.

І начебто нічого такого в цьому й цікавого – зрештою головний тренер завжди когось залишає на лаві запасних, - якби не одразу три деталі…

Перше – контракт, що закінчується. 30 червня у Беніто дійсно збігає термін дії трудової угоди з «Динамо», і продовжувати її, виходячи із чуток, київський клуб не планує. Тоді навіщо африканець виходить на поле зараз і що він взагалі, власне, робить у першій команді, якщо рішення позбутися його вже прийняте?

Друге – конкурент, на якого витратили чималі гроші. Йдеться саме про Перріса, за якого «Динамо» заплатило 1 мільйон євро, а це, на секунду, п'ята частина від суми, вирученої від трансферу Циганкова до «Жирони». Чому ж новий футболіст, придбаний за Луческу та який отримав тривалий контракт, сидить на лаві запасних, а у основі й на заміну з'являється той, кого Мірча із самого початку і за футболіста вважав лишень із великою натяжкою? До речі, Перріс у нинішньому «Динамо» в рамках УПЛ є абсолютним лідером за кількістю розпочатих матчів з лави запасних – 17 (16 – у Андрієвського, 15 – у Гармаша, 14 – у Сироти)!

Третє – ефективність дій на полі. І це, мабуть, ключове. Якби Беніто реально розривав суперників та давав «Динамо» необхідну перевагу практично у кожному другому чи хоча б третьому ігровому епізоді, в якому брав участь, то питань до вибору Луческу не виникало б жодних, і попередні два пункти можна було б вважати виключно причіпками автора, але...

Давайте звернемося до цифр, і навіть не таких очевидних, як забиті м'ячі та результативні передачі (а тут в Беніто повний нуль у поточному сезоні УПЛ), а до більш просунутої статистики:

Вочевидь, що нічого екстраординарного Беніто у чотирьох весняних матчах за «Динамо» не показав. Більше того, проти «Дніпра-1» (єдиний конкурентоспроможний поєдинок «біло-синіх» у національній лізі після повернення з зимової паузи) африканець за 62 хвилини не лише не завдав жодного удару по воротах суперника, а й продемонстрував вкрай мізерну загальну ефективність роботи (лише 17 вдалих дій із 53, або 32%). Причому у грі зі «спортклубівцями» Беніто допустив одразу 14 втрат м'яча – максимальний показник у матчі серед усіх гравців київської команди…

Так, стверджувати, що Перріс виглядав би на голову краще за Беніто на фланзі атаки «Динамо» теж не зовсім коректно, але врешті-решт, чому ямаєць за весь сезон так ЖОДНОГО РАЗУ і не з'явився в основі команди, хоча африканцю такий шанс уже був наданий ТРИЧІ? І знову ж таки, не забуваємо, що за Перріса київському клубу довелося заплатити відступні, а Беніто дістався «Динамо», як стверджує Transfermarkt, вільним агентом, або у гіршому випадку, користуючись оціночними судженнями Селюка, «за борщ з пампушками».

Очевидно, що Луческу видніше, і він занурений у командні справи набагато більше, ніж автор цих рядків, проте певна логіка рішень при грамотному менеджменті все-таки повинна проглядатися і бути зрозумілою навіть не надто обізнаній внутрішніми футбольними хитросплетіннями людині «зі сторони». Можливо, Мірча саме в Беніто розгледів щось неймовірне і тепер дає зрозуміти керівництву клубу, що контракт з африканцем обов'язково варто продовжити років ще на п'ять, через що вінгер регулярно і з'являється у складі. Але якщо ні, і влітку Беніто справді залишить «Динамо», то довіра до футболіста без майбутнього у команді стане ще одним «камінцем», який недоброзичливці Луческу обов'язково кинуть на адресу румунського наставника, вимагаючи його негайного відходу й вказуючи на те, що Мірча остаточно втратив колишню чемпіонську хватку…