Зінченко та Арсенал: остання ланка для чемпіонства

…Обі Мікел, колишній одноклубник Андрія Шевченка у «Челсі», згадував, що його дуже неприємно здивувала мовчазна відчуженість екс-зірки «Мілана». Причому як на тренуваннях, так і в повсякденному житті. За визнанням нігерійця, тотальна замкнутість Шеви і стала однією з головних причин невдачі «одного з найкращих футболістів сучасності» (за визнанням Мікела) на Туманному Альбіоні.

Сперечатися зі сказаним марно і безглуздо. Адже й справді, якби Андрій був більш інтегрований у лондонську команду, емоційніший, чи що, йому б, вочевидь, і вдалося підкорити АПЛ…

Натомість тепер ми можемо стверджувати зі стовідсотковою впевненістю, що ще один знаковий український футболіст – Олександр Зінченко – підкорив цю саму АПЛ: не в останню чергу через свою відкритість, чуйність та комунікабельність.

***

На відміну від Шеви в «Мілані», «Зіна» не грав визначальної ролі в «МанСіті». Навіть у найкращі роки. Потрібно це визнати. У команді Пепа він був важливим елементом, «залізобетонним» гравцем ротації, але аж ніяк не її «стовпом». Проте без Зінченка складно було уявити тодішній «Сіті». І не тільки тому, що Сашко був схожий на Де Брюйне, як на свого двійника. Справа в тому, що, окрім своєї місії на футбольному полі, українець брав активну участь у всьому, що стосувалося життя клубу та команди.

Він «запалював» з фанатами, активно давав інтерв'ю, він настільки емоційно святкував забиті голи, навіть коли перебував на лаві для запасних, а то й зовсім на трибунах, що не закохатися в цю світлу (у прямому та переносному сенсі) людину було дуже складно.

За шість років, проведених у «МС», Зінченко став своєрідним талісманом команди. І одним із головних її мотиваторів. Весною минулого року в Мережі з'явилося відео, зняте під час перерви матчу між «Манчестер Сіті» та «Астон Віллою». Команда Гвардіоли, якій потрібна була лише перемога для завоювання титулу чемпіона, «горіла» 0:2. Але полум'яна промова українця, якого слухали всі партнери, ставши колом, по-справжньому зачепила, налаштувала «містян» на камбек. І «Сіті» зрештою переміг – 3:2. І став чемпіоном. Завдяки й емоційному заряду від Алекса. Хоча, до того ж, він відзначився ще й гольовою передачею.

Дізнавшись про те, що Олександр Зінченко влітку 2022-го залишить «Етіхад» і перейде до «Арсеналу», фани «Сіті» дуже засмутилися. Бо вболівальника не проведеш, він серцем відчуває. За їхнім визнанням, разом із Зінченком у Лондон відбула і частка удачі. І більша частина вогняної мотивації.

А ось фани «канонірів», водночас, не приховували свого задоволення від трансферу Сашка, щиро не розуміючи, як Гвардіола міг наважитися на втрату таких серйозних гравців (крім Зінченка, «Сіті» відпустив до «Арсеналу» й Жезуса).

***

Першими словами Зінченка на новому робочому місці, за його ж зізнанням, була мотиваційна промова напередодні нового сезону. Мовляв, ми не повинні думати про потрапляння в топ-трійку, ми повинні думати про титул. За його словами, багато нових партнерів поставилися тоді скептично до його висловлювань. Але згодом повірили. І «Арсенал» на всіх парах мчить до вже призабутого смаку чемпіонства. Ну, принаймні, «ми на правильному шляху», як стверджує український універсал.

Незважаючи на свої лише 26 років, Зінченко в «Арсеналі» може по праву вважатися вже не тільки віковим футболістом, а й найтитулованішим гравцем. Середній вік «канонірів» – близько 25 років; минулого сезону команда посіла п'яте місце, до цього двічі поспіль ставала в АПЛ восьмою. «Арсенал» досі утримує негласний титул наймолодшої команди Прем'єр-ліги. Зрозуміло, що на Олександра Зінченка, чотириразового чемпіона Англії, його нові партнери могли дивитися лише з повагою та заздрістю.

«Зіна» приходив на «Емірейтс» не лише як креатура Артети, не лише як людина, яка вміє дати «ширину» в атаці, а й як лідер роздягальні, здатний і ділом, і словом направити партнерів на «шлях істинний».

І поки що український легіонер із честю справляється з усіма своїми завданнями та ролями.

Як і в «Сіті», так і в Лондоні Зінченко продовжує закривати позицію лівого захисника, хоча спочатку і здавалося, що в новій команді він гратиме в півзахисті.

Однак за фактом гра Сашка – аж ніяк не вузькопрофільна. Він дає величезний робочий об'єм, встигаючи виконувати функції лівого захисника і лівого півзахисника. До його появи лівий фланг «Арсеналу» в особі Тірні явно програвав протилежному краю, де діяли Едегор та Сака. Минулого сезону «Арсенал» явно перенавантажував свій правий фланг атаки, звідки йшла практично вся небезпека чужим воротам. З приходом Зінченка ситуація кардинально змінилася. Тепер і ліве крило атаки стало боєздатним (Зінченко, Джака, Мартінеллі).

З приходом Алекса змінилися й позиції на полі двох знакових для нинішнього «Арсеналу» особистостей – Едегора та особливо Джаки. Перший став частіше діяти на позиції «десятки», а другий – і зовсім розквітнув. Інтегрованість «Зіни» в опорну зону, його зміщення до центру та фактичне управління грою всього лівого краю дозволили Граніту якісно змінити свій ігровий функціонал.

Якщо раніше швейцарець був типовим «громовідводом», «хвилерізом», який не вирізнявся особливим креативом, то тепер він дуже часто діє на позиції «вісімки», більше часу приділяє атаці, адже за центр поля тепер можна не хвилюватися.

***

Британські таблоїди підрахували, що коли Зінченко грав в основі «Арсеналу», його нова команда майже завжди діяла дуже успішно. Із Сашком у складі «каноніри» пропустили лише п'ять м'ячів, тоді як без нього – утричі більше. За кількістю виграних єдиноборств Зінченко – другий у своїй команді (після Саліби), а за кількістю передач у фінальну третину поля – перший.

За образним одкровенням уболівальників «Арсеналу», Зінченко у нещодавньому матчі проти «МанЮнайтед» закрив одразу шість позицій. І вніс чи не найвирішальнішу роль у перемогу своєї команди (3:2), ставши автором одразу двох передгольових передач.

Читайте також:

Зінченкідіньо – гравець матчу з МЮ. Вболівальники Арсеналу в захваті

Але апологети «червоно-білої» частини Лондона наголошують не лише на видимих ігрових трансформаціях «Арсенала» з появою українця. Вони відзначають і менш видимі ментальні зміни. З приходом Сашка (і Жезуса) «Арсенал» став не тільки потужнішим, а й досвідченішим, соліднішим. Молода команда, яка стільки разів опікалась на рівному місці, стільки разів програвала боротьбу на довгій дистанції від браку мудрості та резерву, нарешті отримала свою золоту акцію. Свою останню ланку.

І як тут не процитувати Пірса Моргана, давнього шанувальника не лише Криштіану Роналду, а й «Арсеналу»: «Зінченко – це те, чого нам стільки років бракувало: гравця з ментальністю переможця».