Україна. Прем'єр Ліга
| Оновлено 30 листопада 2022, 15:15
3099
0

ІСМАЇЛІ: «Україна – чудова країна з фантастичними людьми»

Колишній бразильський легіонер «Шахтаря» згадав про український етап своєї кар'єри

| Оновлено 30 листопада 2022, 15:15
3099
0
ІСМАЇЛІ: «Україна – чудова країна з фантастичними людьми»
losc.fr. Ісмаїлі

Лівий фулбек «Лілля» Ісмаїлі, який раніше протягом тривалого часу виступав за «Шахтар» і змушений був залишити табір «гірників» після початку російсько-української війни, розповів про те, як опинився в Україні, що дала йому країна і які спогади збереглися у нього про неї.

- Після трьох із половиною сезонів у Португалії ви вирушаєте до України. Чому такий вибір?
- Усього через шість місяців у «Бразі», де я зміг продемонструвати свої якості, я приєднався до донецького «Шахтаря». Рішення було ухвалене легко, оскільки «Шахтар» підписує багато бразильців. Це відомий клуб у Бразилії. Коли я отримав від нього пропозицію, я довго не думав. Я хотів там розвиватися та познайомитися із цим клубом. І затримався на дев'ять років.

– Ви виграли там 6 титулів чемпіона України, зіграли 9 європейських кампаній. Що ви зберегли у пам'яті від проведених там років?
- Ці дев'ять із половиною років були дуже щасливим часом у моєму житті. Деякі моменти, звісно, ​​були не настільки оптимістичні. Спочатку була ситуація у Донецьку, потім війна в Україні. Але якщо говорити про футбол, я був дуже щасливий у «Шахтарі». Я виграв там багато титулів та закріпив там свою кар'єру. Мене викликали до збірної Бразилії, коли я був там. У мене багато гарних спогадів про клуб. Матчі Ліги чемпіонів, титульні матчі… Я пам'ятатиму їх все життя. Важко виділити якийсь конкретний момент... Можливо, якісь голи у Лізі чемпіонів. Я добре провів час у «Шахтарі». Я також сподіваюся отримати багато цікавого досвіду тут, у «Ліллі».

- У 2016 році до вас прийшов новий тренер Паулу Фонсека, з яким ви розмовляєте однією мовою. Наскільки ваш профайл сумісний із його ігровими ідеями?
- Коли Паулу Фонсека прийшов до «Шахтаря», я став гравцем стартового складу. Я пам'ятаю розмову, яка у нас була. Я був тоді одним із найкращих гравців у команді. Пам'ятаю, щойно він приїхав, він попросив мене залишитись у клубі, сказав, що хоче зберегти мене. Це додало мені великої впевненості. Я вірив у його проект. Думаю, за весь час свого перебування там він змусив «Шахтар» розвиватись у правильному напрямку. Ми досягли великих успіхів. Це було дуже корисно, і я багато чого навчився, працюючи з ним.

– Десятиліття у «Шахтарі» – це і десятиліття життя в Україні. Який у вас зв'язок із цією країною, яка чимось нагадує вашу другу батьківщину?
– Україна - чудова країна. Десять років, які я провів там, були чудовими. До життя в Україні я не уявляв, що буде так добре, але Україна - чудова країна, населена фантастичними людьми. Крім мого футбольного життя, маю ще багато друзів в Україні. Усі мої діти були зачаті в Україні. Вони народилися у Бразилії, але зроблені в Україні (посміхається). Тому маю казкові спогади про цю країну. Я сподіваюся, що вона скоро зможе вийти з цієї ситуації, щоб я міг знову відвідати її та добре провести час.

– Як саме ви оцінюєте сьогоднішню ситуацію в Україні? Чи підтримуєте ви зв'язок із друзями, які все ще живуть там?
– Ситуація складна. Уявіть, що вашу країну захоплено сусідньою країною, яка хоче анексувати вашу територію. Це абсолютно абсурдна війна. Я в контакті з людьми. Тут, у Франції, зараз мешкають дві людини, які працювали зі мною в Україні. Я допомагаю їм та їхнім близьким. Вони розповідають нам, що відбувається там щодня. Це дуже сумно. Важко зрозуміти, через що наразі проходять українці. Є багато страждань. Але я досі спілкуюся з деякими людьми із «Шахтаря» і сподіваюся, що скоро все налагодиться.

- У лютому 2022 року ви зіграли свій останній матч за «Шахтар». Коли ви вирішили повернутися до Бразилії?
- У лютому ми були на передсезонці в Туреччині. Ходили чутки про війну. Ми готувалися до старту чемпіонату та зіграли два товариські матчі. Ми відіграли у суботу, а в неділю вилетіли назад до України. У четвер, 24 лютого, розпочалася війна. Все було дуже заплутано. Ніхто не знав, що робити, зокрема клуб. Ми сховалися в безпечному місці і стали чекати, поки хтось прийде нам на допомогу. У нас не було вибору, як покинути країну. Ми не могли залишатися там, у цій ситуації, коли ніхто не знав, що станеться. Я поїхав на третій день війни. Деякі люди залишалися довше і... і... Цю ситуацію важко пояснити.

- Отже, ви повернулися додому до Івінхеми.
- Так це правда. Ми повернулися до Бразилії, в Івінхему та Анжеліку, у два сусідні міста. Я переїхав на свою ферму, де вирішив подумки перезарядитись після всього, через що ми пройшли. Я думаю, що природа має силу, щоб зробити нас кращими. Я залишився там зі своєю сім'єю, і ми проводили час разом, намагаючись забути, через що ми пройшли. Я трохи ізолював себе, я не розмовляв із багатьма людьми.

– Кілька місяців ви підтримували форму з індивідуальним тренером. Ви колись думали про те, щоб кинути футбол?
- Спочатку, коли я виїжджав з України, я нічого не робив, принаймні, абсолютно нічого, що стосувалося б футболу. Я задовольнявся відпочинком фізично та розумово. Я думав про відхід на пенсію, так. Я багато обговорював це із дружиною. Я думав... Частина мене хотіла все кинути, а інша казала рухатися далі. Це була справжня дилема. Психологічно це був важкий час через те, що я пережив в Україні. Футбол більше не був моїм пріоритетом. Так, тому я думав про завершення виступів. Але за кілька місяців я знову почав думати про те, щоб грати. Потім мені зателефонував Паулу Фонсека і запитав, чи не хочу я повернутися. Саме в цей момент я звернувся до особистого тренера з фізпідготовки, щоб він допоміг мені повернути кращі кондиції на випадок, якщо «Лілль» захоче мене завербувати.

- На початку серпня ви сідаєте в літак у напрямку Лілля. Ви довго вагалися, перш ніж прийняти цей виклик?
– Ні. Я більше вагався раніше, коли думав про відхід з футболу. Але коли я поговорив із Паулу Фонсекою, коли він розповів мені про «Лілль», ні, на той час я був сповнений рішучості. Я дуже хотів знову з ним попрацювати. Я відчував, що буде важливо працювати з кимось, з ким я працював раніше і з ким досяг успіху. І, перш за все, враховуючи, що я збирався розвиватися в такому чемпіонаті, як Ліга 1, і в такому клубі, як «Лілль», рішення було прийняти легко.

- Вас уже викликали до збірної Бразилії у 2018 році, але ви так і не провели жодного матчу. Це розчарування у кар'єрі?
– Ні. Вважаю, що здійснив свою мрію, коли був викликаний до складу збірної. Як усім відомо, в Бразилії чудові гравці. На моїй позиції грають чудові футболісти. Я завжди мріяв грати за «селесао», як і всі бразильські гравці. Я починав у клубі із міста з населенням у 10 тисяч осіб, а в результаті опинився у збірній Бразилії. Хоч я і не виходив на поле у ​​цій футболці, це все одно моя мрія. Я не маю відчуття незавершеності, бо я не зіграв. Звичайно, мені хотілося б зіграти, але я задоволений тим, чого досяг.

- Перед цим, у травні 2017 року, ви висловили зацікавленість у тому, щоб зіграти за збірну України. Чому цього не сталося?
– Чесно кажучи, я дуже поважаю Україну та її народ за все те, що мені дала ця країна. На той час Андрій Шевченко був тренером збірної України. Ми розмовляли кілька разів, і цю можливість розглядали. Але в результаті я вирішив за краще не йти до кінця. Думаю, на моїй позиції в Україні є кілька відмінних гравців, а також багато молоді, яка має попереду світле майбутнє. На той час я думав, що мені немає сенсу приходити до збірної України. Тим не менш, я був щасливий, що вони хотіли мене.

- Ви вболіваєте за збірну Бразилії на чемпіонаті світу?
- Безперечно! Цього року Бразилія виграє свій шостий чемпіонат світу, я це відчуваю чи принаймні сподіваюся на це (сміється). Це дуже складний чемпіонат світу. Мій прогноз на переможця? Бразилія!

Джерело ФК Лілль
Оцініть матеріал
(10)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Налаштувати стрічку

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Заміна Забарному. Динамо достроково повертає захисника з Олександрії
Футбол | 31 сiчня 2023, 13:23 5
Заміна Забарному. Динамо достроково повертає захисника з Олександрії

19-річний Максим Дячук отримає шанс закріпитись у київському клубі

Ігор СУРКІС: «Радий за Забарного, пишаюся ним»
Футбол | 31 сiчня 2023, 23:14 1
Ігор СУРКІС: «Радий за Забарного, пишаюся ним»

Президент «Динамо» Київ – про перехід захисника до «Борнмута»

Коментарі 0
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Продовжуючи переглядати SPORT.UA, Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності