Захоплюючий проект Паулу Фонсеки у Ліллі

Влітку нинішнього року колишній головний тренер «Шахтаря» Паулу Фонсека, котрий рівно сезон провів без роботи після звільнення з римської «Роми», прийняв пропозицію очолити французький «Лілль». Цей клуб саме вирішив розлучитися із Жосленом Гурвеннеком, який за рік роботи зробив із команди-чемпіона команду-середняка. Нагадаємо, що в сезоні-2020/21 «доги» сенсаційно фінішували першими у турнірній таблиці, обійшовши на одне очко багатий «Парі Сен-Жермен», проте відстояти титул із Гурвеннеком не змогли, причому ще й опустилися в середину таблиці – аж на десяту сходинку.

На користь Фонсеки керівництво «Лілля» зробило вибір тому, що португалець до цього досить непогано показав себе у «Порту», «Бразі», «Шахтарі» та «Ромі». Без провалів, звичайно, не обходилося, але загалом Паулу зарекомендував себе як гарного тактика та мотиватора, здатного ставити в команді гру як в обороні, так і в атаці.

У 15 стартових турах «Лілль» здобув 8 перемог при 2 нічиїх та 5 поразках. Поки підопічні Фонсеки не навчилися протистояти багатшим та кадрово куди більш збалансованим командам: «доги» програли ПСЖ (1:7), «Ніцці» (1:2), «Марселю» (1:2) та «Ліону» (0:1), а також не змогли взяти очок проти «Лор'яна» (1:2), котрий непогано себе показує у поточному сезоні. Внічию колективу Фонсеки вдалося звести матчі проти «Нанта» (1:1) та «Ренна» (1:1), а от у всіх інших «Лілль» перемагав, набираючи так звані обов'язкові очки.

Фонсеці справді досить швидко вдалося поставити «догам» свою звичну гру. Наразі «Лілль» посідає друге місце у французькій Лізі 1 за середнім володінням м'ячем в одному матчі (57,2%), поступаючись лише показнику «Парі Сен-Жермен» (59,1%).

«Маю зізнатися, я здивований, тому що гравці із самого початку зрозуміли та прийняли мої ідеї. Вони намагаються робити все, про що я їх прошу, і команда дуже рано почала грати відповідно до моїх принципів».

«Одна із речей, про яку просять мене президент та власники клубу, — змінити стиль гри команди. Я одразу сказав їм, що я – тренер, який віддає перевагу атакувальному стилю футболу, і я доношу до гравців свої принципи, атакувальні принципи, щоб команда могла почуватися комфортно за такого стилю гри», — розповів нещодавно Фонсека в інтерв'ю The Ligue 1 Show на beIN Спорт.

Фонсеці довелося непросто, оскільки його покликали, по суті, проводити у команді кадрову революцію. Влітку «Лілль» залишили Свен Ботман, Амаду Онана, Ренату Санчеш та Бурак Йилмаз – футболісти, які були лідерами колективу у сезоні-2020/21, коли «доги» під керівництвом Крістофа Гальтьє взяли золото національного чемпіонату. З іншого боку, клуб зміг непогано заробити на відході лідерів: за Ботмана «Лілль» отримав від «Ньюкасла» 37 мільйонів євро, за Онана від «Евертона» – 35 мільйонів євро, за Санчеша від ПСЖ – 15 мільйонів євро. Лише Бурак Йилмаз поїхав до «Фортуни» із Сіттарда вільним агентом, але турку у липні виповнилося 37 років, а тому виручити щось за ветерана навряд чи було можливим.

Усього ж на вихідних трансферах «Лілль» влітку заробив майже 100 мільйонів євро, і Фонсека розумів, що він має всерйоз перебудовувати колектив як кадрово, так і тактично.

«Я заздалегідь знав, що втрачу цих важливих гравців, тому мені доведеться розпочати будувати нову команду із новими гравцями. Це великий виклик, тому що з того сезону, коли «Лілль» виграв чемпіонат, команда дуже змінилася, і наявність нових виконавців також є для мене великою мотивацією, щоб бачити, як вони ростуть усередині ідей команди», - зазначав Фонсека.

Найдорожчим літнім новобранцем «Лілля» став гвінейський форвард «Клермона» Мохамед Байо, за якого «доги» заплатили 14 мільйонів євро. Загалом клуб за гроші оформив п'ять угод, витративши загалом 26 мільйонів – досить суттєву суму, яка свідчить про повну довіру до нового тренера з боку керівництва. У «Шахтарі», нагадаємо, коли португалець тільки-но прийшов у колектив, щоб змінити Мірчу Луческу на посаді головного тренера, за весь рік йому було придбано лише одного новобранця – форварда «Карпат» Густаво Бланко Лещука, за якого «гірники» заплатили 400 тисяч євро.

Забувати про «Шахтар» Фонсека не став і після приходу до «Лілля». Португальцю вдалося переконати переїхати до табору «догів» 32-річного бразильського фулбека Ісмаїлі, причому французький клуб не платив за ветерана відступних, оскільки у бразильця сплив термін трудової угоди з «гірниками».

Завдяки Ісмаїлі Фонсеці вдалося швидше донести свої ідеї та принципи гри до решти членів колективу.

«Ісмаїлі – це гравець, який пропрацював зі мною у «Шахтарі» три роки. Він чудовий професіонал, приголомшливий футболіст. Я дійсно здивований, чому Ісмаїлі досі не грав у найкращих командах Європи, тому що, на мій погляд, у нас на континенті немає такої кількості лівих захисників з якостями Ісмаїлі, і, звичайно, навіть у роздягальні тренеру набагато легше, коли є гравці, які знають, у якому напрямку ви думаєте та волієте працювати. Він дуже допомагає мені», – розповідав Фонсека.

Стилістично «Лілль» також кардинально змінився – перейшов з 4-4-2 на 4-2-3-1, і це при тому, що сам Фонсека, коли тільки-но прийшов працювати у «Шахтар», сам намагався перебудувати «гірників» зі звичної їм при Луческу схеми 4-2-3-1 на 4-4-2. Але тоді, спіткнувшись у кваліфікації Ліги чемпіонів на швейцарському «Янг Бойз», португалець дуже швидко повернувся до попередніх командних доробків, і тепер використовує саме цю тактичну модель.

Незважаючи на те, що у «Лілля» стало два чистих опорних півзахисники, команда не виглядає менш агресивною в плані пресингу. Навпаки, у цьому компоненті, який статистики звикли вираховувати через індекс PPDA, «доги» на даний момент є найкращою командою французької Ліги 1. Нинішній індекс «Лілля» по пресингу дорівнює 8,15, а торік із Гурвеннеком становив 11,06.

«Мої команди, і в «Ліллі» це легко простежити, прагнуть пресингувати високо, і я гадаю, що у нас є такі гравці, як Джонатан Девід, Жонатан Бамба, Адам Унас та Тімоті Веа, які дуже допомагають команді. Тому грати із двома плюс одним у центрі поля для нас не проблема, якщо ми здатні пресингувати одразу ж при втраті м'яча», - пояснював Фонсека.

Одним із тих футболістів, які у центрі поля забезпечують в «Ліллі» реалізацію задумів Фонсеки став 22-річний англієць Ейнджел Гомес. Вихованець академії «Манчестер Юнайтед», який не має серйозних антропометричних даних (його зріст – 168 сантиметрів), дуже допомагає «догам» у перехідних фазах гри.

«Перша фаза, коли починається перехід із оборони в атаку, неймовірно важлива, якщо ви хочете домінувати у грі, і я зрозумів, що Ейнджел може бути дуже важливим гравцем на цьому етапі. Все сталося само собою, він почав грати на цій позиції, і команда почала грати добре – з ним та Бенжаменом Андре – так що у мене не було особливих причин щось змінювати», - пояснив Фонсека.

Важливим аспектом у нинішньому «Ліллі» є і фактор молоді. Зокрема, Фонсека не боїться залучати зовсім юних виконавців до ігор у Лізі 1. При Паулу за «догів» встиг дебютувати 18-річний камерунський хавбек Карлос Балеба, а також продовжує отримувати шанси 16-річний центрбек Лені Йоро, котрий свій перший матч у чемпіонаті Франції провів наприкінці правління Гурвеннека – у травні нинішнього року.

Обидва ще далекі від статусу навіть футболістів твердої ротації, але Фонсека дає зрозуміти, що в майбутньому розраховує не лише на Йоро та Балебу, а й на багатьох інших талановитих молодих гравців «Лілля».

«Для мене вік не важливий. Важливо, як футболісти працюють. Те, як вони розуміють завдання в команді, і Лені – великий приклад. Повірте, якби ви мали можливість бачити як Лені працює на тренуваннях протягом тижня, то ви забули б, що йому всього лише 16 років. Він неймовірно працьовитий та розумний хлопець. І я знаю одне, Лені гратиме все більше й більше у цій команді. Я не сумніваюся у цьому. Наприклад, зараз свої шанси отримують Карлос [Балеба] та Люка [Шевальє]. Коли гравці заслуговують на право вийти на поле, то мені легко зробити правильний вибір», - зазначає Фонсека.

Незважаючи на те, що цього сезону «Лілль» поки не виглядає серйозним претендентом на боротьбу за титул, і навіть може не фінішувати у топ-3, роботою Фонсеки, здається, поки що задоволені не лише керівники «догів», а й уболівальники. Португалець встиг заразити всіх своєю позитивністю, а ще він не прикривається формальними обставинами, а йде шляхом вирішення проблем, які дісталися йому від попередника.

«У футболі часом все виглядає надто серйозно, і іноді потрібно, щоб люди посміхалися. Я отримую задоволення від своєї професії. Якщо я почну думати інакше, то краще мені залишитися вдома, адже я просто не зможу почуватися мотивованим, щоб бути тренером», - пояснив Фонсека.

Невипадково його проект у «Ліллі» журналісти у Франції вже назвали захоплюючим. Вочевидь, що він розрахований не на один рік. Навіть, навпаки, перший сезон має виступити лише фундаментом, на якому з'явиться можливість збудувати щось яскраве та успішне вже у наступному чемпіонаті. Цьому сприяють довіра від керівництва та контракт, підписаний до 2024 року.

Текст: Meta.ua/sport