Герої на всі часи. Найкращі бомбардири в історії чемпіонатів світу

Матеріал підготовлено за підтримки Parimatch Ukraine. Parimatch Ukraine – народжена в Україні перша ліцензійна онлайн беттінг-компанія та найбільший інвестор у розвиток українського спорту.

Заряджай на чемпіонат світу разом з Parimatch!

Зіграти у фінальній частині чемпіонату світу – мрія практично кожного футболіста. Виграти цей турнір – це взагалі щось неймовірне, завдяки чому можна назавжди увійти в історію, а також до когорти найуспішніших професіоналів. Однак для будь-якого гравця атаки напевно існує ще одна потаємна мрія – забити на ЧС, причому бажано якомога більше.

Сьогодні ми пропонуємо згадати найкращих бомбардирів за всю історію проведення чемпіонатів світу з футболу. Усього 13 гравців мають на своєму рахунку 10 та більше забитих м'ячів. Деякі з них відзначилися унікальними досягненнями, наколотивши величезну кількість голів всього на одному турнірі, іншим же потрібно було зіграти на двох, трьох чи навіть чотирьох чемпіонатах, щоб вписати своє ім'я в історію…

13. Гжегож Лято – 10 голів

Громадянство: Польща
Зіграв на турнірах: 1974, 1978, 1982
Матчів на ЧС: 20
Середня результативність: 0,5

У 70-80-х роках минулого століття збірна Польщі була дуже конкурентоспроможною у світовому футболі. В 1972 році поляки виграли футбольний турнір на Олімпіаді в Мюнхені, а через чотири роки стали другим на аналогічному змаганні у Монреалі. Одним із найкращих футболістів Польщі тих часів був вінгер Гжегож Лято, на рахунку якого 100 матчів та 45 забитих м'ячів у складі «біло-червоних». З поляками Лято взяв участь на трьох чемпіонатах світу, причому в 1974-му на турнірі у ФРН став найкращим голеадором, наколотивши одразу 7 м'ячів. Тоді Польща виборола «бронзу», повторивши це досягнення через вісім років уже в Іспанії. Загалом Лято на трьох чемпіонатах світу зіграв 20 матчів, в яких записав до активу 10 голів.

У 1984 році Лято завершив кар'єру на професійному рівні, після чого ще кілька років пограв за любителів. Потім пішов у тренери, але успіху не досяг. Також спробував сили у політиці, ставши одним із сенаторів у Польщі. З 2008 до 2012 років Гжегож Лято був президентом Польського футбольного союзу. Нині йому 72 роки.

12. Томас Мюллер – 10 голів

Громадянство: Німеччина
Зіграв на турнірах: 2010, 2014, 2018
Матчів на ЧС: 16
Середня результативність: 0,63

Томас Мюллер добре відомий сучасникам, оскільки він продовжує й нині активні виступи у складі «Баварії» та національної збірної Німеччини. Станом на поточний момент Мюллер взяв участь у трьох чемпіонатах світу – у 2010, 2014 та 2018 роках. На перших двох мундіалях Томас демонстрував стабільну результативність – 5 голів за турнір. У 2010-му в ПАР цього вистачило Мюллеру, щоб розділити лаври кращого снайпера із Вільєю, Снейдером та Форланом, а ось у 2014-му в Бразилії німець виявився другим, поступившись лідерством колумбійцю Хамесу Родрігесу, який забив 6 м'ячів. Щоправда, на ЧС-2014 Німеччина загалом виступила значно успішніше: якщо у ПАР команда взяла «бронзу», то за чотири роки стала чемпіоном. А ось у 2018-му Мюллер не забив жодного разу у трьох поєдинках, а німці провалилися, посівши останнє місце в групі зі Швецією, Мексикою та Південною Кореєю.

11. Теофіло Кубільяс – 10 голів

Громадянство: Перу
Зіграв на турнірах: 1970, 1978, 1982
Матчів на ЧС: 13
Середня результативність: 0,77

Теофіло Кубільяс на прізвисько El Nene є одним із найкращих гравців в історії перуанського футболу. У Європі атакувальному півзахиснику вдалося також непогано проявити себе у «Порту», ​​проте всього на Старому континенті Кубільяс провів лишень чотири роки кар'єри, а потім повернувся до Перу, після чого поїхав догравати у США. На чемпіонатах світу Кубільяс зіграв тричі, а найбільш успішно – у 1970 та 1978 роках, коли він забивав по 5 м'ячів. На ЧС-1982 в Іспанії Теофіло було вже 33 роки, й він не зміг поповнити свій голеадорський рахунок. Що цікаво, п'яти голів Кубільясу ані в 1970, ані в 1978 роках не вистачило, щоб стати кращим снайпером турніру. А ось збірна Перу у 1970-му дісталася чвертьфіналу, а через вісім років завершила свій шлях у другому раунді, де посіла останнє місце в групі.

Кар'єру футболіста Кубільяс завершив у США у 1989 році у лавах «Маямі Шаркс». Цей клуб незабаром був перейменований на «Маямі Фрідом», а у 1992 році його розформували. Що ж до Кубільяса, то нині йому 73 роки, і після того, як він повісив бутси на цвях, тяга до постійного контакту з футболом (в ролі тренера, функціонера тощо) у Теофіло не проявилася.

9-10. Гарі Лінекер – 10 голів

Громадянство: Англія
Зіграв на турнірах: 1986, 1990
Матчів на ЧС: 12
Середня результативність: 0,83

Лінекеру пощастило стати культовою фігурою для всіх команд, за які він виступав. Гарі забивав багато і у рідному «Лестері», і в «Евертоні», і у «Барселоні», і в «Тоттенхемі». Не стала винятком із правил і збірна Англії, у футболці якої форвард провів 80 матчів та відзначився 48 голами. У складі «трьох левів» Лінекер взяв участь на двох чемпіонатах світу – у 1986 та 1990 роках. При цьому, в Мексиці у 1986-му став найкращим бомбардиром першості із 6 голами в активі, хоча англійці завершили свій шлях у чвертьфіналі, поступившись майбутньому тріумфатору Аргентині (1:2). А ось у Італії в 1990-му Лінекер забив чотири м'ячі, але його команді вдалося пройти шлях до півфіналу, де вона знову ж таки програла – у серії пенальті Німеччині, а потім ще й поступилася у поєдинку за третє місце італійцям (1:2).

Кар'єру футболіста Лінекер завершив у 1994 році у складі японської команди «Нагоя Грампус». Після цього Гарі зробив не менш успішну кар'єру в медіа, співпрацюючи із популярними британськими компаніями, які висвітлюють футбол. Зокрема, з 2016 по 2020 роки Лінекера називали найбільш оплачуваним співробітником ВВС, де Гарі заробляв близько 1,75 мільйона фунтів щорічно.

9-10. Габріель Батістута – 10 голів

Громадянство: Аргентина
Зіграв на турнірах: 1994, 1998, 2002
Матчів на ЧС: 12
Середня результативність: 0,83

Габріель Батістута був символом аргентинського футболу між епохами Дієго Марадони та Ліонеля Мессі. На клубному рівні він пограв на батьківщині за «Ньюеллс Олд Бойз», «Рівер Плейт» та «Бока Хуніорс», а також в Італії за «Фіорентину», «Рому» та «Інтер». Найяскравіший період у Батістути був у лавах «фіалок», а ось зі збірною Аргентини, зігравши на трьох чемпіонатах світу, Батігол так нічого суттєвого і не досяг, хоча забивав досить справно. Максимальним досягненням тих «біло-блакитних» залишився чвертьфінал на ЧС-1998, де вони програли Нідерландам (1:2).

Кар'єру футболіста Батістута завершив у березні 2005 року в лавах катарського «Аль-Арабі». Наразі 53-річний Габріель не має постійної роботи у футболі. Раніше йому пропонували очолити збірну Аргентини та «Бока Хуніорс», але Батістута відповів на ці варіанти відмовою, а з 2012 по 2013 роки був координатором у «Колоні», після відходу з якого заявив про бажання попрацювати коучем у Європі, але й досі таких шансів не отримав.

8. Хельмут Ран – 10 голів

Громадянство: Німеччина
Зіграв на турнірах: 1954, 1958
Матчів на ЧС: 10
Середня результативність: 1

Фланговий атакувальний гравець Хельмут Ран є одним із найяскравіших футболістів в історії команди «Рот-Вайсс» з Ессена. У її рядах Рану в 1953 році вдалося виграти Кубок Німеччини, а за два роки – чемпіонат країни. За збірну ФРН Хельмут виступав з 1951 по 1960 роки, зігравши на двох чемпіонатах світу – у 1954-му в Швейцарії та у 1958-му в Швеції. На першому західні німці дісталися фіналу, здолавши збірну Угорщини (3:2), а Ран записав в актив 4 забиті м'ячі, у тому числі дубль у вирішальній зустрічі. А ось у Швеції Хельмут разом із Пеле забив 6 голів, ставши другим у списку найкращих бомбардирів першості, а збірна ФРН посіла четверте місце, поступившись у «втішному фіналі» французам з тенісним рахунком 3:6.

З професійним футболом Ран зав'язав у 1965 році в команді «Майдеріх». Після цього разом із членами родини займався бізнесом та брав участь у благодійних товариських поєдинках. Помер у віці 73 років у серпні 2003-го. В 2018 році Ран був внесений до Зали слави німецького футболу, а біля стадіону «Рот-Вайсса» після смерті Хельмута було встановлено статую на його честь.

7. Юрген Клінсман – 11 голів

Громадянство: Німеччина
Зіграв на турнірах: 1990, 1994, 1998
Матчів на ЧС: 17
Середня результативність: 0,65

Найбільших успіхів у своїй футбольній кар'єрі Юрген Клінсман досяг саме у лавах збірної Німеччини. З цією командою форвард ставав чемпіоном світу у 1990 році та чемпіоном Європи у 1996 році. На світових першостях зіграв тричі, забивши на першому своєму турнірі 3 м'ячі, на другому – 5, на третьому – знову 3. Усього на рахунку Клінсмана 108 матчів та 47 голів за збірну Німеччини.

Кар'єру футболіста Клінсман завершив у 1998 році в «Тоттенхемі», але через п'ять років ненадовго повернувся на поле в рядах команди «Оріндж Каунті Блу Стар» зі США. У 2004-му Юргена було призначено головним тренером збірної Німеччини, яку він привів до «бронзи» ​​на ЧС-2006, а потім пішов у «Баварію». Також тренував збірну США та берлінську «Герту», ​​після відходу з якої у лютому 2020-го залишається без роботи. Нині Клінсману 58 років і він переважно мешкає у США.

6. Шандор Кочиш – 11 голів

Громадянство: Угорщина
Зіграв на турнірах: 1954
Матчів на ЧС: 5
Середня результативність: 2,2

На чемпіонаті світу-1954 у Швейцарії збірна Угорщини вдруге в історії (вперше – на ЧС-1938) посіла друге місце, програвши у фіналі команді ФРН із рахунком 2:3. Ту команду непросто так називали «чарівними мадярами», бо в її лавах було чимало футболістів, чиї імена й досі на слуху – Ференц Пушкаш, Золтан Цибор, Нандор Хідегкуті та, звичайно ж, Шандор Кочиш. Саме останньому вдалося стати найкращим бомбардиром ЧС-1954 із 11 голами в активі. При цьому Кочиш став першим футболістом в історії, якому вдалося оформити два хет-трики по ходу одного мундіалю.

До 1956 року Кочиш виступав на батьківщині, але після угорського повстання, яке було жорстоко придушене радянськими військами, Шандор, як і ряд інших зірок тамтешнього футболу, поїхав на Захід. Згодом пограв за швейцарський «Янг Феллоуз» та каталонську «Барселону», де у 1965 році завершив кар'єру футболіста. Влітку 1979 року у Кочиша діагностували злоякісну пухлину у шлунку, проте до запланованої операції він не дожив – наклав на себе руки, викинувшись з вікна з четвертого поверху клініки. На той момент одному з найяскравіших бомбардирів в історії чемпіонатів світу з футболу було лише 49 років…

5. Пеле – 12 голів

Громадянство: Бразилія
Зіграв на турнірах: 1958, 1962, 1966, 1970
Матчів на ЧС: 14
Середня результативність: 0,86

Говорити щось про кар'єру Пеле, якого називають Королем футболу, навряд чи варто. Вихованцю «Сантоса» вже у 17 років пощастило поїхати на чемпіонат світу-1958 до Швеції, де він у 4 матчах забив 6 м'ячів, ставши, до того ж, чемпіоном світу. Згодом Пеле ще двічі із «селесао» перемагав на світових першостях – у 1962 та 1970 роках, будучи і досі єдиним триразовим чемпіоном світу серед футболістів. Примітно, що Пеле жодного разу не вдавалося стати найкращим бомбардиром конкретного розіграшу чемпіонату світу, проте його у 1958-му було визнано найкращим молодим гравцем, а у 1970-му – найкращим гравцем турніру.

Кар'єру гравця Пеле завершив у 1977 році в американській команді «Нью-Йорк Космос», яка була розформована у 1985-му. Після цього не залишився у футболі, а займався бізнесом, політикою, громадською діяльністю. Також у Пеле, якому нині вже 82 роки, часто намагаються взяти інтерв'ю різні спортивні видання, однак у чому Король футболу точно прославився зі знаком «мінус», то це у своїх прогнозах – настільки невдалих пророцтв немає, мабуть, ні в кого із зірок гри № 1.

4. Жюст Фонтен – 13 голів

Громадянство: Франція
Зіграв на турнірах: 1958
Матчів на ЧС: 6
Середня результативність: 2,17

Власником рекорду за кількістю м'ячів, забитих на одному чемпіонаті світу, з 1958 року і понині залишається француз Жюст Фонтен. Він народився у Марокко, де починав грати за місцеву «Касабланку», але потім повернувся на рідну землю батька (його мати була іспанкою), де став культовою фігурою для «Ніцци» та, особливо, «Реймса». З останнім чотири рази вигравав чемпіонат Франції, а у 1959 році дістався фіналу Кубка європейських чемпіонів. На чемпіонатах світу зіграв лише одного разу – у Швеції в 1958-му. Тоді Франція дісталася півфіналу, де була зупинена Бразилією (2:5), а у матчі за третє місце розбила збірну ФРН (6:3). Цікаво, що Фонтен забив два м'ячі у чвертьфіналі, один – у півфіналі, а також чотири – в поєдинку за третє місце. Загалом на рахунку Жюста виявилося 13 голів на ЧС-1958 – фантастичний показник!

Кар'єру гравця Фонтен завершив у «Реймсі» в 1962 році. На той момент центрфорварду було всього лишень 29 років, але він за два роки пережив два переломи ноги, що й поставило «хрест» на його сподіваннях пограти довше. У 1967 році Фонтен став головним тренером збірної Франції, але протримався на посаді лише пів року, і був звільнений після двох поразок у товариських матчах. Також попрацював із «Парі Сен-Жермен» (на зорі існування цього клубу) та «Тулузою», а з 1979 по 1981 роки керував збірною Марокко. Зараз 89-річний Фонтен мешкає у Франції, де має кілька магазинчиків, стабільний дохід та повагу у суспільстві.

3. Герд Мюллер – 14 голів

Громадянство: Німеччина
Зіграв на турнірах: 1970, 1974
Матчів на ЧС: 13
Середня результативність: 1,08

Легендарний форвард «Баварії» Герд Мюллер виступав за збірну Німеччини з 1966 по 1974 роки, і провів у її лавах 62 поєдинки, забивши 68 м'ячів. Він зіграв лише на двох чемпіонатах світу – в 1970 році у Мексиці, коли німці здобули «бронзу», і в 1974-му, на домашньому турнірі, де стали чемпіонами. На першому мундіалі Герд наколотив 10 м'ячів, ставши кращим голеадором турніру, а на другому додав до свого і без того чималого показника ще 4 голи. Після цього протягом 32 років Мюллер тримався на першому рядку в когорті кращих бомбардирів в історії чемпіонатів світу, поки його звідти не відтіснив бразилець Роналдо.

Кар'єру гравця Мюллер завершив у 1981 році в США у лавах «Форт-Лодердейл Страйкерс». Згодом протягом довгих років (з 1992 по 2014) був асистентом головного тренера в резервній команді «Баварії». Туди Герда працевлаштувати допомогли друзі, які врятували великого бомбардира від депресії та пристрасті до алкоголю. У 2015 році Мюллер потрапив до будинку для людей похилого віку із діагнозом хвороба Альцгеймера. Великого німецького бомбардира не стало в серпні минулого року, йому було 75 років.

2. Роналдо – 15 голів

Громадянство: Бразилія
Зіграв на турнірах: 1998, 2002, 2006
Матчів на ЧС: 19
Середня результативність: 0,79

Як і Пеле, Роналдо, який згодом отримав прізвисько Феномен, вперше поїхав на чемпіонат світу у 17 років, і одразу ж став чемпіоном. Сталося це на турнірі в США у 1994 році, щоправда, на відміну від Короля футболу, Роналдо так і не зіграв на прем'єрному мундіалі, на який потрапив до заявки команди, жодного матчу. Зіркою збірної Бразилії Роналдо став уже на ЧС-1998 у Франції, де забив 4 м'ячі та був визнаний найкращим гравцем турніру, але через низку проблем провалив, як і вся команда, фінал проти господарів першості (0:3). А ось ще через чотири роки, на турнірі у Японії та Південній Кореї, 2002-го, Роналдо таки привів Бразилію до її п'ятого титулу чемпіона світу, ставши з 8 голами найкращим голеадором першості. Останній у кар'єрі Феномена розіграш чемпіонату світу відбувся у Німеччині в 2006 році. Роналдо відзначився 3 м'ячами, перевершивши попередній рекорд Герда Мюллера за голами на чемпіонатах світу.

Читайте також:

Три теорії змови, або Що сталося з Роналдо на ЧС-1998

Попрощався із кар'єрою футболіста Роналдо у лютому 2011 року. На той момент Феномен вже добряче погладшав, хоча його гольове чуття нікуди не поділося. Після цього допомагав Бразилії підготуватися до проведення фінальної частини ЧС-2014, а потім пішов менеджерським шляхом – став одним із співвласників американського клубу «Форт-Лодердейл Страйкерс», який через два роки був розформований. Але Роналдо це не зупинило: у 2018-му він став власником та президентом іспанського «Вальядоліда», а з грудня минулого року Феномен є ще й власником 90% акцій бразильського «Крузейро», в якому він колись робив перші кроки у професійному футболі.

Читайте також:

7 зірок футболу, котрі мають у володінні власний клуб

1. Мірослав Клозе – 16 голів

Громадянство: Німеччина
Зіграв на турнірах: 2002, 2006, 2010, 2014
Матчів на ЧС: 24
Середня результативність: 0,67

Мірославу Клозе вдалося заявити про себе на початку «нульових» у «Кайзерслаутерні», після чого він був придбаний «Вердером», а через три роки успішної кар'єри у Бремені переїхав до «Баварії». За збірну Німеччини Клозе дебютував ще у 2001 році, а через рік поїхав на чемпіонат світу, де забив 5 м'ячів та поступився першістю у бомбардирських перегонах лише Роналдо. Усього Мірослав зіграв на чотирьох чемпіонатах світу, і щоразу Німеччина була у трійці найкращих: на ЧС-2002 – другою, на ЧС-2006 та ЧС-2010 – третьою, а на ЧС-2014 – чемпіоном. Клозе у 2006-му виграв звання кращого бомбардира турніру, забивши 5 м'ячів, через чотири роки він відзначився 4 голами, а у 2010-му - всього двома, проте саме завдяки цьому обійшов рекорд Роналдо, який протримався всього-навсього (на тлі 32 років Мюллера) 8 років…

Влітку 2016 року Клозе завершив кар'єру футболіста, догравши її у лавах «Лаціо». Незабаром його покликали попрацювати асистентом головного тренера збірної Німеччини в Йоахіма Льова, а у 2018-му Мірослав очолив «Баварію» U-17, з якою відпрацював два роки, перш ніж перейшов до тренерського штабу першої команди одним із помічників Ханса-Дітера Фліка. Влітку минулого року останній перейшов на пост коуча збірної Німеччини, а Клозе на рік опинився без роботи, перш ніж у липні 2022-го очолив австрійський «Альтах», за який нині грає екс-легіонер «Ворскли» Пап-Альюн Ндіайє. Цікаво також, що наприкінці 2019 року Мірослав Клозе виявляв зацікавленість до роботи з київським «Динамо», але боси «біло-синіх» тоді обрали інший шлях, і незабаром звернулися до послуг куди досвідченішого румуна Мірчі Луческу.

P.S. Про футболістів, які вже на ЧС-2022 можуть побити рекорд Клозе або посунути когось із зазначеного рейтингу бомбардирів, на Sport.ua незабаром вийде окремий матеріал...

Заряджай на чемпіонат світу разом з Parimatch!