За спиною у Динамо. Що таке антителепул і як з ним боротися?

З початком нового сезону в українській Прем'єр-лізі основна увага вболівальників та просто спостерігачів була прикута, на жаль, зовсім не до якості футболу, рівня новачків та численної молоді, яка отримала шанс проявити себе на вищому рівні. Головною проблемою знову виявився горезвісний телепул, а точніше – його відсутність. Як і раніше, проти ідеї об'єднати трансляції в одну векторну систему виступило тріо в особі «Динамо», «Зорі» та «Дніпра-1», до якого цього разу приєдналися «Металіст», який де-факто перебуває на дотаціях у дніпровського клубу, й «Рух», котрий діє, схоже, за принципом, що важливіше – це втерти носа керівництву УАФ, із яким у босів львівського клубу свої давні та принципові розбіжності.

Зокрема, вже в першому турі всі ми стали свідками скандалів, коли представників Setanta Sports, яка стала офіційним транслятором турніру, не допустили для організації роботи на два матчі: «Зоря» – «Ворскла» та «Рух» – «Металіст». В результаті транслятор звернувся до УПЛ, а та, у свою чергу, направила необхідні документи щодо інцидентів на розгляд КДК УАФ.

Подейкують, що потенційні санкції до «відступників» були узгоджені та прописані заздалегідь. За перше порушення буде штраф у 250 тисяч гривень, за друге – у 500 тисяч, а за третє й кожне наступне – до півмільйона додаватиметься зняття трьох очок. Ось тільки це все на папері, а що зрештою буде реалізовано – питання дуже цікаве.

По суті, нинішня ситуація зовсім не нова. Щось подібне активно проявилося у нашому елітарному футбольному дивізіоні ще три роки тому, коли тодішній президент УПЛ Томас Грімм активно взявся за втілення своєї передвиборчої обіцянки – створення єдиного телепулу. З урахуванням того, що президент «Динамо» Ігор Суркіс ще за рік до цього чесно зізнався – мовляв, не вірить в успішну реалізацію подібної ідеї, швейцарець дійсно був надмірно амбітним. Однак Грімму, як юристу, здавалося, що він зможе навести лад і розставити все по місцях, керуючись виключно правилами та регламентними нормами.

У 2019-му Грімм так нічого і не домігся, й незабаром був змушений піти у відставку. Активні противники телепулу, які склали, якщо так можна висловитися, перманентну групу «антителепул», тоді здобули ключову перемогу – налаштували громадську думку проти позиції більшості клубів. Навіть за голосуванням серед користувачів Sport.ua, яке було проведене три роки тому, видно – основна маса вболівальників тоді була явно налаштована на, вибачте за прямоту, халяву. Зокрема, більшості опитаних було все одно, як вирішиться ситуація навколо телепулу, аби лише трансляції футбольних матчів УПЛ залишалися БЕЗКОШТОВНИМИ.

Вельми примітно, що тоді, у 2019-му, затятим апологетом безкоштовних телетрансляцій у нашому футболі був одіозний Сергій Рафаїлов, який на той момент працював генеральним директором «Зорі». Він прямо говорив, що УПЛ та телеканали «Футбол», які тоді отримали статус офіційного транслятора турніру також внаслідок голосування клубів та переважної більшості у цьому опитуванні, «хочуть знищити безкоштовний показ українського футболу». На цьому, на жаль, все ще популярному серед частини нашого населення «совковому» пережитку – прагненні до халяви – тоді було побудовано лише певну основу в генеральній лінії групи антителепулу.

Друга, не менш важлива, її частина виходила з іміджу офіційного транслятора, яким тоді, як уже згадувалося, був телеканал «Футбол». Зокрема, президент «Динамо» Ігор Суркіс прямим текстом говорив, що не надасть каналам «Футбол» права на трансляцію домашніх поєдинків київської команди в УПЛ. Тоді бос «біло-синіх» спритно маніпулював громадською думкою – мовляв, на каналах «Футбол» необ'єктивно висвітлюються новини навколо «Динамо», часто скочуються до неконструктивної критики за гру команди тощо. Власне, телеканали «Футбол», які перед початком цього сезону були закриті внаслідок рішення Ріната Ахметова про вихід із медіабізнесу, справді давали приводи говорити про них погано тим, хто із самого початку був скептично налаштований до них. Зокрема, деякі експерти на цих каналах часом скочувалися до критики, що межує із чимось з галузі особистих образ, котрі вимагають помсти, але аж ніяк не до конструктивного розбору проблем і складнощів, що виникали у «Динамо».

Іншими словами, у тій ситуації Ігорю Суркісу та його партнерам по антителепулу не потрібно було винаходити велосипед. По суті, їхні опоненти самі робили все, щоб собі нашкодити – треба було лише спритно віднайти момент, щоб зайвий раз про це нагадати, зігравши на статусі жертви.

Кардинально змінитись ситуація могла лише тоді, коли офіційним транслятором УПЛ стала б група, яка не має жодного відношення ані до «київського», ані до «донецького» таборів. Про це, зокрема, у квітні 2020 року говорив й сам Ігор Суркіс, котрий тоді ще й припустився цікавого застереження – мовляв, якщо транслятор буде нейтральним, то з ним вдасться швидко домовитися…

«Єдиний телевізійний пул? Це має бути канал, який не залежить ані від Ахметова, ані від Суркіса. Ця моя думка і вона поки не зміниться. Якщо на футбол працюватиме незалежна структура, то ми легко домовимось. Але через коліно ламати, як намагався зробити Грімм, не вдасться. Я думаю, що найближчим часом створити єдиний телевізійний пул не вдасться», - заявляв Суркіс.

І все дійсно виглядало так, що домовитися і створити єдиний телепул УПЛ навіть за посередництва та активних зусиль УАФ найближчими роками не вдасться. Телеканали «Футбол» досить комфортно почували себе на внутрішньому ринку, нехай і віддали конкурентам права спершу на низку топових закордонних ліг, а потім і на єврокубки. Але коли Рінат Ахметов ухвалив рішення про закриття своєї медіаімперії, диспозиція майже миттєво змінилася.

Влітку 2022 року український елітарний футбол отримав шанс «всього свого життя». На наш ринок справді прийшов незалежний телетранслятор, який був готовий взяти на себе все виробництво та видачу продукту кінцевому споживачу. Звичайно ж, за це Setanta Sports хотіла отримати від своїх клієнтів плату практично рівнозначну тій, яка вже була на ринку завдяки роботі телеканалів «Футбол». Так, можливо, в нинішніх реаліях, новому транслятору УПЛ і варто було б піти на деяке зниження ціни, заслуживши додаткові вісти та лояльність з боку вболівальників, але це питання, як виявилося, принципово не зіграло б жодної ролі стосовно позиції групи антителепулу.

Зокрема, цього разу про необхідність саме БЕЗКОШТОВНОГО контенту прямо заговорив президент «Динамо» Ігор Суркіс. Він уже не мав можливості критикувати нового транслятора за те, що той упереджено ставиться до його клубу. Просто тому, що Setanta Sports – це новачок для ринку УПЛ, який не має жодних «особливих» стосунків із будь-яким з клубів. Втім, якщо раніше для Ігоря Михайловича цей фактор був ключовим, то зараз президент «Динамо» дуже швидко перейшов до інших аргументів, які найчастіше озвучували «підспівувачі» на кшталт Рафаїлова – необхідність безкоштовних трансляцій.

Але найгірше, що Суркіс-молодший прямо заявив – мовляв, не боюся жодних санкцій за відмову передавати права на єдиний телепул. І загрозливо додав – «нехай спробують». А ще обмовився, що сотня гривень на місяць за право дивитися УПЛ – це «досить значна сума для бабусь та дідусів із сіл». Ну, і що єврокубки – це «зовсім інша історія», де «все чітко».

Загалом аргументи з категорії тих, що «про нас говорять необ'єктивно» (до речі, це був головний козир «Динамо» та клубів, що приєдналися до нього із позицією антителепулу), плавно з'їхали на тему турботи про вболівальників. Щоправда, чомусь ані «Динамо», ані «Зоря», ані «Дніпро-1» раніше не піклувалися саме про можливість безкоштовно дивитися футбол для їхніх фанатів, відкриваючи, наприклад, свої стадіони з можливістю безкоштовного входу для всіх бажаючих. Скажете, що не було війни та ситуація була інша? Можливо, але була криза, спричинена коронавірусом, через що грошей у гаманцях українців точно не побільшало…

І знову ж таки, за формою всі учасники групи антителепулу зараз де-факто просто ховаються за потужною спиною «Динамо». І «Зоря», і «Дніпро-1», і тим більше «Рух» з «Металістом», який ледве знову не припинив існування, чудово розуміють, що будь-якого з них, так само як і всіх їх разом узятих, легко б піддали найбільш жорсткими санкціям, прописаним в регламентних нормах – аж до регулярного позбавлення трьох очок за кожен домашній матч, на який не було допущено офіційного телетранслятора. Але вчинити так із «Динамо», ще й у такий складний для України момент, як активна фаза повномасштабної російсько-української війни, навряд чи хтось ризикне. Власне, у ЗМІ вже потрапляли чутки про те, що до зняття очок навряд чи дійде і все обмежиться лише штрафами. Отже, прямий шантаж таки досяг мети… А що, раніше було інакше?

Проте зараз «Динамо», «Зоря», «Дніпро-1» та інші супротивники єдиного телепулу, схоже, недооцінили думку громадськості. Якщо раніше питання стояло у «кровній боротьбі» з телеканалами «Футбол», які для вболівальників київської, луганської та дніпровської команди подавалися у ролі такого собі кровожерливого монстра, який бажає напитися кровиночки й догодити «Шахтарю» у чемпіонській битві, то зараз цей самий «монстр» самоліквідувався, а в образі жертви виявилися вже зовсім не «Динамо», «Зоря» чи «Дніпро-1», а Setanta Sports, яка у такий час пішла на інвестиції в український футбол, а на виході отримала скандали, підкилимні ігри та активну опозицію з боку меншості.

Саме тому не дивує величезна кількість негативних відгуків простих уболівальників на YouTube-каналах представників антителепулу, або їхніх «помічників». Навіть ті, хто раніше був до них лояльний, зараз змінили свою позицію, і вимагають від УПЛ та УАФ жорсткіше діяти по відношенню до «відступників». Дивно? Зовсім ні, тому що раніше «Динамо», «Зоря» та «Дніпро-1» самі активно ліпили «дракона» з телеканалів «Футбол», а коли ті стали частиною історії, то просто зайняли місце «дракона», що звільнилося, навіть не помітивши, що більшість колишніх власних аргументів вони стали просто перекреслювати своїми ж діями.

І це ми ще спеціально не торкаємося юридичних аспектів, у яких все насправді може бути набагато складнішим й заплутанішим, аніж нам кажуть обидві сторони. Найгірше, що кабінетні розбірки із залученням компетентних органів можуть тривати роками, від чого український футбол у черговий раз нічого не виграє, а стане ще більш зубожілим та неконкурентним на ринку. Втім, останній аспект навряд чи серйозно справді хвилює тих, хто відповідальний за ухвалення колективних рішень в УПЛ (а саме – ВСІ клуби без винятку). Кожен із них, незважаючи на війну та жорстку кризу в країні, продовжує керуватися виключно власними інтересами, намагаючись прикриватися у потрібний момент добрими намірами. Інше питання, що з останнім справи вже відверто не йдуть у потрібному напрямку, але коли і кого у нас це зупиняло?..