Геній Шахтаря, що не відбувся

Напередодні до логічного завершення прийшла історія з переходом правого вінгера «Шахтаря» Давіда Нереса в португальську «Бенфіку». За бразильця лісабонці за офіційною інформацією заплатили 15,3 мільйонів євро, уклавши з ним 5-річний трудовий договір із клаусулою у 100 мільйонів євро. Очевидно, що в «Бенфіці» на Нереса робитимуть серйозну ставку, а тому цей перехід має позитивно позначитися на кар'єрі гравця.

Більше в нашому Telegram

ФОТО. Фред разом із красунею-дружиною відпочиває на топ-курорті Бразилії

Останнє важливо, тому що Нерес потребує де-факто реанімації свого іміджу топ-футболіста. І справа не в піврічному простої, котрий був викликаний російсько-українською війною та неможливістю грати за «Шахтар», а у спаді, який стався з Давідом останнім часом, коли він ще був футболістом «Аякса».

Власне, саме ігровий спад і конкурент, котрий розігрався, в особі молодшого земляка Антоні сприяли тому, що Давід Нерес опинився у «Шахтарі». В «Аяксі» просто вирішили не триматися за вінгера, який пережив дуже серйозну травму коліна, причому в ситуації, коли на позиції у них з'явився, можливо, ще яскравіший гравець. В результаті 12 мільйонів євро «Шахтарю» вистачило, щоб домовитися з «Аяксом», а контракту на п'ять років з окладом трохи більше 3 мільйонів євро за сезон – для вирішення всіх питань із самим Нересом.

В оновленому «Шахтарі», який з перших днів почав вибудовувати в Україні Роберто Де Дзербі, Давід Нерес просто зобов’язаний був стати ключовою фігурою, якщо взагалі не головним генієм команди. Очевидно, що італійський коуч передбачав необхідність та доцільність швидкого продажу Тете з переведенням на фланг куди більш різнобічного і по-футбольному розумного гравця, як Нерес.

Важливо й те, що сам Давід у «Шахтарі» побачив не лише чудовий шанс як слід підзаробити, а й побажав серйозно заявити про себе на всю Європу. Бразилець видав чудовий підготовчий збір у січні та лютому, зігравши у 7 матчах та відзначившись в них одразу 6 результативними діями (4 забиті м'ячі + 2 гольові передачі). В поєдинку проти «Астани» Нерес взагалі відзначився 82% успішних дій, що за нинішніми мірками є чудовим показником для гравця його позиції.

Навесні Нерес повинен був дати «Шахтарю» ту саму непередбачуваність і гостроту в атаці, яку донецька команда трохи розгубила після відходу колишніх топових лідерів – Вілліана, Дугласа Кости, Алекса Тейшейри, Генріха Мхітаряна, Тайсона, Марлоса… За всієї поваги до Тете та Манора Соломона, але Нерес – це футболіст абсолютно іншого рівня та якості. Йому не потрібно було б багато часу на розгойдування, він чудово розумів вимоги, що існують у європейському футболі, і був би готовий повести за собою команду, підхльостуючи своєю конкуренцією до ще більшого прогресу інших виконавців.

По суті, до Нереса «Шахтар» лише двічі в історії здійснював трансфери гравців такого калібру. Першим став перехід у 2004 році з «Брешії» Франселіно Матузалема, якому на той момент було 24 роки, і він уже мав добротний досвід виступів у топовому європейському чемпіонаті – італійській Серії А. Про вплив, який Матузалем зчинив на якість гри «Шахтаря», сказано дуже багато, і навряд чи має сенс повторюватись. Українські футболісти «гірників» того часу можуть скільки завгодно згадувати, що Мірча Луческу дозволяв своїм бразильським улюбленцям багато чого (базікали про часті порушення спортивного режиму з боку Матузалема), але факт залишається фактом – з гравцями калібру Мату «гірники» значно швидше прогресували, і в результаті все-таки дісталися такого важливого континентального визнання, яке дала їм перемога в Кубку УЄФА у 2009-му.

Другою епохальною фігурою в історії «Шахтаря» мав стати мексиканець Нері Кастільо, який був придбаний на особисте побажання президента клубу Ріната Ахметова в «Олімпіакоса» за 15 мільйонів євро. Подейкували, що власник «гірників» був у захваті від якості футболу, яку демонстрував Кастільо в грецькому клубі, і, треба визнавати, що на той час мексиканський вінгер справді видавав просто видатні матчі, у тому числі й на міжнародній арені (гол Нері у ворота збірної Бразилії на Копа Америка-2007 – щось неймовірне, так само як і 5 його результативних дій у 3 матчах на тому турнірі за мексиканців).

На жаль, але Матузалем безрозсудно перекреслив усе найкраще, чого досяг у «Шахтарі», подавшись в «Сарагосу» і перевівши свою кар'єру у смугу перманентної судової тяганини за компенсацію, яку «гірники» від іспанського клубу в присудженому обсязі не отримали до цього моменту. Що стосується Нері Кастільо, то мексиканець, який також не відзначався професіоналізмом рівня Фернандіньо і був не проти десь «погудіти», майже одразу ж уявив себе зіркою в Донецьку, і це прямо позначилося на його кар'єрі в «Шахтарі». Плюс ще Мірча Луческу був вкрай не радий тому, що без його схвалення був придбаний настільки дорогий виконавець, і всіляко намагався своїми рішеннями довести Ахметову, що на майбутнє купувати футболістів без погодження із тренером не варто.

Давід Нерес, як Матузалем і Кастільо, переходив у «Шахтар» футболістом, який вже повністю відбувся за європейськими мірками. На момент підписання контракту з «гірниками» бразильцю було 24 роки, а за спиною – 179 матчів, 47 забитих м'ячів та 41 гольова передача за «Аякс», в тому числі 44 поєдинки у рамках єврокубків. Колосальний досвід континентальних баталій – це те, що дозволяло Нересу мати значну фору над іншим талановитим бразильцем, придбаним на запит Де Дзербі – Педріньо. На відміну від Педріньо, Нерес також мав на своєму рахунку матчі у складі національної збірної Бразилії, в яку його привели чудові виступи у футболці «Аякса».

Купуючи Давіда Нереса, «Шахтар» та його керівництво давали зрозуміти, що націлені знову зробити команду не лише перевалковою базою для розкручування молодих та перспективних бразильців, а й здатну всерйоз конкурувати на європейській арені. Очевидно, до необхідності суттєвих інвестицій у склад тут і зараз босів «гірників» підштовхнула провальна кампанія у Лізі чемпіонів-2021/22, винуватцем якої виявився зовсім не Де Дзербі, а відсутність послідовної стратегії щодо залучення якісних гравців, здатних вчасно замінити колишніх лідерів.

Без Тайсона та Марлоса «Шахтар» почав дедалі частіше збоїти, і втримати команду на такому високому рівні могли лише нові готові лідери. Таким мав би стати Давід Нерес, але доля мала щодо цього свої погляди…

Безумовно, Нерес до останнього вичікував і не робив поспішних рішень ще й через фінансову ситуацію. В «Бенфіці» вінгеру довелося піти на пониження зарплати порівняно із тією, яку він мав у «Шахтарі». Саме тому бразилець навесні не поспішав йти кудись на короткостроковій основі, чекаючи, як вирішиться ситуація в Україні. Коли стало зрозуміло, що війна затягнеться надовго, Давід вирішив діяти, адже в його ситуації дуже важливо саме зараз робити максимум для своєї кар'єри.

В результаті третій випадок, коли «Шахтар» підписував готового топового гравця з гарним досвідом виступів на європейській арені, завершився для «гірників» зовсім не так, як хотілося б уболівальникам цієї команди. Блискучий Матузалем, яким захоплювалися всі на донецькому РСК «Олімпійський», наплював у душу фанатам команди, коли безсоромно поїхав до «Сарагоси»… Феноменальний Кастільо вирішив, що досяг всього вже після того, як підписав контракт із «Шахтарем» на неймовірно щедрих умовах, так і не побажавши довести Луческу, що пригнічувати футболіста такого рівня таланту – це верх нерозсудливості. Давід Нерес... Здавалося б, він повинен був розірвати це хибне коло, але...

Так, «Шахтар» фінансово нічого не втратив на угодах по Нересу, і це вже величезний плюс у ситуації, що склалася. Проте не існує і навряд чи колись будуть винайдені методики, котрі дозволяють оцінити недоотриману футбольну користь, яку міг би принести «Шахтарю» вінгер, що встиг раніше побувати зіркою «Аякса» і отримати виклик до збірної Бразилії. Що ж, залишається лише стежити, як багато успіхів принесе Нерес «Бенфіці», а в тому, що у Португалії він буде одним із геніїв тамтешньої Прімейри, особливих сумнівів навіть не виникає.