Шотландія переможена! Збірна України здолала Тартанову армію у Глазго

У перший день літнього сезону за нормальних умов футбольні вболівальники навряд чи готові розмірковувати над шансами футбольних збірних здобути перемогу у певних надважливих поєдинках, але божевільний 2022 рік змінив наш звичний розклад життя не тільки наявністю першого в історії зимового чемпіонату світу в Катарі. Повномасштабна агресія проти України стала причиною того, що команда Олександра Петракова не мала жодної змоги своєчасно завершити плей-оф кваліфікації до мундіалю, тому з’ясування стосунків із Шотландією на полі суперників було відтерміновано аж до літньої частини сезону.

Певна річ, що не при справах «синьо-жовті» в підсумку не залишилися, зігравши одразу в трьох товариських зустрічах у середині травня проти «Боруссії» з Менхенгладбаха (2:1), італійського «Емполі» (3:1) та хорватської «Рієки». Цей фактор дещо зменшував очевидний фактор переваги суперників із Британських островів у фізичному тонусі. Та й востаннє Шотландія під керівництвом Стіва Кларка виходила на поле більше двох місяців тому.

Стартові п’ятнадцять хвилин матчу – це був саме той відтинок ігрового часу, за який хвилювалися більшість експертів перед початком гри. До кінця не можна було передбачити, як саме наша команда поведе себе в цей час, і те, що ми побачили після стартового свистка, лише підтверджувало їхні побоювання. Україна розпочала гру дуже нервово, тоді як суперники намагалися чинити потужний тиск на наших гравців на будь-якому фрагменті ігрового поля.

Певна річ, що без невимушений помилок під час передач обійтися було неможливо, але суттєвого загострення перед воротами Бущана від цього не відбулося. А потім тиск спав, після чого ми побачили команду Петракова, нехай і з двома гравцями на жовтих картках, у впевненій комбінаційній грі навіть перед чужим штрафним.

Створення гольових моментів із нашого боку було лише питанням часу, проте одна справа просувати власні ідеї, а інша справа втілювати їх у бодай-якийсь результат на табло. Із цим були певні труднощі на початку що в Ярмоленка, що в Яремчука. Але зрештою навіть із цим Україні вдалося поладнати справи. Уже на 33-й хвилині дивовижне закидання Руслана Маліновського з власної половини поля Андрій зупинив перед чужим штрафним, а вже другим дотиком перекинув голкіпера.

Час, що залишався до свистка на перерву, «синьо-жовті» провели в помірно низькому блоці, під час якого головним завданням було стримання Робертсона на лівому фланзі атаки суперників, із чим також інколи виникали проблеми, проте Бущана так ніхто з шотландців і не потурбував. До атаки в ці хвилини власне команда Петракова ходила не дуже активно, вибравши тактику збереження ситуативної переваги.

Розпочати другу половину із ще одного забитого м’яча було надважливим кроком для нашої збірної, бо суперники почали перебудовуватися на схему з чотирма захисниками, що давало їм певний простір у центральній лінії. Важливо було це ще й тому, що Україна за рахунок вдалого завершення подачі Караваєва зусиллями Яремчука забезпечила собі ще трохи вільного ігрового часу перед тим, як суперники влаштували пекельний штурм наших володінь.

Не варто приховувати той факт, що «синьо-жовті» певний відтинок часу просто відбивалися від постійних спроб суперників подавати всередину штрафного. На жаль, наш голкіпер Георгій Бущан зрештою трохи втомився під час виконання перехоплень, за підсумком чого ми побачили кричущу помилку в його виконанні на 79-й хвилині, коли черговий навіс із правого флангу виявився занадто важким для відбиття, як і добивання від Макгрегора.

Останні хвилини гри проходили в форматі футбольного сумо, під час якого Україна намагалися ловити суперників на контратаках, а шотландці продовжували грати у вертикальному стилі. Зрештою, один лише Артем Довбик мав три нагоди на те, аби добивати господарів, утім пограв нашими нервами аж до останніх секунд компенсованого часу. Добре, що хоч із третьої спроби йому вдалося реалізувати вихід віч-на-віч.

Фінальний свисток нідерландського арбітра Данні Маккелі подарував можливість зіграти в вирішальному поєдинку на шляху до чемпіонату світу-2022 збірній України. Команда Стіва Кларка завершила відбірковий цикл невдачею.

Плей-оф відбору ЧС-2022.

Шотландія – Україна – 1:3

Макгрегор (79) – Ярмоленко (33), Яремчук (49), Довбик (90+5)

Дайкс (44), Макгінн (59) – Яремчук (5), Маліновський (11), Шапаренко (84)

Шотландія: Гордон, Купер (Хендрі, 68), Хенлі, Мактомінай, Робертсон, Хікі, Макгрегор, Гілмор (Армстронг, 68), Макгінн, Дайкс (Крісті, 46), Адамс.

Україна: Бущан, Миколенко, Матвієнко, Забарний, Караваєв, Степаненко (Сидорчук, 90+4), Циганков (Мудрик, 72), Зінченко, Маліновський (Шапаренко, 72), Ярмоленко (Зубков, 78), Яремчук (Довбик, 78).

Арбітр: Данні Маккелі (Нідерланди)

Стадіон «Хемпден Парк» (Глазго, Шотландія)

ШОТЛАНДІЯ - УКРАЇНА. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ