Сім років без Одеси та України. Де пропадав Роман Григорчук

Нарешті це сталося офіційно – Роман Григорчук повернувся на посаду головного тренера одеського «Чорноморця». Контракт із 56-річним фахівцем підписано на три сезони, протягом яких новий-старий наставник спробує знову зробити з «моряків» одну із найсильніших команд УПЛ, яка буде спроможна, як і раніше, «пошуміти» в єврокубках.

Будемо відвертими: після відходу Григорчука «Чорноморець» переживав не найкращі часи у своїй історії. Звичайно, виною тому, перш за все, стали економічні складнощі у власника клубу Леоніда Клімова, але зараз, схоже, найгірше для «моряків» вже позаду. В одеський клуб заходить нова команда менеджменту, відбувається плавний процес зміни власника, а тому логічно, що головного тренера першої команди було прийнято рішення також змінити. Юрій Мороз, який провів в Одесі першу частину нинішнього сезону, разом із численними орендованими гравцями «Динамо», так і не зміг зробити «моряків» силою, з якою рахувалася б більшість команд УПЛ. Тепер це завдання перекладається на плечі Романа Григорчука, котрий був відсутній в українському футболі з грудня 2014 року.

Де ж був увесь цей час Григорчук і яких успіхів досяг? Спробуємо підсумувати...

ГАБАЛА: 2015-2018

Наприкінці 2014 року стало зрозуміло, що шляхи «Чорноморця» та Романа Григорчука розходяться. Сторони за взаємною згодою розірвали контракт, а вже за кілька днів український тренер очолив азербайджанську «Габалу». Поїхати зовсім не у найсильніший футбольний чемпіонат Григорчука змусив не лише фінансовий фактор, а й реальні амбіції керівництва. «Габала» мітила у лідери азербайджанського футболу, а ще розраховувала зіграти в єврокубках, і Григорчук із його досвідом у «Чорноморці» мав забезпечити все це.

Починав Григорчук дуже важко. Якоїсь миті у пресі навіть з'явилися незадоволені відгуки керівництва клубу, але в результаті досвідченому наставнику вдалося стабілізувати ситуацію та фінішувати на третьому місці у чемпіонаті. До речі, та «бронза» стала для «Габали» лише другою в клубній історії.

Головні здобутки Григорчука з «Габалою» були ще попереду. У сезоні-2015/16 «радари» (прізвисько команди) знову фінішували третіми у чемпіонаті Азербайджану, проте зовсім не це стало ключовою подією у житті клубу. Команда під керівництвом Григорчука вперше у своїй історії змогла вийти в груповий етап Ліги Європи! Для цього «Габалі» довелося пройти всі чотири раунди кваліфікації, один за одним вибивши з неї тбіліське «Динамо» (1:2, 2:0), «Чукарички» (0:1, 2:0), кіпрський «Аполлон» з Лімассола (1:1, 1:0) та врешті-решт грецький «Панатінаїкос» (0:0, 2:2). Коментуючи цю подію, Григорчук назвав досягнення «Габали» нічим іншим, як «науковою фантастикою».

Щоправда, у групі Ліги Європи «Габала» фінішувала на останньому місці, зумівши двічі розписати нульові нічиї з ПАОКом, але програвши решту чотирьох зустрічей «Краснодару» та дортмундській «Боруссії». З іншого боку, команда з Азербайджану і так стрибнула вище голови, а тому сам факт її участі в групі Ліги Європи був колосальним досягненням.

Ще кращі справи у Григорчука та «Габали» були у третьому для українського фахівця сезоні роботи. «Радари» фінішували другими, що досі є найкращим досягненням для клубу в історії виступів у чемпіонаті Азербайджану, де сім сезонів поспіль панував набагато потужніший у всіх відносинах «Карабах». При цьому, «Габала» знову зуміла пробитися до групової стадії Ліги Європи, пройшовши ті ж чотири раунди кваліфікації! Цього разу зі шляху були послідовно усунуті грузинська «Самтредіа» (5:1, 1:2), угорський МТК (2:1, 2:0), французький «Лілль» (1:1, 1:0) та словенський « Марібор» (3:1, 0:1). У груповій стадії «Габала» знову фінішувала на останньому четвертому місці, програвши всі шість поєдинків об'єктивно міцнішим «Майнцу», «Андерлехту» та «Сент-Етьєну».

Увесь цей час Григорчука частенько сватали до інших команд. Писали про можливе призначення до київського «Динамо», але боси «біло-синіх» воліли робити ставку на інших фахівців. Також мерехтіли чутки про варіант зі збірною України та призначення в російську «Кубань», хоча в останньому випадку не можна виключати й банальні «вкидання» тамтешньої преси.

Залишити «Габалу» Григорчук наважився після закінчення сезону-2017/18. Зумівши вдруге (і поки що востаннє) в історії привести команду до «срібних» медалей чемпіонату, українець програв у фіналі Кубка «Кешлі», із якою тоді працював його співвітчизник Юрій Максимов, й подав у відставку, що супроводжувалося неприємними репліками з боку вболівальників.

Примітно, що Григорчук не залишився без роботи надовго, і незабаром знайшов новий клуб. А ось «Габала» багато втратила від відходу українця, який й досі залишається найуспішнішим головним тренером в історії цієї команди. Після від'їзду Григорчука «Габала» жодного разу не виборювала медалі чемпіонату, крайні два розіграші якого закінчувала у статусі одного з аутсайдерів. Єдиною світлою плямою для «радарів» став виграш Кубка Азербайджану у 2019 році під керівництвом місцевого спеціаліста Санана Гурбанова.

АСТАНА: 2018-2019

Влітку 2018 року, невдовзі після відходу з «Габали», Роман Григорчук став головним тренером казахстанської «Астани». Буквально на першій же прес-конференції український тренер окреслив ключове завдання для команди – вихід у групову стадію Ліги чемпіонів.

Пройшовши у перших двох раундах кваліфікації Ліги чемпіонів чорногорську «Сутьєску» (1:0, 2:0) та данський «Мідтьюлланд» (2:1, 0:0), у наступному раунді «Астана» програла загребському «Динамо» (0:2, 0:1), і вилетіла до Ліги Європи, де у фінальній стадії кваліфікації змогла пройти у серії пенальті кіпрський АПОЕЛ. Черговий груповий етап Ліги Європи для Григорчука з «Астаною» напевно не забули й українські вболівальники, оскільки казахстанська команда потрапила в одну групу з київським «Динамо», де також зіграли французький «Ренн» та чеський «Яблонець».

Примітно, що за кілька місяців після призначення в «Астану», Григорчук де-факто залишив клуб. Говорили про гострий конфлікт із керівництвом, через що тривалий час реальним наставником команди був Григорій Бабаян, з яким «жовто-сині» виграли черговий розіграш чемпіонату Казахстану та набрали 8 очок у груповій стадії Ліги Європи, у тому числі зігравши внічию 2:2 проти «Динамо» в Києві.

На початку 2019 року Григорчук повернувся до роботи головним тренером «Астани», проте коментувати свою відсутність, яка затягнулася на кілька місяців, не став, заявивши лише, що «це забута історія». Згодом уже де-факто та де-юре із Григорчуком на чолі «жовто-сині» виграли чергове чемпіонство в Казахстані, а також знову пробилися до групи Ліги Європи, де зуміли у п'ятому турі сенсаційно на своєму полі обіграти «Манчестер Юнайтед» (2:1). Трьох набраних проти англійців очок не вистачило «Астані» для виходу з групи, тоді як «червоні дияволи» фінішували у квартеті першими, зазнавши єдиної поразки саме проти команди українця.

Незважаючи на два чемпіонства та два поспіль виступи у груповій стадії Ліги Європи, керівництво «Астани» прийняло рішення достроково попрощатися із Григорчуком. Український тренер не відпрацював третій рік за контрактом, отримав за це компенсацію та залишив Казахстан у січні 2020-го…

ШАХТАР СОЛІГОРСЬК: 2020-2021

Досить довгий час Григорчук після відходу з «Астани» залишався без роботи. Він активно спілкувався з журналістами і щоразу наголошував, що мріє повернутися в Україну. Але у вересні 2020 року пропозиція українському тренеру надійшла із солігорського «Шахтаря», де Роман Йосипович замінив свого співвітчизника Юрія Вернидуба.

Період у Білорусі видався неоднозначним для Григорчука, як і його перебування в Азербайджані та Казахстані. З одного боку, «Шахтар» під керівництвом українця довів до логічного завершення розіграш чемпіонату Білорусі-2020, ставши найкращою командою країни (другий раз у клубній історії), а також зробив відмінний заділ для того, щоб підтвердити звання найсильнішого за підсумками сезону-2021. Але з іншого, Григорчук не зміг виправдати очікувань керівництва в єврокубках, вперше за довгий час відверто провалившись зі своїми підопічними.

Євросезон-2021/22 солігорський «Шахтар» розпочинав у кваліфікації Ліги чемпіонів. Вже в першому раунді білоруси програли болгарському «Лудогорцю» (0:1, 0:1), вибувши до Ліги конференцій, де також потрібно було пройти сито відбору. Здавалося б, із цим проблем у «гірників» виникнути не повинно, особливо на стадії другого раунду кваліфікації, де суперником підопічних Григорчука стала «Фола» з Люксембургу, але «Шахтар» несподівано поступився і цьому опоненту (1:2, 0:1). Вже наступного дня після матчу-відповіді, що ознаменував єврокубкове фіаско для солігорської команди, відбулася зустріч Григорчука з босами клубу, після якої було оголошено про відставку українського наставника.

Між Шахтарем та Чорноморцем

Пішовши із солігорського «Шахтаря», Григорчук декілька місяців був безробітним. Втім, за такий короткий час преса встигла засватати досвідченого наставника в цілу низку вітчизняних клубів. Починалося все з варіанту із першоліговим «Кривбасом», після зриву якого заговорили вже про «Колос», а нещодавно про факт переговорів з Григорчуком розповів і власник «Руху» Григорій Козловський.

Але в результаті зірки зійшлися саме так, що Роман Григорчук через сім років повертається в Україну, і саме в ту команду, з якою досяг найвизначніших досягнень на теренах батьківщини – «Чорноморець». Враховуючи особливе ставлення фахівця до одеської команди, немає сумнівів, що Григорчук віддасть усі сили задля досягнення найамбітніших завдань. І хто знає, можливо, через кілька років Одеса знову почує гімн єврокубків, а на стадіон у дні матчів буде важко відшукати «зайвий» квиточок.

ФОТО: ФК «Габала», ФК «Астана»