Роман МАКСИМЮК: «За три місяці програв в казино все, що в мене було»
Екс-хавбек «Дніпра», «Динамо» та збірної України розповів, як боровся із ігроманією
Екс-хавбек збірної України та українських клубів розповів, як упродовж ігрової кар’єри боровся із пагубною хворобою, через яку втратив всі свої заощадження.
«За три місяці програв в казино все, що в мене було. Плюс машина в ломбард була здана. Audi A8 у мене була. Разом із машиною це біля 300 тисяч доларів. Це тільки в «Дніпрі». І ще були періоди. Це до клуба дійшло. Я ходив до психолога. Мене клуб намагався рятувати. У мене ліміт був на картці на зарплату: я не міг більше однієї суми зняти готівки. Якщо хотів більше – я мав питати дозволу. Тоді мені через дружину розблоковували картку.
Всі розуміли, що це хвороба і намагалися допомогти. А мене затягувало. Коли програєш серйозні суми – йдеш відігратися. Я не говорю, що я весь час програвав. Одного разу виграв 350 тисяч гривень, другого – 750 тисяч гривень за один вечір. Тоді долар коштував 4,5 гривні. Тоді казино працювали легально. Мені казино машину давало з охороною, я їхав клав гроші в банківську скриньку. Давали охорону, бо не в їхніх інтересах було, щоб їхнього клієнта пограбували. Вони берегли таких клієнтів, як я (Сміється). Бо вони знали, що я наступного дня поверну їм гроші.
Я міг піти в «Металіст» до Маркевича, але вибрав «Волинь», бо в Луцьку не було казино. Найближче було у Львові, але туди ж не наїздишся. Я боровся як міг. Бачив, що в мене все йде навперекосяк», - сказав Максимюк на ютуб-каналі Бомбардир.
Роман Максимюк виступав у «Дніпрі» з 2000 до 2005 року.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Василь – про поєдинок за титул абсолютного чемпіона в хевівейті
Мойсес Кайседо відзначився за пенсіонерів у поєдинку проти Борнмута на 17-й хвилині
не читал роман
великого Достоевского
"Игрок".
Так как раз про ЭТО.
– Понимаете, я сейчас работаю грузчиком в одном из супермаркетов Луцка. Вот такая у меня сложилась жизнь. У меня есть тренерская лицензия и я хотел бы вернуться в футбол.
– Как случилось, что ваша прежняя жена пошла к Алиеву?
– Я в «Днепр» перешел, а семья осталась жить в Киеве, потому что квартира была и ребенок должен был пойти идти учиться. Чтобы потом не переводить из школы в школу, решили, что я играю в «Днепре», а семья остается на месте.
Мы жили отдельно. Татьяна вела такой образ жизни, что ходила по ночным клубам, познакомилась с Милевским, Алиевым. У них любовь появилась. Мне говорили друзья, знакомые, что они рога наставляют. Я не верил, пока сам не застал. Меня единственное интересовало: почему именно футболист, почему «Динамо»?
– Вы застали Алиева и вашу бывшую жену вместе?
– Играл уже в Луцке, мы еще были замужем. Приезжаю в свою квартиру, а они там вместе. Все дали понять.
Приведу пример. Мне ребенок звонит в три часа ночи и говорит: «Алиев маму бьет головой о батарею, и меня бьет, приезжай, спаси меня». Я срываюсь с Луцка, еду в Киев, влезаю в их разборки.