Петраков і його команда здивували. Чекаємо продовження у Боснії
Валерій Василенко рецензує резонансну нічию в Одесі
Збірна України провела генеральну репетицію напередодні виїзду до Зениці на вирішальний матч відбору на ЧС-2022 проти команди Боснії та Герцеговини. Чим примітна гра проти болгар, і чим не примітна - давайте розбиратися.
Петраков здивував і схемою, і складом
Перед грою в Одесі наставник нашої збірної Олександр Петраков прозоро натякнув, що ротації не буде. Зі сказаного можна було зробити висновок, що Олександр Васильович виставить склад, максимально наближений до бойового. І зіграє за звичною схемою – у три центральні захисники. Але в підсумку якщо і не все, то багато вийшло інакше. По-перше, збірна України зіграла у чотири захисники (Соболь – Кривцов, Матвієнко – Тимчик), а по-друге, стартовий склад нашої команди навряд чи можна назвати реальним прообразом стартового складу у грі 16 листопада. На вістрі атаки – Довбик, на лівому фланзі півзахисту – Зубков, у опорній зоні не вийшов Степаненко. Плюс не потрапили у заявку на гру Забарний та Шапаренко. Загалом, певною мірою Петраков експериментував та ризикував. А якщо врахувати, що за такою схемою наш нинішній тренерський штаб зіграв уперше, то рівень ризику та експерименту загалом збільшується в рази. Але чи вартувала гра свічок?
УАФ
Мали перемагати 6:0, але лише нічия 1:1
36 ударів по чужих воротах, по наших – лише чотири. У першій половині гри статистика володіння м'ячем на користь господарів узагалі зашкалювала. Після півгодини гри цифри були такими: 71 на 29. За такої разючої переваги рахунок мав бути явно більшим, ніж нічия. «Рахунок 5:0 чи 6:0 мав бути», - скаже після гри автор єдиного нашого голу Степаненко. І з Тарасом важко не погодитись. З цих 36 ударів – щонайменше третина – по-справжньому небезпечні моменти. Та й якість гри у виконанні нашої команди явно порадувала. Але реалізація явно розчарувала. І це наш бич.
УАФ
Нереалізація: старі пісні про головне
Невміння забивати голи із вигідних ситуацій нашу національну команду переслідує із завидною постійністю. Навіщо далеко ходити - можна згадати практично всі матчі команди під керівництвом Петракова. Ну, за винятком, хіба що, гри проти французів. Матч проти казахів, реалізуй усе створене в атаці, мав складатись на нашу користь. З тієї ж причини фінів мали перемагати з більш комфортною перевагою. Перемогу у грі проти боснійців втратили не лише тому, що пропустили наприкінці гри, а скоріше через те, що не забили більше у першому таймі. Та й у єдиному досі «товарняку» - проти чехів - теж упустили купу можливостей. Виходить, що зустріч проти збірної Болгарії із цього алгоритму не випадає. Хтось скаже, що вже добре, що створюємо. І що не пропустили за традицією наприкінці гри. Але хочеться більшого. Хочеться, щоб не лише створювали, а й вміли реалізовувати. Поки що (я суджу з усіх ігор під керівництвом Петракова) не особливо вміють.
Маліновський
Щиро кажучи, поява Руслана в стартовому складі збірної читалася. Петраков демонстративно не викликав хавбека «Аталанти» на два попередні матчі, цього разу також демонстративно викликав. Те, що конфлікт між цими двома був – це правда. Хоча обидва зараз його наявність і заперечують. Зокрема після матчу Маліновський скаже, що, мовляв, «між нами нічого не було, лише робочі моменти». І у всьому, як завжди, винна преса. Класно, що під рукою завжди є такий зручний громовідвід, на який завжди можна все спихнути. Проте добре те, що помирилися. Футболіст він дуже кваліфікований, і напевно ще знадобиться збірній. Хоч і має поганий характер. Проте високої оцінки, як на мене, Руслан за гру з болгарами не заслужив. Могло бути й краще. Загалом, є куди рости.
Що буде у грі 16 листопада?
УАФ
А ось це дрімучий ліс. Який стартовий склад вибере Петраков, і за якою схемою зіграє в «матчі року» - особисто я передбачити не беруся. Аж надто все заплутав Олександр Васильович після одеського поєдинку. Хоча головне в цьому випадку – щоб він не заплутав себе. І щоб його підопічних по-доброму «прорвало» у грі проти боснійців, щоб вони не «перегоріли». Нехай буде так.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Шенол Гюнеш, вочевидь, зробить акцент на необхідності підписання іншого гравця
Збірні Хорватії та Данії увійшли до учасників 1/4 фіналу
Всмысле спихнуть??? а разве не пресса раздула "Войну и Мир" из пальца? Как с Малиновским и Зинченко так и без них - результат один - 1:1.
Зинченко так вообще разочаровал. Он бьет не смотря на ворота. около 6 ударов где можно было успеть поднять голову, глянуть, и положить в девятку. а он на силу бьет и не понятно прострел то или удар... но все в защитников. А Малиновский вместо того чтоб навес сделать лупит по воротам во время штрафного.... смысл? в товарищеском матче нужно наигрывать комбинации при стандартах, а лупить по воротам - для этого тренировки в свободное время существуют (см. на Шеву).
Зачем вообще пресса лезет туда, где ее не просят? Нужно освещать события, а не искать интриги и скандалы.
Результат матча 1:1 - неудовлеворительно. Играли плохо, растерянно, невнимательно. Даже Степаненку просто повезло, он просто приложился удачно даже не целясь, как и вся команда, один коленом бьет, другой бедром, третий ногу жестко поставить не может, четвертый в землю !и выше ворот. А болгары выжали максимум из одного момента. 1 ошибка соперника = 1 гол.
И мне всеравно кто с кем посрался и кто с кем переспал, главно качество и результат. И пока у нашей сборной нет ни одного ни второго.
Такое, конечно, бывает, но не из матча в матч!
Зараз не везе поки з реалізацією ,зате попри жахливі результати,ми все ще маєм непогані шанси на 2-е місце.Один єдиний матч з боснійцями може все змінити на нашу користь.
По грі наша збірна сильніша,треба буде всього навсього забити на гол більше ніж пропустити.
Думаю,то реально)
____________________________
Нормальный у него характер, не выдумывайте.
І так, праві хто пише про перегорання і сумнівну доцільність матчу з болгарами