Невдача на Євро та провальна гра з Боснією. Чим живе нині збірна Франції

Трохи більше п'яти місяців минуло з моменту останньої зустрічі національних збірних України та Франції. Тоді «синьо-жовті» ще під керівництвом Андрія Шевченка оптимістично стартували в кваліфікаційному турнірі до чемпіонату світу-2022, сенсаційно зігравши внічию з «триколірними» в Парижі - 1:1. На м'яч Антуана Грізманна, забитий вже на 19-й хвилині у ворота Бущана, українці відповіли голом Сидорчука, асистував якому Караваєв, на якого нині повісили ледве не усіх собак за невдачі «синьо-жовтих» на виїзді проти Казахстану (2:2).

Збірна Франції їде до Києва на матч проти України в статусі беззаперечного фаворита групи D, хоча за втраченими очками «триколірні» не мають переваги над вельми скромною командою Фінляндії, яка в двох поєдинках набрала два очки і, у порівнянні з французами, має ще дві гри в запасі. Треба сказати, що глобальних змін у Франції за останні п'ять місяців не відбулося, а тому поговоримо про ті значущі деталі, на яких все-таки варто сфокусувати увагу...

Франція не виправдала очікувань на Євро-2020

Звичайно ж, футбольне літо 2021 року в Європі було цілком і повністю віддане на відкуп фінальній частині чемпіонату континенту, яка через коронавірус не відбулася роком раніше й була перенесена вперед на 12 місяців. Збірна Франції, котра у 2018-му разом з Дідьє Дешамом виграла чемпіонат світу, прогнозовано вважалася одним з головних фаворитів турніру, але виправдати очікування фахівців та вболівальників не змогла.

Так, «триколірним» з самого початку довелося несолодко, адже вони потрапили в «групу смерті» з Німеччиною, Португалією та Угорщиною, однак потрібно було враховувати особливості регламенту, які дають великий шанс на вихід з групи навіть за умови фінішу на третьому місці в квартеті. Французи стартували здорово, зумівши вирвати перемогу у Німеччини (1:0), хоча той футбол навряд чи можна було назвати цікавим і захоплюючим. Гра не відповідала афіші хоча б тому, що за 90 хвилин обидві команди завдали по воротах одна одної тільки 13 ударів (4 - Франція та 9 - Німеччина), а у площину й зовсім припав лише один. Відсвяткувати перемогу «триколірним» вдалося завдяки автоголу Хуммельса, але це, як прийнято говорити, частковості, тому що події та хід поєдинку з часом забуваються, а рахунок на табло назавжди залишається в історії.

Однак уже в наступній грі Франція несподівано не змогла впоратися з Угорщиною (1:1), а в останньому турі звела до нічиєї ще й поєдинок проти Португалії (2:2). З урахуванням того, що суперники також вельми активно втрачали очки в цій групі, команді Дешама вистачило п'яти набраних пунктів, щоб фінішувати на першій сходинці і вийти в 1/8 фіналу на цілком прохідну, як здавалося, команду Швейцарії.

Втім, прохідними швейцарці виявилися для Франції тільки на папері. Коли ж підопічні Дешама вийшли на поле, то виявилося, що про горезвісні яри «триколірні» якраз і забули. Що правда, на цей раз у Франції було все, щоб спокійно вигравати - показник очікуваних голів команди Дешама склав 4,12 проти 1,83 у суперника. Але основний і додатковий час поєдинку завершилися внічию - 3:3, а в серії пенальті більш вдалими і майстровитими виявилися швейцарці, які в чвертьфіналі також дотягли до післяматчевої серії 11-метрових вже з Іспанією, але вийти переможцями з неї не змогли.

Маючи у складі Мбаппе, Погба, Грізманна й багатьох інших зірок французи, безумовно, не розраховували на такий ранній виліт на Євро-2020. По суті, збірна України на континентальному турнірі виступила краще за чинного чемпіона світу, оскільки покинула змагальний процес після чвертьфінальної стадії, а ось зірки «триколірних» змушені були пакувати валізи вже після 1/8-ї...

Цікаво, що невдача на Євро-2020 не позначилася на Дідьє Дешамі. Президент Федерації футболу Франції Ноель Ле Гре заявив, що після континентального чемпіонату мав тривалу бесіду з тренером, за підсумками якої за три хвилини було вирішено, що Дешам залишиться на своєму посту. «Не можна через одну невдачу викидати на смітник всю роботу», - заявив тоді функціонер.

Бензема повернувся

Мабуть, найбільш важливою кадровою новиною у таборі збірної Франції з моменту останньої зустрічі «триколірних» з командою України є повернення під прапори чинного чемпіона світу форварда «Реала» Каріма Бензема. Той не виступав за французьку збірну з 2015 року, коли був відсторонений через гучний скандал, пов'язаний із шантажем екс-хавбека «триколірних» Матьє Вальбуена.

У 2018 році напередодні старту фінальної частини чемпіонату світу президент Федерації футболу Франції Ноель Ле Гре заявив, що Бензема більше ніколи не буде викликатися в розташування національної команди. «Я ніколи не говорив про Бензема в негативному ключі. Навпаки, я залишаюся єдиною людиною, який заявив, що Карім є відмінним гравцем. Однак дорога в збірну Франції для нього назавжди закрита», - заявив тоді Ле Гре.

Втім, перед стартом фінальної частини Євро-2020 ситуація раптом змінилася. Головний тренер французів Дідьє Дешам, котрий знаходиться на посаді з 2012 року і прекрасно знайомий з усіма деталями пікантної ситуації, несподівано викликав Бензема готуватися до континентальної першості, а для преси прокоментував ситуацію просто - мовляв, Карім змінився й вибачився, а вибір футболістів йому як наставнику потрібно робити суто виходячи зі спортивного принципу.

На Євро-2020 Бензема дійсно серйозно допоміг Франції - в 4 матчах він відзначився 4 забитими м'ячами, записавши на свій рахунок по дублю у ворота збірних Португалії та Швейцарії. Саме Карім став в результаті кращим голеадором «триколірних» на турнірі, змусивши французьких уболівальників дещо забути про непоказний турнір, який провів Кіліан Мбаппе (0 голів у 4 матчах). Щоправда, в цілому результат збірної Франції на Євро-2020, про що ми вже говорили вище, виявився досить посереднім.

Проти Боснії французи провалилися

Перший матч після фінальної частини Євро-2020 збірна Франції провела нещодавно в рамках кваліфікації на ЧС-2022, котра повернулася з початком осені. Суперником підопічних Дешама була збірна Боснії та Герцеговини і, незважаючи на всі передматчеві очікування, французи знову не змогли виграти на своєму полі, хоча в кінці березня на виїзді здолали балканців із рахунком 1:0. Більш того, можна сміливо говорити, що «триколірні» вдома проти боснійців просто провалилися...

Франція за підсумками поєдинку завдала 8 ударів по воротах суперника, з яких лише 1 припав у площину. Показник очікуваних голів «триколірних» склав 0,25 - це найнижча цифра за останні 7 років виступів збірної Франції, причому для всіх матчів, як офіційних, так і неофіційних. Безумовно, показник xG може не бути для когось серйозним аргументом в силу своєї теоретичної специфіки, але для більшої наочності досить поглянути на точки ударів гравців збірної Франції в останньому матчі проти Боснії та Герцеговини і, наприклад, на ці ж дані, але в останній зустрічі «триколірних» з Україною.

Забити французам і не програти вдалося за допомогою автоголу, який трапився після подачі кутового біля воріт боснійців. Хоча тут «триколірним» на допомогу прийшли технології, адже якби не вони, то далеко не факт, що арбітри змогли б розгледіти момент, при якому м'яч перетнув лінію воріт балканської команди, перш ніж його звідти швидко виніс голкіпер Шехич.

Так, з Боснією французи з початку другого тайму грали в меншості, після чого ініціатива в грі остаточно відійшла до суперника, який в цей відрізок часу інтенсивно використовував пресинг. Франція у другій 45-хвилинці завдала лише двох ударів по воротах суперника - на 61-й хвилині неточною спробою відзначився Дюбуа, а на 77-й постріл Погба заблокували захисники боснійців, а тому навіть заїкатися про перемогу в такій ситуації для французів було б надто наївно...

Дідьє Дешам після другої у відбірковому циклі домашньої нічиєї не приховував розчарування, але в цілому дав зрозуміти, що одне очко в меншості буде непоганою підмогою для «триколірних» з точки зору турнірної боротьби: «Очевидно, що з десятьма футболістами складніше. У нас були шанси, але це не той результат, на який ми розраховували. Ми прагнули отримати три очки, але ці кваліфікаційні кампанії важкі для всіх. У нас є ще одне очко, і нам потрібно буде шукати більше в матчах, що залишилися».

Матчів, що залишилися, у Франції чотири, причому найближчий відбудеться сьогодні ввечері на НСК «Олімпійський» проти збірної України...

У Франції є кадрові проблеми

До гри проти України французи підходять з певними кадровими проблемами, якщо можна говорити про такі взагалі, оцінюючи тверезо склад команди Дешама, де від кількості зірок рябить в очах. Перш за все, варто відзначати, що в Києві «триколірним» не допоможе Кіліан Мбаппе, котрий проти Боснії та Герцеговини травмував ногу і вже покинув розташування національної команди.

Не доводиться розраховувати Дешаму і на Нголо Канте, який був у заявці на Боснію, але так і не зумів повноцінно відновитися від пошкодження щиколотки, і також був змушений достроково залишити табір «триколірних», повернувшись до свого клубу. Замість Канте Дешам вже встиг довикликати гравця «Ювентуса» Адріена Рабьо, а Корентена Толіссо, якому лікарі також не дали добро на гру найближчим часом, замінив хавбеком «Марселя» Маттео Гендузі.

Також в кадровий мінус Франції можна занести і 34-річного форварда «Мілана» Олів'є Жиру. Той здав позитивний тест на коронавірус, і змушений буде найближчим часом відсидітися на самоізоляції.

Що стосується втрат унаслідок дисциплінарних санкцій, то така у Франції, як і в України («синьо-жовті», нагадаємо, не зможуть розраховувати на Олександра Зінченка), тільки одна. Через вилучення в матчі проти Боснії в Києві на поле не вийде Жюль Кунде, але Дешам завбачливо замінив його в заявці на 23-річного правого захисника «Лейпцига» Норді Мукіеле, який за національну збірну Франції поки не провів ще жодного поєдинку.

Як би там не було, але в Києві, незважаючи на певні кадрові складнощі, Дешам та збірна Франції спробують перервати свою тривалу безвиграшну серію з чотирьох поєдинків. До слова, в останній раз «триколірні» так довго не могли здобути три очки ще в 2013 році. Тоді французи не вигравали протягом п'яти матчів поспіль, і було б дуже непогано для України, якби за підсумками суботньої баталії у діючих чемпіонів світу стався такий собі ефект дежавю.