Символічна збірна осінньої частини сезону УПЛ. Версія Sport.ua

Поточний чемпіонат України вирушив на зимові канікули. Канікули обіцяють бути цікавими. І однозначно тривалими, адже затягнуться до останніх вихідних лютого.

А зараз, останніми днями грудня, є сенс підсумувати першу частину сезону. Найбільш вдячний, на наш погляд, спосіб підбити «дебет із кредитом» – визначити символічну збірну осінньої частини чемпіонату. Так найпростіше і найочевидніше визначити найяскравіших персонажів поточного чемпіонату країни.

Зрозуміло, що визначення одинадцяти найкращих у своїх амплуа – питання не тільки цікаве і складне, а й суб'єктивне. Тим не менш, ми візьмемося за цю справу. А від вас, дорогі наші читачі, ми в коментарях чекаємо на ваші варіанти збірної. Або кандидатів на ту чи іншу позицію.

Голкіпер

Георгій Бущан, Динамо

Напевно, найбільш дискусійна позиція. З одного боку, особливими геройствами динамівський перший номер не відзначився. На відміну, наприклад, від кіпера «Інгульця» Олексія Паламарчука чи стража воріт «Карпат» Олександра Кемкіна. Однак на відміну від цих воротарів, а ще й на відміну від Георгія Єрмакова з «Олександрії», у грі Бущана не було зривів, не було провалів. Його ми обрали за стабільність. За високу стабільність. А стабільність, як відомо, є показником майстерності.

Захист

Правий оборонець: Микита Кравченко, Олександрія

Чудовий півсезон у виконанні крайка команди Ротаня. На наш погляд, саме в «Олександрії» Микита розкрився по-справжньому. Завдатки дуже кваліфікованого футболіста в ньому було видно ще раніше, коли він лише починав кар'єру у великому футболі. Але «Дніпро-1» розвалився, у «Динамо» на нього не розраховували, у «Поліссі» не склалося. Майже все склалося, як один до одного, в Олександрії. І тепер Кравченко не просто беззастережно основний захисник «містян», а й один із найкращих асистентів першої частини сезону.

Центральний оборонець: Мігел Кампуш, Олександрія

Для нашого чемпіонату це топовий захисник. Так, як він вміє читати гру і просувати м'яч, заслуговує на окремий розділ. До того ж, португалець має рідкісне вміння віддати передачу, причому точну, на середню і далеку дистанцію. А ще він чудово виконує стандарти. І не лише пенальті, а й штрафні удари. Здається, що вже найближчим часом Кампуш може опинитися у більш багатому клубі.

Центральний оборонець: Микола Матвієнко, Шахтар

Капітан «гірників» блискуче розпочав сезон, відвантаживши два м'ячі у ворота «Ворскли», причому один із тих м'ячів – справжній шедевр. Але далі його запал трохи зменшився. Однак на тлі і своєї команди, і всього чемпіонату Матвієнко – знакова фігура. Так, його авторитет до певної міри позначився при нашому виборі, проте водночас його потрапляння до нашої збірної – це не данина поваги за колишні заслуги. Це є констатація факту. А факт простий, як і гра футбол: Микола Матвієнко – один із найкращих центрбеків УПЛ.

Лівий оборонець: Костянтин Вівчаренко, Динамо

Це якраз той випадок, коли терпіння та праця все перетруть. Вівчаранко вже давно в основній обоймі «Динамо», проте лише цього сезону його можна назвати беззастережно основним футболістом «біло-синіх». Конкуренцію у Дубінчака він виграв. А разом із цим виграло і «Динамо», адже швидкість та активність Вівчаренка приносять вісти не лише в оборонну роботу, а й в атаку.

Півзахист

Опорний півзахисник: Володимир Бражко, Динамо

Перший сезон після повернення до рідної команди з оренди в «Зорі» склався для молодого хвилеріза дуже успішно. Бражко одразу ж застовпив за собою місце в основі «біло-синіх», одягав капітанську пов'язку, отримав виклик до національної збірної. І в першій частині нинішнього сезону Володимир був дуже помітний, а ось на фініші трохи зменшив обертів. Проте не включити його до нашої збірної ми просто не могли, бо це ключовий футболіст у структурних побудовах беззаперечного лідера УПЛ.

Опорний півзахисник: Іван Калюжний, Олександрія

Надзвичайно яскравий відрізок сезону провів цей півзахисник. Настільки яскравий, що став невід'ємною частиною команди, яка є головним відкриттям осінньої частини сезону. До того ж, Калюжний отримав дебютний виклик до головної команди країни, де теж не знітився. Подейкують, що на нього накинув оком «Шахтар». Ну, було б дивно, якби не накинув, адже Іван провів блискучий поєдинок першого кола проти донеччан.

Правий півзахисник: Хуан Безерра, Олександрія

Напевно, головне відкриття першої частини сезону. Безерра став найкращим футболістом чемпіонату країни (осінньої його частини) за версією нашого сайту. Невисокий молодий бразилець вправний практично у всіх компонентах атакуючої гри. Він чудово бачить поле, може й віддати вивірену передачу, і сам завершити атаку. І так, у дриблінгу рівних йому в УПЛ поки що не видно.

Лівий півзахисник: Олександр Назаренко, Полісся

Вражаючий спурт колишнього футболіста «Дніпра-1» на новому місці. Особливо, якщо зважити на ту обставину, що Олександр довгий час лікувався від дуже складної травми. Вилікувався. І тепер розриває чемпіонат на своєму фланзі. Один з небагатьох в УПЛ, хто може самостійно вирішити результат епізоду. Завдяки високій швидкості та хорошій техніці. Багато забиває, багато асистує. Дебютував за національну збірну. Загалом справжня знахідка для «Полісся». І всього нашого футболу.

Центральний півзахисник: Георгій Судаков, Шахтар

Можливо, єдиний футболіст «Шахтаря», який не заслужив на критику. Як докір Судакову наводять аргумент, що він, мовляв, краще грає на євроарені, ніж у внутрішній першості. Частка істини у такій теорії є. Але, водночас, не можна не відзначити, що навіть якщо ця теорія і є правдивою, наявного потенціалу Судакова достатньо для того, щоб вважатися найкращим футболістом «помаранчево-чорних» на даний момент. І загалом одним із найкращих гравців чемпіонату України.

Нападник: Владислав Ванат, Динамо

На жаль, у цій номінації вибір невеликий, адже з тієї чи іншої причини в першій частині сезону вистрілив лише один форвард. Він і став нашим лауреатом. Власне, через відсутність конкуренції у Ваната ми й обрали схему з одним нападником. Ну а Владу однозначно респект за першу частину сезону. На зимовий антракт він пішов лідером бомбардирського забігу.

Тренер

Руслан Ротань, Олександрія

У цьому разі все гранично зрозуміло і очевидно. Наскільки Ротань заслуговував на критику, часом принизливу, минулого сезону, настільки він заслуговує на похвалу, часом компліментарну, в нинішньому сезоні. Витягнути, по суті, периферійну команду у лідери вітчизняного футболу – це дорого коштує.