8 гравців УПЛ, які можуть змінити клуб взимку

1 січня відкривається зимове трансферне вікно. В УПЛ є кілька футболістів, які взимку, цілком імовірно, можуть змінити свої команди. Хтось піде на підвищення в більш статусний клуб, комусь, можливо, доведеться підшукати простішу команду, щоб мати постійну ігрову практику.

Далі – про найбільш можливі, на наш погляд, потенційні переходи зими-2025 в УПЛ.

Іван Калюжний

Перша половина сезону була вкрай вдалою для Калюжного, який дебютував за збірну України і залишив дуже гарне враження. У жовтні на позиції опорного півзахисника було багато травмованих у національній команді. Калюжний отримав свій шанс, яким скористався. У листопаді вже не було сумнівів, що Івана знову покличуть до національної команди.

На клубному рівні Калюжний є основним гравцем «Олександрії», яка тривалий час йшла нога в ногу із лідером чемпіонату України «Динамо». У першому колі підопічні Руслана Ротаня не програли жодного матчу.

Контракт Калюжного із «Олександрією» чинний до кінця поточного сезону. Зрозуміло, що для гравця зараз є дуже хороша можливість піти на підвищення та отримати свій найкращий контракт у кар'єрі. Другого такого шансу вже може не бути. Іван може отримати не тільки хороші особисті умови, але й можливість перейти до сильнішого чемпіонату, або статуснішого клубу.

«Олександрія» навряд чи домовиться про новий контракт із футболістом. Взимку потрібно продавати, щоб отримати хоч якісь гроші, бо влітку гравець може піти безкоштовно. Власне, вже 1 січня Калюжний може підписати контракт із будь-яким іншим клубом.

Серед претендентів «Шахтар». Тарас Степаненко через вік втратив місце у стартовому складі. Більше вираженого опорника Маріно Пушич не має. Також на Калюжного можуть претендувати клуби з Польщі, статусні клуби Угорщини, Болгарії, Бельгії. Для того, щоб перейти у сильний чемпіонат, потрібно стабільно зіграти хоч один сезон. Поки таким Супер-Іван похвалитися не може.

Хуан Беззера

Мініатюрний бразилець став одним із відкриттів першого кола чемпіонату. Багато в чому на руку Безеррі пішла зміна тактики Русланом Ротанем. «Олександрія» почала грати у раціональний футбол, більше грати від оборони, що дозволяє Безеррі показувати свої швидкісні якості.

Потрібно продавати гравця, поки для цього є можливість, бо дуже скоро все може змінитися не в кращий бік. Минулого сезону Бені Макуана провів дуже сильну першу частину сезону, а у першому матчі другої частини проти «Руха» отримав травму, від якої повноцінно відійти не може досі. Якщо минулої зими «Полісся» могло без проблем продати Макуана за хороші гроші, то сьогодні він мало кому цікавий. Ніхто не дасть гарантій, що навесні Безерра зможе тримати свій рівень, як і вся «Олександрія».

Вже були чутки про «Лудогорець» та суму 2 млн євро. Це було б хорошим варіантом для всіх сторін. «Олександрія» отримує гроші та відсоток від майбутніх продажів. «Лудогорець» - якісного гравця, який у побудовах Ігора Йовічевіча може грати роль Михайла Мудрика. Болгарський клуб може засвітити бразильця на європейській вітрині завдяки єврокубкам та потім продати дорожче. Безерра отримає можливість більше заробляти та перейти у статуснішу команду.

Олексій Сич

«Рух» ставить перед собою завдання розвивати та продавати гравців. Тут потрібні іміджеві трансфери, які принесуть клубу не тільки гроші, але й міжнародну репутацію.

Сичу вже 23 роки. За цей час він встиг пограти за молодіжну збірну України (з якою дійшов до півфіналу Євро), зіграти на Олімпіаді в Парижі та дебютувати за національну команду. Йому потрібно робити наступний крок у кар'єрі. Після дебюту за збірну України для цього є всі можливості.

В Україні Сич може бути цікавим «Динамо» та «Шахтарю». У киян на правому фланзі Олександр Караваєв та Олександр Тимчик. Контракт першого завершується влітку та йому вже 32 роки. Тимчик залишається дуже нестабільним та у нього вистачає травм. У «Шахтарі» ніяк не заграє Вінісіус Тобіас, а Юхим Конопля може піти. У нього ще залишилося півтора року контракту та він почав працювати із європейськими агентами.

Якщо Калюжному вже майже 27 років (виповниться 21 січня) та його вже не можна підписувати для подальшого перепродажу, то Сич молодший. Олексій може претендувати навіть на провідні чемпіонати. Для умовної «Жирони» це могло б бути чудовим продовженням співпраці з українським ринком.

Ілля Крупський

Зараз зав'язалася «Санта-Барбара» із можливим трансфером Крупського. Якщо вірити ЗМІ, то Ілля вже однією ногою в МЛС. Правда, питання до кінця не вирішене. Виглядає це так, що гравця реально піарять у пошуку кращих умов.

Крупський на слуху у 2024 році. Він став основним футболістом «Ворскли» та доріс до молодіжної збірної. Фланговий захисник сучасного типу: швидкий, добре працює із м'ячем. У його 20 років ще бракує стабільності.

Я не думаю, що сьогодні Ілля готовий дійсно до серйозних випробувань чи вже готовий до конкуренції у Європі. Матч проти «Інгульця» показав дуже багато недоліків молодого оборонця. Це все нормально, враховуючи вік. Потрібно поетапне становлення. Переїзд в США – це відмова від амбіції заради якості життя. Колишній капітан молодіжної збірної Євген Чеберко після переїзду в МЛС жодного разу не був навіть у резервному списку у національну команду, хоча там він став переможцем ліги.

Більш реальними виглядають українські гранди – «Динамо» та «Шахтар». Можливо, на перспективу клуби із Бельгії. Тут головне, що ніхто не буде платити 3 млн євро за гравця, який може тільки дати перспективу. Гроші платять за стабільність та якість.

«Ворсклі» немає сенсу тримати гравця. Їм потрібно вчитися розвивати молодих гравців та вчасно продавати. Зараз потрібен перехід, який залишить за собою певні відсотки, що у майбутньому принесе гроші.

Єгор Назарина

Абсолютно зайвий гравець у системі «Шахтаря». Його брали для потенційної заміни Тарасу Степаненку, але коли Тарас втратив місце в основі, то на Назарину ніхто особливо не розраховує.

Клубу немає сенсу тримати гравця, який не потрібен тренеру. Гравцю немає сенсу сидіти просто на лаві запасних, втрачаючи свої найкращі роки життя. Потрібно кудись переходити та грати, навіть за менші гроші.

В Україні реальними є так звані грошові мішки – ЛНЗ, «Полісся», «Карпати». Кожному з них якісний гравець у середині поля був би не зайвим. Про Європу говорити щось важко. Навряд чи знайдеться багато охочих підписати гравця, який за останні роки майже не грав та має вже за плечима 27 років. Це можуть бути другорядні команди Польщі, Чехії.

Олександр Андрієвський та Володимир Шепелєв

Це два гравці, які стали символами «Динамо» у негативному контексті. Жодного розвитку, прогресу чи якості в обох немає. Потрібно вже було давно прощатися із ними обома. Але клуб особливо не наполягав, а гравців влаштовує статус гравців ротації. Колись усьому приходить кінець.

У «Динамо» зараз шалена конкуренція в середині поля. Влітку із «Дніпра-1» прийшли Валентин Рубчинський та Олександр Піхальонок. Нікуди не поділися Микола Шапаренко, Віталій Буяльський, Володимир Бражко. Є молодий Роман Саленко. Добре себе проявляє в оренді Олександр Яцик. Навесні вже не буде єврокубків. Якось вже можна прожити без Андрієвського та Шепелєва.

Гравці дуже тривалий час були у зоні комфорту, тому навряд чи можуть претендувати на щось серйозне та вигравати конкуренцію. Плюс вони вже немолоді. Я не думаю, що вони обоє зможуть знайти собі команди у Європі. Мова хіба що про умовну «Лехію». Потрібне серйозне лобі, щоб кудись перейти. Я більше схиляюся до України – «Зоря», можливо, «Карпати» чи ЛНЗ.

Іван Дібанго

Головний актив «Кривбаса», який поки ніяк не вдається реалізувати. Було сподівання, що криворіжці зможуть пройти кваліфікацію хоч до ЛК, але жереб був нещадним для команди Юрія Вернидуба.

Влітку «Кривбас» підписав Олександра Драмбаєва на позицію лівого захисника. Всі вже розуміють, що Дібанго може бути проданим в будь-який момент. Тим паче, що контракт гравця чинний ще півтора року. Вже зараз потрібно ухвалювати рішення. Для криворіжців важливо не перетримувати гравців. Робити невеликі трансфери, щоб брати нових легіонерів.

На жаль, Кривий Ріг знаходиться близько до лінії фронту. Туди дуже часто прилітає. Довго утримувати там легіонера дуже складно. Тому важливо вчасно прощатися із футболістами.

Влітку «Кривбас» продав Прінса Аду до «Вікторії Пльзень» за 1 млн євро. Є всі передумови вважати, що трансфер Дібанго матиме схоже продовження. Якщо хтось запропонує мільйон євро плюс бонуси, то сенсу тримати гравця немає.