Сокіл вийшов з відпустки: шість новачків, гандбол і футбол

Торік восени там було весело. Коледж імені Івана Піддубного (колишнє Республіканське вище училище фізичної культури і спорту) став справжнім епіцентром силового протистояння, з купою поліції, «тітушками», побитими студентами, народними обранцями в статусі миротворців та іншими класичними складовими боротьби не то за землю, не то за контроль над нею. Так з ініціативи Кабміну в коледжі змінювалася влада. Врешті, колишнього директора закладу, борця Олексія Семенюшка усунули. І пообіцяли рішучі реформи. З того часу минуло майже десять місяців. Єдиною помітною зміною ззовні є поява стягів національних федерацій з різних видів спорту навпроти центрального корпусу коледжу. 

Зрештою, автор цих рядків відвідав коледж Піддубного не з метою інспекції. Саме тут перше після виходу з відпустки тренування 21 липня провела команда-фіналіст попереднього чемпіонату України з хокею — київський «Сокіл”. Легендарний клуб, який відродився після шестирічної відсутності на хокейній мапі України, був головним ньюсмейкером нинішнього міжсезоння. Не через гучні трансфери, а через внутрішній конфлікт між керівниками клубу. Тривалий час існувала реальна загроза, що сторони не домовляться і з наступного сезону в Україні буде вже два «Соколи». На щастя, здоровий ґлузд таки переміг і в заплановані терміни колишні й нові хокеїсти киян, а також потенційні новачки зібралися під керівництвом того ж тренерського штабу в складі Олега Шафаренка і Костянтина Сімчука, з яким у сезоні-2020/2021 команда здобула срібні нагороди національного чемпіонату.

Константин Сімчук та Олег Шафаренко

О 17:00 на доріжку стадіону коледжу, поки на газоні тренувалися дівчата-футболістки, вийшло 19 хокеїстів. З гравців торішнього складу в цій компанії були воротар Дмитро Кубрицький, оборонці Іван Сисак і Алєксєй Платонов, нападники Андрій Міхнов, Дмитро Німенко, Денис Гончаренко, Ярослав Панченко, Михайло Сімчук, Данило Коржилецький, Антон Рубан, Алєксандр Павленко та Андрєй Смирнов. З оренди з «Білого Барса» захисник Владислав Сушков. Був би у цій компанії також центрфорвард Богдан Ступак, але він досі заліковує травму, отриману в травневому поєдинку проти поляків за збірну України.

Найдосвідченіші гравці «Сокола» Андрій Міхнов та Дмитро Німенко

Ще семеро гравців — новачки. То — воротар збірної України Артур Оґанджанян, який минулий сезон провів у північноамериканській лізі NCDC за клуб «New Hampshire Jr. Monarchs», оборонці Сергій Логач з «Білого Барса», Євген Ратушний з херсонського «Дніпра», Ґлєб Нікітін з російського клубу молодіжної хокейної ліги «Амурські Тигри», а також двоє екс-гравців білоруського «Гомеля» — російський оборонець Андрєй Алєксєєв і білоруський нападник Антон Єлисеєнко.

Антон Єлисеєнко

Після двох кіл пробіжки спортовці почали розминку. Не зовсім звичну. Запропоновані Шафаренком завдання на розтяжку давалися хокеїстам, які за практично три місяці трохи відвикли від постійної тренувальної роботи, не так вже й легко. Особливо — вправа з назвою «сумо», яка не кожному гравцеві й вдавалася. «Платонов, для тебе точно це не нове. Німенко, ти ще у Льюїса це робив, маєш пам’ятати», - пригадує тренер одному з найдосвідченіших у своїй обоймі гравців співпрацю з канадцем Дейвом Льюїсом у збірній України.

Так виглядає «сумо»

Завершивши розминку, «соколята» попрямували до ігрового манежу. Там гравці поділилися на три команди для гри у гандбол і футбол. Перед цим Шафаренко вишикував хокеїстів перед собою і нагадав їм, що якісна розминка — це важливо. «Подивіться, як ЦСКА розминається, - каже. - Чи футбольне «Динамо». Якщо не бачили, то куплю квитки, підіть подивіться. 45 хвилин перед грою розминаються. І ніхто не стогне. Розминайтеся, щоб потім не жалітися на отримані на рівному місці травми».

Завершивши короткий монолог, Шафаренко визначив чотирьох капітанів, щоб розділити команди для майбутніх ігор. За рішенням тренера, вибирати мали Кубрицький, Рубан, Панченко і Павленко. Щоправда, через мить наставник виправився: «Один відколюється. Міхнов — півгодини кросу, потім прийдеш сюди, покачаєш прес». Відповідно команди стало три — Панченко і Павленко об’єдналися в одній команді.

«Я ж знаю, що Андрюша (Міхнов) не любить цих ігор, тому відразу відправив його побігати, - пояснює Шафаренко Sport.ua. - Відправив би ще Німенка, але нам бракувало воротарів. Ні, Дмитро навпаки в футбол грати любить і вміє, але треба берегти його коліна».

В атаці Ярослав Панченко

«Такі ігрові тренування корисні, бо на прикладі інших видів видно, як гравець на майданчику мислить, - говорить Олег Шафаренко. - У гандболу багато спільного з хокеєм. Тим паче, багато гравців у відпустці підтримували форму не дуже наполегливо. Маю змогу побачити, в якому вони стані».

Під час гри в гандбол найліпше на майданчику почувався височенний оборонець Платонов, який і три м’ячі закинув, і непогане бачення гри демонстрував. Правда, попри це саме Алєксєю від тренера чи не найбільше діставалося.

Алєксєй Платонов

«Не буду обманювати — установки на гру дотримувався не завжди, грав на результат, - коментує Платонов. - Ми почали грати в зонну оборону. А формат цієї гри цього не передбачає. Мала бути опіка один в один, щоб усі бігали. І кидки з дальньої дистанції тут не потрібні. Мали грати в короткий пас, а я це іноді ігнорував. Особливо — на початку гри. За те й отримував. Взагалі, у мене тато гандболіст, грав за молодіжні збірні СССР. Щось від нього передалося. Насправді в гандбол мене ніхто особливо грати й не вчив. У футбол грав частіше. Але виявляється, що гандбольний навик ще не пропав. Особливо у порівнянні з футболом. Тут я знаю своє місце, грав в основному від оборони. Головне — вчасно віддати м’яч партнерові».

Згідно з визначеними тренером правилами, після завершення гандбольної частини тренування найгірша з команд каралася віджиманнями від підлоги. Не пощастило гравцям, яких обирали Павленко і Панченко.

Покарання для тих, хто програв

А після того «соколята» перейшли на футбол. «Граємо акуратно, не б’ємо по ногах, м’яч підіймається не вище колін», - попереджує Шафаренко. Тут фаворити змінилися. В головні бомбардири відразу вибився Павленко, який за активної підтримки Панченка і Гончаренка, котрі, до слова, непогано почувалися і під час гри в ручний м’яч, продемонстрував, що має добре поставлений удар не лише ключкою, а й ногою.

Але в підсумку футбольна частина тренування завершилася внічию. Найслабшого команди визначили, пробивши по три пенальті. Влучно з позначки пробили Сисак, Сімчук та Гончаренко. Причому Денис вдарив так сильно, що ледь не вибив щелепу воротарю. За підсумками пенальті віджиматися довелося команді Рубана.

Пенальті від Михайла Сімчука

«Від перших днів перебування в команді — лише добрі враження, - невдовзі після запинки каже в коментарі Sport.ua новий воротар «соколят» Артур Оґанджанян. - Атмосфера в колективі дуже гарна. Звісно, зараз буду втягуватися, набирати форму. Бо як не тренуйся влітку, на початку повноцінної підготовки завжди важко. Тим паче, зараз багато працюємо над витривалістю, багато бігових завдань».

Артур Оґанджанян (праворуч) стримує Алєксандра Павленка

«Радий, що підписав контракт саме з «Соколом», - додає Артур. - Запропонував свої послуги киянам сам. З Шафаренком раніше працювали у збірній, під час чемпіонату світу-2019 в Естонії, коли Олег Леонідович був помічником Андрія Срюбка. Відтоді контакти й збереглися. Я відіграв у США чотири роки, у міжсезоння розраховував отримати певні пропозиції, з якими врешті не зрослося. Є варіанти й зараз. Але я вже визначився, що розпочну грати в хокей професійно, на дорослому рівні, у себе на Батьківщині. «Сокіл» буде моїм першим професійним клубом. Думаю, цей досвід буде для мене значно кориснішим, ніж продовжувати виступати у молодіжних лігах Америки».

Натомість 24-річний російський оборонець Платонов готується розпочати з «Соколом» другий сезон.

«Не буду приховувати, що мав інші варіанти працевлаштування, - каже нам Алєксєй. - Але пропозиція «Сокола» мені була цікавішою в багатьох аспектах. Мені сподобалося тут у минулому сезоні, команда гратиме в єврокубках. Та й український чемпіонат продовжує додавати. Дивлюся, як підсилюються «Маріуполь» і «Краматорськ» і розумію, що в наступному сезоні нам взагалі не буде легко в жодному матчі».

«Під час відпуски я регулярно виходив на лід, але не забував і про загальну підготовку, - розповідає Платонов. - Проте для мене командна підготовка — значно інтенсивніший етап, ніж самостійні тренування. Зараз втягуємося. Повинен сказати, що тут, на території коледжу нам створили прекрасні умови для тренувань і проживання. Зовні тут начебто не так добре, але номери комфортні, готують дуже смачно». 

Платонов підтвердив, що збирається приймати українське громадянство і виступати за збірну України.

«Думаю, це питання вирішиться найближчим часом, - каже він. - Звісно, український хокей нині далеко не на тому рівні, що російський. Але розвиток тут помітний. Інша річ, що я ще не до кінця визначився з тим форматом, у якому хочу розвиватися. Нічого, обговоримо всі деталі і досягнемо розуміння. Раніше я виступав за юнацьку і юніорську збірні Росії. Спортивне громадянство можна змінювати після того, як не виступав за національну команду не менше трьох років. У мене вже той проміжок минув. Буде приємно бути до України ближчим. Київ — шикарне місто. Коли під час відпустки повертався в Росію, друзі запитували про мої враження від життя в Україні. Не обійшлося й без питань політичного забарвлення. Але я й без того завжди ставився до України по-особливому, адже мій тато в часи СССР народився у Запоріжжі. Тому розповідав друзям, як красиво і чисто в Києві. Найточніше визначення української столиці — душевне місто. Мені дуже подобається, як доброзичливо тут люди спілкуються. Це стосується і атмосфери в середині команди, і вражень від життя поза спортом».

Варто сказати, що вже 14 серпня на оновлений «Сокіл» очікує перше ігрове випробовування. Поряд із «Маріуполем», «Кременчуком» і «Донбасом» на арені «Альтаїр» у Дружківці кияни сперечатимуться за Кубок Донбасу. То якщо все буде гаразд, бо згідно з останньою інформацією, на льодовій арені, на якій мають відбуватися міжсезонні змагання, 21 липня припинили процес заливки криги, що наразі ставить під загрозу початок підготовки до сезону чинних чемпіонів країни, ХК «Донбасу».

«Сокіл», за словами тренера, льодову підготовку розпочне через тиждень.

«На льоду попрацюємо з перших чисел серпня, - говорить Шафаренко. - Поки — загальнофізична підготовка. Правду кажучи, від перспективи участі в Кубку Донбасу я не в захваті. До таких змагань треба трохи бути готовим, мати не просто вкомплектований, а й більш-менш зіграний склад. А часу на це в нас практично немає. Проте гра завжди краще, ніж тренування. Будемо пристосовуватися».

Новачок «Сокола» Ґлєб Нікітін

Тренер «Сокола» не приховує, що процес комплектації команди до сезону, в якому кияни окрім чемпіонату України вперше за десять років зіграють у європейському Континентальному кубку, триває. Наразі точно покинули команду оборонець Віталій Андрейків та нападник Фелікс Морозов (обидва – «Донбас»), воротар Георгій Дубровський («Омскіє Крилья», РФ), оборонці Артур Чолач («Беррі Колтс», CHL), Павло Голубич («Могильов», Білорусь), Ілля Олендаренко, Владислав Лисенко («Маріуполь»). На оглядинах у клубі російської ВХЛ «Рубін» (Тюмень) перебуває центрфорвард Єгор Кузьменко. Малоймовірно, що повернеться в команду таджицький нападник Умед Гільманов, котрий був одним із лідерів «Сокола» в плей-оф минулого сезону. Сам хокеїст, за нашою інформацією, бажання залишитися в Києві має, але в тренера вочевидь є інші плани. Натомість український форвард Богдан Середницький, який минулий сезон завершував на правах оренди в «Білому Барсі», продовжить кар’єру в «Краматорську».

Олег Шафаренко

«Хто хотів у нас залишитися і в чиїх послугах зацікавлені ми, ті й залишилися, - коментує Олег Шафаренко. - З тих українських хокеїстів, хто був доступний і кого хотіли взяти, але не змогли, можу згадати лише Романа Благого (вихованець школи «Сокола», перейшов із «Білого Барса» в «Маріуполь» — авт.). Звісно, підходив нам і Чолач, але ми його не тримали, а навпаки посприяли, щоб він переїхав за океан. Хлопцеві 18 років, йому треба розвиватися. Більше вільних, не обтяжених контрактами українців, які могли б нас підсилити, немає. Усі легіонери з попереднього складу, яких я хотів бачити, теж залишилися. А ті позиції, які потребують підсилення, ще заповнимо. Я не прихильник поспіху. До нас зараз люди просяться самі. Серйозні, з досвідом виступів у КХЛ. Будемо придивлятися».

«Сьогодні (21 липня — авт), День народження в Антона Єлисеєнка, 30 років, - каже тренер, потискаючи руку на прощання. - Подарую йому шайбу з гербом «Сокола». Антон — хороший нападник. Розраховую, що він нас підсилить».

P.S. Вже після тренування у білоруському виданні Hockey.by з’явилася інформація, що в «Сокіл» з «Могилева» переходить 35-річний екс-нападник збірної Білорусі, вихованець київського хокею Віктор Андрущенко.