Друга спроба Тухеля виявилася вдалою. Челсі - переможець Ліги чемпіонів!

Кубковий фінал - не завжди найкращий матч сезону. Але найчастіше - головний матч. Особливо, якщо мова йде про фінал Ліги чемпіонів.

Нинішній фінал Ліги чемпіонів - крім усього іншого (тобто, обов'язкових розмов про те, що це вінець сезону), це ще й матч з багатьма символами і смислами. Здавалося б, багато хто увірував, що Гвардіола - найкращий тренер сучасності. Але де завгодно, тільки не в «МанСіті» під час плей-оф чемпіонської Ліги. Але Пеп з енної спроби таки довів, що він дійсно один з найкращих у своєму ремеслі. З іншого боку, явно не хапає зірок з небосхилу і нинішній «Челсі», і його нинішній тренер. Тухель прийшов гасити пожежу, а виявився не тільки рятівником, але й за крок від Гвардіоли. А може, і на одному рівні. Якщо пощастить.

А ще цей матч - проводи Агуеро. Великого Агуеро, який став для «городян» навіть більшим тотемом, ніж Пеп, після гри з «Челсі» залишає команду. Ясна річ, що щасливим у цій казці кінець може вважатися тільки таким: Кун виходить з лави в найвідповідальніший момент і забиває вирішальний гол...

А ще цей матч - для Зінченка. Для недавнього ноунейма, якого, як тоді багатьом здавалося, «Сіті» незрозуміло навіщо купив у клубу з дрімучої російської глушини. Минуло не так вже й багато часу, і усміхнений добродушний, але дуже працьовитий український хлопець став одним з найкращих лівофлангових захисників Європи.

Ясна річ, що і у «Челсі» знайдуться свої приховані і не дуже приховані герої, для яких напевно знайдуться казки зі щасливим кінцем. Один Канте чого вартий. Про Тухеля було побіжно сказано вище.

Загалом, головний матч європейського клубного сезону апріорі повинен був стати головним. Ну, а якщо він таким стане ще й з точки зору гри, тоді взагалі круто.

Відверто кажучи, особисто мене, хто не є затятим прихильником жодної з команд-суперниць, в першу (та й в інші теж) чергу цікавило питання - чи випустить Пеп Зінченка в основі? Випустив! Саша зайняв своє звичне місце на лівому фланзі. Ну, я ж кажу, він - один з найкращих на континенті в своєму амплуа. Кун, до речі, розташувався на лаві для запасних - початок для щасливої казки покладено?

Гру команди розпочали жваво. Особливо новоспечені чемпіони Англії. «Сіті» з перших хвилин «запатентував» високий пресинг і гру першим номером. «Челсі», як здалося, був готовий до такого сценарію. Лондонці захищалися середнім блоком, більше сподіваючись на контратаки.

І саме команда Тухеля в першу половину стартового тайму створила більше моментів біля чужих воріт. Якщо бути точним, то відразу три. І всі вони - у виконанні Вернера. Якби Тімо був більш удачливим, «сині» вже б вели в рахунку. Але німецький форвард схибив. «Сіті» відповів непоганим випадом Стерлінга, але він теж завершився нічим.

Ближче до середини тайму «Челсі» вирівняв гру. Номінальні гості зуміли як мінімум не програти в боротьбі за центр поля. І як мінімум не програти в пресингу. Лондонцям вдавалося дуже швидко переводити м'яч з одного флангу на інший, що для «городян» становило певні проблеми. Команда Гвардіоли на таку спритність суперника відповідала позиційними атаками, які, як правило, не носили реальної небезпеки.

Кінцівка тайму - практично рівна гра, без домінування кого-небудь. Показово, що обидві команди досить швидко проходили центр поля, але потім так само синхронно грузли в оборонних порядках. Радше за все, матч котився до проміжного нічийного рахунку, якби не сплеск «Челсі» за три хвилини до свистка на перерву. Маунт видав професорську передачу на Хавертца, і той «відклеївся» від Зінченка, вийшов на побачення з Едерсоном і не залишив бразильцеві жодного шансу. Цей момент, а ще вимушена заміна через травму Тіагу Сілви - ось два головні епізоди першого тайму. З огляду на те, що «Сіті» обов'язково потрібно відіграватися, другий тайм обіцяв стати веселішим, ніж перша половина зустрічі.

Якщо коротко резюмувати підсумки першого тайму, то можна сказати наступне: команди явно грали за заздалегідь наміченим сценарієм, від якого практично не відходили. Здалося, що краще з «домашнім завданням» впоралися «пенсіонери». Їм не тільки вдалося впоратися зі стартовим натиском «городян», а й вирівняти гру, а в фіналі тайму - і вийти вперед. А ось «МанСіті» своєю зайвою академічністю відверто розчарував.

Другий тайм команда Гвардіоли почала дуже активно. «Сіті» намагався дуже швидко доставляти м'яч в останню третину, часто міняючи атакуючий вектор. Але до такого повороту подій «аристократи» виявилися готові. «Челсі» не тільки зумів витримати вже другий в грі стартовий натиск суперника, але і знову вирівняв гру. Окремих похвальних слів заслужив в ці хвилини господар центру поля «Челсі» Канте. А ось його колега Рюдігер подібних епітетів не заслужив, по хокейному зігравши проти Де Брюйне. Капітан «МанСіті» так і не оклигав від такого гарячого прийому і не зміг продовжити гру, поступившись місцем Жезусу. Завдання для манкуніанців ставало ще складнішим...

А на 73 хвилині «Сіті» міг взагалі викидати білий прапор, якби Пулішич у штрафному майданчику Едерсона був більш точним. Але в цей раз команді з Манчестера пощастило: м'яч розминувся з дальньою стійкою.

Хвилин за 15 до кінця основного часу Пеп кинув у бій свій останній аргумент - Агуеро. Але стати рятівником в останній свій матч за команду аргентинцеві не вдалося. Втім, як не вдалося зробити щось таке, що запам'ятовується, і його партнерам. Лондонці дуже грамотно захищалися. І не менш грамотно контратакували. За великим рахунком, за весь поєдинок підопічні Гвардіоли не створили жодного по-справжньому небезпечного моменту біля чужих воріт.  

Хоча в додані до основного часу матчу цілих сім хвилин шанувальникам «синіх» довелося добряче понервувати, адже «Сіті» пішов на рішучий штурм. Але, знову-таки, вичавити з цього штурму реальну небезпеку англійським чемпіонам не вдалося. Так, був хороший удар Мареза, але повз ціль.

У підсумку, «Челсі» свою перевагу втримав. І завоював свій другий Кубок чемпіонів. А «Сіті» з Гвардіолою залишився ні з чим. Тому що їх переграв талановитий учень Пепа - Тухель. Напевно, шкода, що казка Агуеро виявилася без щасливого кінця. Як і казка Зінченка. Але ось казки «Челсі» в цей вечір - часто-густо щасливі. Заслужили.

Ліга чемпіонів 2020/2021. Фінал.

«Манчестер Сіті» – «Челсі» – 0:1.

Хаверц, 42.

 Гюндоган, 34, Жезус, 88 - Рюдігер, 57.

«Манчестер Сіті»: Едерсон, Вокер, Діаш, Стоунс, Зінченко, Гюндоган, де Брюйне (Жезус, 60), Стерлінг (Агуеро, 77), Марез, Фоден, Бернардо Сілва (Фернандіньо, 64).

«Челсі»: Менді, Чілвелл, Рюдігер, Тіаго Силва (Крістенсен, 39), Аспіліквета, Канте, Маунт (Ковачіч, 80), Жоржінью, Джеймс, Хаверц, Вернер (Пулішич, 66).

Арбітр: Антоніо Матеу Лаос (Іспанія)

Стадіон: «Драгау» (Порту, Португалія)

МАНЧЕСТЕР СІТІ - ЧЕЛСІ. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ