Невіо Скала: успішний новатор, якому не дали шансу підкорити Італію

Дуже дивно, що в такій системі, яку являє собою світовий футбол, де всілякі нагороди і звання роздаються та приклеюються практично на раз-два-три (варто тільки провести один вдалий сезон, як ти вже «великий тренер», «новатор», «професор», «майстер з лави запасних» або «філософ футболу»), заслуженої порції визнання так і не отримав той, хто суттєво вплинув на формування «гри № 1». Мова про італійця Невіо Скалу, який колись очолював «Шахтар» і згадати про якого нині особливо актуально на тлі відновлення інтересу «гірників» до італійського ринку тренерів. Власне, на батьківщині фігура Скали досі залишається недооціненою і мало висвітленою...

Італійський вектор Шахтаря. 5 тренерів, які можуть очолити гірників

Хто знає, чому ім'я Скали практично ніколи не з'являється у всіляких рейтингах італійських тренерів. Там майже завжди є місце для таких метрів, як Трапаттоні, Саккі, Капелло, Ліппі, Анчелотті, Аллегрі, Конте, Саррі, Спаллетті, Манчіні і т.д. Навіть про Галеоне, Улівьєрі або Майфреді згадують та пишуть частіше, відносячи їх до когорти «новаторів» італійського футболу. Але Невіо Скалу наполегливо обходять стороною, хоча саме він виступив піонером, який започаткував використання в Італії схеми з трьома центральними захисниками і двома фланговими гравцями, що активно працюють по всій «бровці». До цього таку схему в Європі застосовував лише бельгієць Ґі Тіс.

У ті роки італійські футбольні тренери в основному були розділені на дві «течії». Перші, яких ще називали «традиціоналістами» й до когорти яких відносилися Джованні Трапаттоні, Енцо Беарзот, Луїджі Радіче, Оттавіо Б'янкі й деякі інші, залишалися вірні тактичним догмам. Вони використовували вільного захисника, так званого ліберо, який був покликаний підчищати огріхи центрбека, а також допомагати фланговим гравцям оборони, що активно підключалися до атаки і створювали її ширину. Інші, яких в пресі величали «сучасниками» (це Арріго Саккі, Джованні Галеоне, Зденек Земан, Луїджі Майфреді та інші), вважали за краще задіяти схему в чотири захисники, два з яких грали в лінію в центрі, а два діяли на флангах.

Невіо Скала, по суті, став першим, хто в Італії, наслідуючи приклад згаданого вище Ґі Тіса, об'єднав оборонні принципи обох шкіл. Він почав використовувати ліберо, який розташовувався позаду пари центральних захисників. Цій трійці на флангах допомагали ще два футболісти, які активно брали участь і в оборонній, і в атакувальній фазі гри. Фактично Скала додав ще одного гравця у захист без втрати якості володіння м'ячем і атакуючої гри.

В теорії тактичний маневр Скали виглядав дійсно ультраоборонним, але насправді команди Невіо грали в дуже гарний, динамічний і в той же час ефективний переможний футбол. Саме завдяки своїм нововведенням 38-річний новатор Скала в першому ж сезоні з «Реджиною» забезпечив команді вихід до Серії В (третє місце в турнірній таблиці і підвищення в класі через систему плей-оф), а в наступному році сенсаційно фінішував з «амарантовими» на п'ятому місці у другому за силою дивізіоні італійського футболу. Причому тоді «Реджина» набрала ті ж 44 очки, що й «Кремонезе» і «Козенца». Довелося проводити плей-оф за право підвищитися до Серії А, де волею жереба повинні були зіграти «Кремонезе» і «Реджина» («Козенца» вибула вже на цій стадії, опинившись першим невдахою). У підсумку в елітарний дивізіон пробився «Кремонезе», який виявився кращим за команду Скали лише в серії пенальті (матч завершився з рахунком 0:0, а в післяматчевих 11-метрових більш вдалими виявилися «сіро-червоні» - 4:3).

Два чудових сезони в Реджо-ді-Калабрії подарували Скалі запрошення від амбітної «Парми», тренерами якої в попередні роки були вже згадувані вище метри, на кшталт Саккі та Земана. І 41-річний фахівець (на момент приходу в стан «хрестоносців» Невіо й зовсім було 40 років), з першої ж спроби зробив те, що не вдавалося його попередникам - виграв для «Парми» путівку в Серію А (команда посіла четверте місце). Таким чином, Скала за три сезони двічі домагався підвищення в класі для своїх команд!

Але навіть після виходу в Серію А, Скала та його «Парма» продовжили дивувати усіх. В статусі абсолютного дебютанта елітарного дивізіону, «хрестоносці» фінішували на шостій сходинці, завоювавши путівку в Кубок УЄФА. До 1996 року, поки Невіо залишався на чолі «Парми», ця команда двічі взяла «бронзу» в Серії А, а ще по разу фінішувала на п'ятому, шостому і сьомому місцях, щоразу проходячи кваліфікацію в єврокубки (навіть за підсумками сезону-1991/92, опинившись сьомими, підопічні Скали пробилися в Кубок володарів кубків, ставши вперше в своїй історії тріумфаторами Кубка Італії).

Також за сім років роботи в «Пармі» Невіо Скала, крім уже зазначених досягнень у вигляді виходу в Серію А, двох «бронзових» комплектів нагород чемпіонату і перемоги в Кубку Італії, допоміг команді здобути два історичних тріумфи на континенті. З ним «хрестоносці» в 1993 році виграли Кубок володарів кубків, а потім і Суперкубок УЄФА (у фіналі цього турніру «Парма» виявилася сильнішою за співвітчизників з «Мілана» - 2:1), а також Кубок УЄФА-1994/95, коли підопічні Скали у фіналі обіграли «Ювентус» (2:1 - за сумою двох зустрічей). До цього можна додати вихід у фінал Кубка володарів кубків-1993/94 (програли 0:1 «Арсеналу»), поразку у фіналі Кубка Італії-1994/95 і дві невдачі в матчах за Суперкубок Італії в 1992-му та 1995-му. Все це дає прекрасне розуміння того, яку «Парму» допоміг створити Скала, і наскільки сильним взагалі був італійський футбол у ті часи.

Однак після того, як період роботи в «Пармі» був закінчений, з нез'ясовних причин жодна топова італійська команда так і не зважилася зробити ставку на роботу з Невіо Скалою. Залишившись на півроку без роботи, фахівець в січні 1997 року вирішується прийняти виклик і спробувати врятувати проблемну «Перуджу», яка застрягла в нижній частині таблиці Серії А, після звільнення Джованні Галеоне. На жаль, спроба не стала успішною. «Грифони» фінішували з рівною кількістю очок (по 37) з «П'яченцою» та «Кальярі», але через гірший рейтинг безпосередньо вилетіли в Серію В, при тому, що опоненти розіграли одну рятівну путівку між собою.

Дивно, але робота з «Перуджею» стала останнім досвідом для тренера в рідній країні. У сезоні-1997/98 Скала працював з дортмундською «Боруссією», вигравши з командою Міжконтинентальний кубок (фактичний прабатько нинішнього клубного чемпіонату світу ФІФА) і пройшовши до півфіналу Ліги чемпіонів (там «чорно-жовті» поступилися майбутньому тріумфатору турніру мадридському «Реалу» - 0:2, 0:0). Але фініш на десятому місці в Бундеслізі не видався керівництву і самому Скалі прийнятним результатом, через що влітку 1998 року тренер знову виявився безробітним.

Далі в кар'єрі Скали пішли чемпіонати, про які прийнято говорити без приставки «топ» - Туреччина («Бешикташ»), Україна («Шахтар») і Росія («Спартак»). З «чорними орлами» Невіо не зміг виграти чемпіонство, фінішувавши лише третім, і покинувши пост за кілька місяців до завершення сезону. «Гірників» Скала привів до історичного для клубу першого титулу чемпіона України, підхопивши команду по ходу сезону з рук Віктора Прокопенка та Валерія Яремченка, й зумівши на фініші нагнати та обігнати «Динамо», яке в травні трагічно втратило великого Валерія Лобановського. З «червоно-білими» Невіо теж не відпрацював і повноцінного року, опускаючись по ходу чемпіонату на 14-те місце, й будучи звільненим у вересні 2004-го.

На момент відходу зі «Спартака» Невіо Скалі було лише 56 років (наприклад, Жозе Моуріньо, який нещодавно підписав контракт з «Ромою» і не збирається закінчувати з футболом, в січні виповнилося 58), але він так і не дочекався достойних для себе пропозицій. Подейкують, що Скала дуже розраховував, що про нього і його новаторські ідеї згадають в рідній Італії, але доля закрутилася інакше, а футбольний розвиток команд Серії А пішов іншим, відмінним від Невіо, шляхом.

Саме тому, що світ футболу передчасно закрив свої двері перед Скалою, той тихо і без особливого розголосу закінчив кар'єру тренера. У 2012 році в одному з інтерв'ю Невіо зізнавався, що після відходу зі «Спартака» отримував запрошення від клубів з Росії, України, Шотландії та Німеччини, але в той момент не хотів повертатися в футбол. Винятком могла б стати Італія, але там про Невіо категорично забули. Влітку 2015 року Скала повернувся у великий футбол, але в статусі президента. Він керував «Пармою», яка стала для нього практично рідною, до свого 69-го дня народження, покинувши пост рівно в цей день, 22 листопада 2016 року.

Нині Невіо Скалі 73 роки. Він на два з половиною роки молодший за наставника київського «Динамо» Мірчу Луческу, але на відміну від румуна, так і не отримав повноцінного шансу довести оточуючим, що його погляди на футбол дійсно є цінними. А той факт, що в італійських ЗМІ всі ці роки про Скалу згадують украй рідко, залишається однією з найбільших загадок сучасного футболу, яка назавжди ризикує залишитися нерозгаданою...