Померти, але виграти. Чому тріумф в Лізі чемпіонів дуже потрібен босам ПСЖ

В кінці березня елітний європейський футбол вибухнув хвилею обурення з приводу відсутності реакції ФІФА на події, що відбуваються в Катарі - країні, яка є наступною господинею чемпіонату світу з футболу. Якраз до початку відбіркового циклу в Європі збірні Норвегії, Німеччини і Нідерландів виказали протест проти азіатської країни та її неналежної політики. Такі зірки як Ерлінг Холанд, Маттейс де Лігт та Мануель Ноєр через футбол розіслали повідомлення всьому світу про нульову толерантність до незліченних порушень прав людини, які відбуваються в Катарі, включаючи використання робочої сили людей фактично на рабських умовах.

Засудження Катару за його політику щодо трудових мігрантів, які допомагають відбудовувати країну і робити її більш комфортною для проживання місцевих жителів і туристів, не є дивиною. Цю арабську державу й раніше критикували за недотримання ідей щодо рівності статей, етнічної приналежності та сексуальної орієнтації, але все це робилося переважно різними працівниками світових засобів масової інформації, а тому не мало жодного впливу на керівників Катару.

Правлячою династією в Катарі з самого моменту здобуття цією державою незалежності в XIX столітті є сімейство Аль Тані. Нинішній емір Катару Тамім бін Хамад Аль Тані отримав владу в червні 2013 року, а за 25 місяців до цього державний фонд Qatar Sports Investments став власником контрольного пакету акцій французького «Парі Сен-Жермен», почавши інвестувати шалені гроші в розвиток цього проекту.

Вже за Таміма бін Хамада Аль Тані паризький клуб за рекордні для світового футболу 222 мільйони євро викупив у «Барселони» бразильського форварда Неймара, а також через систему оренди із зобов'язанням викупу за 180 мільйонів євро забрав таланта «Монако» Кіліана Мбаппе, якого фахівці ось вже кілька років називають новою зіркою світового футболу, коли з авансцени підуть легендарні Ліонель Мессі та Кріштіану Роналду.

Трати в розмірі 400 мільйонів євро на підписання двох, нехай і надзвичайно талановитих футболістів, ще тоді видалися багатьом дурною примхою багатих інвесторів з незрозумілої для більшості європейців азіатської країни, проте, насправді, керівники Катару прекрасно розуміють, чого домагаються, і їх поява в футболі є лише частиною добре продуманої стратегії.

Мабуть, основна причина існуючого нині зв'язку між «Парі Сен-Жермен» та Катаром полягає в тому, що останній використовує спорт для поліпшення іміджу арабської країни на міжнародній арені. Подібна концепція добре відома і її нерідко називають «спортивним промиванням мізків». Ще в тридцятих роках минулого століття в нацистській Німеччині до такої тактики поліпшення іміджу держави на світовій арені вдавався Адольф Гітлер. З тих пір практично всі авторитарні уряди країн, що володіють хоча б мінімально прийнятними фінансовими ресурсами, вкладають кошти в спорт, який виступає для них інструментом реклами і маркетингу. Саме тому висловлювання про те, що спорт знаходиться поза політикою, за своєю суттю, є помилковими і такими, які видають бажане за дійсне.

Якщо підходити до питання прагматично, то стає очевидно, що за гроші, витрачені сьогодні на футбол (це не тільки інвестиції в «Парі Сен-Жермен», а й організація з подальшим проведенням фінальної частини чемпіонату світу в 2022 році), керівництво Катару сподівається отримати абсолютно іншу асоціативну реальність від людей, ніж існуюча насправді. Арабські «інвестори» бажають, щоб у середньостатистичного жителя Європи їхня країна уособлювалася з успіхами ПСЖ, фінтами і дриблінгом Неймара, швидкістю і голами Мбаппе, а також святом футбольного життя на ЧС-2022, а не з використанням рабської праці й іншими посяганнями на базові права людини.

Очевидно, що при правильній реалізації нинішня політика катарців допоможе налагодити розвиток туризму в країні, а також збільшити іноземні інвестиції в регіон. Зрештою, навряд чи хтось захоче допомагати тому, хто пригнічує інші народності й не має поваги до людей з «неправильним» паспортом або релігійними уподобаннями. Куди приємніше співпрацювати і гостювати в успішних людей, що володіють чудовою репутацією меценатів та інвесторів.

Тому власники «Парі Сен-Жермен» дуже мріють про історичну перемогу своєї команди в Лізі чемпіонів, слідом за якою логічно могло б наступити й отримання одним з футболістів цієї команди престижної премії «Золотий м'яч». З цією метою вже зараз катарці шукають усі можливі методи досягнення домовленостей щодо продовження контрактів з Неймаром і Мбаппе, а також підписання інших зірок світового футболу, як наприклад, Ліонель Мессі або Серхіо Рамос.

У минулому році «Парі Сен-Жермен» був надзвичайно близький до тріумфу в Лізі чемпіонів. Тоді паризькій команді на стадії плей-оф пристойно пощастило з жеребом, адже до фіналу вона фактично уникала зустрічей з визнаними грандами європейського футболу: в 1/8-й ПСЖ пройшов дортмундську «Боруссію», в чвертьфіналі - «Аталанту», а у півфіналі - «Лейпциг». Вже у фіналі французи напоролися на «Баварію», яка і стала для них «шлагбаумом» на шляху до жаданого тріумфу.

Але зараз, як мінімум на перший погляд, ситуація для ПСЖ знову виглядає досить перспективною. Парижани в 1/8 фіналу вже впевнено пройшли «Барселону», а в першому матчі чвертьфінальної стадії на виїзді впоралися з «Баварією» (3:2), у зв'язку з чим мають прекрасні шанси на вихід в півфінал, де переможець їхньої пари буде змагатися з найсильнішим в дуелі «Манчестер Сіті» і дортмундської «Боруссії».

Так, на цей раз шлях у плей-оф Ліги чемпіонів для ПСЖ не виглядає настільки привільним, як у минулому сезоні, однак важливо розуміти, що саме зараз мотиваційне підживлення у команди напевно буде на найвищому рівні. Є відомості, що катарські інвестори пообіцяли футболістам «Парі Сен-Жермен» нечувані преміальні за перемогу в Лізі чемпіонів, а президент клубу Нассер Аль-Хелаїфі після виїзної перемоги над «Баварією» на весь світ заявив про необхідність збереження гравцями концентрації і недопущення зменшення набраних обертів.

ПСЖ – Баварія. Прогноз і анонс на матч 1/4 фіналу Ліги чемпіонів

Потенційна перемога ПСЖ в Лізі чемпіонів дозволить катарцям не тільки виправдатися перед своїм народом за багатомільйонні інвестиції у футбольну команду з іншої держави, а й здатна принести головні дивіденди «вождям нації». На тлі потенційного тріумфу парижан в головному футбольному турнірі Європи вигуки про численні смерті робочих на будівництві спортивної інфраструктури в Катарі ризикують банально потонути в загальній ейфорії, що може запанувати в пресі на тлі історичної події. Більш того, критика в розпал слави буде виглядати, як банальна спроба очорнити переможців, яких, як відомо, не судять. Власне, бажання не бути засудженими у всіх розуміннях цього слова й рухає нині катарцями, які наполегливо просувають свої проекти в Європі і багатьох інших країнах світу. Кажуть, гроші вирішують будь-яку проблему, а великі гроші - будь-яку велику проблему, і в ФІФА та УЄФА, здається, давно сприймають це твердження, як прописну істину, а тому не слід дивуватися, що Ліга чемпіонів перетворилася на один з сучасних механізмів з маніпулювання громадською думкою. Важливо тільки подати все під правильним «соусом», до чого й прагнуть в катарсько-французькому ПСЖ...