Били, били і... пропустили. Збірна України не зуміла обіграти Казахстан
Команда Андрія Шевченка знову втратила очки у відбірковому турнірі ЧС-2022
Третій матч поспіль стартовий склад збірної України не те що визначити, а навіть вгадати складно. Після несподіваної формації з п'ятьма захисниками (трьома центрбеками) у зустрічах проти Франції і Фінляндії, Андрій Шевченко в цей раз прогнозовано виставив чотири захисники на гру проти Казахстану, що не є сюрпризом. Але в стартовому протоколі «синьо-жовтих» опинилося відразу два форварди, що сюрпризом однозначно є. Схоже, наш тренерський штаб таки почув критику за непереконливу гру проти Фінляндії і виставив на поєдинок проти казахів дійсно атакуючу модель. Все правильно: де, як не в матчі проти аутсайдера, експериментувати. Тому в воротах з'явився юний Трубін, на лівому фланзі захисту - Михайличенко, а в середню лінію повернувся Шапаренко.
У свою чергу, тренер гостей Байсуфінов, як і обіцяв, теж провів серйозну ротацію після стартового поєдинку відбору - проти французів. Більш того, наставник казахської збірної обіцяв виправити негативну статистику протистоянь із нашою національною командою (чотири матчі - чотири перемоги України).
До 20-ї хвилини було складно визначити, хто фаворит протистояння, а хто андердог. Господарі не запропонували супернику ні захмарних швидкостей, ні розгонистих атак. Гостям навряд чи було комфортно, але вони в такий в’язкій і неспішній грі почувалися більш-менш. Два напівмоменти імені Мораеса - ось і все з нашого активу в першій половині зустрічі. Гості теж огризалися, хоча й невиразно.
Наші відкрили рахунок досить несподівано, якщо судити за загальним сюжетом поєдинку. Казахи «обрізалися» в середині поля, м'яч оперативно перехопив Зінченко, який видав відмінну передачу на Яремчука. Роман красивою підсічкою в дальній кут відкрив рахунок.
Забитий м'яч заспокоїв нашу збірну. Темп гри вона не форсувала, але моменти біля воріт Покатілова почали виникати частіше. Причому для цього підопічним Шевченка не потрібно було виходити з ряду геть - все і так виходило. Моменти були у Яремчука, Мораеса, Зінченка і навіть Кривцова - наша команда могла оперативно збільшувати відрив в рахунку, але не зрослося.
На перерву команди пішли за мінімальної переваги господарів. Гра підопічним Шевченка давалася, особливих (та й не особливих теж) проблем суперник не створював, потрібно було - тим більше, що шанси були - добивати опонента. Не добили. На заваді стали самовіддача казахів і наше невезіння в завершальній фазі атаки. Може, більше пощастить у другому таймі.
Спочатку в другому таймі все йшло до того, що пощастить. Ініціатива у нас, моменти теж у нас. Дві непогані можливості були у Яремчука, але в обох випадках гостей виручав голкіпер. І коли Роман не реалізував свій черговий шанс, гості провели контратаку. Хотілося сказати стрімку, але такою вона не була. Швидше, позиційна. Проте, Мужикову практично з кута штрафного майданчика вдався відмінний удар в дальній кут воріт. Трубін виявився безсилим. Начебто і звинувачувати немає кого в пропущеному м'ячі - аж надто хорошим вийшов удар, тільки від цього навряд чи легше. Потрібно було починати все спочатку.
Після забитого м'яча гості помітно ожили. Вони вже не боялися переходити центр поля, і навіть створили щось небезпечне біля наших воріт. Шевченко відреагував замінами: прибрав Сидорчука та Мораеса, випустив Марлоса і Зубкова. І атакуючий півзахисник «Ференцвароша» практично відразу ж міг знову виводити Україну вперед, але в ближньому бою не переграв голкіпера Казахстану.
Надалі ініціативою безроздільно володіли українці, але створити що-небудь виразне біля воріт Покатілова нашим не вдавалося. За десять хвилин до фінального свистка Шевченко випускає ще одного форварда - Довбика. Схоже, це останній аргумент в атаці нашого тренерського штабу.
За хвилину до кінця основного часу Довбик претендував на пенальті, коли його завалював в штрафному майданчику гостей Малий, але суддя пенальті не дав: мовляв, наш форвард «пірнав». За хвилину до фінального свистка Довбик мав ще один момент, але гостей знову врятував Покатілов. В який уже раз.
На цьому все - Україна так і не зуміла переграти Казахстан. Третій раз поспіль - нічия 1:1. Але якщо в грі проти французів такий рахунок був успіхом, у матчі проти фінів - непорозумінням, то в цей раз - це, вибачте, ганьба. Наші шанси поїхати на чемпіонат світу 2022 року тануть на очах.
Відбірковий турнір ЧС-2022. Група D. Тур 3.
Україна - Казахстан - 1:1
Яремчук (20) - Мужиков (59)
Зінченко (89), Марлос (90) - Аліп (5), Абікен (36), Мужиков (43), Вороговський (62), Карімов (69), Покатілов (91)
Україна: Трубін, Михайличенко, Кривцов, Матвієнко, Караваєв (Тимчик, 87), Сидорчук (Марлос, 67), Маліновський, Шапаренко (Довбик, 81), Зінченко, Мораес (Зубков, 67), Яремчук.
Казахстан: Покатілов, Марочкін, Малий, Аліп, Досмагамбетов (Бистров, 46), Нургалієв (Тунгишбаєв, 86), Мужиков, Тагіберген (Оразов, 46), Валіуллін, Абікен (Вороговський, 46), Аймбетов (Карімов, 60).
Арбітр: Матей Юг (Словенія)
НСК «Олімпійський» (Київ, Україна)
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Промоутер Джошуа вважає, що Тайсону варто зустрітися з Ентоні
Ф'юрі подякував українцю за бій
Ну так почувствуйте себя на месте Французов.
Куячили всю игру, несколько убойныйх моментов, соперник вааще без полумоментов.
Туловище С. Лупит по мячу.Мяч летит в сторону.
Попадает в ногу жабоедика и закатывается в ворота.
Обидно???!!!
Ну так мы, - не более чем Казахстан, в сравнении с топ-командами Европы
Михайличенко - антигерой номер 2. Кожен пас - лажа.
Зінченко - хтось йому пояснить, що не йому заборонено бити по воротам. Так ще й останній шанс, кутовий якоїсь радості пішов подавати.
Прессинговали, плотно играли, накрывали пасы, вратарь всё тащил - молодцы.
Ну, а тем, кто не может с 7 метров мимо вратаря пробить (Зубков), надо тренироваться вне сборной.
Ну и Зина с Малиной - тоже зазнались - лажа была полная.
Украина сыграла все три матча 1:1.
Ну, а если шутки в сторону, то сегодняшний результат это фиаско