Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Чемпіонат світу
| Оновлено 27 березня 2021, 15:35
28969
46

Пуккі та компанія. Все, що потрібно знати про нинішню збірну Фінляндії

Sport.ua - про найближчого суперника збірної України у відборі на ЧС-2022

| Оновлено 27 березня 2021, 15:35
28969
46
Пуккі та компанія. Все, що потрібно знати про нинішню збірну Фінляндії
palloliitto.fi

28 березня на НСК «Олімпійський» збірна України проведе перший домашній і другий за ліком відбірковий поєдинок до ЧС-2022 - проти збірної Фінляндії. Після несподіваної, але цілком закономірної нічиєї нашої команди проти чинних чемпіонів світу, у багатьох наших уболівальників можуть прорізатися «шапкозакидацькі» настрої. Мовляв, ми ні в чому не поступилися самим французам, що нам якась Фінляндія. Поспішаю розчарувати тих, хто до сих пір не знімає рожевих окулярів: збірна Суомі зараз - аж ніяк не «якась». Це дуже серйозна бойова одиниця, що і довів їхній перший матч відбору (нічия 2:2 проти Боснії та Герцеговини). До того ж, фіни пробилися до фінальної частини Євро-2020: подібного успіху країна ще не знала. Як таке стало можливим, хто герой, і з чим «їдять» цього суперника, зараз і поговоримо.

Історичний екскурс

Ярі Літманен, Юссі Яаскелайнен, Самі Хююпя, Ханну Тихинен - ​​в збірній Фінляндії і раніше були чудові гравці. Точніше, раніше в складі Суомі часом були зірки дійсно європейської величини. На відміну від нинішнього покоління. Однак Літманен і співтовариші на великих міжнародних форумах так і не зіграли.

Перший помітний успіх до збірної Фінляндії прийшов в уже далекому 1985 році, під час відбору на ЧС-1986. Тоді фіни грали в одній відбірній групі з англійцями і північноірландцями. Перших вони ледь не обіграли в рідних стінах - 1:1, а ось других - таки обіграли 1:0. Однак для того, щоб посісти друге місце, яке дає путівку на мексиканський Мундіаль, фінам не вистачило однієї перемоги.

У 1997 році збірна Фінляндії мала хороший підбір виконавців і не менш хороші шанси пробитися на ЧС-1998. Не пощастило знову: щоб зайняти друге місце в групі і потрапити в «стики», фінам треба було в останньому турі виграти. Але не змогли обіграти угорців через безглуздий автогол. Щоб потрапити на Євро-2008, Фінляндії теж потрібно було виграти останній матч відбору. Але і на цей раз - мимо. Власне, в країні вже звикли, що з командних видів спорту потрібно сподіватися тільки на хокейну збірну. Футбольна в зв'язку з цим котирувалася значно нижче.

Однак два роки тому багато що змінилося. Вперше в своїй історії футбольна збірна Фінляндії пробилася на великий міжнародний турнір - Євро-2020. Причому, що показово, не маючи в своєму складі зірок рівня Літманена. Або тренера калібру Ходжсона. Що ж сталося такого з цією національною командою, якій досі завжди чогось або когось не вистачало, але тепер її називають як мінімум грозою фаворитів?

Як все починалося

Фундамент історичного успіху закладався не два роки тому, а значно раніше - у 2009 році. Тоді молодіжна збірна Фінляндії вперше пробилася на континентальну першість. Очолював ту збірну маловідомий на той час Маркку Канерва. Ну, маловідомий за нашими, тобто континентальними мірками. А на Батьківщині Канерва - дуже відома особистість. І не тільки зараз, після виведення збірної на Євро, а мав такий статус і раніше. Канерва як футболіст був непоганим захисником. Головний його клуб - ХІК, майже 60 матчів він провів і за національну збірну. Як гравця, його відрізняла непогана техніка. Адже не дарма тамтешні вболівальники називали Канерву «Ріве» - на честь знаменитого бразильського футболіста Рівеліно.

Getty Images/Global Images Ukraine. Маркку Канерва

Після закінчення кар'єри гравця Маркку не відразу вирішив стати тренером. Він деякий час працював в Гельсінкі шкільним учителем. Власне, він в цій іпостасі був помічений і тоді, коли грав у футбол. Так-так, саме так. Але любов до футболу перемогла, і Канерва повернувся до улюбленого заняття. Спочатку спробував тренерського хліба на клубному рівні: не дуже. Але саме йому в 2004 році довірили молодіжну збірну країни. Пік його роботи - вже згаданий 2009-й, коли фінська «молодіжка» вперше в своїй історії пробилася на континентальний чемпіонат. Виступила там невдало (останнє місце в групі), але насіння, кинуте Канервою в благодатний ґрунт, трохи пізніше дало відмінні сходи.

Шлях на Євро-2020

Головну футбольну команду країни Канерва очолив у 2016-му. До цього часу п'ять років був асистентом головного тренера «пугачів». З тієї своєї знаменитої «молодіжки» Маркку взяв в першу збірну відразу кілька чоловік на чолі з капітаном команди Спарвом, які до цих пір грають на високому рівні. І задають тон в головній команді країни, явно не розпещеній футбольними успіхами.

Що ж такого зробив колишній шкільний учитель, що його не хапаюча зірок з неба команда пробилася на Євро? В першу чергу, він створив справжній колектив однодумців. І допоміг йому в цьому саме багатий педагогічний досвід. За відгуками підопічних, заняття Канерви, особливо теоретичні, це живий діалог, в якому беруть участь всі бажаючі. У добродушній і простій манері тренер розповідає футболістам не тільки те, хто і як повинен грати, але вчить їх хорошим манерам. І не тільки профільним А ще він змушує їх думати. Спочатку на тренувальних заняттях, а потім і на футбольному полі, під час матчів. Такий собі Хрещений Батько. Тільки фінського, більш м'якого «розливу».

І методика Маркку працює. Підопічні не тільки вміють слухати свого тренера, але і б'ються за нього на полі. «Талант - це один відсоток дару Божого, решта - працьовитість» - приблизно так можна охарактеризувати тренерську методику фінського дидакта. Здається, нічого суттєво нового, але вона працює там, де до цього не працювало нічого.

Відбір на Євро-2020 фіни пройшли на одному диханні. У своїй групі вони поступилися лише італійцям: ну, тут все зрозуміло: проти лому прийом не придумав навіть фінський тренер-філософ. Потім після невдалого візиту на Апенніни збірна Фінляндії здобула чотири перемоги поспіль. Причому перемоги «сухі». Канерва навчив своїх підопічних майже ідеально використовувати свої сильні сторони. Тобто дуже суворо грати в захисті і сподіватися в атаці на свого головного бомбардира - Пуккі. І це спрацювало. У групі, де, окрім Італії, були ще Греція і Боснія з Герцеговиною (були ще й Вірменія з Ліхтенштейном, але вони в лідерських розборках не брали участь), «біло-сині» фінішували на другому рядку в групі, який вивів їх вперше в фінальну стадію великого турніру.

Склад і тактика

Надійність в обороні і ставка на Пуккі - ось так, коротко, точніше, примітивно, можна охарактеризувати нинішню збірну Фінляндії.

Getty Images/Global Images Ukraine. Теему Пуккі

Головна опора в захисті - досвідчений воротар німецького «Байєра» Лукаш Градецький. В принципі, цю ланку взагалі можна назвати найсильнішою в команді, адже поряд з Градецьким дуже хороший на останньому рубежі і голкіпер «Брешії» Йоронен.

У захисті особливих знаменитостей немає. Але всі гравці цього амплуа вже «притерті» один до одного, і цілком кваліфіковані. У центрі найчастіше виходять Тойвіо і Араюурі, на флангах - Райтала (праворуч), ліворуч - Уронен.

Середня лінія. Головні «три мушкетери» - вже згаданий Спарв, Лод і Камара. Всі троє - дуже добротні гравці, які навчалися футбольним азам за межами Фінляндії.

Атака. Ну, тут все просто: «царівна полів - кукурудза». Теему Пуккі зараз - це майже Ярі Літманен десять років тому. А може, Пуккі і крутіший буде. В тому сенсі, що Теему зіграє на чемпіонаті Європи, а Ярі вже ні. На рахунку Пуккі - дев'ять з п'ятнадцяти голів Суомі в кваліфікації на Євро. До речі, саме Теему забив обидва м'ячі фінів в стартовому матчі відбору до ЧС-2022 - проти боснійців.

Що стосується тактики. Наставники збірної Фінляндії, які працювали з командою до Канерви, намагалися прищепити команді схему 4-3-2-1. Але ця модель не прижилася. Точніше, не працювала. Канерва перейшов на старі добрі 4-4-2, і запрацювало. Правда, в матчах проти більш статусних команд, тих же італійців, наприклад, Фінляндія використала більш закриту схему - 5-4-1. До речі, практично ту ж модель, по якій грала наша збірна в першому турі відбору ЧС-2022 проти Франції.

Цікаво, що недавно збірна Фінляндії теж грала проти чинних чемпіонів світу. На виїзді. В Парижі. «Товарняк». Грала за схемою 5-4-1. І виграла 2:0. Ще раз: проти чемпіонів світу. На виїзді. На «Стад де Франс».

Так що це дуже і дуже серйозний суперник, який заслуговує, як мінімум, на повагу. Так, це практично та ж збірна за прізвищами, яка двічі програла нашій національній команді у відборі на ЧС-2018 (0:1 і 1:2), але відтоді фіни помітно додали. І недооцінювати їх - дуже велика дурість.

Оцініть матеріал
(42)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 46
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Igor Avtoigor
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Igor Avtoigor
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Igor Avtoigor
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Igor Avtoigor
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Igor Avtoigor
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Igor Игорь
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Ёкарный Бабай
Куда название пропуККали? Автор по шапке от начальства получил?
Igor Игорь
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
VadyaMetal
придурошный заголовок статьи от неадеквата + неуважение к игору соперника.
Dell Dnieper
збірна України це команда кінця другого десятку в Європі та кінця третього в світі. Те що відскочили з французами, це проблема французів. Збірна України це команда яка відскакує з топами, та щось там придумує з таким же рівнем командами....Чемпіонат світу з однією восьмою найкраще це характеризує, тупий вліт від топів та якісь там перемоги з лохами....І з того часу нічого не змінилось, питання навіть не в тренері а саме в системі підготовки гравців...типа аби не провалитися....а про Шевченка, то адекватна людина після поразки 1-7 подала б у відставку, але там мєнталітєт другий, буде сидіти поки не виженуть....
olexyn
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
romeoboss50
А чому Шева не выкликае в Збірну Зозулю він же хоть і маленькій та вдаленькій і
макітрой😜грае не погано. А за Буяльского я в загалі не розумію чому такий ігнор.
Коли в тебе дуже маленький вибір гравців,не впісиваеться в схему гри,да він в як
ц.п.з.може грати і бье він не погано тому такіх гравців треба обовязкого запрошувати.
Robert Monroe
Дебільний заголовок.
Barsa_che
Интересно? Будет ли бан автору, за такой ульгарный заголовок?
johndow
А можно в игнор автора засунуть? Чтоб не читать эту дичь, постоянно пафосно поданную
garik_trinity
Вторая Исландия, в общем. Только более резвая.
Demon
Горячие финские парни не должны доставить больших проблем нашим ребятам. Победа 2-0!!!
Саша Яковенко
За такое название, автора надо прибить к доске почёта.
alexander
После таких заголовков возникает сомнение, что цвет Спорт.юа всё-таки жёлтый
Yura Юрий
"еему Пукки сейчас – это почти Яри Литманен десять лет назад." Наверное все таки , минимум 20, ибо ему уже 50 лет...