Шедевр від Буяльського і мінімум ризику. Динамо в Києві не обіграло Брюгге
У першому матчі 1/16 фіналу Ліги Європи команди зіграли в результативну нічию
Дочекалися. Незважаючи на зиму, мороз, коронавірус і інші неприємності, «Динамо» стартувало в першому раунді плей-оф Ліги Європи. Більш того, на гру «біло-синіх» проти «Брюгге» навіть пустили глядачів. Так що перший в новому році офіційний міжнародний поєдинок нашого віце-чемпіона вийшов таким, що запам'ятовується.
Гру змістили на три години: виправдане при майже десятиградусному морозі рішення. Так, газон «Олімпійського» витримав би і більший мороз, і пізніший початок, але в зв'язку з цим УЄФА турбувався швидше про футболістів, ніж про стан поля. Респект.
Але якщо погода і поле виявилися однаковими для обох суперників, то з точки зору оптимальних складів нашим гостям відверто не пощастило. Якщо Луческу зміг виставити на матч дійсно бойовий склад, то його візаві Клеман, який через пандемію не приїхав на матч, був змушений експериментувати зі складом, оскільки коронавірус серйозно підкосив чемпіонів Бельгії. Особливо відчутною для гостей стала втрата лідера середини поля Ванакена. Та й про відсутність основного на даний момент лівого захисника команди Соболя (дискваліфікація) теж не варто забувати. Але ось головна ударна сила «синьо-чорних» - Дост - виявився стійким до «чуми 21 століття» і зайняв звичне місце на вістрі атаки.
Щодо стартового складу господарів було лише одне питання: хто зіграє в парі з Поповим в центрі захисту: або Забарний, який пропустив гру проти «Олімпіка» через мікротравму, або універсальний «солдат» Кендзьора. В результаті Луческу віддав перевагу Іллі, а польський захисник зайняв звичне місце на своєму фланзі, що автоматично означало місце на лавці для Караваєва.
Що стосується тактики, то було відразу кілька питань. Наприклад, яку модель гри вибере «Динамо»? Навіть проти ослабленого кадрово «Брюгге» грати першим номером небезпечно. Чи, все ж, Луческу спробує? А як буде діяти бельгійський чемпіон? За звичкою, претендуючи на територію і м'яч, чи з оглядкою на повторний поєдинок?
Відповіді фактично на всі питання можна було отримати вже в дебюті зустрічі. Господарі не збиралися форсувати події: команда Луческу діяла дуже обережно, прагматично, вважаючи за краще гру на контратаках. Гості володіли більше і м'ячем, і територією, сподіваючись на швидкий перехід центру поля через фланги з подальшими скидами м'яча на Доста. Однак всі ці та інші наміри суперників довго не приносили навіть візуального успіху: глухі 0:0 без моментів.
До середини першої половини зустрічі кияни вирівняли гру. Особливих дивідендів це їм не принесло, але гру вдалося перенести подалі від свого штрафного майданчика. Але все одно без моментів: дуже контактна і непоступлива гра без воріт.
Лише на 34-й хвилині в матчі був створений перший небезпечний момент. Кендзьора зряче подавав зі свого флангу в центр штрафного майданчика на Буяльського, і Віталій теж, як здавалося, бив зряче, але м'яч пройшов вище воріт.
Практично аналогічну атаку провернули динамівці за хвилину до свистка на перерву: знову подавав Кендзьора, знову пробивав головою Буяльський. Але і цього разу вище цілі.
Що можна сказати про перший тайм? З точки зору видовища - дуже «сірий» поєдинок. Зате дуже багато боротьби, контактів, стиків. Правда, майже всі вони - в межах правил. Закономірна нічия: ніхто не хотів поступатися. Та й наступати особливо теж.
Мороз міцнішав, тому другу половину зустрічі суперники почали жвавіше. У всякому разі, вони намагалися дуже швидко проходити центр поля - такого в першому таймі не було. Але знову без особливих моментів.
Однак навіть на такому безриб'ї господарям вдалося зловити справжню рибу. З третьої спроби Буяльський зумів пробити точно. Цього разу Віталій бив не головою, а ногою, з лінії штрафного майданчика: м'яч по красивій траєкторії обігнув Бесєдіна і влетів безпосередньо в дальній кут воріт. Міньоле в цьому епізоді був безсилим.
На жаль, але переможний рахунок протримався лише кілька хвилин. Гості зуміли дуже оперативно зрівняти рахунок. І зробили це, як здалося, без надзусиль: звичайна подача від кутового прапорця, звичайний удар головою (від Мехеле), звичайна помилка Бущана на виході, і вже 1:1. Потрібно все починати з початку.
За десять хвилин до кінця матчу Луческу вирішив дати шанс Супрязі. Але ва-банк динамівський тренер так і не пішов: Влад вийшов замість Бесєдіна. Однак небезпечний момент створили гості. І знову після розіграшу кутового: бив головою Дост, практично в упор, але вище воріт. Пощастило нам.
Не можна сказати, що динамівці не намагалися забити другий гол. Намагалися, нагнітали, але дуже грамотно грали гості, обов'язково потрібно віддати їм належне: перекривали зони, пресингували, контратакували. Загалом, за такої гри нічия - закономірний підсумок. Як кажуть в подібних випадках, найшла коса на камінь. А ось на чию користь ці 1:1, побачимо за тиждень в Брюгге.
Ліга Європи. 1/16 фіналу. Перший матч.
«Динамо» - «Брюгге» - 1:1
Віталій Буяльський (62) - Брандон Мехелен (67)
Микола Шапаренко (29), Віталій Миколенко (93) - Федеріко Рікка (32)
«Динамо»: Георгій Бущан, Томаш Кендзьора (Олександр Караваєв, 81), Ілля Забарний, Денис Попов, Віталій Миколенко, Микола Шапаренко (Володимир Шепелєв, 70), Сергій Сидорчук, Карлос Де Пена (Жерсон Родрігес, 69), Віктор Циганков, Віталій Буяльський, Артем Бесєдін (Владислав Супряга, 81).
«Брюгге»: Сімон Міньйоле, Федеріко Рікка, Брандон Мехелен, Оділон Коссуну, Клінтон Мата, Шарль Де Кетеларе, Набіль Дірар (Ігнасіо ван дер Бремпт, 70), Руд Вормер, Едер Баланта, Давид Окереке (Юссуф Баджи, 69), Бас Дост (Максим Де Кейпер, 92).
Арбітр: Маттіас Гестраніус (Фінляндія)
НСК «Олімпійський» (Київ, Україна)
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Циганик сумнівається, що Мудрику треба було літати до Саудівської Аравії
Нельсон вірить у Баколе
Шансы сейчас и близко неравные уверенно можно уже говорить что шансы 60/40 не в нашу пользу.
Посмотрим, что теперь Шахтер покажет. Может, хоть они порадуют.
Мы постоянно хотим от Динамо яркой игры и побед, но в сегодняшних реалиях, с этим набором футболистов, всё это сложно. В матче с Олимпиком забавно было читать от некоторых болел, что мол Беседин позакрывал рот всем критикам. Я говорил, что с ним в нападении нам в Европе делать нечего. Отдельно хочется «выделить» Сидорчука... с ним уже давно всё ясно
Когда Луч выпустил Родригеса, капец как я на него понадеялся. Да и он сам видно, что старался. Может, надо было в старт е выпускать его?
Победы вам в ответке! Мы чемпионы!!!!!