Футболісти збірної України 90-х, про яких рідко згадують сучасні ЗМІ

Кажуть, що футбольна кар'єра дуже швидкоплинна, але щоб по-справжньому зрозуміти це, потрібно хоча б періодично оглядатися назад, і згадувати колишніх кумирів «гри мільйонів». Багато з них зараз практично забуті, і не з’являються в численних повідомленнях футбольних ЗМІ. Хтось продовжує залишатися у футболі, і виконує свою роботу вже будучи «героєм другого плану», інші ж попрощалися з колишнім заняттям і знайшли себе в інших сферах життя.

Сьогодні ми вирішили поговорити про деяких футболістів збірної України, що грали або починали свої виступи в команді в 90-х роках минулого століття. Тут знайдеться місце тим, про кого ви чуєте вкрай рідко, а можливо, і взагалі дуже давно нічого не дізнавалися нового. Деяка інформація може здатися застарілою, але це саме через те, що наші сьогоднішні герої банально не прагнуть опинятися в топі новинної стрічки футбольних сайтів, і не розбурхують своїми гострими висловлюваннями інформаційний простір на телеканалах або на YouTube.

Василь КАРДАШ

Дебютував у збірній: 9 квітня 1996 року
Матчі за збірну: 14

Найбільшу відомість Василь Кардаш отримав за виступами в 90-х у складі «Динамо». Незадовго до переходу з «Чорноморця» в київську команду він і був викликаний в національну збірну України, де дебютував в квітні 1996 року в товариському поєдинку проти Молдови. Всього за «синьо-жовтих» Кардаш провів 14 поєдинків, переважно виходячи на заміну. Брав участь в пріснопам'ятному поєдинку проти Словенії в 1999-му, коли вийшов на заміну в середині другого тайму за рахунку 1:1. Завершив футбольну кар'єру в 2007-му в рядах «Закарпаття».

На даний момент Василь Кардаш є одним з асистентів Руслана Ротаня в молодіжній збірній України. Там фахівець працює ще з 2015 року, коли його в тренерський штаб покликав колишній наставник команди Олександр Головко.

Сергій ШМАТОВАЛЕНКО

Дебютував у збірній: 26 серпня 1992 року
Матчі за збірну: 8

Вихованець «Чорноморця» Сергій Шматоваленко, який діяв на позиції центрального захисника, ще в 1987 році перебрався до київського «Динамо», де грав практично до завершення професійної кар'єри. Ставав чемпіоном СРСР у 1990-му, а також 6-разовим переможцем чемпіонату України, а в національній збірній країни дебютував у серпні 1992 року, зігравши в спарингу з Угорщиною (1:2). Всього за «синьо-жовтих» провів лише 8 поєдинків.

Кар'єру гравця Шматоваленко завершив в 2000 році в молдавському «Шерифі». На даний момент працює в молодіжній команді київського «Динамо», будучи одним з асистентів головного тренера Юрія Мороза.

Дмитро ПАРФЬОНОВ

Дебютував у збірній: 9 квітня 1996 року
Матчі за збірну: 18

Парфьонов також є вихованцем одеського «Чорноморця», з якого перейшов до «Дніпра», а незабаром опинився в московському «Спартаку», де і пройшли найкращі роки його гравецької кар'єри. Втім, дебютувати за збірну України Парфьонов встиг ще під час перебування гравцем «Чорноморця», коли провів на полі весь матч проти Молдови (2:2), що носив товариський статус. Всього за «синьо-жовтих» відіграв 18 поєдинків, в тому числі взявши участь в стикових поєдинках зі Словенією в рамках відбору на Євро-2000 і з Німеччиною в рамках відбору на ЧС-2002.

Кар'єру гравця Парфьонов завершив у 2012 році в тульському «Арсеналі». У Росії почав і тренерську кар'єру, нині працюючи наставником все тих таки тульських «зброярів», справи яких в нинішньому сезоні РПЛ йдуть зовсім невтішно.

Володимир МИКИТИН

Дебютував у збірній: 15 липня 1998 року
Матчі за збірну: 13

Грати у футбол на вищому рівні Микитин починав ще в радянські часи, а на початку 90-х був одним з ключових футболістів луганської «Зорі». У 1998-му Микитин перейшов у «Шахтар», і тоді ж дебютував за національну збірну України - в спарингу проти Польщі (1:2). Всього провів за «синьо-жовтих» 13 поєдинків, будучи важливим гравцем команди у відборі на Євро-2000.

Завершив кар'єру гравця Микитин в 2005 році в рядах дніпродзержинської (згодом - кам'янської) «Сталі». Незабаром почав працювати тренером, довгий час будучи наставником дубля «Зорі». З літа минулого року Володимир Микитин є головним тренером запорізького «Металурга», який досить непогано показав себе в першій частині сезону групи Б Другої ліги.

Андрій ПОЛУНІН

Дебютував у збірній: 28 жовтня 1992 року
Матчі за збірну: 9
Голи за збірну: 1

Вихованець «Дніпра» Андрій Полунін був ключовим гравцем цієї команди на початку і середині 90-х, коли і встиг дебютувати в рядах національної збірної України. Його прем'єрна зустріч у синьо-жовтій футболці відбулася 28 жовтня 1992 року, коли наша збірна у товариському матчі не змогла обіграти Білорусь (1:1). Всього Полунін провів за українську збірну 9 поєдинків, ставши автором голу у ворота команди Італії в кваліфікації на Євро-1996, коли «синьо-жовті» поступилися супернику на виїзді з рахунком 1:3.

Кар'єру футболіста Полунін завершив у 2004 році в рядах «Кривбаса». Незабаром почав працювати селекціонером, а потім займав адміністративні посади в «Нафтовику-Укрнафта» та «Арсеналі-Київ». З серпня минулого року є тренером-селекціонером «Дніпра-1».

Михайло СТАРОСТЯК

Дебютував у збірній: 23 березня 1997 року
Матчі за збірну: 17

Популярність у футболі до Михайла Старостяка прийшла завдяки успішним виступам в середині 90-х і на початку «нульових» в рядах донецького «Шахтаря», з яким правий захисник завоював перші для клубу «золоті» медалі чемпіонату України в 2002 році, коли «гірників» очолював Невіо Скала. Але за національну команду країни Старостяк дебютував ще в березні 1997 року, коли зіграв у спарингу з Молдовою (1:0). Всього відіграв за збірну України 17 поєдинків, будучи переважно футболістом ротації в команді.

Грати в футбол завершив влітку 2009 року в азербайджанському клубі «Сімург». Незабаром почав працювати тренером. На даний момент є асистентом головного тренера «Шахтаря» U-19.

Сергій КОНОВАЛОВ

Дебютував у збірній: 27 квітня 1993 року
Матчі за збірну: 24
Голи за збірну: 3

Сергій Коновалов встиг пограти за «Дніпро» в останньому розіграші чемпіонату СРСР, дебютувавши в поєдинку проти московського «Спартака». Грав за юнацьку радянську збірну, а в квітні 1993 року провів прем'єрний матч за національну команду України, відігравши 90 хвилин в спарингу з Ізраїлем (1:1) і відзначившись в ньому забитим м'ячем. Згодом перейшов до «Динамо», звідки досить регулярно отримував виклики в головну команду країни. Зокрема, був важливим гравцем «синьо-жовтих» у відбірковому циклі на Євро-1996. Всього за збірну України провів 24 поєдинки і забив 3 м'ячі.

Завершив кар'єру футболіста в 2006 році в азербайджанському «Інтері», хоча згодом ще чимало пограв на напівпрофесійному та аматорському рівнях. Тренерську кар'єру почав у «Севастополі», де був одним з асистентів головного тренера до самої ліквідації цього клубу, викликаної російською анексією Криму. Потім працював помічником головного тренера в «Тернополі», «Полтаві» та «Поліссі». З житомирського клубу пішов влітку минулого року.

Сергій ПОПОВ

Дебютував у збірній: 27 квітня 1993 року
Матчі за збірну: 54
Голи за збірну: 5

Популярність у вітчизняному футболі Сергій Попов заслужив завдяки виступам за донецький «Шахтар», де з часом центральний захисник доріс до статусу капітана команди, а в 2002 році виграв «золото» національного чемпіонату. Втім, в збірну України Попова почали залучати задовго до цього тріумфу. Свій дебютний матч за «синьо-жовтих» Сергій, як і його тезка Коновалов, провів у квітні 1993 року проти Ізраїлю. Згодом був одним з важливих футболістів головної команди країни, зокрема, у відбіркових циклах на Євро-2000 і ЧС-2002. Всього зіграв за збірну України 54 поєдинки, забивши 5 м'ячів.

Кар'єру футболіста Попов завершив в 2005 році в запорізькому «Металурзі». Через кілька років почав працювати тренером в структурі «Шахтаря», а потім довгий час був наставником юнацьких збірних України різних вікових груп. З січня 2019 року Сергій Попов є асистентом головного тренера «Зорі».

Сергій БЕЖЕНАР

Дебютував у збірній: 29 квітня 1992 року
Матчі за збірну: 23
Голи за збірну: 1

Вихованець дніпропетровської школи футболу Сергій Беженар популярність здобув завдяки виступам на клубному рівні за «Дніпро» та «Динамо». У стан киян центральний захисник перебрався в 1995 році, вже маючи на своєму рахунку 10 поєдинків за національну збірну України, в якій дебютував ще в квітні 1992 року. Всього в таборі «синьо-жовтих» провів 23 матчі, відзначившись голом у воротах Білорусі в переможному для нашої команди спарингу в 1994-му (3:1).

Грати в футбол Беженар завершив у 2004 році у «Факелі» з Івано-Франківська. Незабаром почав працювати тренером в структурах різних клубів, але на другорядних ролях. На даний момент 50-річний Сергій Беженар є тренером ДЮСШ «Динамо».

Тімерлан ГУСЕЙНОВ

Дебютував у збірній: 16 жовтня 1993 року
Матчі за збірну: 14
Голи за збірну: 8

Один з найбільш яскравих нападників українського футболу 90-х Тімерлан Гусейнов кращі роки провів в рядах «Чорноморця», до цих пір будучи головним бомбардиром «моряків» в чемпіонатах і Кубках України. Його дебют за збірну країни припав на товариський матч проти команди США в жовтні 1993 року, який завершився перемогою нашої команди з рахунком 2:1. Всього за «синьо-жовтих» Гусейнов провів не так багато поєдинків - лише 14, проте забивав достатньо часто - на його рахунку відразу 8 м'ячів.

Грати у футбол Гусейнов фактично завершив в 2002 році, після чого ще виступав два сезони на аматорському рівні за одеський «Сигнал». Незабаром став наставником цієї команди, а потім входив до тренерських штабів «Дністра» та «Реал Фарми», де працював з 2013 року, але зараз на офіційному сайті клубу його ім'я в числі наставників команди не значиться. Відзначимо, що в останній раз «Реал Фарма» на своєму порталі традиційно привітав Тімерлана Гусейнова з днем ​​народження у 2019 році.

Павло ШКАПЕНКО

Дебютував у збірній: 18 травня 1993 року
Матчі за збірну: 10

Півзахисник, який розпочинав у запорізькому «Металурзі», вже в 20 років опинився в рядах київського «Динамо», за яке провів більше сотні поєдинків перед тим, як в кінці 90-х відправитися в Росію. За національну збірну країни Шкапенко дебютував ще в травні 1993-го в спарингу проти Литви (2:1). Більшу частину своїх ігор за «синьо-жовтих» провів саме в товариських матчах, лише зрідка виходячи на поле в іграх відбору на чемпіонат світу чи Європи.

Кар'єру футболіста Шкапенко завершив наприкінці 2004 року в «Кубані». Зараз про нього відомо не так багато, але в 2014-му сам Павло Леонідович в інтерв'ю Sport.ua говорив, що нікуди не йшов з футболу, працюючи на дитячо-юнацькому і аматорському рівнях.

Сергій ДІРЯВКА

Дебютував у збірній: 28 жовтня 1992 року
Матчі за збірну: 10

Вихованець «Дніпра» Сергій Дірявка, який грав на позиції центрального захисника, кращі роки своєї кар'єри провів у рідній команді, що і дозволило йому в жовтні 1992 року отримати виклик в збірну України, де футболіст дебютував в спарингу проти Білорусі (1:1). Всього зіграв за «синьо-жовтих» 10 поєдинків, левова частка з яких припала на товариські зустрічі. Втім, був задіяний Дірявка в збірній і у відбірковому циклі на Євро-1996, провівши по 90 хвилин в іграх зі Словенією та Естонією.

Кар'єру гравця Дірявка завершив у 2004 році в «Іллічівці» (нині - «Маріуполі»). Згодом перейшов на тренерську роботу, входив в штаби багатьох команд. З 2017 по 2020 роки працював асистентом Дмитра Михайленка в «Дніпрі-1», а з осені минулого року входить до тренерського штабу «ВПК-Агро».

Євген ПОХЛЄБАЄВ

Дебютував у збірній: 28 жовтня 1992 року
Матчі за збірну: 14

Євген Похлєбаєв дебютував у збірній України ще в жовтні 1992 року, коли представляв «Дніпро». Через два роки він перейшов до «Динамо», де став гравцем основи і провів понад 50 поєдинків, перш ніж в його кар'єрі трапилося нещастя. Хвороба, яка вразила організм Похлєбаєва у 1997-му, змусила талановитого хавбека завершити кар'єру в 25 років.

Згодом Похлєбаєв пройшов тривалу і вкрай непросту реабілітацію після осередкового вірусного менінгоенцефаліту, фактично навчившись жити заново. Нині Похлєбаєву 49 років.

Читайте також: 10 футболістів, які завершили кар'єру через важку хворобу

Сергій СКАЧЕНКО

Дебютував у збірній: 25 травня 1994 року
Матчі за збірну: 17
Голи за збірну: 3

Сергій Скаченко, який народився в казахстанському Павлодарі, в чемпіонаті України опинився у 1993 році, перейшовши в «Темп» з Шепетівки. До цього він трохи пограв за харківський «Металіст», але це сталося на межі існування радянської держави, з розвалом якої Скаченко поїхав в московське «Торпедо». Влітку 1994 року Скаченко підписав контракт з «Динамо», а незадовго до цього дебютував у національній збірній України у спарингу проти Білорусі (3:1). Всього за «синьо-жовтих» провів 17 поєдинків і забив у них 3 м'ячі, а його піком міжнародної кар'єри став відбір на Євро-2000, коли Йожеф Сабо досить активно використовував Скаченка, що був на той момент одним з небагатьох легіонерів в збірній, адже приїжджав форвард із французького «Меца».

Завершив кар'єру футболіста Скаченко на початку 2005 року в азербайджанському клубі «Туран». Влітку 2014 року Сергій розповідав в одному з вкрай нечисленних своїх інтерв'ю, що після завершення виступів у професійному футболі осів у Москві, де має квартиру з часів виступів за «Торпедо». Був тренером у дитячій школі «автозаводців», а також, як сказав сам Скаченко, «займається роботою у сфері нерухомості», не ставши що-небудь додатково конкретизувати в цьому питанні.