Тухель в Челсі: біль зніме, але його причину - навряд чи

Сенсації не сталося. Навпаки, «Челсі» вірний собі до мозку кісток, навіть з якоюсь гнітючою до банальності «читаністю». Причому в обох випадках: як з відставкою Лемпарда, так і з призначенням Тухеля.

Відносно першого можна з упевненістю зазначити, що його доля була зумовлена ​​вже в кінці грудня минулого року. Лише дві перемоги з тих пір при п'яти поразках, причому принциповим опонентам - «Арсеналу», «МанСіті», «Лестеру». Напевно Френк розумів, що ситуація «погано пахне», тому що і ставлення до нього «козачків» Абрамовича зіпсувалося, та й у погляді 42-річного тренера з'явилася якась відчуженість.

Ось в минулому сезоні, незважаючи на трансферний бан, Френк на чолі «синіх» виглядав вельми органічно, намагаючись вичавлювати всі соки з молодої порослі. Але ось в сезоні нинішньому, коли «Челсі» міг дозволити собі купувати готових зірок, недосвідчений керманич «аристократів» помітно знітився і почав шукати п’ятий кут. Загалом, Лемпсу прогнозовано вказали на вихід, не давши навіть натяку на можливість змінити турнірне становище.

***

Прогнозовано вказали на «вхід» і Тухелю. Більш того, за інформацією англійських медіа, «Челсі» заметушився в плані можливої ​​заміни Лемпарду акурат після того, як Томаса відправили у відставку з поста головного тренера «ПСЖ». Майже відразу ж довірені особи власника лондонського клубу зондували ґрунт на предмет можливого ангажементу німця. Той виявився поступливим і податливим.

В принципі, Тухель ніколи і не приховував, що мріє попрацювати в англійській Прем'єр-Лізі, яку небезпідставно вважає найсильнішою в світі. До того ж, як розповідають по секрету всьому світу вже німецькі ЗМІ, в Парижі Томас нібито втратив мотивацію. Мовляв, вигравати в одну хвіртку чемпіонат Франції, коли немає навіть найменшого натяку на «опозицію» - справа нецікава і практично невдячна. І тут відразу ж такий шанс - очолити один з найсильніших, а головне - найбагатших колективів Англії. Від такої пропозиції не відмовляються. Швидше навпаки, на неї чекають роками. Тому все зрослося швидко, без шуму і пилу: «Челсі» не знадобився тимчасовий правитель в особі умовного Хіддінка, Тухелю не знадобилася творча відпустка. Словом, дві «самотності» знайшли одна одну.

Позиція в даному питанні Тухеля зрозуміла і проста: тут йому і мотивація, і новий виклик, і можливість «жити» в справжньому конкурентному середовищі, та й із зарплатою теж все в повному порядку. А ось як бути з сенсом «Челсі» крім того, що Тухель тренував один з найбагатших клубів світу? Там теж все в повному порядку: резон залізний. Як ми вже неодноразово зазначали, «Челсі» звик брати собі те, що добре «блищить». Тухель в зв'язку з цим - практично ідеальний варіант: фіналіст останньої Ліги чемпіонів, який працював з Неймаром і Мбаппе. Лемпард не зміг впоратися з лондонськими зірками, у «Челсі» вважають, що подібних проблем у Тухеля не буде за визначенням.

Крім того, найгучніші придбання «синіх» минулого літа - два футболісти з Німеччини: Вернер і Хаверц. З ними колишній тренер спільної мови так і не знайшов. Або так: ці двоє поки що не показують і половини того, що показували на колишньому робочому місці. На «Стемфорд Брідж» небезпідставно вважають, що Тухель зможе розворушити своїх співвітчизників, і завдяки цьому команда зможе вибратися з крутого піке. Ну і, звичайно ж, Тухеля продовжують вважати учнем/копією Клоппа, якого дуже високо оцінює Роман Абрамович. Так що в цьому запрошенні все очікувано, логічно і закономірно.

***

Директор «Челсі» Грановська, представляючи новоспеченого тренера, зазначила, що в «особі Томаса Тухеля ми придбали одного з кращих тренерів Європи», тоді як сам винуватець торжества, соваючись на стільці від нетерпіння, заявив, що ніяк не може дочекатися проби пера в «найбільш захоплюючому чемпіонаті в світі» і що «дуже радий стати частиною сім'ї «Челсі».

Здавалося б, нормальні, звичні слова в такій обстановці. Але в зв'язку з цим особисто у мене виникає цілком закономірне питання: якщо Тухель так був потрібен «Челсі», і якщо він дійсно «один з кращих в Європі», чому тоді його підписали тільки на півтора роки?

Твіттер Челсі

До речі, навіть у Лемпарда був більш довгограючий контракт - на два роки з можливістю пролонгації ще на один сезон. Ясна річ, що про терміни трудової угоди на презентації нового наставника «пенсіонерів» не було сказано ні слова - тема вельми делікатна, не приведи Господи, або представник клубу, або сам німець могли бовкнути щось зайве. Мені здається, саме тут «порився собака». В тому сенсі, чому Томасу відміряли не, скажімо, три роки угоди, а в два рази менше. Справа в тому, що поряд з ярликом прогресивного тренера, який приклеївся до Тухеля ще під час його перебування наставником скромного «Майнца», він давно, практично з тих же років уславився і тим, що дуже погано уживався.

Де б він не працював, завжди конфліктував. В першу чергу - з клубним керівництвом. Через проблеми з босами «Майнца» він пішов з команди, де, власне, і відбувся як тренер. Причина розбіжностей - кадрові питання. Набивши руку за пару сезонів, потім Томас вимагав нових трансферів, підсилення, клуб через відсутність фінансів не міг виконати всі «хотілки» свого тренера.

У дортмундській «Боруссії» була аналогічна картина. Спочатку - все добре і навіть відмінно, дружні обійми з клубним керівництвом, але потім Тухель примудрився посваритися і з генеральним директором «джмелів», і зі спортивним. Причому, що показово, герр Томас має унікальну здатність виносити сміття з хати: його конфлікти з клубним менеджментом завжди виходили в публічну площину.

У «ПСЖ», до речі, Тухель теж собі не змінив. Два перших сезони - пай-хлопчик, а далі почав відкрито конфліктувати з правою рукою «шейхів» - Леонардо. У зв'язку з цим, між іншим, Тухель чимось схожий на недавнього тренера «Челсі» Конте. Перший сезон Антоніо в Лондоні був майже ідеальним, а на другий рік він як з ланцюга зірвався: посварився практично з усіма керівниками середньої і вищої ланки клубу, що і стало однією з головних причин відставки. Може, саме тому Томасу «виписали» такий нетривалий контракт? Мовляв, на півтора року його толерантності повинно вистачити, а далі, в разі вдалого початку, можна і продовжити співпрацю.

***

Тепер пару слів про ще одну визначальну, поряд зі скандальністю, рису Тухеля - його «прогресивність». Цей статус він заробив ще в першому своєму серйозному колективі. Багато хто вважає, що він багато в чому копіював колишнього наставника «Майнца» Клоппа, але це не так. Як зізнався сам Томас, для нього вчитель, зразок і профі в одній іпостасі - Гвардіола. Саме в такий футбол - контактний, швидкісний, атакуючий, в основі якого контроль м'яча - і намагалися грати всі команди Тухеля.

Крім того, Томас відомий своїм фанатичним ставленням до справи. У цьому він теж дуже схожий на свого вчителя, а ще на Б'єлсу або Гасперіні. Він постійно щось читає, вигадує, інтерпретує. Його команда може за час матчу змінити три-чотири ігрових схеми. Багато його підопічних теж змінюють ігрові амплуа, немов рукавички: Маркіньос, Неймар, Еррера. Для цього тренера у футболі не існує дрібниць. Йому важливо все: від раціону футболістів до їхнього особистого життя і спортивної екіпіровки. Він дуже вимогливий до себе - і в професії, і в побуті (не вживає в їжу ні м'яса, ні хліба, ні алкоголю). Дуже вимогливий і до своїх підопічних, які, незважаючи на всі ці «їжакові рукавиці», його поважають.

Твіттер Челсі

Тільки от назвати цього наставника справжнім новатором поки що не можна навіть за великого бажання. «Гвардіолівський» футбол потихеньку йде з великої авансцени, на зміну йому приходить більш жорстка і швидкісна гра, на чолі якої - пресинг і особливо контрпресинг. У колишніх команд Тухеля якраз і виникали проблеми з умінням вчасно перебудовуватися і пресингувати. Що «Боруссія», що «ПСЖ», не кажучи вже про «Майнц», були командами симпатичними, місцями яскравими, але зі «скляною щелепою»: вони незмінно програвали якомусь «лому», проти якого не було прийому.

На перших порах в «Челсі» Тухель вочевидь наведе порядок і на полі, і в роздягальні, і «сині» майже гарантовано поліпшать свої показники. Але ось в далекій перспективі розраховувати на цього наставника клубу Абрамовича навряд чи можна: він або посвариться з усіма в наступному сезоні, або впаде жертвою «залізобетонних» «Ліверпуля» чи «Лестера». Третього в цій історії, на жаль, не дано.