Троє у списку, окрім Інфантіно. Хто претендує на пост президента ФІФА
Чи зможе хтось скласти реальну конкуренцію нинішньому голові світового футболу на виборах у березні?
18 листопада завершився прийом заявок від потенційних претендентів у кандидати на пост президента Міжнародної федерації футболу (ФІФА). Таких надійшло лишень чотири, й відтепер їх кількість може тільки скорочуватися, але точно не збільшиться до 18 березня 2027 року – дати, на яку запланований до проведення 77-й Конгрес ФІФА, ключовою подією якого стануть вибори нового голови організації.
Чинний президент ФІФА Джанні Інфантіно обіймає свою посаду ось уже понад десять років. Він прийшов до керівництва організацією наприкінці лютого 2016 року. Тоді на тлі корупційного скандалу із посади був змушений піти Йозеф Блаттер, а Інфантіно виявився його наступником, вигравши вибори у другому турі в Салмана бін Ібрагіма Аль-Халіфи.
З того часу Інфантіно ще двічі перемагав на виборах – у червні 2019-го та у березні 2023-го. Незважаючи на те, що статут ФІФА прямо забороняє одній людині обіймати посаду президента понад три чотирирічні терміни, юридична комісія організації ухвалила, що в даному випадку на Інфантіно це обмеження не поширюється, оскільки у перший свій термін він тільки завершував цикл свого попередника, а не провів чотири повноцінні роки на посаді.
За десять років у ФІФА Джанні Інфантіно встиг відзначитись величезною кількістю, м'яко кажучи, вкрай резонансних рішень. В останні роки на адресу швейцарця все частіше лунають звинувачення у корупції, яка, на думку деяких викривачів, навіть перевершила те, в чому колись звинувачували Йозефа Блаттера. Однак цей факт ніяк не заважає Інфантіно знову йти на переобрання й загалом почуватися досить комфортно. Вважається, що саме Джанні є очевидним фаворитом майбутніх виборів президента ФІФА на Конгресі у марокканському Рабаті, який відбудеться в березні наступного року. Прямо зараз шанси Інфантіно бути переобраним оцінюються у 70-75%, але це зовсім не означає, що його конкуренти зовсім не мають жодних підстав розраховувати на успіх. За наступні чотири місяці будь-що може статися, тому поговоримо трохи предметніше про кожного із трьох конкурентів Інфантіно на наступних виборах глави ФІФА…
Рамон Вега
Громадянство: Швейцарія
Вік: 55 років
Саме 55-річний швейцарець Рамон Вега є найбільш футбольним кандидатом із усіх претендентів на пост президента ФІФА в прямому розумінні цього твердження. У минулому Вега – професійний гравець у футбол, причому на найвищому рівні. Рамон виступав на позиції центрального захисника, на міжнародному рівні провів 23 матчі (2 голи) за збірну Швейцарії, а ось на клубному рівні пограв за «Грассхоппер», «Кальярі», «Тоттенгем», «Селтік» та «Вотфорд». Із «Грассхоппером» тричі ставав чемпіоном Швейцарії, вигравав Кубок країни. З «Селтіком» брав чемпіонство, Кубок та Кубок ліги в Шотландії, а із «Тоттенгемом» у 1999-му ставав володарем Кубку англійської ліги. Цікаво також, що у складі «шпор» Вега на короткий час перетинався з українським форвардом Сергієм Ребровим, із яким встиг провести декілька спільних матчів за «Тоттенгем».
Після завершення кар'єри футболіста Вега не став тренером, агентом чи функціонером. Він зайнявся роботою у сфері фінансів, але завжди залишався неподалік футбольних процесів, і вже тричі намагався балотуватися у президенти ФІФА – в 2015-му, 2019-му та 2023-му роках. Однак щоразу кандидатуру Рамона в результаті знімали із перегонів після спеціальної перевірки на відповідність вимогам, яку проводить спеціальна комісія ФІФА.
Зокрема, щоб стати офіційним кандидатом на пост президента ФІФА, недостатньо власної ініціативи. Свого роду «самовисуванцем» тут бути не дозволяється. Кандидата мають висунути щонайменше п'ять національних асоціацій, які є членами ФІФА. Листи з їхньою підтримкою надаються на розгляд спеціальній комісії, яка приймає рішення стосовно відповідності кандидата вимогам. У трьох попередніх випадках, коли кандидатуру Веги знімали із передвиборчих перегонів, швейцарцю якраз і не вистачало цих п'яти підписів.
Також варто відзначати, що ще на старті кампанії Вега встиг заплямувати себе ганебними висловлюваннями щодо росії – країни-агресора, яка розпочала нічим неспровоковану повномасштабну війну проти України у лютому 2022 року.
Формально Вега критикував Інфантіно за те, що той «деморалізував гру», «надто довго розколював нашу футбольну сім'ю» та «залишив футбол у реанімації, на апараті життєзабезпечення». Швейцарець також пообіцяв розподілити «мільярди фунтів прибутку» серед усіх членів-організації, зробивши це максимально відкрито та чесно, що загалом сприймається багатьма як спроба підкупу менш заможних асоціацій. Крім того, екс-центрбек «Тоттенгема» накинувся на чинного голову організації за заснування та вручення спеціальної премії миру президенту США Дональду Трампу, але… За фактом, Вега встиг поспілкуватися із російськими пропагандистами, заявивши їм, що готовий негайно повернути країну 404 в систему міжнародного футболу, зробивши все так, як і раніше, немов війни в Україні і не існує…
«Я співчуваю рфс (російському футбольному союзу – прим. автора) і сподіваюся, що ви якнайшвидше повернетесь до міжнародних турнірів. Якби я був президентом ФІФА, то повернув би росію в міжнародні змагання. Втягувати політику у спорт – це помилка. Футболісти тренувалися все життя, але не можуть грати через те, до чого самі не мають відношення. Я використав би футбол, аби зближувати країни, а не створювати ворогів», – заявив Вега.
Відверто кажучи, кандидат із такими політичними поглядами, який у своїх обіцянках ще й вдається до відвертого популізму щодо розподілу прибутку організації, не виглядає кращим за свого співвітчизника, котрий наразі вже очолює головну футбольну організацію планети.
Кодзо Тасіма
Громадянство: Японія
Вік: 68 років
68-річний японець Кодзо Тасіма маловідомий за межами свого регіону, однак має серйозні зв'язки із футболом з самої юності. В минулому він також грав на професійному рівні. Щоправда, лишень на батьківщині, проте встиг провести 7 офіційних матчів за національну збірну Японії. Після завершення ігрової кар'єри Тасіма отримав у Німеччині тренерську ліцензію категорії В, яка стала йому у нагоді для роботи з юнацькими збірними своєї рідної країни.
Але незабаром Тасіма подався у функціонери. Він працював віце-президентом Японської футбольної асоціації, був членом виконкому Азіатської футбольної конфедерації, а у березні 2016-го був обраний президентом Японської футбольної асоціації. Саме від неї Кодзо нині й висунутий кандидатом у президенти ФІФА, причому повідомлялося, що ще чотири підписи від інших асоціацій Тасімі вдалося зібрати буквально за декілька годин до завершення терміну подачі заявок. Хто підтримав японця на даному етапі поки невідомо, але він обіцяє, що його кандидатура через формальні порушення, як це, швидше за все, знову станеться із Рамоном Вегою, відхилена точно не буде.
У футбольних колах Тасіма користується статусом неймовірно шанованого, нескандального та досвідченого переговірника. Він накопичив колосальний досвід у футболі, розуміючи більшість процесів – від юнацьких змагань до кабінетних ігрищ, які нерідко трапляються на високому управлінському рівні. В кулуарах також відзначають такий плюс Тасіми, як його походження. Справа в тому, що багато асоціацій, які представляють Азію, Африку та Південну Америку, раніше давали зрозуміти, що втомилися від європейців на чолі ФІФА, й хотіли б отримати президентом організації когось родом з іншого регіону земної кулі.
Сам Тасіма вже встиг заявити, що виступає за максимальну відкритість фінансової діяльності ФІФА. Він розкритикував кулуарні домовленості Інфантіно із приватними спонсорами, внаслідок яких під загрозою в певний момент опинилися навіть права організації на проведення чемпіонатів світу, які могли відійти до рук сторонніх інвесторів. Плюс до всього Тасіма причетний до якісного ривку, який стався у японському футболі за останнє десятиліття. Було відбудовано інфраструктуру, проведено важливі зміни у календарі, а ще Японія всерйоз націлилася на виграш чемпіонату світу, встановивши для цього орієнтовний дедлайн – 2050 рік.
Втім, негатив довкола Тасіми також присутній. У 2018 році було ухвалено резонансне рішення звільнити Вахіда Халілходжича із посади головного тренера національної збірної Японії всього за пару місяців до старту чемпіонату світу. Це довелося зробити через скандал, що розгорівся навколо зловживанням тренером своїми повноваженнями щодо футболістів, а також політичних інтриг усередині асоціації. Раніше по репутації Тасіми також було завдано іншого удару, коли асоціації довелося звільняти Хав'єра Агірре, на призначенні якого наполягав Кодзо, через звинувачення в організації з його боку договірних матчів.
Цікаво, що сам Тасіма оцінює шанси перемогти на виборах президента ФІФА у 20-30%, проте експерти насправді дають йому на це всього 5-8%. З великою ймовірністю переважна більшість азіатських футбольних асоціацій підтримають на виборах Інфантіно, до якого вони дуже лояльно ставляться. Це вже спонукало Тасіму заявити, що загалом він готовий обговорити з іншим кандидатом – висуванцем від УЄФА – питання об'єднання зусиль у боротьбі проти чинного голови організації…
Філіпп Діалло
Громадянство: Франція
Вік: 63 роки
Із самого початку Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) погрожував ФІФА бойкотом змагань через політику Інфантіно, але згодом ухвалив рішення висунути свого єдиного кандидата, який може реально поборотися із Джанні за пост президента. Ним виявився 63-річний Філіпп Діалло, який із січня 2023-го обіймає посаду президента Федерації футболу Франції.
Попри те, що Вега є швейцарцем, офіційно європейці не підтримали його кандидатуру, а зупинилися саме на Діалло. Спочатку існували очікування, що проти Інфантіно вирішить піти нинішній глава УЄФА Александер Чеферін, але словенець відмовився від цієї ідеї, а ось француза підтримав. Причому із Діалло історія також дуже цікава, оскільки тривалий час той був прихильником Інфантіно, але в певний момент, у тому числі й внаслідок політичного тиску з боку президента Франції Еммануеля Макрона, змінив позицію і виступає відтепер проти методів роботи швейцарця.
Діалло народився у Франції, але в родині сенегальця та француженки. Його батько – Сулейман Діалло – був відомим боксером і представляв Францію на Олімпійських іграх 1960 року. Сам Філіпп у бокс не пішов, а ось у футболі себе пробував – грав за юнацькі команди «Нанта», але загалом у грі № 1 безпосередньо на полі не досяг успіху.
Діалло звинуватив Інфантіно у «зраді довіри», наданої швейцарцю Федерацією футболу Франції, і цю думку поділяють решта 55 країн-членів УЄФА, особливо після того, як двері для повернення росії на міжнародну арену залишилися прочиненими.
Той факт, що Філіппу вдалося заручитися консолідованою підтримкою Європи, робить його другим після Інфантіно найбільш явним претендентом на президентське крісло у ФІФА. Однак для того, аби виграти вибори, Діалло не вистачає ще мінімум 51 голосу, через що експерти оцінюють шанси француза на перемогу приблизно в 18-22%.
У ті декілька місяців, що залишилися до виборів глави ФІФА, Діалло та його прихильникам належить виконати вкрай непросту роботу, яка далеко не факт, що завершиться успіхом. Справа в тому, що переманити на свій бік «дрібні» асоціації не буде просто, оскільки ті цілком задоволені нинішньою політикою Інфантіно, зокрема його фінансовими програмами, які відкрили для цих членів значно більшу кількість доступних для освоєння коштів, аніж раніше.
Тому поки що, незважаючи на підтримку усієї Європи, шанси Філіппа Діалло зачепитися за пост президента ФІФА у боротьбі з Джанні Інфантіно виглядають незначними. З іншого боку, хто знає, який гучний та резонансний скандал може спалахнути довкола швейцарця найближчим часом. Позиції Йозефа Блаттера колись також здавалися непорушними, але ми пам'ятаємо, що сталося з цим функціонером-титаном надалі та як у кріслі президента ФІФА опинився Інфантіно…
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Вацко вважає, що мав рацію
Вінгер – про участь президента УАФ у допінг-справі
