Нічиєї в поєдинку Тайсона і Джонса не було. Ну і що?

В ніч проти неділі відбувся поєдинок легенд - Майк Тайсон проти Роя Джонса.

Коли в ринг виходять Майк Тайсон і Рой Джонс, результат важливий. Особливо він важливий, коли вони - діючі спортсмени, підсумок йде в рекорд, а на кону - чемпіонський пояс. Але чи важливий він зараз? Дуже навряд чи.

Майк був краще за Джонса

Тайсон прекрасний. Звичайно, це вже не той вибухонебезпечний американець, про поєдинок з яким було страшно навіть просто подумати. Його вік перевалив за п'ятдесят, Майк мучив себе згонкою ваги і апріорі не міг стати тим самим. Ніхто не може, а з огляду на його спосіб життя, дивно, що він зберігся так.

Проте в ринг Майк вийшов не в ігри грати. По-перше, він важив майже, як у кращі роки - 99 кілограмів. Зайвий жир практично був відсутній, загальна фізична форма в повному порядку. По-друге, у нього був план. Тайсон підійшов максимально відповідально до поєдинку, в якому нічого не вирішувалося. Ох, якби він робив так само за часів свого розквіту.

Джонс не був ідеальною машиною. Візуально Рой бував і краще, але і часу на підготовку у нього було менше. Та й американець - не машина для вбивств. Він ніколи не брав фізикою, потужністю. Його фішка - неймовірний боксерський інтелект, уміння виплутатися з будь-якої ситуації в рингу, перехитрити, а потім вдарити так, щоб останнє, що запам'ятав суперник - стелю залу.

Формат бою відмінний. Дванадцятиунцеві рукавички - в самий раз. У великих удари зовсім не відчувалися б, та й втомлювалися б бійці швидше. У менших, навпаки, могло бути занадто жорстко. Вісім раундів – саме те, як і дві, а не три хвилини. До поєдинку бійці намагалися обурюватися, що дві хвилини мало. Після - заявили, що ці дві іноді йшли точно, як всі три. Ніхто тотально не втомився і обидва проявляли активність до самого кінця. При цьому фанати встигали побачити рівно стільки, скільки 105-річна пара могла їм показати.

Звичайно, Тайсон був краще. Він активніше діяв, класно пробивав у корпус і просто був більше націлений на удар. Рой крутий. Незважаючи на вік, з ногами все досить добре, щоб не сумувати, що Джонс втратив форму. Фінти, пом'якшення удару роботою корпусом і сама робота корпусом - те, чого не позбудешся ніколи.

У Джонса було менше акценту. Не тільки в порівнянні з Тайсоном, але і з найкращою версією себе. Якщо раніше фінти були для того, щоб піти від атак суперника і контратакувати так, що бій завершувався, то зараз просто, щоб піти від атак Майка. Після двох раундів Рой сидів у кутку з лицем змученої тварини, але ближче до фінальних раундів пожвавився: зайшов у кілька махачів із Майком і навіть вибухав серіями на ближній дистанції.

Не так, як раніше, але приємно на це все дивитися.

Леннокс Льюїс говорив, що хоче подивитися на Тайсона, який пропустить і не захоче віддати. Британець прямим текстом заявляв, що таке неможливо. Майк - божевільний мисливець, якого тільки зачепи. Тут американець теж завівся. На початку і в кінці бою вдарив Роя після гонгу, постійно йшов вперед, атакував і лупив по корпусу.

Останнє особливо зацінив Джонс у післяматчевому інтерв'ю, коли сказав, що думав, що виграв, але удари по корпусу від суперника були дуже хорошими.

Навіщо взагалі був результат?

Для підігріву інтересу глядачів. Виставковий поєдинок у шоломах подивилися б у два рази менше людей. Виставковий, але без шоломів - трохи більше, але все одно недостатньо. Навіть із пенсіонерами рингу люди хочуть бачити результат і правду. Правду побачили, підсумок - ні.

Тайсон повинен був перемагати. Максимум, що він віддав - два раунди Джонсу за точність і активність. Це важливо для тих, хто прагнув побачити не бокс, а результат. Важливо для тих, хто повірив у рішення суддів і поставив гроші. І зовсім не подивився, що судді - просто екс-чемпіони.

Історія поєдинку Тайсона і Джонса - не про результат. Точніше, не про правильний результат. Насправді, в розрізі часу перемога Майка або Роя в 2020 році не потрібна нікому. Вона не йде ні в якій залік, а псувати вечір і настрій легендам - ​​навіщо? В 50+ ці хлопці пройшли тренувальні табори, скинули зайву вагу і показали класний бокс. Так, часом тягучий - рефері точно міг рознімати раніше. Так, в рингу були уповільнені версії їх самих. Але і Тайсон, і Джонс вірили в те, що все по-справжньому. І показували свій нинішній максимум. І це було пристойно.

Точно краще, ніж ми могли очікувати до цього.

Нічия - щоб не образити нікого. Так, обман всіх, хто поставив гроші на перемогу того чи іншого бійця. Але самі спортсмени ні до чого - вони в рингу робили все для перемоги. А ті, хто ставив, повинні були розуміти свої ризики.

Обидва бійці виклалися і впевнені, що повинні були перемагати. І це круто, тому що дивитися на людей, що кайфують від своєї улюбленої справи - вкрай приємне заняття. Особливо, коли ці люди - найбільші майстри.

Що тепер?

Рой до поєдинку заявляв, що хотів би провести боксерський поєдинок проти легенди ММА Андерсона Сільви. Раніше були розмови, що готовий і в клітку зайти, але це явно - не найкраща ідея. Після зустрічі з Майком Джонс тримався за живіт і говорив, що подумає і порадиться з сім'єю, що робити далі.

Здоровенний Тайсон був максимально позитивним. Сказав, що готовий зробити це ще раз із ким завгодно і взагалі він починає кар'єру заново - так Майк висловився про перерву в п'ятнадцять років, мовляв, відчуття ті ж. Швидше за все, американець вийде в ринг ще раз.

Варіантів купа: Холіфілд, хто завгодно з легенд ММА і навіть діючі боксери. Їх Майк теж закликав боксувати. Правда, у виставкових поєдинках, частка гонорару від яких піде на благодійність. У Ф'юрі, Джошуа і Вайлдера точно є інші справи, але це був би кросовер століття, не менше.

Але найвірогідніший суперник - Евандер Холіфілд. Він і готуватися почав тоді, коли і Майк. І точно готовий вийти в ринг проти «Залізного» втретє. Потрібно тільки захотіти. Тайсону, фанатам і самому Евандеру.

З останнім питань точно не виникне.