КОСТИШИН: «Селезньову 35 років, доросла особистість, і його вже не змінити»

Головний тренер «Колоса» Руслан Костишин на післяматчевій прес-конференції розповів про перемогу в матчі УПЛ над «Дніпром-1» (2:0):

– Протистояння «Дніпра-1» та «Колоса» – це завжди емоції, це завжди цікаво. Наскільки цікаво вам було сьогодні у Дніпрі?

– Всі знають, що для нас це принциповий матч, так само, як і для СК «Дніпро-1». У нас дуже багато дніпрян, які дуже багато часу провели у ФК «Дніпро» – не будемо плутати клуби, хоча дуже багато знайомих є і в СК «Дніпро-1». Як би хтось не хотів це повернути, але ми грали за іншу команду. І для тих, хто в нас працює, принципово виглядати тут якісно та вигравати матчі. Дійсно складається так, що це стає якесь дербі, принциповими поєдинками для обох команд.

– Не дивлячись на певний спад після виступу у Лізі Європи, висловлювалась думка, що Костишин команду на «Дніпро-1» у будь-якому випадку налаштує. Є таке?

– Так, звичайно. Спад був більшою мірою емоційний, але й фізичний також. Сьогодні я ризикував, адже вийшли Петров, Новак та Антюх, які пропустили по три тижні і лише тиждень тренувалися. Розраховував, що вони зіграють на великому бажанні та мотивації. Готував їх до цього, розмовляв з ними. Після травм перша гра завжди може бути на піднесенні, а далі треба дивитися, як вони будуть входити до ігрового ритму.

Стосовно гри, нам дуже важко було у першому таймі. Мені здавалося, що ми якось повільно реагуємо на гру суперника і занадто притислись до власних воріт. У другому таймі було вже по-іншому. Ми поговорили у перерві з хлопцями та зробили певні перебудування. Не в плані позицій, а у тому, як зустрічати, адже сильно просаджувалися у першому таймі. В другому таймі зіграли за рахунком, і позаду проблем в нас не було – не пам’ятаю, щоб «Дніпро-1» створив якийсь момент.

– Уся увага прикута була до зіркового форварда Євгена Селезньова. Він був мотивований проявити себе на «Дніпро-Арені», багато що виходило в нього. Помітно, що у форварда багато емоцій – чи є рецепт, як його стримувати?

– Йому 35 років, і він доросла особистість, яку вже не змінити. Лише розмова може до чогось призвести. Він може дослухатися і бути стриманішим. З іншого боку, ці емоції він може передати команді, яка постійно перебуває у мотивації через те, що він знаходить якийсь конфлікт.

– Це на користь?

– Можливо, збоку це й виглядає іноді негарно, але він такий є. Якщо взяти його людські якості – він дуже порядна людина. Хто близько з ним знайомий, знає, що він прийде на допомогу у будь-який момент. А ексцентрична поведінка – лише оболонка.

– Жага до перемоги?

– Він може так поводитись не лише на спортивному майданчику, а й у житті. Але на рахунок людських якостей я за нього можу поручитися. Він додав у фізичному плані. Привів себе до ладу. Йому знадобилося більше часу, ніж я припускав. Але нічого, боремося (посміхається).