Марадона відсвяткував 60-ліття і переніс операцію на головному мозку

День народження Дієго Марадони - це мало не національне свято в Аргентині, де великий нападник все ще вважається неперевершеним футболістом. Його сага почалася 60 років тому, і зараз як ніколи доречно згадати найяскравіші події його життя.

Народження легенди

30 жовтня 1960 року у Дієго Марадони і Дальми Сальвадори Франко з непримітного містечка Вілья-Фіоріто в провінції Буенос-Айреса народилася п'ята дитина і перший син. За легендою, в той день у пологовому будинку на світ з'явилося 11 дівчаток і жодного хлопчика, і коли настала черга Дієго, акушерки радісно закричали «гол!»

Дитинство майбутнього футболіста було небагатим: за словами Дієго, всередині його будинку дощило частіше, ніж за вікном. Саме на брудних дорогах Вілья-Фіоріто він став вчитися футболу; свій перший м'яч він отримав у трирічному віці - спасибі дядькові, великому любителю «гарної гри», який сам тренував не тільки Марадону, а й інших діточок.

Було весело - і небезпечно. «Якось я біг за м'ячем, мені, напевно, було менше 10 років, і провалився в септик. Я був по вуха в лайні, але я і не намагався вибратися - спочатку потрібно було відшукати м'яч. А він тонув все нижче і нижче. Спас мене дядько. Якби не він, так я б і помер в гонитві за м'ячем».

Світе, зустрічай «Карадону»

Коли Дієго виповнилося 10, він уже демонстрував неабиякий талант.

Його кар'єра почалася в «Естрелла-Роха» - клубі, директором якого був його батько. Але серйозний шанс підвернувся після того, як його до себе покликав «Архентінос Хуніорс» з Примери.

Для того, щоб туди дістатися, юнакові довелося переконувати тата, а потім розміняти два автобуси. Коли він все-таки дістався до стадіону, сильний дощ скасував всі плани. На щастя, скаут Франсіс Корнехо не відправив хлопців геть, а запросив взяти участь у матчі в іншій частині міста. «Кажуть, у житті кожен з нас бачить по одному диву, але більшість навіть цього не усвідомлюють. Але я тоді все усвідомив», - писав він у книзі Cebollita Maradona.

І правда, Марадона був настільки хорошим, що той невдовзі запідозрив недобре. «Я думав, це карлик, брехливий карлик. Як йому могло бути вісім років?» Після матчу він попросив у дитини яке-небудь посвідчення. «Воно у мами вдома» - винувато відповів Дієго. «Я змусив його подивитися мені в очі і запитав знову: ти впевнений, що народився в 1960 році?» «Так, сер» - відповів юнак. Втім, ким би він не був, такий діамант не можна було втратити.

Тож не дивно, що незабаром «Архентінос» покликав Марадону до себе, і з молодіжкою той виграв, за його ж словами, 136 ігор поспіль. 28 вересня 10-річний нападник потрапив у газету. Одна біда: момент слави відсвяткував «Дієго Карадона». Як би там не було, журналісти були в захваті від неймовірних здібностей аргентинця.

Найбажаніший футболіст Аргентини

Незабаром всі вивчили його ім'я.

Через п'ять років Дієго вийшов у складі дорослої команди. Першим же дотиком він залишив суперника в дурнях, а в 1980, на своє 20-річчя, Марадона вже міцно закріпився в «Архентінос Хуніорс», забивши 100 голів за 150 ігор. До того моменту мало хто сумнівався, що він був найкращим у країні. Був він і в збірній, хоча не без проблем: в 18 років тренер Сесар Метотті довів його до сліз, прибравши Марадону зі складу збірної на домашній ЧС в останню секунду. Довелося йому святкувати перемогу з командою 20 років.

У 1980 році Марадона був найкращим бомбардиром серед чемпіонатів Метрополітано і Насьяналя. В кінці року стало зрозуміло, що його відхід у топ-клуб був питанням часу.

Після Мундіалю 1978 року «Шеффілд Юнайтед» ледь не оформив сенсаційний трансфер, але в останній момент угода зірвалася. У той же час в самій Аргентині за Марадону билися гіганти «Рівер Плейт» і «Бока Хуніорс». Незважаючи на те, що гроші, запропоновані «Рівером», були набагато серйознішими, Дієго з принципу вибрав «Бомбонеру». І хитра «Бока» все-таки домоглася свого, оформивши багатоходівочку, що складалася з 18-місячної оренди, покупки шести гравців «Боки» і 2,5 млн доларів. Операція була настільки масштабною, що клуб її в підсумку не потягнув, і в 1982 році Дієго відправили назад за порушення умов контракту. До того моменту він уже обговорив умови з «Барселоною».

Вище нікуди

Коли Марадона відзначав своє 30-річчя, він робив це в статусі короля. З коханим «Наполі» він відсвяткував два скудетто, і саме тут він відчував себе «своїм». Нехай весь світ і пам'ятав насамперед «руку бога» і «гол століття», саме в Італії можна було бачити весь спектр його вмінь і, головне, відвагу, яка дозволяла йому грати через біль і сльози.

Коли настав чемпіонат світу 1990, Марадона знаходився в жахливому стані. Спочатку він перестарався на тренуванні, втративши ніготь на великому пальці лівої ноги, а потім отримав моторошну травму щиколотки через фол «м'ясника з Більбао» Андоні Гойкоечеа.

«Я ніколи не відчував такого болю, як тоді, на чемпіонаті світу. Не знаю, як моя кісточка витримала. Після кожної моєї зустрічі з лікарем я чув одне й те саме: в такому стані грати не можна. Але я не міг кинути хлопців. Вони віддавали себе на повну, і я, капітан, не міг їх кинути».

У 30 років Марадона був у найкращій формі свого життя. Незважаючи на жорсткі підкати, він бив один рекорд за іншим. Але в 1990 відбулася трагедія: після перемоги над «Барі» тест на допінг виявив сліди кокаїну. Через це Марадона повернувся на батьківщину, але все одно був заарештований. Італійська федерація футболу нагородила його 15 місяцями бану.

Його час у Неаполі завершився скандалом, але любити його менше від того не стали. Він все ще є легендою міста, яке ніколи його не забуде.

Втрачене десятиліття

Після проклятого допінг-тесту кар'єру Марадони було вже не врятувати. Після своєї заборони він пограв за «Севілью» та «Ньюеллс Олд Бойз», і навіть потрапив до збірної, однак надії на повернення були зламані другим тестом на ЧС-94, який виявив у нього в крові заборонений діуретик. Після цього сподіватися на щось було неможливо.

Тоді Дієго взявся тренувати, але після незрозумілих експериментів із «Текстиль Мандію» і «Расінгом» він знову спробував пограти, за «Боку», але він був уже не в формі, із зайвою вагою і без вогню в очах. Але навіть тоді бувало, що чарівник нагадував про себе.

25 жовтня 1997 року вийшов на поле востаннє раз, взявши участь у Суперкласико.

У 2000 році Марадона був госпіталізований після гучної гулянки, після чого впав у кому. Йому діагностували гіпертонічний криз і серцеву аритмію, які пов'язали з наркотичною залежністю. Після лікування екс-футболіст провів курс реабілітації на Кубі. Тут він проведе чотири роки і стане почесним гостем президента Фіделя Кастро, який дуже поважав новоспеченого соціаліста.

За словами самого Марадони, впоратися з його «демонами» допомогла старша донька. Вона була однією з численних дітей результативного нападника: в 2019 році ми з'ясували, що, виявляється, на Кубі у Дієго народилося ще троє дітей. Таким чином, загальне число (відомих нам) дітей зросло до восьми.

Відмовившись від наркотиків, Марадона продовжив відчувати проблеми зі здоров'ям - особливо це стосувалося зайвої ваги. Після операції шлункового шунтування в Колумбії аргентинець втратив 50 кілограмів за пару місяців.

На батьківщині Дієго став успішним телеведучим - у нього навіть було своє ток-шоу «Вечір з десятим номером», в якому взяли участь Пеле, Майк Тайсон і Фідель Кастро.

Як б його не зазивав світ шоу-бізнесу, Марадона залишався вірним футболу. У 2008 році його раптово призначили головним тренером збірної Аргентини. Тренерською легендою він не став, але його витівки на брівці запам'яталися надовго - особливо журналістам, яким він якось порадив «вдавитися, і продовжувати давитися».

На ЧС його збірна, яка складалася з іменитих зірок, забила 10 м'ячів за чотири гри, але в кінці кінців поступилася Німеччині з рахунком 4:0. Вдома ту команду зустріли як героїв, але нікого не здивувало, що бос футбольної федерації Хуліо Грондона незабаром звільнив ексцентричного футболіста, який викликав гравців до збірної, ґрунтуючись на своїх снах.

Дієго в 60: Що далі?

У 2000 році ніхто б не повірив, що ледь живий Марадона знову опиниться в національній команді Аргентини, а десять років тому лише найсміливіші передбачили б, що Дієго-тренер очолить футбольний клуб. Зараз клуб «Хімнасія і Есгріма» вже розпочала новий, скорочений сезон. Хто знає, чого доб'ється з нею Марадона, який провів сезон 2019/20, борючись із загрозою вильоту і численними проблемами зі здоров'ям?

Не можна забувати, що шлях Дієго-тренера був таким же непередбачуваним, як і ігровий. У 2011 він очолив «Аль-Васлуй» з ОАЕ, а в 2017 - «Аль-Фуджайру». Потім він став головою правління брестського «Динамо» і знову тренером... в мексиканському «Дорадос».

Життя Дієго Марадони заслуговує фільмів, книг і пісень. Відзначивши 60-річчя, нинішній тренер «Хімнасія і Есгріма» знову опинився в лікарні: йому зробили операцію на головному мозку після виявлення субдуральної гематоми - об'ємне скупчення рідини, розташоване між твердою і павутиною оболонками, яке викликає здавлення головного мозку. Марадона був госпіталізований ще в понеділок, 2 листопада.

Лікуючий лікар Марадони Леопольдо Луці повідомив, що операція пройшла успішно і пацієнт знаходиться «під контролем». Чи то ще буде - Дон Дієго точно не дасть нам нудьгувати!

Переклад і адаптація Денис КОШЕЛЕВ