Дотерпіли. Шахтар вистояв у матчі з Інтером, зігравши в безгольову нічию

У цього поєдинку було відразу кілька контекстів. Другий тур Ліги чемпіонів, ще ні для кого нічого не втрачено, «Шахтар» взагалі лідер групи. Після першого туру гру «гірників» не хвалив, хіба що ледачий та затятий шанувальник «Динамо», в той час як прихильники «синьо-чорних» вельми прохолодно відреагували на стартовий матч своєї команди проти «Боруссії». Але головна, звичайно ж, родзинка гри - чи зможе Каштру взяти реванш за зовсім недавній розгром від Конте в півфіналі Ліги Європи. Тоді, нагадаю, італійська команда розібрала українську навіть не на запчастини, а на дрібні гвинтики. Причому, що показово, чемпіон України програв вщент не тільки на полі, але і напередодні за столом «генштабу»: тренер «Інтера» влаштував тоді показову прочуханку тренеру «Шахтаря».

З тих пір пройшло лише пару місяців, так що все свіже, ще не зарубцювалося. На «вид» суперники залишилися майже тими ж, та й на тренерських містках все ті ж старі добрі обличчя. Так що хочеш чи ні, але гра для наставника «гірників» дійсно перетворювалася на іспит. Пройде це випробування Каштру, і може не тільки спокійно вважати себе великим тактиком, але і десь в глибині душі готуватися махнути на Апенніни слідами свого попередника. А ось якщо не пройде, вже ніяк не уникнути розмов, що, мовляв, цар не справжній. Навіть на тлі мадридської феєрії.

Справедливості заради потрібно відзначити, що Каштру все ще відчуває серйозний кадровий «голод». Незважаючи на те, що в порівнянні з першим туром ЛЧ «м'язової маси» у «Шахтаря» явно додалося, все ж, за великим рахунком, у донецького коуча залишалася подушка безпеки у вигляді відмазки типу «ну я ж не міг виставити найбільш бойовий склад самі знаєте чому». Відмазка приймається, але, все ж, дуже хотілося переконатися на власні очі, які висновки зробив португалець після пам'ятного ляпасу від свого італійського колеги.

Реваншуватися Каштру вирішив абсолютно тим же складом, який тиждень тому осоромив в іспанській столиці «Королівський клуб». Вибір тренера «Шахтаря» зрозумілий і в деякій мірі навіть логічний: ну як не дати шанс хлопцям, котрі загнати мало не за Віго сам «Реал». Тут проблема іншого порядку, вельми приземлена. Справа в тому, що для такого варіанту донецької основи матч проти «Інтера» - вже третій в рамках одного тижня (проти «Ворскли», нагадаю, теж вийшли мадридські тріумфатори). Чи здужають, перш за все, фізично?

Прогнозованим, за великим рахунком, вийшов і склад у «Інтера»: там, на відміну від наших, суцільний досвід та клас. Головне, що Конте знову вирішив грати в два нападаючих - Лукаку і Мартінеса, стало бути, нашому захисту доведеться непросто. А як бути з високим пресингом гостей, якщо вони, все ж, захочуть скористатися цією дієвою і страшною зброєю, проти якої у «Шахтаря» традиційно не вистачає протиотрути?

В принципі, відповідь на ці та багато інших питань можна було знайти вже в дебюті зустрічі. Те, що гра проти «Інтера» буде серйозно відрізнятися від гри проти «Реала», стало очевидно вже з перших хвилин. Італійці, на відміну від іспанців, більше дорожили м'ячем і грали дуже компактно, розривів між лініями у гостей не було. «Шахтар» грав на рівних проти свого опонента лише десять хвилин, а потім ініціативою заволоділи гості, які й створили перший реальний момент, коли Барелла зарядив у поперечину. А потім був момент і у Лукаку, і у Мартінеса - загалом, господарі лише оборонялися, не маючи можливості як слід вийти в атаку.

Тотальна перевага гостей позначилася в кінці першого тайму ще одним влученням в поперечину: в цей раз полоскотав наші нерви Лукаку ударом зі штрафного.

Важко, дуже важко: ось головний підсумок першої половини зустрічі для нашого чемпіона. Нуль гольових моментів біля чужих воріт і відразу кілька - у своїх, «Інтеру» вистачає сил перекривати все в центрі і пресингувати. Господарів же вистачало лише на самовіддану гру в захисті. Дуже добре, що не пропустили: ось головний позитив після перших 45 хвилин для «гірників».

Мало що змінилося і після перерви: гості грали першим номером, господарі - другим. Все стабільно і щодо моментів: вони тільки у «синьо-чорних». Реальну можливість відкрити рахунок втратив Лаутаро: він не поцілив в порожній кут воріт на добиванні. Але от далі хороших моментів біля воріт Трубіна практично не було. Їх не виникало і біля воріт Хандановича, але цей факт як раз не є несподіванкою. «Інтер» сколихнув гру за п'ятнадцять хвилин до кінця основного часу, коли Лукаку силовим прийомом зупинив у воротарському Трубіна Бондар. На наше щастя, арбітр, що давав грати в цьому матчі і за межею фолу, пенальті в ворота «гірників» не призначив.

Ну а далі «гірникам» залишалося просто терпіти. До їх честі, робили вони це цілком кваліфіковано, навіть намагалися вибігати в контратаки. Без особливих шансів, але головне полягало в іншому: виграти час. І зі своїм завданням «Шахтар» впорався.

Чи склав Каштру іспит? Не програв, значить, так. Він, безумовно, провів роботу над помилками і зіграв так, щоб в першу чергу нівелювати сильні сторони опонента. Завдяки правильній тактиці «Шахтар» не програв. Про перемогу й не йшлося, але і нічиєї в даному випадку цілком достатньо. «Гірники» залишаються в грі і після другого туру ЛЧ.

Ліга чемпіонів. Група В. 2-й тур.

«Шахтар» - «Інтер» - 0:0

Алессандро Бастоні (32), Артуро Відаль (64)

«Шахтар»: Анатолій Трубін, Валерій Бондар, Додо, Віктор Корнієнко, Давид Хочолава (Микола Матвієнко, 62), Майкон, Маркос Антоніо, Тете, Манор Соломон, Ромеро Марлос (Алан Патрік, 88), Дентіньо (Тайсон, 15).

«Інтер»: Самір Ханданович, Даніло Д'Амброзіо (Маттео Дарміан, 79), Ашраф Хакімі, Алессандро Бастоні, Стефан де Врей, Ешлі Янг (Андреа Пінамонті, 85), Артуро Відаль (Крістіан Еріксен, 79), Марсело Брозович, Ніколо Барелла, Лаутаро Мартінес (Іван Перішич, 72), Ромелу Лукаку.

Арбітр: Георгій Кабаков (Болгарія)

НСК «Олімпійський» (Київ, Україна)

ШАХТАР - ІНТЕР. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ