ДОДО: «Чемпіонат України дуже складний»

Захисник «Шахтаря» Додо відповів на запитання вболівальників.

Про продовження контракту:

– Дуже щасливий! Це була певна мета в кар’єрі. У мене лише найбільші амбіції. Заробити своє місце, допомагати «Шахтарю» – я насправді тут щасливий! Прагнемо тішити вболівальників і здобувати титули й трофеї.

Про топ-клуби:

– Усі футболісти замислюються про великі команди, проте я й зараз у гранді. «Шахтар» зробив мене тим, хто я є сьогодні. Час, проведений в оренді в Португалії, дозволив вирости, стати дорослим гравцем. Якщо одного разу доведеться кудись перейти, отже, це буде краще і для мене, і для клубу. Важливо постійно працювати. Мрію лишити свій слід у «Шахтарі». Головна мета – його перемоги, решта на другому плані.

Про збірну Бразилії:

– Я намагався старанно працювати від самих низів, починаючи з академії. Мене викликали до олімпійської збірної від 17 років, тому наступний крок – дістатися до головної національної команди.

Про тугу за Бразилією:

– Спокійно ставлюся до цього, адже в мене немає просто-таки дому, я – інтернаціональна людина. Звісно, у Бразилії моя мама та рідні, проте я не скажу, що надто страждаю й переживаю через те, що далеко від батьківщини. Спочатку, звісно, так, коли змінюєш усе радикально. Однак тут багато бразильців, моя сім’я – я почуваюсь як удома.

Про партнерів:

– Товаришую з бразильцями й Соломоном, хоч ми не говоримо однією мовою. Розвиваємо нашу комунікацію, розмовляємо один з одним. У принципі, спілкуюся з усіма. Я постійно з Тайсоном, Марлосом, Аланом Патріком, Мораесом та Ісмаїлі. До Марлоса й Тайсона я дуже близький – вони можуть скорегувати мої дії, підказати, а я намагаюсь усе втілити в знання. Стараюсь навчатися нового щодня і дослухатися, якщо це на користь мені та клубу.

Про швидкість:

– На виїзді в матчі з «Манчестер Сіті» я мав діяти проти Стерлінга, наднебезпечного футболіста. Виходило обігравати його на швидкості. Звісно, технічно він значно сильніший за мене, проте у швидкості я його зміг перевершити, що було дуже приємно. Так, за технічними властивостями, в єдиноборстві на місці мені може бути складно, однак на швидкості я краще за всіх.

Про цілі:

– Хочу стати великим футболістом, виграти Лігу чемпіонів та чемпіонат світу. А в житті просто лишатися здоровим і щасливим, бути з родиною, адже в мене маленька дочка. Головне – просто бути щасливим.

Про жартівників у команді:

– Хто найбільший жартівник? Залежить від дня. Проте Тайсон, наприклад, жартує постійно, і смішно всім. Марлос теж, але потроху. Ми весь час сміємося! Завжди мріяли перебувати в такій атмосфері, тому проживаємо кожен день із задоволенням. Звісно, в правильні моменти слід налаштуватися серйозно, однак більшість часу ми жартуємо.

Про татуювання:

– У мене їх чимало, але не всі вони щось означають. Є моє місто, буквально вулиця, мій перший номер 98, моя дочка й дружина. Усе інше – для краси, абстрактний малюнок, який мені подобається. Складно їх порахувати. Забито дві руки – усі татуювання вже мов одне ціле.

Про вболівальників:

– Грати за порожніх трибун – жахливо. Атмосфера значно приємніша з уболівальниками. Усі змагання передусім проводяться для глядачів. Ми дуже-дуже чекаємо, коли вболівальники повернуться на стадіон!

Про рівень чемпіонатів України та Португалії:

– Український дуже складний: гравці міцні фізично, футбол досить жорсткий. У Португалії чемпіонат відрізняється. Він більш відкритий, з атакувальним футболом. Усі команди більш-менш рівні, не рахуючи кількох грандів. Ніхто не закривається, як, наприклад, «Рух» у нашому матчі – проти такого «автобуса» складно діяти. У Португалії суперники не бояться відкриватись, і гра стає цікавішою.

Про Луїша Каштру:

– Це тренер і друг з великої літери. Він дуже вірить у свою тактичну схему й передає цю впевненість нам. Допомагає порадами і у футболі, і в особистому житті, адже дуже досвідчений. Він завжди говорить: коли ти тренуєшся або граєш, неважливо з ким, потрібна цілковита концентрація та настрій, а все, що лишається поза полем, слід забути. Каштру дуже додає й сам, стає сильнішим. Мені подобається з ним працювати. Навіть коли я не грав, він давав правильні поради і допомагав. У нас одна мета – перемагати! Разом ми зможемо цього домогтися.