Hola, amigos. Що приготувала нам розв'язка чемпіонату Іспанії

На наше щастя, навіть карантин не вічний, і вже сьогодні слідом за Бундеслігою на екрани повертається чемпіонат Іспанії. Велике і дуже спекотне Дербі Севільяно відкриє фінальну частину чергового сезону, який підготував цікавого більше, ніж будь-який серіал. Ми вирішили розповісти про головні інтриги кінцівки.

Чи вибереться «Еспаньол»?

З вісімдесяти дев'яти сезонів Прiмери вісімдесят п’ять відбулися за безпосередньої участі «Еспаньола». У ньому провів найкращі роки «Божественний» Рікардо Самора, визнаний найкращим воротем в історії Іспанії; йому траплялося на фінальному відрізку позбавляти «Барселону» чемпіонства, віддаючи золоті медалі «Реалу»; не якомусь «Реалу» або «Ювентусу», а саме «папужкам» належить рекордна серія за єврокубковими матчами без жодної поразки. Цілих двадцять шість матчів на міжнародній арені поспіль барселонський клуб завершив непереможеним!

Проте, з карантину «Еспаньол» виходить на межі катастрофи. За одинадцять турів до кінця «папужки» відстають від рятівного 17-го рядка на шість очок. Причина прозаїчна: не вистачило сил грати на два фронти. «Папужки» до кінця лютого брали участь в Лізі Європи, саме вони, якщо хто забув, вибили в кваліфікації «Зорю» – і в постійному режимі виступів через два дні на третій команда впевнено влаштувалася на останньому місці.

Якщо комусь карантин і повинен був допомогти вийти зі ступору, так це другій команді Барселони. У грудні Пабло Мачiна, який явно не зумів бути корисним на новому місці, замінив Абелардо – майстер по роботі з аутсайдерами, який раніше залишав в еліті «Спортiнг» й «Алавес». Команда серйозно витратилася на січневому трансферному ринку: в Барселону під'їхали форвард Рауль де Томас, якому вистачило шести ігор, щоб стати найкращим бомбардиром «папужок» в чемпіонаті (для цього достатньо чотирьох м'ячів), захисник Кабрера та вінгер Ембарба, якi теж відразу стали основними.

Таке посилення не допомогло «Еспаньйолу» відразу почати вибиратися: в останніх чотирьох перед карантином турах команда набрала лише два очки. Але попереду домашні матчі з «Леванте», «Леганесом» – а в останньому турі приймати «Сельту», яка зараз якраз і займає 17-у сходинку! Звичайно, у кожного свої переваги, але від «Еспаньола» практично підсвідомо чекаєш фінального ривку. Без барселонського дербі Прімера не та.

Також не можна не відзначити, що в боротьбі за місце під іспанським сонцем беруть участь справжня машина пресингу під назвою «Ейбар», завжди непоступлива вдома «Мальорка», «Сельта», яка не пропустила в трьох останніх перед карантином матчах, а також два колишніх клуби Луніна: «Леганес» і «Вальядолід». Як би банально це не звучало, але у вищій лізі Іспанії немає слабких команд: не просто так її аутсайдер упевнено обіграв претендента на друге місце в УПЛ.

Чи залишиться «Атлетіко» без ЛЧ?

Фанати «Атлетіко» плескали вірним «індіанцям» Сімеоне, коли вони всупереч усьому вибили «Ліверпуль» iз ЛЧ. Плескали тому голосніше, що інших приводів порадіти в даному сезоні у них немає: команда поки що грає внічию у чемпіонаті частіше, ніж виграє, що закономірно й виливається в місце поза першою четвіркою. Смішно звучить, але пробитися в головний єврокубок через перемогу в ньому для Ель Чоло та його армії може бути простіше, аніж просто зайняти місце в зоні ЛЧ.

За «Атлетіко» приємно вболівати, коли дивишся матчі цієї команди виключно проти топ-клубів. Тоді доречними виглядають і манера тренера диригувати трибунами, і тактика команди, і кількість гравців за лінією м'яча – «індіанці» гранично органічні, коли справа стосується гри проти великого і сильного. Коли дивишся на гру «Атлетіко» проти чергового андердога, це нудно і незручно одночасно: команда зірок безглуздо перекочує м'яч, не маючи можливості загострити.

Критичні проблеми з креативом мадридців можна було зрозуміти, коли команда комплектувалася непотрібними топ-клубам гравцями. Але тепер, коли «Атлетіко» й сам веде себе на ринку як справжній топ-клуб, дозволяючи собі перехоплювати у всіх грандів Жоау Феліша, така манера гри в більшості матчів виглядає як мінімум дивно. Як наслідок, команду Сімеоне обходить навіть гранично робітничо-селянський «Хетафе», не кажучи про традиційно непогану «Севілью» та «Реал Сосьєдад», який зібрав хорошу атаку.

Так, на багато відсотків проблеми «Атлетіко» були обумовлені і травмами. Вже до гри проти «Ліверпуля» всі постраждалі відновилися (цей матч був першим без кадрових втрат в сезоні!), i тому на фініші сезону «індіанці», швидше за все, все-таки виглядають фаворитами в боротьбі навіть за третє місце. Але сама боротьба за місця у ЛЧ має всі шанси бути приголомшливою. Не можна скидати з рахунків навіть «Валенсію», яка відстає від четвертого місця всього на чотири пункти, хоча і виглядає найслабшою саме за грою: як мінімум п'ять команд поведуть боротьбу за дві путівки в головний єврокубок.

«Барселона» або «Реал»?

І все ж головне питання майже будь-якого іспанського сезону стосується двох його китів. Два найбільших і найтитулованiших клуби Іспанії відірвалися від переслідувачів на шанобливу відстань і, очевидно, розіграють між собою титул.

«Барселона» лідирує, але робить це всупереч усьому. Команда за останні роки незліченну кількість разів промахнулася з трансферами, у неї величезні проблеми в обороні, вона непристойно залежна від вікових гравців – але при цьому в черговий раз випереджає в лізі всіх. Всі ми знаємо, чому: аномально хороша форма Ліонеля Мессі дозволяє каталонцям претендувати на титули, незважаючи ні на що.

«Реал» збудований більш якісно, ​​логічно. У нього глибокий склад (в останньому матчі перед карантином на лаві запасних сиділи Родріго, Бейл, Хамес і Вальверде), добре знайомий з ним тренер, справжні зірки… Немає тільки гравця, який би претендував на звання одного з двох найбільших в історії футболу. Пішов Роналду, пішли перемоги – футбол іноді до непристойності простий.

Втім, різниця між «Барсою» і «Реалом» становить всього два пункти – і той же матч з «Атлетіко», проти якого «блаугранас» в чемпіонаті ще грати, а «бланкос» нi, може цю різницю нівелювати. «Реалу» вимушена перерва повинна допомогти більше: за лютий-березень він розтринькав всю перевагу і міг відстати ще більше, а ось два місяці дали можливість набрати кондиції Азару, який в першій частині сезону виглядав чужорідним тілом.

У «Барси», звичайно, травму залікував сам Суарес, але ніхто не може сказати з упевненістю, що 33-річний форвард після серйозної травми зможе, як і раніше, грати на топ-рівні. Кіке Сетьєн днями прямо сказав, що нерозважливо розраховувати на повні матчі у виконанні уругвайця – ну а за його спиною тільки юний Ансу Фаті та Мартін Брейтвейт, поява якого в «Барсі» змушує згадувати «Барсу» двадцятирічної давності. У попередній раз до такої міри ліві персонажі опинялися на «Камп Ноу» саме тоді.

Загалом, на стороні «Барси» гравець, який в змозі робити різницю поодинці, а на стороні «Реала» – в цілому сильніша і збалансована команда. Хто переможе? Хотілося б вірити в столичний клуб – повинна ж бути в футболі хоч якась логіка.

Турнірна таблиця чемпіонату Іспанії