ВЕРНИДУБ: «Забили чотири м'ячі – респект хлопцям. Вони стають мужиками»

Головний тренер солігорського «Шахтаря» Юрій Вернидуб на післяматчевій прес-конференції після розгромної перемоги над «Іслоччю» (4:0) в поєдинку 7-го туру чемпіонату Білорусі розповів:

– За десять днів грати три гри важкувато, я це розумів. Плюс, практично один і той же склад це робив. Робив я це спеціально, щоб хлопці були більш зіграними. Плюс, простежте вік команди на сьогоднішній день. Зрозуміло було, що «Іслоч» – дуже хороша команда. Можу на її адресу сказати тільки слова похвали, хоч вони і програли 0:4, але команда в хороший футбол грає. Найголовніше, що ми сьогодні правильно зіграли, розібрали добре суперника, ті атаки, які проводили через фланги, у нас проходили здорово. Плюс, забили чотири м'ячі – респект хлопцям. Вони стають мужиками.

– Скажіть, наскільки серйозні травми у Політевича і Лулаку?

– Політевичу тільки завтра будуть робити МРТ. У нього був серйозний набряк, а при таких обставинах сенсу робити МРТ немає. Завтра вже дізнаємося. Лулаку завтра вже буде тренуватися.

– Правда, що у Політевича підозра на розрив хрестоподібних зв'язок?

– Не можу підтвердити. Завтра дізнаємося. Я сподіваюся «проскочити». Може, меніск. А що це таке зараз? Максимум – місяць, а то й дві-три тижні. Знаючи, Політевич – це боєць до мозку кісток, тим більше у нього проблем з колінами ніколи не було, я сподіваюся на краще.

– У Лисаковича п'ять м'ячів за три останні матчі. Як ви знайшли до нього підхід? Всі говорять про його непростий характер.

– Нічого особливого не робив ... Слухати, що говорять про людину можна, але краще подивитися своїми очима, спілкуватися з ним побільше. Ми на правильному шляху, і я сподіваюся, що ми з нього не зійдемо. Віталік – талановитий і класний футболіст. Те, що він це зараз підтверджує на полі, – респект йому. Не хочу багато хвалити.

– Вам доводилося з ним розмовляти? Чи була якась розмова?

– Ми з ним постійно розмовляємо. Ви знаєте, він досить серйозний хлопець. Не знаю, чому про нього так все говорили. Найважливіше – йому не нав'язувати те, що не потрібно. Він уже досить доросла людина, у нього прекрасна сім'я, є дочка. Я тільки можу підказати в ігровому плані, все інше – це його життя. Я не маю права втручатися в те життя, яке він проводить. Я сподіваюся, що він його проводить правильно в плані професійного відношення до футболу і нічого зайвого не робить.

– Команда буквально кілька днів тому грала, але сьогодні відмінно була готова фізично. У чому секрет?

– Якщо чесно, то фізично ми були сьогодні не надто – «Іслоч» була свіжішою. Але те, що ми витримали цей темп і ритм – це супер. Думаю, це те, що ми заклали на двох зборах у Туреччині. А все інше – значить ми на правильному шляху, і ту роботу, яку ми пропонуємо хлопцям, ми її правильно виконуємо. А хлопці слухають, роблять свою справу, виходять і б'ються.

– При цьому сьогодні було дуже багато ковзань. В чому причина? Поле полили занадто сильно? Неправильно підібрали бутси?

– Я думаю, полили рясно. Може бути, треба стригти траву трохи нижче – вона зависока. Хоча, я теж думав, що хлопці грають в «копачках», але вони вийшли всі на шестишипових. Плюс, слизько було на флангах, а в центрі було, навпаки, сухо. Є невелика проблема з тим, що фланги заливаються добре, а центр сухуватий.

– Якщо говорити про флангах, то зліва все було супер, а праворуч випадав Іванович. Ви його якраз поміняли.

– Почнемо з того, що він пропустив два збори і практично не тренувався з командою. Зараз він потрапив в такий період, де гра–гра–гра. І він все матчі грав від дзвінка до дзвінка. Я спеціально дав йому відчути це навантаження, знаючи, що в запасі є досвідчений Баланович, який в будь-який момент може якісно вийти. Що він і зробив.

– Рибак і Януш взимку покинули «Шахтар». Ви трошки пікірували один одному через ЗМІ. Спілкувалися сьогодні?

– Я взагалі нічого не говорив про Януша і Рибака. В мене звичка про футболістів нічого не говорити. Це вони щось говорили про клуб – це їхнє право, вони дорослі люди. Але я вважаю, що метати брудом в клуб – це неправильно. Я теж завтра можу покинути клуб. Що мені потім говорити, що всі погані, а один я – хороший? Я такого ніколи в житті не зроблю. Я прийшов в клуб, підписав контракт і працюю – я повинен поважати цей клуб. І навіть, якщо зі мною не продовжать контракт, то я теж повинен поважати клуб і цінувати те, що я тут відпрацював. Ми дорослі люди, ми самі обираємо свій шлях. Трапляється все. Контракт розірвали – Бога ради. Потиснули руки і залишилися людьми. Я ні в одному інтерв'ю не сказав нічого поганого про Колю Януша і Пашу Рибака. Пашу я, навпаки, хотів залишити, але він вибрав «Іслоч». Він живе в Мінську і хотів ближче бути до сім'ї. Я потиснув йому руку і побажав тільки удачі і здоров'я.

– Разом з Лисаковичем дуже здорово виглядає Антич.

– Він і в минулому році добре виглядав. Це, хто б що не говорив, один з найкращих крайніх захисників чемпіонату. Я сподіваюся, що у нас і правий такий же з'явиться (Вукманіч). Йому 21 рік і всі дані, щоб розвивати себе є: швидкість, бажання – все є. Найголовніше – не зупинятися і розвиватися. Хоча у нас на правому краю є й Ігор Бурко, якого я теж дуже поважаю і ціную, тому що він теж дуже багато корисної роботи робить для команди.