Сергій КРАВЧЕНКО: «Сподіваюся, що в Україні не буде так, як в Італії»

Півзахисник «Дніпра-1» Сергій Кравченко розповів про те, чим займається під час паузи в чемпіонаті через пандемію коронавируса.

— Сергію, як проводиш карантин та почуваєшся під час вимушеної паузи?
— Морально це важко. Дуже добре, що поруч родина, але не вистачає звичного ритму, футболу. Ми не тренуємося близько тижня, а таке відчуття, що минуло вже не менше, як місяць. Знаю, що у багатьох хлопців таке ж відчуття.

Час проводжу з родиною. Тренуюся індивідуально: роблю вправи, працюю на велосипеді, виходжу на пробіжки не у людних місцях.

— Діти, попри малий вік, вже відчули різницю із звичайним життям? Батько завжди поруч – напевно, радіють.
— Я і під час сезону намагаюсь якомога більше уваги приділяти родині – після тренувань одразу додому. Вони знають: коли я їду, значить, пішов на роботу. Зараз, звичайно, задоволені: ми постійно граємось, бавимося. Але ж краще якомога скоріше повернутися до звичного способу життя.

— Як справи у партнерів по команді? Спілкуєтесь дистанційно?
— Дехто залишися у Дніпрі, хтось поїхав додому. Усі працюють самостійно. Треба тримати себе у формі, та й усі свою роботу люблять. Займаються та сумують за роботою у команді, тренуваннями, матчами.

— Які карантинні заходи вживаються у твоїй родині?
— Постійно миємо руки. Дружина стежить за наявністю вітаміну С в нашому раціоні: цибуля, мед, імбир, куркума. Вживаємо традиційні застережні заходи під час вірусу. Намагаємось захистити і себе, і людей – не буваємо у місцях зі скупченням народу. Адже цей вірус дуже швидко розповсюджується. Покупки, пробіжка та гуляємо з дітьми на свіжому повітрі – це необхідно. Робимо це окремо від усіх.

— Усі стежать за новинами з Італії. В тебе там багато друзів та майже родичів. Що вони кажуть про цю ситуацію?
— Ми постійно контактуємо. Вони мешкають на півдні Італії, і у них спокійніше, ніж в іншій частині країни. Але все одно заходи ті ж самі: неможна взагалі виходити, лише за окремими винятками. Там все більш жорстко, ніж у нас.

Люди намагаються не панікувати, виглядають спокійними, але їм важко. Вже і вік похилий. Я бачу, що вони стурбовані, але намагаються цього не проявляти.

Сподіваюсь, що в нас не буде так, як в Італії, що вживаних заходів буде достатньо. Розумію, що в Італії та Іспанії багато туристів було; у нас ситуація з цим інша. Наскільки я зрозумів, в Італії запізно ввели обмеження, і вірус встиг розповсюдитися. Сподіваюсь, що ми це пройдемо і зробимо вірні висновки. Бачив відео, що вже й деякі тварини з’явилися там, де людське життя трохи завмерло. У Венеції, наприклад, і лебеді, і дельфіни вже є. Зупинилися якісь шкідливі для природи види діяльності, і планета одразу очищується. Але наш звичний спосіб життя змінився – напевно, такого й уявити ніхто не міг.

Раніше карантин в Україні був продовжений до 24-го квітня.