Чому Тарас Шелестюк ніяк не вийде на чемпіонський бій

Тарас Шелестюк був серед самих багатообіцяючих олімпійців 2012-го року. У Лондоні він програв у близькому поєдинку, залишився з бронзою і першим пішов у професіонали. Поки більшість хлопців розминалися в напівпрофесійних лігах, Тарас вже провів професійні поєдинки в США.

Шість поєдинків у 2013 році, три в 2014 році і чотири в 2015. Здавалося, все йде за планом. Шелестюк випускає книгу про свій шлях і повинен ось-ось виходити на білячемпіонські поєдинки. Але тут все ламається.

Куди пропав Тарас?

У 2016 році Шелестюк вийшов в ринг двічі, в 2017 - один раз. А потім і зовсім не виходить в ринг аж до нинішнього року. Фанати не могли зрозуміти, що відбувається. В той час, як, здавалося, українець повинен добиратися до чемпіонських поєдинків, він спочатку скинув обороти, а потім і зовсім пропав. Без заяв і гучних оголошень.

Час від часу Тарас з'являвся, кажучи, що ось-ось буде великий бій, але нічого такого не виходило. Час ішов, Шелестюка не було в рингу. Через деякий час причина усього цього відкрилася. Причому, її розповіли так багато боксерів, чого ніхто не чекав.

Виявляється, Тарас і багато інших боксерів з пострадянського простору мали домовленості з таким собі Вадимом Корніловим. Першим про це розповів росіянин Андрій Федосов, який згодом витав у повітрі, як потенційний суперник Усика.

Корнілов пропонував боксерам допомогу в просуванні. Коротше кажучи, ставав їхнім менеджером, не маючи права займатися цим видом діяльності. У Америці треба отримувати ліцензію, щоб офіційно бути менеджером. Після декількох ситуацій з Федосовим та іншими клієнтами Вадима, ті стали подавати запити в атлетичні комісії штатів, що дало дивовижний результат - Корнілов не мав права вважатися менеджером.

За словами багатьох боксерів, у результаті вів він себе відповідно. Обіцяв, але не виконував. Не домовлявся про те, про що повинен був і не віддавав ті суми грошей, про які домовлявся. Серед клієнтів Корнілова був і Шелестюк.

Кар'єри багатьох боксерів через це застопорилися. Тарас не боксував більше року, Віктор Постол пропав відразу після поразки від Кроуфорда, хоча пропозиції про поєдинки були, за словами самого українця. Ще один наш боксер - Віталій Копиленко, теж не відзивався позитивно про дії Корнілова.

І що після цього?

Тарас, наскільки відомо, більше не співпрацює з Корніловим, хоча деякі боксери залишилися з ним і після скандалу. Шелестюк проводить в Америці індивідуальні тренування, ходить на кастинги і зайнявся велоспортом. А з боксом там що?

Рік почався для українця багатообіцяюче. Він знову вийшов у ринг, зустрівся з мексиканцем Мартіном Мартінесом і розбирав того на запчастини усі вісім раундів. Так, суперник був досить посереднім, але в діях Шелестюка не було помітно ані заіржавілості, ані важкості. Ніби і не було такої довгої перерви.

Тарас інтригував фанатів, говорив, що скоро будуть суперники серйозніше, викликав на бій Келла Брука і ще декількох боксерів, перемога над якими могла б швидко привести його до поєдинків за титул, але на цьому знову все. Шелестюк застопорився. Він явно може і хоче більшого, але не отримує цього.

Воно і зрозуміло. Навіщо боксерам з ім'ям ризикувати? Тарас, як ні крути, хороший боксер. Усі розуміють, що це - бронзовий призер Олімпіади. Що вміє багато чого, досить хороший на ногах, нехай не з убивчим, але точним ударом. Проте зовсім без імені.

Усі, хто знаходиться на відстані поєдинку-двох від титулу, не ризикуватимуть, щоб не втратити і це своє місцезнаходження. Грошей Шелестюк зараз теж не принесе багато, так що ризику в десятки разів більше, ніж можливості щось з цього отримати.

Виходить, шансів на титул немає?

Шанси є завжди, навіть у таких ситуаціях. Найпростіша можливість витягнути на бій когось крутого - добре йому заплатити. Для цього треба, щоб промоутер розщедрився на Тараса, а Шелестюк виправдав очікування.

Українець добре обжився в Америці, розмовляє англійською, знайомий з багатьма зірками. Тобто у внутрішньому середовищі у нього є ім'я. Тепер треба діставати когось, хто може принести ім'я і далі. Якщо не скупитися, все може скластися так, як треба.

Категорія у Шелестюка, звичайно, божевільна. Напівсередня вага зараз дуже цікава - там і Кроуфорд, і Спенс, і Пакьяо, і Портер, але про них думати поки зарано. Як показує практика Івана Редкача - теж виступає в цій вазі - якщо не здаватися, отримати свій шанс можна.

Прямо зараз Тарасу треба думати про топ-10 або топ-15. З десятки можна витягнути того ж Хосесіто Лопеса, Сергія Липенця або когось, хто знаходиться поруч із ними. Основне тут - гучне ім'я. Зрозуміло, що той же Амір Хан - крутіше звучить, але британець використовує своє ім'я по повній і поки не піде на такий бій.

Boxing Scene. Тарас Шелестюк

Десь у топ-10, топ-15 знаходяться Каваляускас, який нещодавно програв Кроуфорду, Джош Келлі або Кирило Реліх. Тобто, вибір у такій крутій вазі є. Треба лише включитися стороні Шелестюка і зробити все, щоб отримати ці поєдинки.

Шелестюку вже 34 роки - далеко не хлопчик і не той, що подає надії. Рік-два - і шансів не залишиться зовсім, враховуючи, що зараз вони рухаються до нуля. 2020-й - визначальний рік для кар'єри Тараса. Якщо встигне, можемо побачити його в поєдинку за титул.

Ні - так і згадуватимемо, яким крутим міг би стати українець.