Теренс Кроуфорд – один з лідерів Р4Р, у якого немає гучних боїв

Американець Кроуфорд недавно у черговий раз яскраво переміг суперника. Перемога була барвистою, в домінуючому стилі. Його не опускають нижче топ-3 рейтингу найкращих боксерів світу, незалежно від вагової категорії, вже давно. Причому, всі: від боксерських ресурсів до експертів і екс-чемпіонів світу. Але тут же говорять, що опозиція Теренса - слабка. Чи це так?

Ну так, а з ким він бився?

Саме таке питання виникає у багатьох. І це не проблема ані фанатів, ані Теренса. Просто так все влаштовано. У світовому боксі, спорті та інших зайняттях, де є хоч якесь протистояння, насправді, не так багато гучних імен. Справжніх майстрів своєї справи - багато, а тих, про кого чує багато хто - ні.

Уперше чемпіоном світу Теренс став у 2014 році. Так, цілих п'ять років тому. Він приїхав у Великобританію, зустрівся з місцевим, тоді ще небитим топом, Ріккі Бернзом, і розібрав того без шансів за очками. Бернз до того моменту вже в п'ятий раз виходив у ринг в статусі чемпіона, тобто це зовсім не людина, що заскочила в чемпіонський потяг.

Після цього був похід по категоріях вгору і тільки перемоги. Хто б не зустрічався з Теренсом, кожен був битий. Причому, часто, швидко і боляче. Ось простий список тих, кого він перемагав після того, як став чемпіоном:

- Юріоркіс Гамбоа: до того моменту непереможений і супертехнічний кубинець. Програв Кроуфорду технічним нокаутом в 9 раунді.

- Раймундо Бельтран: дуже міцний і досвідчений мексиканець. Програв Кроуфорду одноголосним рішенням суддів.

- Віктор Постол: непереможений чемпіон світу, що тільки-тільки виграв нокаутом у Лукаса Матіссе. Програв Кроуфорду одноголосним рішенням суддів.

- Джон Моліна-молодший: міцний мексиканець, який не дає в рингу відпочити нікому. Програв Кроуфорду технічним нокаутом в 8 раунді.

- Джуліус Індонго: високий чемпіон світу. Програв Кроуфорду нокаутом в третьому раунді.

- Джефф Хорн: один з кращих австралійських боксерів. До цього спірно перемагав Менні Пакьяо, потім захистив титул і вийшов проти Теренса, який тільки-но перейшов у напівсередню вагу. Програв Кроуфорду технічним нокаутом в дев'ятому раунді.

- Хосе Бенавідес: небитий американець з прекрасним і аматорським, і професійним рекордом. Програв Кроуфорду технічним нокаутом в дванадцятому раунді.

- Амір Хан: гучне ім'я, колись один з найперспективніших боксерів світу. Програв Кроуфорду технічним нокаутом в шостому раунді.

- Егідіус Каваляускас: небитий боксер, що двічі брав участь в Олімпійських іграх. Програв Кроуфорду технічним нокаутом в дев'ятому раунді.

Окрім цього, були ще боксери, які відчували гіркоту поразки вперше, саме зустрівшись з Теренсом. Дуже часто це траплялося достроково.

Так, тут немає дуже гучних імен. Тих, до кого не можна було б пристати із словом «але». Але Гамбоа був маленький. Але Індонго ж ні про що. Але Хорна ж тягнули. Але Постол же гірше. І так далі. Але, в результаті, все скочується до того, що Теренс просто краще за них. Це не суперники погані - опозиція у нього у повному порядку. Просто Кроуфорд настільки хороший, що не залишає нікому шансів.

А останній суперник? Що це було?

До Каваляускаса дійсно відносилися так собі. Багато хто списав Егідіуса з рахунків ще з моменту підписання контракту. І не тому, що суперник - Кроуфорд, а тому що знову мало чули про суперника.

Насправді литовець - відмінний боксер. Фізично міцний, з ударом і відмінним аматорським минулим. Так, перед Кроуфордом бій у Егідіуса не склався - вийшла нічия, але в іншому він - хороший боксер. Уся його проблема в недостатній розкрученості і тому, що в суперниках був американець.

Boxing Scene. Егідіус Каваляускас і Теренс Кроуфорд

Литовець почав класно. Регулярно кидав правий назустріч, не боявся йти в розміни і діставав. Одного разу здалося, що Кроуфорд навіть поплив, але Теренс не був би собою, якби вчасно не мобілізувався і не зв'язав суперника в клінч так, що тепер ніхто не зможе стверджувати, був нокдаун або не було.

Але американець досить швидко зрозумів, що робити. Його вміння адаптуватися до суперника - саме те, що робить з Кроуфорда того, ким він є. Так, були важкі моменти, але це не привід психувати і робити помилки.

Теренс увімкнувся, почав давити на больові точки і перебивати Каваляускаса на середній дистанції. Американець увесь час був швидшим, кращим і точнішим. Егідіус спочатку трохи не встигав, потім не встигав відчутно, а потім почалося побиття.

До останнього раунду стало ясно, що довго литовець не протримається. Кроуфорд все зробив красиво. Дістав боковим так, що суперник сів на коліно, а потім завершив бій вже іншим боковм, що ліг в ціль так, ніби він там був з народження Егідіуса.

Не слухайте тих, хто стверджує, що перемога вийшла непереконливою. Просто Теренс страждає від того ж, від чого страждали усі великі боксери. З ким би вони не зустрічалися, суперники або недостатньо хороші, або потенційні загрози, навіть якщо до цього бою вони вважалися топами. А після бою ці ж суперники стають ніким в очах фанатів.

Мейвезер так усю кар'єру боксував і нічого - нормально.

Якщо він такий крутий, чому ж проти реальних топів не виходить?

Серед «реальних топів» зазвичай називаються імена Еррола Спенса, а ще, можливо, Менні Пакьяо і Шона Портера. Нібито Теренс їх боїться і не хоче ризикувати. Це, звичайно, неправда.

Ніхто не стверджуватиме, що Кроуфорд - безстрашний і нікого не боїться, просто саме твердження неправдиве. Бої не влаштовуються, тому що промоутерам вони зараз не потрібні. Точніше, потрібні, але ризики треба звести до мінімуму, щоб не втратити своїх чемпіонів. От і все.

Спортсмен - людина егоїстична. Він хоче бути найкращим, а коли поруч є Спенс, найкращим називають тебе не всі. Тому Кроуфорд точно не буде проти цього бою, а ось Боб Арум - не факт.

Теренс уміє в рингу все. Працювати в обох стійках, жорстко влучати, закручувати суперника так, щоб той не розумів, що в нього зараз прилетить. Практично ідеальний боксер. Каваляускас сказав, що в поєдинку проти Кроуфорда у нього було відчуття, що у суперника шість рук. Дійсно, коли американець вмикається, це виглядає страшно.

Так, в послужному списку немає суперзірок, але у кого їх повно? Все одно, битися лише з тими, хто завжди на слуху, неможливо. Їх і немає в такій кількості, і вони не завжди круті бійці. Це не виправдання Кроуфорда - бій із Спенсом зобов'язаний відбутися. Це, швидше, спроба прояснити, наскільки прекрасного боксера ми зараз спостерігаємо.