Олександрія впевнено переграла Ворсклу
Навіть не в оптимальних кондиціях Кирило Ковалець зміг допомогти своїй команді
В останній раз у другому десятиріччі XXI століття у населений пункт Кіровоградської області під назвою Олександрія завітав великий футбол. Домашній поєдинок місцевого однойменного клубу під керівництвом Володимира Шарана проти полтавської «Ворскли» у рамках сімнадцятого туру Української Прем'єр-ліги, став черговим епізодом у битві, що триває між командами з різних половин турнірній таблиці національної першості.
Проте цілі, які переслідували команди в цій зустрічі, були абсолютно протилежними. Поки що чинний учасник єврокубків, який представляє Україну, щосили намагається зайняти якомога вищу позицію в турнірній таблиці перед відходом на зимову паузу. Однак не завжди «поліграфам» це вдається. Поразка від прямого конкурента в особі чернігівської «Десни» у минулому турі (0:2) практично підірвала надії «Олександрії» на другу сходинку турнірної таблиці, через це у звітному поєдинку команді Шарана не залишалося іншого виходу, окрім як обігравати полтавчан, у надії на похибку команди Білоконя в грі проти львівських «Карпат».
Юрій Максимов підібрав «Ворсклу» в досить жалюгідному стані, проте вже встиг виконати достатній для мінімальної перемоги над ковалівськім «Колосом» (1:0) обсяг роботи. Цей результат став першим (і останнім з можливих) успіхом полтавчан в осінній частині сезону, що призвело до досить плачевної ситуації у турнірній таблиці. Володар «золотої» нагороди другої шістки команд минулого сезону в цьому розіграші знаходиться досить далеко навіть від повторення минулого успіху. Однак відступати «зелено-білим» було вже просто нікуди, і саме за рахунок цього статусу «ураженого звіра» хотів Максимов отримати психологічну перевагу над опонентом.
Якщо голкіпер гостей Дмитро Різник не у повній мірі встиг провести передматчеву розминку, то вже на другій хвилині зустрічі удар зі штрафного під ліву штангу його воріт у виконанні Дмитра Гречишкіна, а також добивання з близької відстані від Євгена Банади, змогли компенсувати відсутні кондиції. Різник не здригнувся в цих епізодах, проте партнери по команді продовжували підносити нові випробування. Скляр міг з легкістю пропустити перед собою Банаду замикати скидку головою від Бабогло, або ж не піти на перехоплення м'яча при подачі зі стандарту, чим подарувати все тому ж центральному захиснику можливість пробити головою над поперечиною.
Явно не у повному порядку був і страж воріт навпроти володінь «Ворскли». Юрій Паньків підірвав ситуацію у власному штрафному невдалою грою на перехопленні навісу з лівого флангу, упустивши м'яча прямо на ногу Артуру, проте бразилець ударом у падінні пробив набагато вище воріт, за що й зазнав справедливої критики з боку Максимова.
Кінцівка першого тайму пройшла під супровід обопільних атак. Окрім вищезгаданого моменту з ударом головою від Банади, не зміг переграти голкіпера «Ворскли» ударом під ліву штангу Безбородько, а Банада завершив першу половину промахом з декількох метрів під час спроби пробити головою. Без роботи не залишався і Паньків – сейв у виконанні Юрія не дозволив Коломойцю завершити точним ударом під ліву штангу одну з рідкісних вилазок своєї команди на чужу половину поля.
І хоча командам вдалося розгойдати другий тайм рівно таким же чином, як і попередні 45 ігрових хвилин – різкий удар Гречишкіна парирував Ткаченко, однак, потім, довгий час ми не могли дочекатися на небезпечні моменти біля обох воріт. Змінило стан справ порушення правил у своїх володіннях від Сапая, який вирішив врізати по ногах Безбородьку, замість спокійного виносу м'яча з карного майданчика. Удар у правий нижній кут від Запорожана опинився поза зоною досяжності для стрибка голкіпера.
Не просто так Володимир Шаран ризикував здоров'ям Ковальця в цьому поєдинку, випустивши Кирила замість Євгена Банади, який отримав пошкодження після зіткнення зі штангою. Ковалець показав максимальну результативність, по-перше, коли переграв голкіпера ударом у той самий правий нижній кут, але вже з-за меж штрафного. А яка була передача п'ятою від Лучкевича в цій атаці! І вже після цього епізоду, Ковальцю вдалося переграти Різника витонченим ударом головою за комірець голкіпера після навісу зі штрафного на правому фланзі у виконанні Дмитра Гречишкіна.
Навіть після трьох забитих м'ячів команда Шарана не стала заспокоюватися, однак тренер сам знизив градус протистояння, зробивши зворотню заміну Ковальця – гравців перед міжнародним матчем треба берегти. А ось Юрію Максимову не позаздриш – «Ворскла» почала демонструвати цікавий футбол, але чи варто головному тренеру продовжувати контракт?
У наступному турі Олександрія зіграє на виїзді проти «Дніпра-1», а полтавська «Ворскла» за рідної публіки проведе протистояння з львівськими Карпатами. І вже по завершенню вищезазначених зустрічей команди завершать виступ в 2019-му році.
Українська Прем’єр ліга. 17-й тур.
Олександрія – Ворскла – 3:0
Запорожан, 59, Ковалець, 76, 85
Пашаєв, 17, Лучкевич, 54 – Васін, 48, Коломоєць, 62, Артур, 67, Ндиайе, 83, Очигава, 89
Олександрія: Паньків – Мірошніченко, Бабогло, Дубра, Пашаєв – Запорожан, Гречишкін (Грицук, 90), Банада (Ковалець, 27, Тейшейра, 88) – Третьяков, Безбородько, Лучкевич.
Ворскла: Різник – Сапай, Ндіайє, Чеснаков, Пердута – Скляр (Кравченко, 77) – Ребенок, Луїзао (Очігава, 86), Васін, Артур (Кане, 72) – Коломоєць.
Арбітр: Юрій Можаровський (Львів)
Стадіон: КСК «Ніка» (Олександрія)
Удари (у площину): 15 (9) – 9 (2)
Кутові: 5 – 1
ОЛЕКСАНДРІЯ-ВОРСКЛА. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ
Температура: 7°C
Повідомити про помилку
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Футбол
|
23 квітня 2024, 06:30
30
Гірники можуть вийти напряму до групового раунду Ліги чемпіонів 2024/25
Футбол
|
23 квітня 2024, 06:05
0
Головні новини за 22 квітня на Sport.ua
Футбол
|
23.04.2024, 09:48
Популярні Новини
22.04.2024, 11:19
12
22.04.2024, 07:22
5
22.04.2024, 21:31
2
23.04.2024, 07:25
28
22.04.2024, 21:45
12
Мб, хоть такие результаты побудят руководство что-то менять?
---------------------------------------------
То есть, 2020-й год – это уже третье десятилетие века, что ли?
Или автор что-то знает?