Олімпік відстояв нічию з Динамо в матчі з двома вилученнями
Донецький клуб на НСК «Олімпійський» сенсаційно виборов перше очко в чемпіонаті
До сьогоднішнього протистояння між «Динамо» та «Олімпіком» була прикута підвищена увага українських уболівальників, і не тільки шанувальників команд, які зустрічалися на полі НСК «Олімпійський». Київський клуб проводив перший поєдинок під керівництвом Олексія Михайличенка після відставки білоруського фахівця Олександра Хацкевича. Звичайно, якоїсь кадрової революції від колишнього спортивного директора чекати навряд чи варто було, але одним сюрпризом Олексій Олександрович, все ж, потішив. Новий тренер «Динамо» (хоча, це визначення зі зрозумілих причин відносне) на відміну від свого попередника знайшов місце в стартовому складі для опорника Мохаммеда Кадірі. В іншому звичні поєднання «біло-синіх» не зазнали змін.
Тренерському штабу «Олімпіка», який знаходиться в очікуванні призначення нового керманича, довелося вирішувати непросту задачу в умовах катастрофічної кадрової ситуації. В результаті заявка донецького клубу недорахувалася двох футболістів.
Відразу після стартового свистка кияни заволоділи територіальною перевагою. Щоправда, зі створенням гостроти у господарів поля не клеїлося, але «біло-сині» не поспішали форсувати ситуацію. «Олімпійці» сконцентрувалися на обороні своїх володінь, періодично вибиваючи м'яч вперед в надії на швидконогого Матара. В одному з епізодів така тактика ледь не принесла успіх гостям, але вчасно на виході зіграв Денис Бойко.
У першому таймі на полі точилася абсолютно безмоментна гра, а першу по-справжньому гольову можливість кияни створили перед перервою, коли Бурда ледь не замкнув навіс Циганкова зі штрафного. Футболісти донецького колективу в атаці напрацювали і того менше: нуль ударів по воротах це наочно підтверджують.
Куди більш наповненим подіями виявилася друга половина зустрічі. На її початку стався неприємний для гостей епізод: травму отримав Зотько, якого довелося міняти в оперативному порядку. Але через хвилину негативні емоції донеччан змінилися радістю. Тейшейра знайшов у штрафному «Динамо» Політила, який майстерно розібрався в ситуації і низом пробив точно в кут.
У повітрі запахло сенсацією, і кияни, які це розуміли, відразу помітно прискорилися. Господарям поля знадобилося зовсім небагато часу для того, щоб зрівняти цифри на табло. Індивідуальними діями, нарешті, блиснув Циганков, який ефектним ударом змусив капітулювати Бетіма. А незабаром становище «олімпійців» зовсім погіршилося. Гришко прямою ногою пішов на м'яч і зачепив ногу Вербича. Арбітр був непохитний - червона картка. Четвертий матч поспіль «Олімпік» не зміг дограти в повному складі...
Здавалося, «біло-сині» сповна скористаються чисельною перевагою, тим більше, що тиск на оборону гостей посилювалося з кожною хвилиною. Але час минав, а м'яч вперто не хотів залітати у ворота Бетіма. Навіть Бурда двічі здалеку намагався пробити голкіпера - безуспішно. Усвідомлення близькості незадовільного результату внесло поспішність в дії киян. В кінці матчу нерви не витримали у Беньяміна Вербича, який відмахнувся від Матара після фолу останнього. Арбітр вирішив зрівняти склади і видалив словенця.
Гості вистояли до фінального свистка (команди переграли більше семи хвилин) і завоювали перше очко в поточному чемпіонаті. Для «Динамо» такий результат, безперечно, виглядає жалюгідним, і розмови про доцільність призначення на пост головного тренера київського клубу Михайличенка тепер тільки посиляться.
Українська Прем'єр-ліга. 5-й тур.
«Динамо» - «Олімпік» - 1:1
Віктор Циганков (62) - Сергій Політило (52)
Микита Бурда (74), Тамаш Кадар (91), Мохаммед Кадірі (92) - Тарас Завійський (85)
Беньямін Вербич (85, неспортивна поведінка) - Дмитро Гришко (68, груба гра)
«Динамо»: Денис Бойко, Віталій Миколенко, Микита Бурда, Тамаш Кадар, Томаш Кедзьора, Мохаммед Кадірі, Володимир Шепелєв (Карлос Де Пена, 79), Віталій Буяльський, Віктор Циганков, Жерсон Родрігес (Фран Соль, 84), Беньямін Вербич
«Олімпік»: Бетім, Ігор Снурніцин, Іван Зотько (Іван Трубочкін, 51), Дмитро Гришко, Євген Цимбалюк, Тарас Завійський, Драман, Євген Пасіч, Максим Тейшейра (Демір Імері, 93), Сергій Політило, Матар (Шахаб, 96)
Арбітр: Віталій Романов (Дніпро)
НСК «Олімпійський» (Київ)
ДИНАМО - ОЛІМПІК. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Дивіться відеоогляд матчу-відповіді 1/2 фіналу Ліги чемпіонів
Призначено офіційних осіб на матчі вищого вітчизняного дивізіону
- один поправочный коэффициент дает вместимость стадиона - отнесенная на 10 тыс. мест (т.е. приведенная); правда, вместо него можно брать другой показатель - степень заполнения стадиона (число посетивших, деленное на вместимость стадиона, в % или д.ед.) - Олимпийский - 70,05 тыс. чел., Металлист - 40,003 тыс. чел.;
- второй коэффициент - дает размер потенциальной аудитории зрителей, которые могут прийти на стадион; если условно считать % мужчин, женщин и детей в разных городах примерно одинаковым, то можно от этого факта абстрагироваться - тогда можно отталкиваться от численности населения города и ближнего пригорода (откуда реально приехать на матч и уехать потом домой).
Киев (на 1.03.19 г.) - 2,95 млн. чел.; Харьков (на 1.06.19 г.) - 1,444 млн. чел. - т.е. разница примерно в 2 раза.
Таким образом общую численность посетивших игры обеих команд (в ЧУ, естественно!) надо делить на два коэффициента, учитывающих ПОТЕНЦИАЛ посещения матчей в обоих городах.
Можете посчитать, например, прошлогодние данные Динамо и Шахтера с учетом этих данных - я УВЕРЕН - сравнение будет НЕ в пользу "народной команды"!
1. Лобановский (2-й) - успешный (даже сказал бы - самый успешный) = ++
2. Михайличенко - довольно успешный, но по-моему - больше на "багаже Лобановского ехал", а как тот исчерпался - то и Миха - "закончился" = + -
3. Сабо - начал вроде хорошо, да и общая статистика была хороша у Динамо, да вот только не смог он Динамо чемпионом сделать (что было нужно Суркису), потому и ушли его = + -
4. Буряк - в первый "приход" начал так посредственно, что закончил за 2 месяца и вылетел = -
5. Демьяненко - вроде и трофеи завоевывал (ну, по крайней мере около половины), да видно Суркису было этого мало, и статистика игр ухудшалась, потому и ушел (но по моей оценке - по сравнению с предшественником и "сменщиками" - не плох совсем = + -
6-7. Сабо (2-й), Лужный - "наиграли" так, что в сумме не продержались и полсезона и ушли = -; = -
8. Семин (1-й) - смог выиграть чемпионство, достаточно хорошо показал себя и в еврокубках (в ЛЕ только Шахтер его смог остановить в полуфинале), выдал неплохие (>65%) показатели статы по играм, и ушел - т.к. хотел вернуться в свой Локомотив (по-моему), а так могло бы неплохо и продолжаться у киевлян... = +
9-11. Газаев, Лужный, Семин (2-й) - вроде и неплохую имели стату, но хуже Семина (1), а главное - НИЧЕГО не могли выиграть в Украине, потому всем им = + -
12. Блохин ("великий мотиватор") - выделился тем, что сыграл ХУЖЕ ВСЕХ за рассмотренный период (после ВВГ), потому также ничего не смог взять = -
13. Ребров - единственное "светлое пятно" всего десятилетия (после ВВЛ и его "наследников") смог и статистику хорошо поднять, и главное - дважды сделать золотые дубли в ЧУ. Ушел, когда начал опять проигрывать Шахтеру и понял, что БОЛЬШЕГО с Суркисами ему не достигнуть, а кончать так, например, как позже белорус... Короче - Серега ушел ВОВРЕМЯ = +
14. И, наконец, Хацкевич - "вишенка на торте"... - если бы не явно негодный как тренер Блохин - быть бы белорусу первым "с конца" среди отработавших сезон и более. Главное, что запомнилось в наследии, как тренера - это "терпеливый футбол" (и это в такой команде!)... Нет слов.
Если же еще сделать поправку, насколько сильнее был чемпионат Украины при Блохине (2012 год) по сравнению с последними 3-мя годами Хацкевича... - думаю, они практически один одного стоят = -
П.С. Итог таков: хороших (отличных) - 3 подхода (Лобановский 2й, Семин 1й, Ребров);
явно неудачных, провальных - 4 (Буряк 2й, Лужный 1й, Блохин, Хацкевич)
Остальные - "с серединки на половинку", но тоже явно не то, чего хочет Суркис.
ПС.ПС. Итог - 3 успешных тренера из 14ти - за 17 лет (16-17 сезонов)... Стоит ли удивляться, что Шахтер настиг Динамо по успешности в УКРАИНСКОЙ истории футбола?
Тогда как Ахметов - точно бизнесмен, причем из лучших у нас в Украине, пусть на него и гонят все, кому не лень (а это еще вопрос, чего ОНИ добились в бизнесе, чтобы что-то говорить!).
Потому и в спортивном менеджменте один - ЛАЖАЕТ и с тренерами, и с игроками в среднем два раза на один довольно удачный "подход" (странно, почему у Суркиса даже УДАЧНЫЕ "подходы" заканчиваются увольнением тренера?
А другой - УСПЕШНО работает в наших непростых (в плане развития спорта) условиях, причем достаточно успешен и в последние годы - когда клубом он управляет "дистанционно", да и оторванность от своей материальной базы - тоже сказывается исключительно со знаком "минус".
П.С. Так что только на ПЕРВЫЙ взгляд - они "одного поля ягоды", а если присмотреться внимательнее, то выяснится, что одну "ягоду" можно продать за границу (причем в требовательные по стандартам страны), а другую - лучше всего где-нибудь на перекрестке пытаться "втюхать" поздним вечером, в сумерках, чтобы не разобрались, ягода это или так - "отходы сельхозпроизводства"...