Усик та Лома боксують не часто. Чи не завадить їм це стати легендами?

Олександр Усик все ніяк не вийде в ринг. Після перемоги над Белью в третьому бою за рік українець заявив, що хоче відпочити від рингу і навіть не говорити про бокс. Було це настільки давно, що Усик встиг настільки занудьгувати, що від нього ж пішли розмови про те, що дайте вже хоч якогось суперника.

Від поєдинку з Белью до призначеної дати 12 жовтня пройде майже рік, як Олександр не виходив в ринг і це підняло нову хвилю обурення. Фанати кажуть, що так українець не стане легендою, про нього скоро забудуть, а деякі приплітають сюди і Ломаченка. Мовляв, раніше билися багато, а ці не виходять так часто в ринг. Тільки ось їм це не треба.

Навіщо Ломаченку і Усику часто виходити в ринг?

Обурення фанатів абсолютно необґрунтоване. Кількість поєдинком абсолютно не дорівнює хоч якійсь спадщині. За шість років на професійному рингу Усик провів 16 поєдинків, а Ломаченко – 13, але це абсолютно нічого не означає.

Якість боїв, якість виступів спортсмена і значимість перемог набагато важливіші за те, скільки разів боєць виходив в ринг. Лома в третьому поєдинку на професійному рингу став чемпіоном світу, а потім встановив ще колекцію рекордів. Усик і зовсім перший абсолютний чемпіон в історії України. Не хтось із братів Кличків і навіть не Ломаченко, а він.

Василь виходив проти топів своїх категорій, які на той момент погоджувалися, влаштовував їм побиття і йшов з поясом. Гільєрмо Рігондо – 2-разовий Олімпійський чемпіон, Ніколас Уолтерс – страшний нокаутер категорії, Хорхе Лінарес – чемпіон в новій вазі для Васі. Всі вони впали достроково і без шансів.

Усик взагалі пройшов всіх топів крузервейтs в один з найцікавіших для цієї ваги період в історії. Саня не зустрівcя лише з кількома, але переміг, при цьому, їх переможців. Забрав абсолютно всі пояси, не залишив шансів нікому: ні «майбутньому Холіфілду» Хантеру, ні топ-нокаутер Гассіеву і пішов ще вище до справжнім бугаям.

Всі, хто говорить, що у них немає спадщини взагалі стежили за боксом хоча б десять хвилин?

У більшості легендарних бійців багато боїв, чому нашим це не потрібно?

Так, раніше билися дуже багато. Флойд Мейвезер зі своїми 50-0 деякими сприймався, як і наші головні боксери. Говорили, що він просто занадто мало б'ється і виходив би в ринг частіше – не втримав би нуль в графі поразок.

З одного боку, зауваження справедливо. Навіть в рейтингу BoxRec вистачає топ-бійців з величезною кількістю боїв: Шугай Рей Робінсон (174 перемоги, 19 поразок, 6 нічиїх) – 5 місце серед найкращих бійців за всю історію, Арчі Мур (186 перемог, 23 поразки, 10 нічиїх) – 8 місце серед найкращих бійців за всю історію, Хуліо Сезар Чавес (107 перемог, 6 поразок, 2 нічиї) – 10 місце серед найкращих бійців за всю історію. Але це були зовсім інші часи.

Крім того, що тоді було важливо, скільки ти виходиш в ринг, були ще й інші гонорари (менше, ніж зараз), а шлях до титулу лежав саме через велику кількість поєдинків і докази твоєї спроможності. З роками бокс став більш капіталізованим, топ-бійці отримують в рази більше, менше травмуються і роблять шоу з усього, до чого можна доторкнутися. Битися по 30 раз на рік не потрібно, коли за один бій ти заробиш набагато більше, ніж легенди минулого заробляли за всю кар'єру.

Є в цьому ще один момент – Ломаченко і Усик почали кар'єру стрімко. У той час, як багато боксерів билися в андеркарті роками, поступово піднімаючись в рейтингах, ці хлопці прийшли не просто олімпійськими чемпіонами, але і готовими зірками. Через кілька боїв стало ясно, то українці готові розривати в профі, і вони пішли за поясами. Навіщо виходити в ринг проти ноунеймів, якщо ти з чемпіона робиш дурня?

12 фактів, які уособлюють велич Ломаченка

Василь і Олександр настільки високі рівнем, що тупцювати і набивати собі рекорд заради того, щоб хтось щось не писав в соціальних мережах – нерозумно.

Так що, місце в історії в кишені?

Це навіть не обговорюється. В історії українського боксу обидва вже. В історії світового – вже скоро. Василь завжди говорить про спадщину і про те, що хотів би, щоб його ім'я асоціювалося у фанатів боксу з цим видом спорту. Вони вже близькі до цього, але, щоб закріпити результат, потрібно не багато битися, а виходити в ринг проти найкращих і виносити всіх.

Усику обов'язково потрібно яскраво дебютувати в супертяжах, а потім завойовувати пояси там. З огляду на його манеру ведення бою, це досягнення буде просто приголомшливим. Олександр – не Холіфілд, який був дуже сильний фізично і постійно брав все фізикою. В  граючому стилі розірвати гігантів – історична подія.

Те, що робить Ломаченко, вражає не менше. Він набагато менший за всіх бійців найлегшої вагової категорії, але перейшовши сюди, завоював перший титул однією рукою, потім взяв ще один і ось-ось побореться за третій в тотально домінуючому стилі – фантастика.

Василь і Олександр – вже в історії боксу. До кінця кар'єр вони повинні стати справжніми легендами.