Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Німеччина
| Оновлено 05 червня 2019, 15:14
3311
0

11 Freunde: «Головний редактор просив гроші на випуск у своєї бабусі»

Sport.ua розповідає про німецький футбольний журнал, який не побоявся піти проти мейнстріму

| Оновлено 05 червня 2019, 15:14
3311
0
11 Freunde: «Головний редактор просив гроші на випуск у своєї бабусі»
Sport.ua. Андреас Бок
Про смерть друкованих видань говорять вже довгі роки. Кажуть, що інтернет швидко витісняє паперові ЗМІ з ринку, жити газетам і журналам залишилося зовсім трохи...
 
Але в щомісячному німецькому спортивному журналі 11 Freunde (11 друзів — прим. авт.) впевнені в тому, що друковані ЗМІ також можуть бути цілком конкурентоспроможними і успішними на сучасному ринку.
 
11 Freunde — журнал, присвячений футболу. Обсяг — 118 сторінок, наклад — 80 тисяч примірників, орієнтовна вартість — від €5. 11 Freunde видається німецькою мовою і продається в Німеччині, Австрії та Швейцарії.
 
Про історію, розвиток і майбутнє журналу, що виступає проти мейнстріму, розповів його редактор Андреас Бок, який працює там вже 12 років. Бесіда відбулася в редакції видання в рамках семінару «Футбол і культура футбольних уболівальників у відкритому суспільстві», який проходить в Берліні.
 
Про філософію і історію журналу
 
«11 Freunde вже майже 20 років. Ми хотіли зробити альтернативу спортивній журналістиці в Німеччині і Європі.
 
Всі завжди робили одне й те саме. Великі репортажі виключно з великих матчів. Таблиці, результати, цифри.
 
Ми хотіли робити репортажі з цікавими фотографіями. Хотіли ставитися до футболу з часткою іронії, не так серйозно, як це було раніше.
 
 
Спочатку творців журналу не сприйняли всерйоз. Вони починали з 200-300 примірників, які намагалися поширювати перед футбольними матчами.
 
Перші 3-4 роки роботи були дуже важким і безгрошовими. Головний редактор просив гроші у своєї бабусі, коли приходив час нового випуску.
 
Потім журналом зацікавилися видавництво, стало допомагати. Прорив стався в 2010-му році, коли журнал під свою опіку взяло друге за розміром видавництво в Європі. З тих пір ми тільки росли.
 
У берлінському офісі працюють 30 співробітників. У 2020-му році нам виповниться 20 років. Нам вдалося створити міст між комерційним футболом, регіональним, фан-культурою і іншими речами, про які ніхто ніколи не пише».
 
Про принципи роботи
 
«Нас цікавлять активні фанати. В Європі є 10-12 журналів, які не бояться критично ставитися до сучасного футболу. Здорово, що інші наслідували наш приклад, так виникає справжня дискусія. Ми не боїмося раз в 2-3 номери ставити на обкладинку не зірку, нехай такі номери і гірше продаються.
 
Для нас важливі ці теми. Інвестори, які хочуть купувати великі клуби... Ми за те, щоб інвестори не мали контрольного пакету акцій клубів.
 
 
У 2007-му році «Ред Булла» («Лейпцига» — прим. авт.) не було як клубу. Дехто каже, що проти них не потрібно виступати. Але спочатку ці об'єднання створювалися саме як клуби. «Ред Булл» був створений не як клуб, а як ілюстрація до існуючої марки. У Німеччині фанатська культура — частина демократичного процесу. Дуже важливо, що фанати мають право голосу, що вони впливають на життя клубу. У «Ред Буллі» не можна просто так стати членом клубу. Там всього 15-17 членів, тоді як в «Баварії» 80 тисяч. Це більше підприємництво, ніж клуб.
 
Також для нас важливі великі закордонні репортажі. Такі, яких ніде більше не побачиш. Ми були в Індії, Індонезії та інших частинах світу. Це здорово. Привабливість у тому, що ми можемо посилати фотографів, авторів, добре їм платити. Раніше ми так не могли».
 
Про фінанси, переваги та перспективи
 
«Читачі скаржаться, що у нас багато реклами. Але ми не можемо фінансувати себе тільки продажами. Цього замало. Люди читають все менше друкованих видань. Ми в гонитві за читачем, ми повинні запропонувати йому щось, чого він не знайде в інтернеті. Це постійний пошук. Про Озіла ви можете прочитати скрізь, а про Індонезію — ніде більше.
 
2-3 наших журналісти були на чемпіонаті світу в Росії. Один з них займався тільки збірною Німеччини, але роботи у нього було лише трохи. Другий автор давав критичний аналіз футболу і околофутболу в Росії, їздив в регіони. На Євро-2012 ми їздили в Україну.
 
Іноді ми випускаємо інтернаціональні матеріали англійською. І отримуємо хороші відгуки. Але поки це тільки в онлайн-версії журналу.
 
 
На нашому сайті поки що все безкоштовно. Але потім частину сайту ми плануємо перевести на платну основу.
 
Постійно в редакції працюють 8-10 журналістів. Всього за роки існування журналу матеріали писали понад 100 авторів. Зараз постійно пишуть близько 20 осіб.
 
Наша головна особливість — теми, які не зустрічаються або рідко зустрічаються в інших виданнях. Ми б хотіли робити більше онлайн-контенту і більше відео.
 
Залишаються популярними ті видання, які присвячені специфічним темам, специфічним нішам. Сподіваємося, що футбольні журнали будуть охоче купувати і завтра. Ми публікуємо не тільки репортажі та інтерв'ю, але і розробляємо нові моделі...»
 
P.S. Фраза «Ви повинні бути 11-ю друзями на полі» приписується Зеппу Гербергеру, колишньому головному тренеру збірної Німеччини, який виграв чемпіонат світу-1954.
 
Михайло ШАПОВАЛОВ з Берліна

 

Оцініть матеріал
(5)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 0
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.