Телепулу не буде. В УПЛ електрика скінчилася

Від часу початку оголошення Прем'єр-лігою України тендеру на експлуатацію телеправ на три наступні сезони пройшло два місяці. 12 березня був, власне, оголошений старт цієї кампанії, яка повинна була фінішувати 5 квітня. Тобто, в першу квітневу п'ятницю всі рухи по тендерному питанню згорталися.

 

Дана акція підносилася УПЛ з помпою і пієтетом. На сайті організації фактично відраховували дні, що залишалися до кінця тендерних торгів. До того ж, цей захід підносився як явна й очевидна перемога президента Ліги Томаса Грімма, який таким чином міцно закріплював за собою реноме людини, яка міцно тримає своє слово, так як при сходженні на свою нинішню посаду обіцяв в першу чергу влаштувати всім нам єдиний телепул.

 

Але ні п'ятого квітня, ні в будь-який інший день пізніше цієї дати на офіційному рупорі Ліги ви не знайдете будь-якої зрозумілої інформації з цього питання. І не знайдете не тому, що відповідні служби УПЛ просто не встигають обробити пласти інформації. А через те, що рапортувати відомству Грімма, взагалі-то, нема про що. Натовпів бажаючих придбати телеправа на трансляції матчів чемпіонату України не спостерігається. Продукт Ліги не зацікавив майже нікого на вітчизняному телепросторі. І взагалі нікого - на просторі міжнародному. Блага, взагалі-то справа, починаючись з фанфар і салютів, завершилося гучним пшиком. УПЛ залишилася біля розбитого корита, яке не має ні найменшого шансу перетворитися на розкішний палац. На жаль, але щось подібне можна адресувати і керівнику Ліги, для якого це питання мало б бути (і таки було) головним на порядку денному. Щось на кшталт «пан або пропав».

 

***

Чому ж стався настільки жорсткий і показовий провал? Перш за все - провал іміджевий, репутаційний. Вбачається, що корінь проблеми - нагорі. В даному випадку не потрібно шукати підводні камені і прихованих «партизан», які по-старому пускають під укіс свіжі ініціативи та ідеї. На жаль, УПЛ не зробила нічого конкретного, щоб тендер відбувся. Швидше навіть навпаки.

 

 

Не в останню чергу конфуз трапився через витання в хмарах президента Ліги. З'ясувалося, що в красивій швейцарській «упаковці» виявилася, по суті, пустушка: Грімм за рік перебування на такій відповідальній посаді так і не зміг на належному рівні вникнути в реалії українського футболу. Томас, який набив руку в швейцарській футбольній клубній кухні, а потім в УЄФА, вважав, що цих навичок з лишком вистачить для того, щоб успішно працювати і в Україні. Він був практично впевнений, що його зв'язків і знань буде достатньо для того, щоб іноземні телемовці стали в чергу за придбанням телеправ на наш чемпіонат. Також, за чутками, він практично не сумнівався, що і за вітчизняними гравцями футбольного телеринку «не заіржавіє». А якщо так, у пропонованій УПЛ тендерній документації виявилися аж ніяк не «кислі» суми. Хоча, з іншого боку, в ній виявилося досить багато, як для документів такого рівня, нестиковок, казусів і навіть рідкісної за красою ахінеї, чого апріорі бути не повинно, якщо дійсно враховується передовий європейський досвід. Або хоча б якийсь.

Що ж там виявилося? За інформацією, що просочилася в пресу (сама Ліга з цього приводу зберігала горде мовчання) вдалося встановити, що УПЛ пропонувала телетрансляторам придбати три пакети. З деякими нюансами процесу ми ознайомили наших читачів раніше в матеріалі «Що потрібно знати про продаж телеправ УПЛ». Зараз поговоримо про ново виявлені обставини.

 

***

Отже, перший пакет «вміщує» 32 матчі, 26 з них - за участю «Динамо» і «Шахтаря». Початок матчів - виключно в 17.00, в неділю. Про незручність, перш за все з точки зору клімату, такого часу ми, і не тільки, вже говорили раніше. Однак в УПЛ не вважали за потрібне вносити корективи.

 

 

Другий пакет - аналогічні 32 матчі, з яких 19 - частка наших двох грандів. Час початку поєдинків - все ті ж 17.00, день мовлення - субота.

Третій пакет - більше 140 матчів, проте без участі «Динамо» і «Шахтаря». Грають по суботах і неділях, о 14.00 та 19.30.  

 

З перерахованого вище виходить, що два загальновідомі клубу апріорі поставлені в більш вигідне становище. Хоча, в той же час, їм навряд чи сподобається перспектива починати гру в спеку в 17.00. Тобто, вже на цій підставі не можна стверджувати, що Ліга дотримувалася європейських демократичних позицій. Інакше, ніж заграванням перед двома клубами, це і не назвеш. А нічого, що «Барса» або «Реал» в ЛаЛізі могли починати свої матчі і в 13.00, і навіть в 12.00? Але і це ще півбіди. Виходить, що динамівці і гірники мали грати лише по суботах і неділях. Стало бути, їхня гарантована участь в єврокубках, через що матчі внутрішнього календаря потрібно буде зрушувати або на п'ятницю, або на понеділок, не враховувалася зовсім. Дивний підхід, якщо чесно. І за все це «добро» УПЛ просила 15 мільйонів доларів за один сезон. Зараз Ліга отримує від телетрансляторів приблизно в чотири рази менше. Тоді питається в задачі: хто в здоровому глузді буде платити таку суму, якщо, з одного боку, пропонований продукт не кращої якості, і передумов до поліпшення не спостерігається, і, з боку іншого, пропоновані УПЛ умови в пакетах не є коректними, оскільки не враховані єврокубкові особливості. І ще одне важливе питання: з чого взялася ця цифра - 15 мільйонів? Якщо тільки з «європейського досвіду», то радникам президента УПЛ потрібно було тактовно пояснити своєму патрону, що якби хтось із телемовників пристав на цю суму, це автоматично означало б, що телеканал повинен був стягувати кошти з населення, в рази збільшуючи абонплату. Вартість телепакетів і зараз не для всіх прийнятна, хоч і коштує копійки, якщо називати речі своїми словами. Але якщо не платять зараз, то хіба будуть платити в чотири-п'ять разів дорожче? Чому в УПЛ не «промоніторили» ринок з цього приводу? Чому не було проведено аналізу платоспроможності населення?

 

Напевно, видаючи на світ божий подібну документацію, УПЛ розраховувала, перш за все, на іноземний інтерес. Мовляв, умовній «Сетанті» можна втюхати і не таке. Якщо логіка була саме така, то теж дивно, адже будь-який солідний телегравець перед заходом на чужу територію не один місяць аналізує всі видимі і невидимі ризики. Та й елементарними чутками виявився інтерес цієї самої «Сетанти» до українського футболу. Хтось явно поквапився побігти попереду паровоза. Не вдалося Гримму залучити і інших футбольних європейських телегігантів на наш ринок. Як зазнали фіаско і спроби залучити до транслювання матчів УПЛ загальнодержавних каналів країни (на кшталт «Інтера»). Не достукалися і до «плюсів». Точніше, канали, що входять в орбіту Коломойського, проігнорували тендер. «2+2» має намір і далі демонструвати домашні матчі «Динамо», решта їх не цікавить. До речі, в зв'язку з цим теж цікаво, як УПЛ збиралася впровадити в два перших свої пакети матчі за участю «біло-блакитних», адже їх президент не збирається віддавати права на трансляції в єдиний пул Ліги.

 

 

***

Єдиним, хто подав заявку на участь в тендері УПЛ, виявився телеканал «Футбол 1/2». Хоча в даному випадку заслуги керівництва Ліги в цьому немає, оскільки профільний телеканал просто не міг не брати участь в торгах. «Футболи» претендують на частину прав на мовлення матчів УПЛ, однак запропоновані умови, причому не тільки фінансові, їх не влаштовують. Незважаючи на патову ситуацію і явну слабкість своєї позиції, йти на компроміс Грімм чомусь не поспішає.

 

А дарма. Тому що клуби вже почали шукати точки дотику безпосередньо, минаючи посередника в особі УПЛ, з телемовниками. При такому розкладі Грімм і компанія отримають хворобливий удар під дих. До того ж, за наявною інформацією, в разі остаточного провалу тендерних торгів Грімм ризикує втратити гарні стосунки не тільки з керівництвом багатьох наших клубів, а й керівництвом ФФУ. А якщо так, то дні швейцарця на чолі УПЛ можуть бути полічені.

 

Чи розуміє це Грімм? Навряд чи. Він так і не зрозумів, куди потрапив. Він зайшов в чужий монастир зі своїм статутом, здатним працювати в налагоджених до автоматизму умовах, а не в системі суцільного форс-мажору. Він не врахував досвіду своїх «папередників», хоча повинен був, адже у них дійсно є чому повчитися. Зрештою, він все так же продовжує витати в хмарах, покладаючись на свій європейський досвід і менталітет.

 

Для нього такий стан речей може дійсно нормальний. Йому тут не жити. Але ось для нашого футболу це шлях в нікуди.

 

Валерій ВАСИЛЕНКО