Серія А не стала вбогою та сірою. Італійці – другі за багатством у світі

В останні як мінімум десять, а то й п'ятнадцять років для багатьох шанувальників футболу стало очевидним, що італійська Серія А більше не є найсильнішою та найбагатшою лігою Європи (а разом із тим – і світу). Чемпіонат, який у «дев'яності» та «нульові» привертав загальну увагу і був найбажанішим місцем продовження кар'єри для переважної більшості зірок футболу тих років, в певний момент почав стрімко втрачати позиції. Величезну «свиню» Серії А підклали, безумовно, корупційні скандали, після яких належним чином оговтатися та повернутися на вершину цьому чемпіонату вже так і не вдалося.

Дійшло до того, що в якийсь момент футболісти, експерти та вболівальники почали ставити вище за італійську Серію А не лише англійську Прем'єр-лігу, а й іспанську Ла Лігу, а також німецьку Бундеслігу. Вважалося, що тамтешні клуби демонструють сучасніший футбол, та й економічно здатні легко виграти конкуренцію в італійців, чия ліга поступово в очах багатьох стала, якщо говорити дипломатично, найменш цікавою серед європейської топ-4, а якщо відкинути всі умовності, то відверто вбогою та сірою.

Втім, оцінюючи Серію А саме подібними категоріями, експерти та вболівальники, вочевидь, забували, що успіхи та могутність іспанського клубного футболу багато в чому ґрунтуються лише на Реалі та Барселоні, а головним законодавцем мод у Німеччині є беззмінний тамтешній гранд Баварія.

В Італії кількість команд, які претендують на золоті медалі та місце у Лізі чемпіонів значно більша, аніж в Ла Лізі чи Бундеслізі. Тому конкуренція у національному чемпіонаті вища, і для здатності її вигравати клубам апріорі доводиться постійно шукати якісь економічні резерви, максимально ефективно працюючи на трансферному ринку.

Останнє вдається італійцям дуже і дуже непогано. Як встановив Міжнародний центр футбольних досліджень (CIES Football Observatory), за останні десять років саме італійська Серія А є другою за багатством її клубів лігою світового футболу. Представники Апеннін прогнозовано поступаються лише англійській Прем'єр-лізі, але перевершують і іспанців, і німців, і будь-який інший чемпіонат як на теренах Європи, так і у світовому масштабі.

За останні десять років, як підрахували експерти CIES Football Observatory, клуби італійської Серії А продали своїх футболістів на загальну суму 9,417 мільярдів євро. Більше вдалося заробити на відході гравців тільки клубам з АПЛ – 11,498 мільярдів євро, а ось решта відстала дуже суттєво: на третьому рядку опинилася французька Ліга 1 (7,719 млрд євро), на четвертому – іспанська Ла Ліга (7,204 млрд євро), на п'ятому – німецька Бундесліга (6,615 млрд євро). Також до топ-10 за сукупною вартістю проданих футболістів увійшли: португальська Прімейра (4,158 млрд євро), англійський Чемпіоншип (4,054 млрд євро), бразильська Серія А (2,962 млрд євро), нідерландська Ередивізі (2,838 млрд євро) та бельгійська Про-ліга (2,452 млрд євро).

Важливо й те, що італійська Серія А є другою у світовому футболі за останні десять років за витратами її клубів-учасників на підписання нових футболістів. Першість у цьому рейтингу також утримують за собою клуби англійської Прем'єр-ліги, які накупили за десятиліття новобранців на загальну суму в 23,146 млрд євро. Сукупні витрати італійських клубів елітарного дивізіону з 2015 по 2024 роки становили 10,886 млрд євро, а трійку «головних марнотратів» закрила іспанська Ла Ліга (7,953 млрд євро). Причому клуби французької Ліги 1 за десятиліття витратили на підписання нових футболістів навіть більше (7,449 млрд євро), аніж їхні колеги/конкуренти з німецької Бундесліги (7,176 млрд євро).

Представлені вище дані ясно й недвозначно дають зрозуміти, що італійська Серія А насправді є дуже цікавим чемпіонатом для переважної більшості футболістів. Принаймні серед тих, кому не вдалося отримати пропозицій від клубів АПЛ.

Ще одним цікавим фінансовим показником, який не вислизнув зі сфери уваги експертів CIES Football Observatory і який обов'язково варто виділити в рамках нашого аналізу, є таке собі сальдо – торговельний баланс між отриманим прибутком від продажу своїх футболістів та витратами на придбання нових.

Логічно, що найсуттєвішою різницею на тлі інших виділяються клуби АПЛ. Вони за десять років витратили на покупки на 11,648 млрд євро більше коштів, аніж виручили від продажу своїх виконавців. Порівнятися із цим показником не може жодна інша футбольна ліга світового футболу, оскільки різниця з другим, третім та рештою рядків у такого роду рейтингу неймовірно велика. На другому рядку опинилася саудівська Про-ліга (її клуби витратили на покупку футболістів на 1,821 мільярда євро більше, аніж заробили на продажах), а слідом за нею йде італійська Серія А (торговий баланс: -1,469 млрд євро).

Звичайно, цей аналіз не є всеосяжним і найбільш об'єктивним, проте загалом він ґрунтується на трансферній активності клубів найкращих чемпіонатів світового футболу, завдяки чому відображає їхній економічний добробут та привабливість за останні десять років. Враховуючи досить суворі вимоги та норми, що висуваються до клубів з боку УЄФА, а також низки європейських національних асоціацій, у плані дотримання вимог фінансової стабільності, що значною мірою виключає бездонні вливання з боку спонсорів, можна й зовсім такого роду рейтинг вважати досить конструктивним та презентабельним з точки зору визначення найбагатших дивізіонів сучасного футболу.

Так, за рівнем гри до нинішніх команд, у тому числі грандів, італійської Серії А є чимало питань, але навіть якщо цей дивізіон і не є найсильнішим у світі, як було колись, то він точно є дуже і дуже багатим турніром. Другим у світі, а це, насправді, не так вже й мало, щоб шанувальники Серії А могли відчути себе задоволеними.

P.S. До речі, що там із позиціями української Прем'єр-ліги? З точки зору доходів від трансферної діяльності за останні десять років ситуація ще більш-менш цікава – чемпіонат займає 24-ту позицію у світі із сумарним виторгом у 623 мільйони євро. А ось за витратами на новачків... УПЛ тільки 27-ма із значно менш вражаючим показником у 288 мільйонів євро. Іншими словами, щороку усі клуби нашої еліти витрачають в середньому по 29 мільйонів євро на запрошення новачків. Якщо поділити цю суму на 16 учасників чемпіонату, то виходить лишень по 1,8 мільйона євро на один клуб на рік, або по 0,9 мільйона євро на один клуб на одне трансферне вікно... Більш ніж скромно. А то й, якраз, вбого та сіро, погодьтеся…

Текст: meta.ua