Джиро д'Італія-2019. Прев'ю

У суботу, 11 травня розділкою в Болоньї розпочнеться 102-я Джиро д'Італія. «Корса Роза» продовжує відвойовувати у Тур де Франс статус гонки №1 в світі, і в цьому році зібрала вражаючий склад учасників, який по іменах, мабуть, перевершує той, що очікується на Турі.

Маршрут

Маршрут Джиро-2019 задовольнив навіть найбільш вимогливих цінителів велоспорту. Гонка розпочнеться короткою, але дуже специфічною розділкою в Болоньї на 8,2 км, останні 2 з яких -підйом на пагорб Сан Лука. Довга розділка з Річчоне в Сан Марино на дев'ятому етапі довжиною в 34,7 км - практично збільшена копія першого етапу, але про це пізніше

Великі гори на Джиро за традицією почнуться пізно - в кінці другого тижня. На третьому тижні лише один етап буде прохідним. А завершиться гонка 2 червня 15-кілометровою розділкою в Вероні з фінішем на Арена ді Верона, яка є аналогом римського Колізею. Ця розділка буде повністю повторювати заключний етап Джиро-2010, яка принесла перемогу Івану Бассо.

Сумарно Джиро-2019 - це 21 етап сумарною дистанцією 3510 км і 2 дні відпочинку - після 9-го і 15-го етапів.

5 ключових етапів

Неділя, 19 травня - 9-й етап, Річчоне - Сан Марино, 34,7 км, індивідуальна розділка

Як вже було сказано вище, етап до Сан Марино буде практично збільшеною копією першого етапу в Болоньї. Перші дві третини дистанції рівнинні, а на 23-му кілометрі почнеться поетапне сходження до Сан Марино. Градієнти цього сходження не надзвичайні, і краще за все така розділка підійде універсалам на кшталт Тома Дюмулена і Пріможа Рогліча. В кінці першого тижня на цьому етапі безперечно варто чекати серйозних розривів, і стан речей в загальному заліку після цієї розділки задасть тон всій подальшій гонці.

П'ятниця, 24 травня - 13-й етап, Пінероло - Чезоре Реал (Лаго Серру), 188 км, гірський етап

Великі гори на Джиро-2019 почнуться на 13-му етапі. І без розкатки гонщиків відразу ж чекає дуже важкий етап: важкі перевали Колле дель Ліс (12,8 км, середній градієнт 7,4%) і П'ян дель Лупо (14,2 км, 7,1%) і фінальне сходження на Чезоре Реале до Лаго Серру сумарною довжиною 34 км. Втім, початок підйому плавний, а в середині - 3-кілометрова полка. Однак заключні 6 км дуже важкі. Середній градієнт на них складе більше 8%, і розборки грандів загального заліку можуть початися вже тут.

Субота, 25 травня - 14-й етап, Сан Венсан - Курмайор, 131 км, гірський етап

На наступний день - ще одне важке гірське випробування. 4 перевали і фініш в короткий підйом Курмайор. Головною складністю дня буде передостанній підйом - Колле Сан Карло. 10,5 км із середнім градієнтом 10% - цей підйом входить в когорту найскладніших в світі. І тим більше дивно, що на Джиро Колле Сан Карло не було з 2006 року. Тоді на цьому перевалі пелотон розірвався на шматки, і Іван Бассо з Леонардо Пьєполі втекли далеко від своїх переслідувачів.

Перші 5 км спуску з Сан Карло дуже складні, і на них Пьєполі зумів втекти від Бассо на 40 секунд. Тому, тут варто чекати атак від майстрів швидкісного спуску на чолі з Вінченцо Нібалі. Тим більше що фінальний підйом на Курмайор не такий складний: цілком можна ризикнути пройти його в самотужки.

Вівторок, 28 травня - 16-й етап, Ловере - Понте ді Леньо, 226 км, гірський етап

Гірський етап після другого дня відпочинку - це завжди підступно. Деяким гонщикам важко повернутися в гоночний ритм, і це обіцяє їм великі втрати в загальному заліку. Тим більше коли етап буде вкрай складним. Гонщики зіткнуться з класичною для Джиро зв'язкою Пассо ді Гавія - Мортіроло. Гавія буде Чімою Коппі цієї Джиро - найвищою точкою маршруту, 2618 м над рівнем моря.

Верхні кілометри Гавіі напевно будуть проходитися при дуже низьких температурах і зі снігом на узбіччях. Гонка в таких умовах - неймовірно складне випробування, а спуск - дуже небезпечна затія, Стівен Круйсвейк не дасть збрехати. Ну а потім гонщиків чекає Мортіроло - ще один легендарний підйом, який по праву вважається одним з 3-4 найскладніших в світі - 12,4 км, 10,5%. Після спуску з Мортіроло - пологе фінальне сходження до Понте ді Леньо.

Субота, 1 червня - 20-й етап, Фельтре - Кроче д'Ауне, 193 км, гірський етап

У передостанній день Джиро гонщиків чекає вирішальна битва в Доломітах. Три важких перевали (Чіма Кампо, Пассо Манген і Пассо Ролле) і фінальний підйом на Кроче д'Ауне з досить складними останніми 4 км. З попередніх перевалів найскладнішим буде Пассо Манген: 23,4 км із середнім градієнтом 7% і дуже важкими останніми 6 км дистанції, на яких крутизна становитиме майже 10%. Звичайно, фінальну розділку в Вероні не варто забувати, але, з великою долею ймовірності, доля перемоги на Джиро вирішиться саме на 20-му етапі.

Фаворити

Головним фаворитом Джиро-2019, на нашу думку, є минулорічний віце-чемпіон і переможець 2017 року Том Дюмулен. Маршрут Джиро з 3 розділками сумарною довжиною понад 58 км - дуже вагомий аргумент на користь голландця. У попередні роки ахіллесовою п'ятою Дюмулена неодноразово називалася слабкість його команди, однак в цьому році у Тома буде в розпорядженні дуже непоганий гірський поїзд на чолі з Семом Ооменом. Слабкі сторони у Дюмулена знайти складно - можна лише відзначити, що голландець не надто любить круті гори і холодні високогірні етапи, а їх на нинішній Джиро за традицією багато. Так чи інакше, Дюмулен - фаворит №1, проте перемогу йому ніхто не гарантує. І справа тут не в якихось його слабкостях, а в дуже сильних суперниках, які також здатні завоювати рожеву майку.
twitter.com/giroditalia. Том Дюмулен

Букмекери фаворитом №2 (а то і №1) бачать Пріможа Рогліча. Про форму словенця ми багато говорили в підсумках минулого тижня, тому можна лише нагадати коротко. Рогліч неймовірно сильний протягом всієї нинішньої весни, в тому числі і на недавньому Турі Романдії. Така бурхлива весна може вилізти капітану Jumbo Visma боком на третьому тижні Джиро - утримувати пікову форму протягом такого тривалого періоду часу дуже складно. В цілому, сильні сторони Рогліча приблизно такі ж, як у Дюмулена - розділка та універсалізм. Крім можливого спаду на третьому тижні не на користь Рогліча говорить і його мінімальний досвід боротьби за найвищі місця на Гран Турах. На загальний залік словенський екс-стрибун поки що ходив лише один раз: на торішньому Турі, де зайняв 4-е місце. Від Рогліча можна чекати боротьби за перемогу, але і провалу виключати не можна.

Виступ Саймона Єйтса на торішній Джиро залишив максимально суперечливі почуття. Британець здобув три перемоги на етапах і в домінуючому стилі йшов до впевненої перемоги в загальному заліку. Однак для нього все рухнуло в один день - важка криза на Колле делле Фінестре відкинула його за межі топ-15. Британець явно вийшов на пік форми занадто рано, і жорстоко за це поплатився. Після цього він провів роботу над помилками і виграв Вуельту.

Перед нинішньою Джиро гонщик Mitchelton Scott також був дуже обережний і навесні не вражав. Якщо Єйтс вийде на пік форми на Джиро, то також буде претендувати на перемогу. Розділка - не найсильніша сторона Саймона, тому в горах британцеві знову доведеться вести себе максимально агресивно. Втім, незважаючи на перемогу на Вуельті, побоювання з приводу можливого кризового дня у Єйтса залишаються - маршрут Вуельти-2018 був набагато простішим, ніж на нинішній Джиро.

Вся Італія на Джиро вболіватиме за флагмана місцевого велоспорту - легендарного Вінченцо Нібалі. У 34 роки «Мессінська акула» може стати найстаршим переможцем Джиро в історії, побивши рекорд Фіоренцо Маньї. І шанси завоювати третю в кар'єрі розову майку у капітана Bahrain Merida непогані. Ще за три тижні до Джиро Нібалі був дуже сильний і агресивний на Турі Альп, де посів третє місце в загальному заліку, після чого фінішував восьмим на Льєж - Бастонь - Льєж. І вболівальники, і особистий тренер Нібалі Паоло Слонго в один голос відзначають: ще ніколи за три тижні до головного для себе Гран Туру в сезоні Вінченцо не був настільки сильний.
twitter.com/giroditalia. Вінченцо Нібалі

Можливо, Нібалі десь не буде вистачати чистої сили, але Акула буде компенсовувати це своїм колосальним досвідом і геніальним гоночним мисленням. Букмекери бачать Нібалі фаворитом №4, але залишають йому хороші шанси на перемогу, і це справедлива оцінка. Енцо буде діяти з позиції андердога, і він знає, як це робити, як ніхто інший. А те, як Нібалі вміє чарівним чином обертати будь-які гоночні ситуації на свою користь і ставати фаворитом №1, відомо всім. Високогірні холодні етапи, підступні спуски - улюблена територія Нібалі, на якій він буде рвати і метати. І те, що всі найскладніші гірські етапи будуть зосереджені в кінці другої і на третьому тижнях, також явно на руку «Мессінській Акулі», який на максимальні оберти виходить саме в кінці супербагатоденок.

Коло гонщиків, які реально можуть поборотися за перемогу на нинішній Джиро, мабуть, обмежується 5 людьми. І останній в цьому списку - Мігель Анхель Лопес. У минулому сезоні капітан Астани став третім на Джиро і Вуельті, проте зробити ще один крок вгору в такій сильній компанії буде непросто. Лопес відмінно розпочав нинішній сезон, вигравши домашній Тур Колумбії в лютому і Тур Каталонії в кінці березня. На Джиро він буде в числі найсильніших гірників, проте на розділках може програти досить багато. Та й з тим, щоб пройти всі три тижні на однаково високому рівні, у Мігеліто виникають проблеми. Якщо ж, як в минулому році, він виступає на Гран Турі стабільно, то при цьому він виглядає блідо і недостатньо переконливо для того, щоб перемагати.

Головним же аргументом на користь Лопеса є його команда. З усіх претендентів на перемогу саме у Лопеса буде найсильніший гірський поїзд, який і буде допомагати йому відігравати отримане в розділках відставання. Що з цього вийде - подивимося, але ризикнемо припустити, що до тріумфу в загальному заліку капітан Астани не дотягне, обмежившись одним-двома красивими виграними етапами в горах і місцем в районі третього в загальному заліку.
twitter.com/giroditalia. Мігель Анхель Лопес

Через травми Алехандро Вальверде Movistar їде на Джиро з одним капітаном - Мікелем Ландою, якому такий важкий вантаж очікувань зазвичай не обіцяє нічого хорошого. Звичайно, якщо баск буде в своїй формі зразка Джиро-2015 або Тур де Франс-2017, то він може втрутитися в боротьбу за перемогу, але все ж його середній рівень як багатоденника дає йому не дуже багато шансів в боротьбі з такими грандами, як Нібалі або Дюмулен. Нинішній сезон Ланда починав пізно і обережно, готуючись з прицілом на Джиро. Досить великий кілометраж розділок явно не на руку 29-річному гірникові. Якщо ж у Ланди щось піде не так, то підстрахувати його в якості капітана може відкриття торішньої Джиро Річард Карапас.

Ільур Закарін після провального минулого сезону почав приходити в себе, про що говорить і його восьме місце на недавньому Турі Романдії. На Джиро він, швидше за все, буде вести звичну для себе боротьбу за місця в топ-6. На більше у гонщика Катюші навряд чи вийде замахнутися. На шляху до цього є відразу кілька перешкод: і недостатньо високий клас самого росіянина, і дуже сильне поле суперників, і, перш за все, той факт, що він виступає за одну з найслабших команд Світового Туру, і розраховувати на допомогу партнерів в ключові моменти гонки навряд чи зможе.

Bora Hansgrohe їде на Джиро з двома капітанами, обидва з яких зараз перебувають у відмінній формі. Давіде Формоло недавно став другим на Льєж - Бастонь - Льєж, і з оптимізмом чекає старту Джиро. Італієць на Гран Турах виступає стабільно, але не дуже яскраво, тому обмежується місцями в кінці топ-10. Хоча є підстави вважати, що Формоло вже готовий зробити якісний крок вперед.
twitter.com/giroditalia

Що стосується Рафала Майки, то він - повна протилежність італійцеві. Як генеральщик поляк має більш високий потенціал, однак після Джиро-2016 ніяк не може його реалізувати – заважають то форс-мажори, то погана готовність, то раптові кризові дні. Якщо всього цього Майці вдасться уникнути, то його перспективи виглядають не гірше, ніж шанси Закаріна. З поточною формою у Рафала також повний порядок - він став шостим на Турі Альп, хоча, якби не падіння на останньому етапі, то міг би поборотися і за подіум.

За тиждень до старту Джиро обезголовленою залишилася команда Ineos (колишня Sky). Еган Берналь, який планувався на роль капітана на Джиро, зламав ключицю на тренуванні. За відсутності колумбійського вундеркінда на роль капітана претендують ще три молодих дарування - Павло Сіваков, Тао Ґеоґеґан Харт і Іван Соса. Головна їх проблема - недосвідченість: у них трьох за плечима сумарно всього два Гран Тури.

Жодного Гран Туру поки що немає за плечима у Соси. Нинішній сезон він почав дуже сильно, посівши друге місце на домашньому Турі Колумбії. Однак після переїзду в Європу на Париж - Ніцца і Турі Каталонії він нічим особливим не запам'ятався, виступаючи в ролі грегарі. Так чи інакше, від колумбійця на дебютному Гран Туре в кар'єрі нічого видатного чекати не доводиться.
twitter.com/giroditalia

Павло Сіваков і Тао Ґеоґеґан Харт недавно зайняли перші два місця в загальному заліку Туру Альп, борючись з такими грандами як Нібалі і Майка. Швидше за все, саме хтось із цього дуету і стане головною надією Ineos в загальному заліку. У обох за плечима лише один Гран Тур - торішня Вуельта, на якій вони не показали нічого цікавого (а Сіваков й взагалі не дістався до фінішу). Тому, незважаючи на прекрасну поточну форму, поборотися за найвищі місця їм, швидше за все, завадить брак досвіду і відновлення на 3-тижневій дистанції.

Боб Юнгельс зараз по праву претендує на звання одного з найбільш універсальних гонщиків в світі. Роздільник, генеральщик, а в цьому сезоні - ще й майстер північних класик. Однак в цьому універсалізм і криється головна проблема Боба - він занадто розпорошується на абсолютно різні гонки. І повірити в те, що людина, що перетворився в сильного північного класика (типова історія для команди Quick Step), збереже свій колишній гірський хід, дуже складно. Тим більше що навіть в колишні роки Юнгельс не входив до числа топових гірників і їздив гори виключно від оборони. Тому ризикнемо припустити, що з числа претендентів на високі місця в генералі він випаде на першому ж гірському етапі.

Одним з найбільш стабільних багатоденників світу є Бауке Моллема. Голландець часто дуже добре починає Гран Тури, але поступово згасає на третьому тижні - це закінчується звичними місцями в другій половині топ-10. Моллемі вже 32 роки, і підстав чекати від нього якісного прориву немає ніяких.