Збірна України вирвала перемогу у Люксембургу та очолила групу В

Не даремно говорять, що копійка береже гривну. Нічия збірної України в Лісабоні, в грі проти чинного чемпіона Європи - це, безумовно, позитивний в усіх відношеннях результат. Але він, цей результат, сам по собі практично нічого не означає. Якщо не буде підкріплений іншими позитивними результатами. І найближчий поєдинок, в якому нашій національній команді треба було знову доводити свою спроможність, - проти збірної Люксембургу.

Саме останнє, що могли зробити наші футболісти напередодні цієї зустрічі - вважати, що перемога у нас вже в кишені. Як би не так! Люксембург перед матчем з Україною - на хвилиночку, лідер нашої відбіркової групи. Певна річ, що після першого туру цей статус апріорі умовний, але з пісні слів не викинути. А якщо серйозніше, то «червоні леви» останнім часом, як мінімум, поважати себе змусили. Ера листонош і банківських службовців в цій команді назавжди відійшла в минуле. Прийшов час професіоналів, що грають в непоганих європейських клубах.

І за результатами люксембурзької команди це вже видно. Тобто, недооцінки з нашого боку бути не повинно. А що мало бути з нашого боку, так це ротація складу. Після гри на «Да Луш» вибув з обойми Марлос, який відлетів через травму в Київ. Пізніше його товаришем по нещастю став Кравець, який теж завчасно покинув команду. Шевченко вирішив нікого не довикликати їм натомість. Напевно, правильне рішення. Збірна має достатній ресурс, щоб не відчувати турбулентності від втрати двох виконавців. Проте було відчуття, що кадрових змін в нашій збірній буде більше, ніж трішки. І в підсумку інтуїція не підвела.

Андрій Шевченко в порівнянні з лісабонським матчем в грі проти команди Хольца поміняв півскладу. Для консервативного, загалом, наставника нашої команди такі зміни - майже революційні. Що цікаво і водночас показово - зміни ці торкнулися усіх ігрових ланок, за винятком воротарської позиції. Отже, в центрі захисту Кривцова змінив Бурда, а на правому фланзі Караваєва - Бутко. У півзахисті з'явилися Безус і Циганков замість Степаненка і Марлоса, а на вістрі атаки вийшов Мораєс, який замінив Яремчука. Якщо кількома словами охарактеризувати цей варіант стартового складу нашої команди, то можна сказати наступне: орієнтований, в першу чергу, на атаку.

Проте атакувати збірна України відверто не поспішала. Гості володіли і територіальною, і ігровою ініціативою, але в перші двадцять хвилин так і не змогли потурбувати голкіпера Люксембурга Моріса хоча б одним ударом в площину воріт. Господарі встигали перекривати і зони, і наших гравців атаки. А все тому, що українці діяли занадто академічно, та і без високих швидкостей.

Що можна згадати хорошого у виконанні команди Шевченка в першому таймі? Сольний прохід Малиновського, якого збили в декількох метрах від лінії штрафної площі. Але штрафний удар із забійної дистанції запоров Коноплянка. Відповідь господарів була переконливішою. Після розіграшу стандарту (теж штрафного удару) П’ятов був вимушений двічі поспіль рятувати свої ворота. Це настільки розохотило господарів, що вони продовжували атакувати. І добилися свого. Після прострілу м'яч від Бутка потрапив до Тюрпеля, і той вгатив його в сітку воріт. Що ж, «нежданчик». 3:0 цього разу Україна не виграє (усі попередні поєдинки між цими командами закінчилися саме з таким рахунком на нашу користь).

Пропущений м'яч нарешті розбудив гостей. Вони стали рухатися активніше, швидше. І зуміли зрівняти рахунок. Класною передачею Зінченка скористався Циганков, який з гострого кута зміг пробити Моріса. Цей м'яч для півзахисника «Динамо» став прем'єрним в національній команді.

На більше в першій половині зустрічі команд не вистачило. Але якщо господарі такому підсумку напевно можуть бути раді, то гості - навряд чи. Проте, справедливості заради, треба відмітити, що на перемогу в першому таймі збірна України не награла. Не можна вигравати без ударів по воротах, без швидкостей і без вигадки. Усього цього в нашому арсеналі в першому таймі не знайшлося.

У другому таймі гості нарешті включили швидкість. Але для команди Хольца таке перевтілення не стало одкровенням. Більше того, саме зі швидких атак збірної Люксембургу розпочалася друга половина зустрічі. Напевно, «червоні» розуміли, що якщо віддадуть ініціативу і м'яч суперникові, відразу ж поплатяться. Цікаво було, наскільки вистачить запасу їх міцності?

Здавалося, що ненадовго. Коноплянка знову пробивав із «забійного» штрафного удару, але знову момент запоров. Щоб не затягувати ситуацію, Шевченко вирішив йти ва-банк вже в середині другого тайму. Збірна України стала грати в два форварди: замість Безуса вийшов Яремчук.

Тиск на ворота Люксембургу посилився, але ось небезпечних моментів біля воріт Моріса було небагато. Наші збилися все більше на навіси. Як Португалія нещодавно в грі з нами. Явно бракувало креативу в атаці збірної України. Не вистачало Марлоса.

Незважаючи на очевидну перевагу збірної України, команда Хольца виглядала гідно. І дуже рідко виносила м'яч без адреси. А на останніх хвилинах господарі зовсім могли поховати надії українців, але Тиль-старший після розмашистої контратаки з вигідної позиції не поцілив по воротах.

Все йшло до нічиєї, але українців врятував випадок. Цей випадок для нашої команди став порятунком, і трагедією для Люксембургу. Родрігес, один з кращих у складі «червоних», на останніх секундах зустрічі забив у власні ворота. Ось так Україна перемогла. Три очки, звичайно, не пахнуть, але по грі на перемогу наші не заслужили.

Відбірковий турнір Євро-2020. Група В. 2-й тур.

Люксембург – Україна – 1:2

Дейв Тюрпель (34) – Віктор Циганков (40), Жерсон Родрігес (93, автогол)

Баррейру Мартінш (45), Максим Шано (51), Кевін Мальже (62), Дірк Карлсон (92) – Микита Бурда (48), Богдан Бутко (64)

Люксембург: Антоні Моріс, Дірк Карлсон, Кевін Мальже, Максим Шано, Лоран Янс, Олів'є Тілль (Маріо Мутш, 91), Крістофер Мартінс, Баррейру Мартінш, Жерсон Родрігес, Венсан Тілль (Стефано Бенсі, 74), Дейв Тюрпель

Україна: Андрій П'ятов, Богдан Бутко (Олександр Караваєв, 79; Віталій Буяльський, 87), Микита Бурда, Микола Матвієнко, Віталій Миколенко, Руслан Малиновський, Олександр Зінченко, Роман Безус (Роман Яремчук, 64), Євген Коноплянка, Віктор Циганков, Жуніор Мораєс.

Арбітр: Маттіас Гестраніус (Фінляндія)

Стадіон «Жозі Бартель» (Люксембург)

ЛЮКСЕМБУРГ - УКРАЇНА. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ