ГАДЖИЕВ: «В России футбол техничный, в Украине – силовой»

Махач Ґаджиєв став одним із героїв 22 туру УПЛ, адже саме його гол на останній хвилині матчу з «Арсеналом» приніс «Таврії» нічию.

Та окрім того, що цього результативного удару було завдано на останніх хвилинах матчу, Махач пробив настільки красиво, що забив найкращий гол туру.

Про свої відчуття до і після забитого м'яча та про те, як йому ведеться в Україні, Махач Ґаджиєв розповів в ексклюзивному інтерв'ю «Футболу 24».

- Махаче, гол і справді неймовірно красивий. Та ще й забитий на останніх секундах. Чи довго вагався - бити чи навішувати на партнерів?
- Зізнаюся, певні сумніви щодо того, як зробити краще, були. Спочатку здавалося, що до воріт не так вже й далеко, однак коли встановив м'яча, то зрозумів, що відстань таки пристойна. Та усі сумніви розвіяв наш капітан Володимир Єзерський, який підійшов до мене і сказав - «бий». От я і вдарив і так сталося, що забив.

- Відпрацьовуєш штрафні удари на тренуваннях?
- Так, Олег Романович сказав, що я буду штатним виконавцем стандартних ударів, от я й відпрацьовую їх на кожному тренуванні. Вдається, начебто, непогано.

- Але ж у команді основний виконавець стандартів - Сергій Назаренко...
- Назаренко узагалі найсильніша фігура у нашій команді. Він стільки зробив для «Таврії» і викладається на полі чи не найбільше у кожній грі. То ж якщо під час матчу стандарт вирішить виконувати саме Сергій, то нікому навіть на думку не спаде йому суперечити.

- Які відчуття після голу?
- Такі, ніби ми перемогли. Спочатку Олег Романович налаштовував нас лише на перемогу і був дуже незадоволений нашими діями під час гри. Однак після мого голу на останній хвилині тренер змінив гнів на милість. Святкували трохи в роздягальні, адже це мій перший гол в чемпіонаті України. До цього в інших іграх були моменти: десь не щастило, десь техніка підводила... А тут... Вдвічі приємно, що на цей матч ще й мої брати з Дагестану прилетіли. Шкода, що сім'ї не було (у Махача дружина і двоє дітей). Сім'я зараз мешкає то в Москві, то в Дагестані.

- В Сімферополь не перебиралися?
- Та ні, в мене наразі контракт на рік, тому сім'я не переїжджала.

- А як узагалі потрапив у «Таврію»?
- Закінчився термін подачі дозаявок в Росії, тож потрібно було шукати якусь команду. У мого агента Вадима Шаблія в Сімферополі багато знайомих. От він і запропонував варіант з «Таврією». Я дізнався хто тренує цю команду і вирішив прибути на оглядини. Хотів, щоб саме тренер на мене подивився, а не керівництво приймало рішення, чи підходжу я команді. Лужному я сподобався, і, коли дізнався від нього про цілі, які стоять перед «Таврією», вирішив залишитися тут принаймні на рік.

- Позавчора у вас було три тренування в день. Фізичні навантаження в Лужного настільки великі?
- Наступного дня після матчу в нас одне легке тренування. А вже після цього... Інколи не три, а два, але фізичні навантаження і справді пристойні. У попередніх командах, за які я грав, такого не було. Однак саме завдяки цьому ми й граємо після 60-ї хвилини так, ніби щойно вийшли на поле. Але Олег Романович не лише фізиці приділяє увагу, він також вважає одним із головних секретів успіху гру в пас. Саме тому ми на тренуваннях дуже багато перепасовуємось. Найбільше зосереджуємось на пасах низом.

- Ти в жодному із матчів «Таврії» не провів на полі усі 90 хвилин...
- Спочатку адаптовувався, звикав на тренуваннях до партнерів. Я взагалі був більш атакувального плану гравцем, а в «Таврії» доводиться виконувати значно більший обсяг роботи, зокрема, повертатися в оборону. До того ж я не звик до таких фізичних навантажень.

- В Росії навантаження менші?
- Просто в Росії більш технічний футбол грають, а в Україні більш силовий. Я, до речі, за час, проведений у «Таврії», значно додав у фізичному плані і дуже цим задоволений. Ну а щодо порівняння чемпіонатів - думаю, РПЛ швидше прогресує, і тому боротьбу за чемпіонство там ведуть багато команд. У Росії футбол розвивається динамічніше. В Україні ж, окрім «Динамо», «Металіста» та «Дніпра», ніхто більше скласти конкуренцію «Шахтарю» не може.

Але загалом порівняння чемпіонатів - невдячна справа. У кожного є свої плюси та мінуси. Словом, хто краще готовий фізично, тому краще грати в Україні. Тому, хто більш технічний, - у Росії.

- Уже цієї неділі «Таврія» прийматиме «Говерлу». Якось особливо готуєтеся до цього матчу?
- Так, Олег Романович нам розповів про цю команду і сказав, що ужгородці, попри турнірне становище, грають до останньої хвилини і здатні завдати неприємностей будь-якому супернику. Проте нам просто потрібно зіграти на максимумі і, думаю, повинні перемогти. Узагалі «Таврія» вдома повинна перемагати усіх, окрім хіба що команд першої четвірки. Однак і у них можна спробувати відібрати очки.

Андрій Думич, football24.ua