Спочатку був гурток. Як архів ГПУ роз’яснює загадку в історії Динамо

Нещодавно на Sport.ua вийшла моя стаття про сторіччя українського спортивного товариства «Динамо» і про одну з найбільш заплутаних проблем його ранньої історії. А саме: коли ж усе-таки виникло українське «Динамо»?

В одних джерелах називають 1924 рік (31 жовтня). В інших — 1926-й (26 квітня). При цьому десятиріччя товариства урочисто відзначали в серпні 1936 року (тобто самі динамівські структури того часу фактично відраховували ювілей саме від 1926-го), однак 100-ліття відсвяткували два роки тому.

Після публікації зі мною зв’язався Володимир Баняс, у минулому журналіст газети «Український футбол». Він надіслав мені дві справи з Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки — ЦДАГОУ. Обидві з фонду 312, де зберігаються документи ДПУ України.

І, можливо, в одній із них міститься та сама загублена ланка, яка десятиліттями не давала пояснити дивну колізію двох дат.

Не виключено, що 1924 і 1926 роки взагалі не суперечать один одному.

Бо спочатку «Динамо» могло бути… гуртком і лише потім стало товариством.

«Спорткружок Динамо работает слабо»

Перша справа (завантажити можна тут) — ЦДАГОУ, фонд 312, опис 1а, справа 7. Це протоколи та інші документи партійного осередку ДПУ УСРР у Харкові середини 1920-х років.

Саме Харків тоді був столицею радянської України.

І «Динамо» в цих документах з’являється в дуже незвичному для сучасного читача вигляді: не футбольна команда, навіть не спортивне товариство, а… «спорткружок».

В одному з протоколів прямо сказано: «Спорткружок "Динамо" работает слабо…» Далі пояснюється причина: бракує приміщення і… гвинтівок для стрілецької секції.

Футболу (як і інших ігрових дисциплін) у цих матеріалах немає. Натомість щоразу, коли розмова заходить про конкретну спортивну діяльність «Динамо», на перший план виходить стрілецька справа.

Й ось далі з’являється фраза, значення якої складно переоцінити.

Учасник засідання Богданов пропонує перетворити — у тексті «перейменувати» — кружок «Динамо» на товариство і розгорнути організаційну роботу.

Якщо цей документ читати буквально, перед нами зафіксований сам перехід: кружок «Динамо» → товариство «Динамо».

Саме тут, можливо, лежить відповідь на загадку 1924/1926.

Дві дати — дві різні події?

Сам по собі цей протокол іще не доводить, що харківський гурток виник саме в 1924 році. Для остаточного висновку потрібен документ, який прямо датував би його створення. Але тепер стара суперечність виглядає зовсім інакше.

Можливо, 1924 рік — це дата появи першої динамівської структури в Харкові, ще у формі гуртка чи первинного осередку. А 1926-й — дата переходу до повноцінного товариства, його організаційного оформлення.

Тоді зрозумілими стають і дві традиції датування. Адже одні автори могли починати історію «Динамо» від появи першої організації, інші — від моменту створення власне товариства.

Тоді стає логічним і десятирічний ювілей у 1936 році — як і століття у 2024-му.

Якщо ця реконструкція підтвердиться додатковими матеріалами 1924–1926 років, одна з найтриваліших суперечок в історії українського спорту може виявитися породженою простим змішуванням двох етапів одного процесу: спочатку був гурток, потім — товариство.

Але коли товариство почало реально працювати?

І тут починається друга, не менш цікава частина історії. Бо створити організацію на папері — ще не означає змусити її працювати. У випадку київського «Динамо» ми маємо достатньо чітку юридичну хронологію.

13 квітня 1927 року президія Всеукраїнської Ради пролетарських спортивних товариств «Динамо» затвердила, серед інших, Київське місцеве відділення, його правління та ревізійну комісію.

12 травня Київське ПСТ надіслало документи до міської Ради фізкультури для реєстрації.

25 травня «Пролетарська правда» повідомила, що в Києві організувалося товариство «Динамо».

4 червня «Вечерний Киев» назвав його «первым пролетарским стрелковым обществом "Динамо"» і повідомив про намір влаштувати в літньому сезоні стрілецькі змагання.

Звернімо увагу на слово: намір. Газета ще не повідомляє про проведені змагання. Вона повідомляє, що товариство їх планує. Це дуже важливо.

Після реєстрації — майже тиша

У доступних київських архівних та газетних матеріалах після весни — початку літа 1927 року сліди реальної спортивної діяльності КПСТ «Динамо» фактично губляться.

Восени документи ще виникають, але це вже бюрократична історія.

8 вересня Київська окружна Рада фізкультури заперечує проти деяких положень статуту «Динамо».

5 жовтня питання взаємовідносин між Радами фізкультури і товариствами «Динамо» розглядає Вища Рада фізичної культури УСРР.

Тобто папери циркулюють, організація юридично існує. А от слідів регулярного спортивного життя — змагань, календарів, результатів, звітів секцій — немає. Навіть у тій дисципліні, яка була для раннього «Динамо» головною. Адже в статуті розвиток стрілецької справи стояв на першому місці.

Виникає просте запитання: якщо ми не бачимо в другій половині 1927 року навіть нормального документального сліду від головної — стрілецької — діяльності товариства, то на чому тоді ґрунтується твердження про те, що воно функціонувало?

Квітень 1928-го: Динамо ще треба змусити працювати

Другий документ, який надав Володимир Баняс (завантажити можна тут), — ЦДАГОУ, фонд 312, опис 1а, справа 10.

Це матеріали ДПУ УСРР за 1928 рік. І вони, на мою думку, надзвичайно важливі.

9 квітня 1928 року на загальному засіданні осередку ДПУ обговорюється робота бюро за період від вересня 1927-го до квітня 1928-го. І що ми читаємо?

Один виступаючий констатує слабке залучення комсомольців до «Динамо» і пропонує майбутньому бюро приділяти товариству особливу увагу.

Інший заявляє, що бюро не приділяло належної уваги роботі «Динамо» і що його діяльність треба поставити на належний рівень.

Іще один говорить, що «Динамо» потребує серйознішого ставлення.

Це не розмови про давно налагоджену спортивну структуру. Це розмови про організацію, яку ще потрібно примушувати до нормальної роботи.

У підсумкових матеріалах звучить іще промовистіше: «Особое внимание обратить на вовлечение комсомольцев, партийцев оперативного состава в различные виды спорта, направив эту сторону работу "Динамо"».

Тобто у квітні 1928 року роботу Всеукраїнського ПСТ «Динамо» ще треба було спрямувати на залучення співробітників до різних видів спорту.

Не вдосконалити, не розширити давно існуючу систему, а саме спрямувати.

Балицький: «Динамо» повинно правильно налагодити роботу

Ще цікавіший документ, датований 12 травня 1928 року.

На відкритому засіданні партосередку ДПУ обговорювали оздоровлення співробітників. У цьому контексті виникає фізична культура.

І тут виступає Всеволод Балицький — одна з ключових постатей радянських спецслужб в Україні. Його слова надзвичайно показові: він підтримує думку про необхідність спорту і заявляє, що «Динамо» повинно правильно налагодити свою роботу, а вся маса співробітників має бути втягнута у різні види спорту.

Знову — травень 1928 року. І знову «Динамо» не описується як добре розвинена спортивна машина. Адже «його роботу ще потрібно налагодити».

У резолюції до цього засідання фізкультуру називають одним із важливих способів профілактики захворювань і спеціально підкреслюють значення «Динамо», вимагаючи залучити до роботи товариства всіх співробітників ДПУ.

Це вже не випадкова репліка: це рішення партійного осередку.

Що це означає для історії київської футбольної команди?

Обережний історик не повинен робити з відсутності документа абсолютний доказ неіснування події. Але історик так само не має права підміняти документ припущенням. На сьогодні маємо таку послідовність.

Навесні 1927 року Київське ПСТ «Динамо» юридично оформляється. Газета повідомляє про плани стрілецької діяльності.

Потім регулярний спортивний слід зникає.

А навесні 1928 року центральний партосередок ДПУ України все ще говорить про те, що роботу «Динамо» треба серйозно покращити, налагодити і спрямувати на масове залучення людей до спорту.

За таких умов твердження, що всередині цієї фактично ще не розгорнутої структури вже 1927 року діяла повноцінна футбольна команда, потребує дуже сильного прямого доказу.

Не пізнішого переказу, не ювілейної довідки, не ретроспективної дати. Потрібен документ 1927 року — наприклад, протокол про створення футбольної секції, склад команди, кошторис, заявка на матч, результат гри, газетна хроніка, бодай якийсь слід її реальної діяльності.

Такого документа немає (хоча, здається, переглянули все).

Натомість документи самого ДПУ весни 1928 року говорять про нагальну необхідність налагодити роботу всього товариства.

А вже восени — інший тон

Є ще одна дуже цікава деталь.

15 жовтня 1928 року в протоколі загального закритого збору партколективу знову виникає «Динамо»: до резолюції пропонують внести пункт про особливу увагу роботі товариства.

Це лише один документ, і на його підставі не можна стверджувати, що всі проблеми вже було розв’язано. Але сама зміна частоти й характеру згадок у матеріалах 1928 року може бути показовою: у першій половині року «Динамо» постійно критикують, вимагають його оживити, правильно організувати, залучити людей до спорту, а в другій такі докладні претензії майже зникають.

Це дуже добре вкладається в припущення, що саме протягом весни — літа 1928 року товариство нарешті почало перетворюватися з адміністративної конструкції на реально діючу спортивну організацію.

Саме в цей час документальна історія футбольного «Динамо» починає набувати реального змісту.

1924, 1926, 1927, 1928

У підсумку рання історія українського «Динамо» дедалі менше нагадує одноразовий акт заснування. Схоже, це був процес.

1924 рік — можлива поява першої харківської динамівської структури, ще на рівні гуртка.

1926 рік — перетворення гуртка на товариство, інституційне оформлення українського «Динамо».

1927 рік — юридичне створення місцевих товариств, зокрема, КПСТ «Динамо». 13 квітня воно було затверджене Всеукраїнською Радою товариства.

1928 рік — імовірний перелом, коли керівництво ДПУ починає вимагати від номінально існуючої структури реальної спортивної роботи. І тоді ж з’являється те, без чого сьогодні нереально уявити слово «Динамо», — футбол.

Тому, можливо, головна помилка всієї столітньої суперечки полягає в бажанні знайти один-єдиний «день народження», а їх могло бути кілька: дата гуртка — дата товариства — дата місцевого осередку — дата початку реальної спортивної діяльності.

А для київської футбольної команди — ще одна, окрема дата.

І якщо нові документи ЦДАГОУ витримають подальшу перевірку, стару історію українського «Динамо» доведеться формулювати значно точніше: спочатку був гурток — потім з’явилося товариство, — а футбол прийшов значно пізніше.

Олег ЛІР