Спорттовариству Динамо – 100 років! А скільки футбольному клубу?

Коли в Україні заснували республіканське товариство Динамо?

Із цього приводу досі тривають дискусії: деякі джерела дають 1924 рік, більшість — 1926-й, але в обох випадках точних дат немає.

Щодо 1926 року взагалі цікава колізія. По-перше, зазвичай пишуть, що Всеукраїнське ПСТ «Динамо» створили у квітні, однак його 10-ліття відзначали аж у серпні 1936-го. По-друге, виникає питання, чи були «автоматично» створені відділення в інших містах республіки, чи лише в Харкові (тодішній столиці України). Також не маємо точних даних, коли нова спортивна структура почала практичну діяльність: судячи з усього, не раніше наступного 1927 року, до того ж це стосується суто Харкова.

Привітання радянського партійного діяча Григорія Петровського з нагоди 10-річчя Всеукраїнського пролетарського спортивного товариства «Динамо» (Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки).

Що насправді виникло в Києві 1927 року під назвою Динамо?

У футбольній історії трапляються твердження, які так часто повторюють, що з часом вони починають сприйматись як беззаперечні факти. Одне з них – буцімто вже 1927 року в Києві існувала футбольна команда товариства «Динамо». Проте архівні документи й тогочасна преса свідчать про інше.

13 квітня 1927 року президія Всеукраїнської Ради пролетарських спортивних товариств «Динамо» дозволила реєстрацію міського відділення в Києві (коли ж воно було фактично створене – не знаємо!). Вже 12 травня його керівництво звернулося до міської Ради фізичної культури з проханням зареєструвати товариство, а наступного дня статут був офіційно затверджений. Із юридичного погляду сумнівів немає: товариство існувало.

Виписка із протоколу засідання президії ПСТ «Динамо» України за 13.04.1927: цей документ був надрукований у газеті «Український футбол» влітку 2007 року як переписаний вручну істориком Олександром Кабанцем; оригінал у Державному архіві Київської області поки не знайдений.

Але чи означає це, що одночасно з’явилась і футбольна команда?

Саме тут починається найцікавіше.

Якщо звернутися до перших газетних повідомлень про київське «Динамо», виявиться несподівана деталь: жодне з них не називає товариство футбольним. Навпаки: газета «Вечерний Киев» за 4 червня 1927 року повідомляє про створення першого пролетарського стрілецького товариства «Динамо». Видання пише про стрілецькі секції, змагання з бойової та малокаліберної гвинтівки, але не згадує футбол.

Це не випадковість.

Статут товариства також розставляє акценти цілком однозначно. Уже в першому параграфі головною метою визначено розвиток стрілецької справи серед його членів. У другому параграфі першим серед напрямів діяльності названо саме організацію занять зі стрілецької підготовки. Футбол (а також інші ігрові дисципліни) у статуті не фігурує взагалі.

Не менш промовистими є й документи, що характеризують становище «Динамо» в спортивному житті Києва. Після створення товариства між ним і міською окружною Радою фізичної культури виникли суперечки щодо окремих положень статуту: вони стосувалися підпорядкування товариства та принципів його комплектування. Через ці розбіжності питання діяльності «Динамо» розглядалось у Вищій Раді фізичної культури, а міській окружній Раді навіть рекомендували утриматися від реєстрації товариства до врегулювання ситуації.

Це мало практичні наслідки. На початку літа 1927 року спортивне життя Києва вже було розподілене між профспілками, студентами та військовими організаціями. Новостворене «Динамо» не мало сформованого спортивного колективу і перебувало в процесі організаційного становлення. За таких обставин його участь у міських спортивних змаганнях була неможлива.

Однак найважливішим аргументом є не цей.

Під час дослідження архівних матеріалів, республіканської та київської преси за 1927 рік не виявлено жодного документального свідчення про існування футбольної команди в КПСТ «Динамо». Документи фіксують створення самого товариства, його реєстрацію, структуру, взаємовідносини з органами фізичної культури, стрілецьку діяльність. Але вони не повідомляють ані про формування футбольної команди, ні про її участь у матчах або міських турнірах.

Іще раз: немає жодного джерела 1927 року, яке б давало підстави стверджувати, що саме футбольна команда КПСТ «Динамо» вже існувала.

Отже, архівні документи змушують чітко розрізняти дві різні події. Перша – юридично оформлене затвердження Київського пролетарського спортивного товариства «Динамо», що сталося 13 квітня 1927 року. Друга подія – виникнення футбольної команди цього товариства. У популярній літературі ці факти часто ототожнюють, однак документи цього не підтверджують. Історія саме футбольного «Динамо» починається навесні 1928 року.

Заснування футбольної команди київського Динамо

Ініціатором її створення треба вважати Сергія Бармінського, який із березня 1928-го обіймав посаду помічника начальника Київського окружного відділу Державного політичного управління України.

Саме з його подачі в окружну Раду фізичної культури 29 березня 1928 року був направлений лист, підписаний начальником КОВ ДПУ, головою КПСТ «Динамо» Семеном Западним:

«…Правление Киевского Пролетарского Спортивного О-ва «ДИНАМО» просит разрешения играть І-й футбольной команде «Динамо» лиговые матчи по классу А/, так как І-я и 2-я команды «Динамо» состоят из игроков, игравших в прошлом сезоне по классу А/» (Державний архів Київської області).

У цьому листі вперше в контексті КПСТ «Динамо» з’явилося словосполучення «футбольна команда».

Лист голови КПСТ «Динамо» Семена Западного за 29.03.1928, де вперше згадується словосполучення «футбольна команда «Динамо» Київ» (Державний архів Київської області).

Перший матч футбольної команди київського Динамо

5 квітня 1928 року газета «Вечерний Киев» надрукувала замітку під назвою «Участие «Динамо» в футбольных матчах»:

«Киевское спортивное общество «Динамо» в текущем году организовывает свою футбольную команду. «Динамо» подняло вопрос перед Окрсофиком [о включении его] команды в розыгрыш матчей».

Із 6 квітня по 29 червня ніяких відомостей у пресі про футбольну команду «Динамо» не знайдено. Лише в Державному архіві Київської області виявлено лист КПСТ «Динамо» від 5 червня до Окрради фізкультури з такою інформацією:

«Представником до Окр. Ради фізкультури виділено члена Правління т-ва «Динамо» т. Бармінського».

І ось у газеті «Радянська нива» (м. Біла Церква) від 30 червня з’являється анонс окружної спартакіади Білоцерківщини:

«…1-го липня на спартакіаді відбудеться футбольний показовий матч між збірною м. Б. Церква та 1-ю командою Київського «Динамо», щоб показати гарну гру в футбол…»

Ось як прокоментувала цей матч місцева преса:

«…В неділю, 1-го травня [?] відбувся показковий футбольний матч між зб. Б.-Церкви та першою командою Киівського Динамо. З самого початку стали напирати динамівці і на 5-тій хвилині в сітці Б.-Церківських воріт був м’яч. Далі гра проходила досить рівно. На другому хавтаймі Б.-Церква легко вбиває м’яч і цим самим зрівнює гру. Київ робить ще декілька проривів, б’є штрафний удар, але [динамівці] упускають пруткий м’яч, який гучно свистить у повітрі. Підкінець Б.-Церква під оплески тисячної публіки вбиває другий м’яч. Фінальний свисток судді фіксує побіду Б.-Церкви з наслідком +2-1…» (газета «Радянська нива» за 15.07.1928, стаття «Підсумки окружної спартакіади»).

Та сама стаття з газети «Радянська нива» (Біла Церква) за 15.07.1928: оригінальний номер в одному екземплярі зберігався в Національній бібліотеці України ім. Володимира Вернадського, проте орієнтовно 2019 року хтось… вирвав його з підшивки.

Це й був перший в історії матч футбольної команди київського «Динамо». На жаль, відсутні склад та прізвище гравця, котрий забив історичний м’яч.

Перед київськими вболівальниками «Динамо» вперше з’явилося 17 липня 1928 р. на Червоному стадіоні (тепер тут НСК «Олімпійський»). Опонували киянам одноклубники з Одеси.

Важливе уточнення: чи була зустріч у Білій Церкві справді дебютною, чи не існує ймовірність, що до того динамівці провели якийсь матч? Майже напевно до 1 липня кияни не виходили на поле. Чому? Списку футболістів, які виїхали до Білої Церкви, повторимо, немає, зате відомі всі динамівці — учасники наступного матчу, який відбувся 17.07.1928, де з дюжини гравців семеро іще наприкінці червня виступали в іншій київській команді, що мала назву «Радторгслужбовці» (російською «Совторгслужащие»).

І другий аспект. У багатьох джерелах поєдинок 01.07.1928 досі називають «контрольним», «неофіційним», що, м’яко кажучи, не відповідає дійсності. Треба зрозуміти епоху та її специфіку: у тодішньому радянському футболі фактично не було міжміських турнірів, команди обмежувалися товариськими зустрічами, а матч 1 липня 1928 року в Білій Церкві відбувся в рамках окружної спартакіади – великого спортивного свята із цілком офіційним статусом.

Замість післямови: три, а не два періоди?

Можливо, зародження київського «Динамо» доцільно розглядати як послідовність трьох різних етапів.

1926 рік: за більшістю даних, між серединою весни – кінцем літа розпочався запуск Всеукраїнського спортивного товариства «Динамо» із центром у Харкові, а в тодішніх умовах суворої централізації заснування «нагорі» часто передбачало появу осередків на місцях; саме на 1926-му як відправній точці існування «Динамо» (Київ) наполягав його знаменитий голкіпер Антон Ідзковський.

13 квітня – 13 травня 1927 року: документально завірений процес офіційного оформлення Київського пролетарського спортивного товариства «Динамо» (варто наголосити: мова про юридичне оформлення того, що було створене раніше!).

1928 рік: початок реального функціонування динамівського СТ у Києві й народження його футбольної команди.

Ймовірно, головна проблема в тому, що протягом десятиліть оці три періоди намагалися звести воєдино.

Дебютна фотографія в історії «Динамо», зроблена 01.09.1928 перед або після матчу в Києві проти московських одноклубників (оригінал був у Музеї спортивної слави України, який 2007 року позбавили приміщення, переселивши у підвал ВДНГ, де вологість… знищила більшість паперових експонатів); світлина, яку часто подають як найпершу в історії команди (де разом стоять 11 футболістів та семеро працівників ДПУ), була зроблена не раніше середини вересня 1928-го.

Олег ЛІР