Сергій ПАЛКІН: «Не тягніть нас у радянський союз»

Генеральний директор донецького «Шахтаря» Сергій Палкін висловився про зміни в ліміті на легіонерів.

«Коли закінчуються аргументи, зазвичай з’являються заборони. Саме така дискусія сьогодні розгортається навколо майбутнього українського футболу.

За останній рік Українська асоціація футболу провела велику і, що особливо важливо, справді цінну роботу зі створення умов для українських футболістів у європейських чемпіонатах. У відповідь Україна відкриває можливість для футболістів із країн Європейського Союзу виступати в нашому чемпіонаті без статусу легіонерів. Це яскравий приклад руху вперед, інтеграції та стратегічних рішень, здатних змінити статус-кво.

Виконавчий комітет УАФ наразі ухвалив виважене рішення щодо одночасного перебування на полі трьох українських футболістів, зважаючи на особливу ситуацію в нашій країні. Адже через певні обмеження наші гравці поки що не можуть повною мірою працевлаштовуватися у Європі. Ми підтримуємо обраний вектор і розуміємо необхідність поступового та збалансованого реформування.

Однак цей підхід має своїх противників. Низка клубів УПЛ на чолі з «Динамо» виступає за збереження нинішнього стану речей без будь-яких змін і навіть без натяку на реформи.

Сьогодні обговорюється ініціатива скасувати чинне правило, відповідно до якого футболісти, які мають паспорт країни Європейського Союзу, не вважаються легіонерами в чемпіонаті України.

Замість того щоб шукати шляхи підвищення конкурентоспроможності чемпіонату, зміцнення позицій українських клубів у Європі та створення умов для розвитку футболістів, нам пропонують зберегти стару модель, засновану на адміністративних обмеженнях. Йдеться про повернення до попереднього формату ліміту на легіонерів – не більше семи іноземних футболістів на полі одночасно – та відмову від чинного європейського принципу, згідно з яким гравці з громадянством країн Європейського Союзу не вважаються легіонерами.

«Шахтар» виступає категорично проти такого кроку.

Сьогодні будь-яке рішення, яке консервує чинну систему та перешкоджає змінам, означає рух назад. Це шлях у нікуди. Це прагнення повернути український футбол у минуле, знову побудувавши закриту систему, де замість відкритої конкуренції пропонуються штучні обмеження.

Головний аргумент прихильників збереження попереднього ліміту добре відомий. Вони стверджують, що подібні обмеження необхідні для розвитку українських футболістів і, як наслідок, для підвищення рівня національної збірної.

Однак будь-яке подібне твердження має підтверджуватися практичними результатами.

За п’ять останніх чемпіонатів світу, починаючи з 2010 року, збірна України жодного разу не змогла кваліфікуватися до фінальної частини турніру. Водночас за цей самий період хоча б один раз у чемпіонатах світу взяли участь двадцять дві різні європейські збірні. Якби між існуванням ліміту на легіонерів та успіхами національної команди існував прямий зв’язок, він неминуче проявився б у спортивних результатах. Однак факти свідчать про протилежне: система обмежень, яка діяла протягом багатьох років, не забезпечила того ефекту, заради якого її було створено.

Сьогодні Україна посідає лише 25-те місце в таблиці клубних коефіцієнтів УЄФА. У цій ситуації ключовим питанням має бути не захист наявних обмежень, а пошук механізмів, які дозволять українському футболу знову увійти до десятки найсильніших асоціацій Європи. Навряд чи відповідь полягає у створенні нових адміністративних бар’єрів.

Історія світового спорту переконливо доводить, що саме конкуренція є головним рушієм розвитку. Вона підвищує рівень чемпіонату, прискорює прогрес футболістів, змушує академії вдосконалювати підготовку молоді, підвищує вимоги до тренерів і менеджменту, а також робить турнір більш привабливим для вболівальників, телевізійних мовників, інвесторів і спонсорів. Штучні обмеження, навпаки, лише знижують інтенсивність конкурентного середовища і зрідка стають джерелом довгострокового прогресу.

Показово, що аналогічної позиції дотримується і президент ФК «Шахтар» Рінат Ахметов. Після стрімкого посилення «Парі Сен-Жермен» завдяки масштабним інвестиціям в інтерв’ю The Guardian йому поставили запитання, чи варто змінити регулювання європейського футболу таким чином, щоб штучно обмежити можливості французького клубу. Він відмовився підтримати таку ідею, наголосивши, що розвиток неможливо забезпечити шляхом штучного послаблення найсильніших. Єдиний спосіб досягти успіху – самому ставати сильнішим і відповідати найвищим стандартам конкуренції. Саме ця філософія сьогодні має принципове значення і для українського футболу.

На жаль, підхід, який сьогодні пропонується, ґрунтується на протилежній логіці. Замість підвищення якості власної роботи нам пропонують знизити рівень конкуренції. Замість удосконалення академій, розвитку тренерських методик і підвищення ефективності управління пропонується зберегти систему обмежень, яка має компенсувати власні недоліки.

Такий підхід важко назвати сучасним. Він відображає філософію адміністративного регулювання, за якої розвиток досягається не завдяки створенню кращих умов, а шляхом обмеження можливостей інших учасників ринку.

Україна вже зробила свій цивілізаційний вибір. Цей вибір полягає у європейській інтеграції, відкритій економіці, чесній конкуренції та постійному прагненні підвищувати власний рівень. Логічно, щоб саме ці принципи лежали й в основі розвитку українського футболу.

Тому сьогоднішня дискусія стосується не лише регламенту змагань. Вона стосується вибору моделі розвитку українського футболу. Або ми продовжуємо рухатися європейським шляхом, заснованим на конкуренції та відкритості, або повертаємося до філософії адміністративних заборон, яка вже неодноразово продемонструвала свою неспроможність.

Або ми боязко озираємося назад, ностальгуємо за 70–80-ми роками минулого століття, або сміливо змінюємо правила й рухаємося до цивілізованого світу, до відкритої та конкурентної футбольної економіки. Не намагаємося стати сильнішими шляхом послаблення інших, а конкуруємо з найкращими та підвищуємо власний рівень.

Якщо найближчі Загальні збори УПЛ намагатимуться скасувати раніше ухвалені правильні рішення, «Шахтар» залишає за собою право оскаржувати такі дії в судовому порядку.

Не бійтеся конкуренції і не тягніть український футбол назад у радянський союз».