Чому ЧС-2026 виграє збірна Іспанії

Sport.ua разом із беттінг-партнером betking представляє серію матеріалів, присвячених ЧС-2026, який відбудеться у США, Канаді та Мексиці.

2008 рік став переломним у новітній історії «Червоної фурії». Вирвавши перемогу у збірної Німеччини у фіналі Євро, іспанці ніби зняли півстолітнє прокляття. Якщо раніше було «ах, то це ж збірна Іспанії, що з неї взяти в матчах на виліт», то після 2008-го Іспанія стала справжнім, а не декларативним фаворитом будь-якого змагання.

То було у розпал блискучого домінування «Барселони» у клубному футболі. Розпал домінування «тікі-таки». Ну і апофеоз із вектором на найближчі чотири роки покоління Хаві та Іньєсти.

2008-2012 роки – нехай і нетривала, але реальна епоха домінування збірної Іспанії. Тоді для «Фурії» воєдино склалося абсолютно все. До ексклюзивного покоління приплюсувалась революційна тактика, а до неї – брили тренерського цеху (Арагонес та Дель Боске).

На мій суб'єктивний погляд, те унікальне покоління гравців «Фурії» в запасі мало більше часу на «золоту еру». Я був упевнений, що, як мінімум, на ЧС-2014 збірна Іспанії виступить дуже вдало. А може, і Євро-2016 встигне зачепити.

Однак далі для Іспанії стався приголомшливий провал. Вигравши все і вся, і так тричі поспіль, «Фурія» їхала на черговий великий турнір, наче прижиттєва пам'ятка сама собі. Іспанія їхала доводити до Бразилії свою велич. Але велич виявилася колишньою.

«Тікі-така», що досі безвідмовно працювала, тепер виявилася розбитим коритом. Як і раніше, Іспанія придушувала майже всіх домінуванням у грі з м'ячем, але вичавити з цього домінування хоча б щось путнє команда вже не могла, навіть якби й хотіла.

Не могла тому, що була налаштована інакше. Ні Іньєста, ні Дель Боске вже не могли тоді перебудуватися під нові віяння футбольного часу. Не могли, бо залишилися у своєму часі, не помітивши, як настав час нових ідей та особистостей.

Читайте також:

ЧС-2026. Група H: Королі Європи, дебютанти, Зелені та перші чемпіони

До 2024 року збірна Іспанії залишалася однією з найбільш видовищних, але водночас однією з тих команд, що працюють на «холостих обертах». Незважаючи на те, що на клубному рівні «тікі-така» наказала довго жити, і від цієї тактики відмовилася навіть «Барселона», яка її придумала й запровадила, у «Червоній фурії» ще довго жили за старими лекалами, хоча наступне покоління гравців начебто не вирізнялося геніальністю Хаві або Іньєсти.

Проте на старих дріжджах часом щось «їстівне» таки виходило. Я це про Євро-2020. Луїс Енріке, нинішній гегемон чемпіонської Ліги, на той час ще залишався апологетом барселонського стилю, що канув у небуття. Збірна Іспанії під його керівництвом вже не була машиною, але завдяки неубієнній самоідентичності «Фурія» пробилася до півфіналу, де перевершила суперника з катання м'яча, але поступилася у серії пенальті.

Півфінал Євро-2020 став для Луїса Енріке свого роду індульгенцією. І він, нічого особливо не змінюючи, повіз свою команду на чемпіонат світу. І голосно провалився там, програвши в серії пенальті середняку, на голову розбивши того середняка в основний час за показником контролю м'яча.

Тобто знову проявилася, вголос нагадала про себе давня хвороба іспанського футболу: невміння вичавлювати результат у матчах проти фізично потужних команд, які сповідують оборонний та/або вертикальний футбол.

Загалом, «Фурія» зіткнулася з тим, з чим зіштовхнула і «Барселона».

Однак, на відміну від «блауграни», «Фурія роха» свої очевидні проблеми не лише визнала, а й усунула. Дуже навіть можливо, що усунення проблем іспанської збірної сталося ніби випадково, шляхом точного влучання пальцем у небо. Але яка тепер різниця, якщо є потрібний результат.

Sport.ua разом із беттінг-партнером betking висвітлює ЧС-2026 з футболу!

Луїс де ла Фуенте – особистість досить випадкова на посаді наставника такої махини. Його туди призначили після провалу його тезки на ЧС-2022. Його призначили для того, щоб повністю відмовитись – ні, не від колишньої величі, а від колишньої прихильності до холостого контролю м'яча.

Це був, мабуть, крок розпачу. Але він цілком виправдав себе. Напевно, цей Луїс розглядався у футбольних коридорах Іспанії як проміжна фігура. Мовляв, зламає попередній ігровий хребет, відтак сам, напевно, зламається, і тоді вже можна запрошувати когось із більш звучним ім'ям.

Де ла Фуенте справді втрачати було нічого. Від покоління Хаві та Іньєсти не залишилося й сліду, тому треба було створювати нову іспанську «дрім-тім».

І тут, як і 2008-го, багато чого збіглося. Якщо тоді співпало «завдяки», то зараз, не виключено – «всупереч». Наступивши на горло не просто популярній, а зведеній в ранг національної релігії пісні, новий наставник «Фурії» почав потихеньку перебудовувати на новий лад старе ім'я. І в нього це чудово вийшло.

Не в останню чергу вийшло через появу нової плеяди найталановитіших футболістів. Причому таких футболістів, котрі ще не встигли стати заручниками ігрової схеми.

Від матчу до матчу на Євро-2024 збірна Іспанії ставала лише потужнішою, видовищнішою. Не маючи, знов-таки, геніальної солідності попереднього покоління, нинішнє покоління іспанської збірної мало те, чого не вистачало попередникам - молодість, свіжість та вмінням перебудовуватися. Або підлаштовуватися під суперника.

Ця Іспанія вже могла не тільки долати опір фізично потужних опонентів, що вертикально грають, але часом і сама так грала.

Ну і, звичайно, не можна не мати на увазі ексклюзивні «дрібниці», які зіграли на користь «Фурії». Власне, за інших рівних умов саме дрібниці і вирішують результат битв. І не лише футбольних.

Приголомшлива форма Родрі, несподіване перетворення ветерана Карвахаля на лідера, остаточний вихід із просто талановитого на рівень геніального Ямаля, який з Вільямсом склав незабутній дует – усе це і дещо інше й повернуло Іспанію на вершину.

І через два роки збірна Іспанії не стала гіршою. Навпаки, вона стала сильнішою. Луїс де ла Фуенте виріс на голову разом зі своїми підопічними. Особисто я не сумніваюся, що два роки тому, якби опинився в подібній ситуації, нинішній тренер «Фурії» ні в життя не відчепив би Карвахаля від підсумкової заявки. Але зараз може це зробити. На благо команди.

Іспанія їде на ЧС-2026 сильнішою, ніж їхала на ЧЄ-2024. Молодь на чолі з Ямалем за ці два роки оперилася. Де ла Фуенте має в арсеналі щонайменше кілька варіантів ведення гри. Фактично все найкраще, що є в іспанському футболі, опинилося у збірній. Субіменді, Родрі, Педрі, Вільямс і Ямаль – такої потужної середньої лінії на цьому Мундіалі не має жодна збірна.

Залишається лише грамотно розставити пріоритети в ході турніру та правильно розрахувати сили. І рибка в сітці.

І так, не дарма ж «суперкомп'ютер» найголовнішим претендентом на здобуття чемпіонського титулу ЧС-2026 називає саме Іспанію.

РЕКЛАМА 21+

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.

ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024). Строк дії ліцензії 5 років.