Гучна розв’язка тихого матчу. Зоря програла київському Динамо
Два пізні голи визначили долю матчу
У сьомому турі української Прем’єр-ліги луганська «Зоря» в номінально домашньому матчі на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського приймала київське «Динамо».
Початок зустрічі залишився за «Зорею». Перші десять хвилин команда Віктора Скрипника сміливіше працювала з м’ячем, частіше підбиралася до штрафного Бущана і загалом виглядала значно бадьоріше за суперника. Щоправда, весь цей тиск залишався радше фоновим – до справжньої пожежі біля воріт киян справа не доходила.
Ближче до середини тайму «Динамо» поступово відсунуло гру від власних воріт, забрало м’яч і часом буквально замикало луганчан біля їхнього штрафного майданчика. Територія була київською, м’яч – теж, а ось простір попереду немов хтось зачинив на замок. Щільна оборона «Зорі» працювала справно, і звична для нинішнього «Динамо» проблема знову дала про себе знати: розкривати насичений захист позиційними атаками команді, як і раніше, непросто.

ФК Зоря
Парадоксально, але найкращий момент першого тайму створили саме луганчани. Попара отримав можливість для удару і дуже здорово закрутив м’яч у дальній кут – Бущан уже міг лише проводжати його поглядом, але за киян зіграла стійка. Це був той самий епізод, після якого стадіон на секунду завмер: ще кілька сантиметрів – і «Зоря» повела б у рахунку.
Фактично це і був єдиний справді гольовий момент за перші 45 хвилин. «Зоря» терпляче оборонялася, шукала можливості для швидких випадів, «Динамо» більше контролювало м’яч, але ніяк не могло перетворити свою перевагу на гостроту. Тому нулі на табло до перерви виглядали абсолютно закономірно. І за грою, і за статистикою, і просто за відчуттями це був рівний матч.
Після перерви Костюк зробив хід, який помітно додав киянам енергії. Кабаєв, у якого в першому таймі відверто мало що виходило, залишився в роздягальні, а замість нього з’явився Кеассе. Новачок одразу включився у гру: сміливо йшов у дриблінг, не боявся брати ініціативу на себе і кілька разів змусив захисників «Зорі» відступати назад. Десь він перетримував м’яч, десь занадто захоплювався індивідуальними діями, однак враження залишив приємне.

ФК Зоря
Уже на шостій хвилині другого тайму кияни створили свій перший по-справжньому вбивчий момент. Матвій Пономаренко технічно розібрався одразу з кількома суперниками, вискочив на ударну позицію і пробив, однак Сапутін зреагував чудово й залишив «Зорю» у грі.
А на 56-й хвилині на полі з’явилася людина, навколо якої вистачало окремої інтриги. Жерсон Родрігес – колишній футболіст «Динамо», який за останні роки встиг добряче помандрувати футбольною мапою світу, – знову вийшов на український газон, тепер уже у футболці «Зорі».
Почав люксембуржець яскраво. Родрігес бив по воротах, намагався обігрувати один в один, кілька разів нагадав про себе ефектними фінтами і взагалі виглядав людиною, яка дуже хотіла зробити цей матч особистим. Однак початковий вогонь доволі швидко згас. Поступово Жерсон розчинився у грі, а разом із ним усе рідше почала нагадувати про себе й атака луганчан.
Чим ближчим був фінальний свисток, тим сильніше «Динамо» затягувало петлю. Кияни пішли вперед великими силами і в самій кінцівці все-таки отримали винагороду за свій тиск.
Перший удар вийшов ще й із часткою футбольної удачі. Володимир Бражко першим опинився на підбиранні та пробив із-за меж штрафного майданчика. Сам удар, імовірно, не став би для Сапутіна великою проблемою, однак м’яч зачепив Янича, різко змінив напрямок і замість центру воріт полетів практично у дев’ятку. 0:1.

ФК Зоря
Луганчани ще не встигли оговтатися після цього нокдауну, як отримали другий панч. Волошин, який вийшов на заміну, знайшов передачею Пономаренка, якого захисники «Зорі» залишили самого у штрафному майданчику. Матвій нічого не став вигадувати – потужно пробив низом і поставив крапку в матчі.
0:2 – і кілька хвилин, які перекреслили всі старання «Зорі».
Команда Скрипника ще спробувала організувати фінальний штурм, однак ані часу, ані сил на справжній порятунок уже не залишилося. «Динамо» забирає три очки завдяки двом пізнім голам, хоча підсумковий рахунок вийшов трохи суворішим за саму гру.
Перший тайм минув практично на рівних, а ось після перерви кияни помітно додали – стали агресивнішими, швидше рухали м’яч і нарешті почали створювати моменти. Розв’язка прийшла дуже пізно, але загалом команда Костюка свою перевагу в другому таймі все-таки зуміла перетворити на заслужений результат.
Тихий матч довго котився до безгольової нічиєї, але в кінцівці «Динамо» раптом зірвало стоп-кран. Два удари за лічені хвилини – і рівна гра перетворилася на київську перемогу.
Наші оцінки:

Заміни Зорі: Родрігес - 6.0, Будківський - 5.5, Італо - 6.0, Глущенко - 5.5, Жуніор - 5.5
Заміни Динамо: Кеассе - 6.5, Волошин - 6.5, Рубчинський - 6.0, Піхальонок - б/о, Михайленко - б/о
УПЛ. 7-й тур
«Зоря» – «Динамо» – 0:2
Голи: Бражко, 83, Пономаренко, 86.
Попередження: Джордан, 8, Будківський, 87 – Михавко, 87.
«Зоря»: Сапутін – Пердута, Джордан, Янич, Мачелюк (Жуніор, 78) – Слесар (Глущенко, 78), Бойко (Родрігес, 57), Башич, Єлавич (Італо, 74) – Попара (Будківський), Нестеренко.
«Динамо»: Бущан – Малиш (Піхальонок, 80), Кендзьора, Михавко, Дубінчак – Бражко – Ярмоленко (Волошин, 63), Лонвейк (Михайленко, 88), Шапаренко (Рубчинський, 63), Кабаєв (Кеассе, 46) – Пономаренко.
Арбітр: Дмитро Панчишин
Стадіон: «Динамо» ім. В. Лобановського (Київ )
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Довбик залишився у розташуванні «Болоньї»
Гравець впевнений, що досягне свого
Играет Динамо - отстой, слили, случайно
одни и те же с медалями сраки, отаманы и фаны динамо.
Почитал комментарии - ничего нового.
Но в принципе эти персонажи и своих комментируют в двух словах: все буде добре, пафосная победа великого ит.д.
Ну и типа пару харьковских "неадекватов " . Но это те же полтора землекопа.
Вітаю всіх вболівальників
🇺🇦Динамо Київ🇺🇦
Бражко несмотря на гол - тормоз
Замена Рубчинского хороша.
Очень сильный матч Михавка
Дожали все таки
Заря хороший матч провела
Удачи в дальнейшем
Із плюсів - Ба, Ярмола, Пономаренко.
Із великих мінусів - загальна гра команди, і індивідуально Кабаєва і Волошина.