Наскільки красивий Альпін ззаду? Щотижневий Колапінто №3

У гонці у Японії Берман розбився. Основна причина – новий регламент Формули-1. Через гонки на батарейках час від часу різниця у швидкостях між машинами стає завеликою – і це створює небезпеку на трасі, коли швидший болід летить у той, який «стоїть». Все це зрозуміло, але… Хіба це не гонки? Ферстаппен жаліється на нові боліди. Норріс жаліється на нові боліди. Алонсо жаліється на нові боліди. Всі як один кажуть, що новий регламент про роботу із батарейками, а не про майстерність гонщиків. Аж ось Берман потрапляє у ситуацію, коли врятувати його від аварії могла тільки його майстерність. Нехай і таким штучним чином, але новий регламент усе ж кидає пілотам нові виклики. Десь тобі не вистачить батареї, а десь саме твоя реакція визначить, чи довезеш ти свій болід до фінішу. Пілоти більше борються із машинами, аніж одне з одним? Звучить погано, але це реальність для 80% водіїв Формули щороку (у Шарля взагалі постійний день бабака). Просто минулого сезону не було «великої та жахливої» батареї. Тепер є – так зручно списувати все на неї.

Перші випуски «Щотижневого Колапінто» концентрувалися на оглядах конкретних гонок, але зараз маємо тривалу паузу у чемпіонаті, тож дещо експериментуємо із форматом. Сьогодні поговоримо про наболіле – головні розчарування старту року Ф1. Не хвилюйтеся: рейтинг щастя пілотів, огляд сезонного бінго та фентезі-ліги нікуди не зникли. Все-все-все важливе та довгоочікуване – нижче.

Ферстаппен та болід

Останніми днями багато кажуть про те, що Макс може залишити Формулу-1. Все через новий регламент та боліди, котрими нідерландцю не подобається керувати. Але зроблю обережне припущення: досить сильно на ситуацію впливає і те, як саме страждає 4-разовий чемпіон на трасі. Одна справа – керувати конкурентним болідом та порівнювати з машиною попереднього року. Геть інша – кататися весь старт сезону за Альпін. Нагадую: у 2025 французи пасли задніх. Колапінто так узагалі став єдиним гонщиком із 50+% гонок у сезоні, котрий не роздобув ані єдиного балу. Болід не їхав – а зараз дозволяє Гаслі відверто знущатися над Максом на трасі. У Японії Ферстаппен ледь не всю дистанцію за П’єром проїздив. Макс не просто не може конкурувати за високі позиції – він не може навіть поборотися на трасі із середняком. Одна справа – не любити новий регламент, інша – ненавидіти свою машини у ньому.

Расселл та піддавки

Сюжет для фільму-комедії насправді. Мерседес – найшвидша машина на старті сезону. Із запасом. Расселл – очевидний перший пілот цієї команди. Бо швидкий. Стабільний. Бо його конкурент – тінейджер, який за версією багатьох джерел не був навіть серед найкращих новачків минулого сезону. І що у підсумку? Расселл навіть не лідер заліку. Так, десь не пощастило з таймінгом піту та налаштуваннями боліда командою, але хіба це виправдовує аж настільки фаворита? Топ-старт від Антонеллі? Так, але ж у Расселла і від Леклера лише +14 у таблиці – домінування поки не відбулося. Наразі ситуація виглядає так, що Джордж не може програти титул – тільки віддати його самотужки. Поки сезон проходить не у режимі «хто з пілотів Мерседес кращий?», а під питанням «а коли британець почне брати своє?». Нейтральний глядач, звісно, у захваті: завдяки недостатній швидкості Джорджа маємо інтригу. Але ж у нас гонки, а не піддавки.

Титул Норріса погано стариться

Ландо – чемпіон минулого сезону. І цей факт не змінити. Як і те, що найкращим Норріс став заслужено: був стабільнішим за конкурентів, не зламався під тиском, здійснив камбек від Оскара та втримав топ-1 від Макса. Але оцінка титулу Ландо може змінюватися із часом. Що ж, ми вже на цьому шляху: Норріс провалив старт сезону Ф1. Значно повільніший за першу четвірку. І це нормально… було б, якби на тому ж боліді Піастрі з першої ж спроби не заїхав до топ-2. Виявляється, на Макларен можна фінішувати високо й у 2026 році. Виявляється, з цього боліду є можливість витискати більше. Виявляється, болід не аж настільки стримує Норріса, як ми думали. Чемпіон, котрий не претендує на подіуми у сезоні, – нормально, якщо той не має конкурентної машини. Але здається, що має. А тоді постають питання. А ще Ландо програє захист титулу дуже тихо. Без гучних інтерв’ю, без боротьби на трасі. Смиренно. А психує чомусь не він, а Макс.

Каділлак – лише +2 машини

Коли Формула розширилася до 22 болідів з 20, то здавалося, що це згенерує нам більше інтриг у сезоні. Можливо, так і станеться – але у 2027 році у найкращому випадку. Поки +2 машини у пелотоні – це просто +2 машини. Вони… ну… є. Їх вказують на графіці. Інколи коментатор згадує прізвища гонщиків (найчастіше – коли оголошує стартову решітку). Кажуть, ті навіть по трасі їздять, але ця інформація – неперевірена, особисто я не бачив. Каділлак настільки повільний, що не встигає на жодну подію у гонці. Астон Мартін має об’єктивно гірший болід на старті, але про нього говорять бодай через величезну кількість мемів. Про Каділлак навіть не жартують, бо про нього поки або хороше, або нічого. Поки це виглядає так, ніби якійсь команді блогерів дозволили взяти участь у сезоні Ф1. Звісно, швидкості немає. І якості. І взагалі нічого, аби дивувати. Хоча блогери створили б бодай медійну подію, а Каділлак… ну, він є.

Рейтинг щастя пілотів

Найщасливіший на гран-прі Японії – Оскар Піастрі. Мабуть, тут без інтриги: людина нарешті, з третьої спроби, подолала у гонці більше кіл за машину безпеки. Вже вау-подія, а у поєднанні з фінішом на другій позиції та вище аж за 3 кращих за швидкістю боліда – занадто потужний аргумент. Ривку із +25 балами вистачило Оскару, аби опинитися аж у топ-4 нашого сезонного заліку щастя – багато що каже про його щільність. Але вся вона – у рядочках з 2 та нижче. Лідер лише укріплює свої позиції: +18 очок після Японії для Антонеллі. Ще не втомився перемагати, тому так щедро. Гаслі серед найщасливіших, бо десятки кіл поспіль морально знищував на трасі 4-кратного чемпіона. Окон точно підняв собі настрій першими очками у сезоні, але ще більше – нарешті фінішом на вищій за партнера по команді позиції. Бо поступитися Берману у 3 з 3 випадків було б ну якось уже геть несолідно.

Престижні +10 пунктів за фініш у трійці найкращих для Леклера. Обійшов Расселла на трасі та відіграв декілька пунктів відставання від британця – може радіти, що дещо поколупав цю скелю. Задоволений позицією в очках на фініші Лоусон, навряд аж занадто сумує через своє 5 місце Норріс. Зовсім трошки балів до своєї сезонної скарбнички щастя записують Хемілтон, Расселл та Алонсо. Перші двоє – за непогані очки, але програш партнерам по команді. Останній – за те, що довіз Астон Мартін до фінішу. Так, ми чекали від Фернандо іншого перед стартом сезону, але реальність така, що навіть просто пережити гонку для нього зараз – за диво. Нарешті зміг. Думаю, дід, який напередодні гран-прі став батьком, дещо додав у рівні щастя. Вперше за 3 гонки сезону пілот з фінішом у зоні очок не отримав ані балу щастя у нашому рейтингу: це Ферстаппен. Бо розглядання Альпіну ззаду мабуть дає естетичне задоволення, але шкідливе для ментального здоров’я. Особливо чемпіонського.

Оновлення: в останній гонці сезону буде розіграно Х2 очок для рейтингу щастя пілотів! По-перше, це фанове правило, котре робить перегляд крайнього гран-прі цікавішим. По-друге, буде логічним, якщо фінальне гран-прі сезону вплине на рівень щастя гонщика більше, аніж попередні. Тож чийсь великий камбек аж у грудні можливий. Ландо та Макс, чуєте?

Сезонне бінго (4/25)

Лише +1 подія за підсумками гран-прі: ФІА таки наважилася змінити правила. На кваліфікації в Японії було дещо обмежено використання батареї. Доки вдається закривати бодай одну клітинку бінго кожного гоночного тижня, що просто не може не тішити. Поки у дуже гарному темпі йдемо на 6+ сходів пілота за сезон (Стролл, не підведи!) та нового чемпіона. З іншими подіями важче, тож доводиться очікувати на суттєві оновлення командами болідів на гран-прі у Штатах, бо без них не буде ані високої позиції Сайнса, ані перемоги Леклера, ані поулу Норріса… Поки зарано робити висновки, але на момент початку квітня бінго виглядає «робочим»: події закреслюються із правильною регулярністю, не занадто легко, але й не з муками раз на декілька тижнів. Вести його приємно. Сезон буде чудовим, якщо вдасться поставити хрестики бодай на 18-20 подіях. У нинішньому темпі стільки проб’ємо.

Фентезі-ліга

Наш лідер… не змінився. Але вперше припустився серйозної помилки: невдало розіграв чіп. До речі, вже третій для нього за 3 ігрових тижні – Oleksandr Pushenko не відкладає на завтра те, що можна витратити вже сьогодні. Цього разу не вдалося як слід скористатися опцією повного перезбору команди: ставка на Бермана як капітана не окупилася. Лідер нашої ліги інвестував більшість грошей у Мерседес та Феррарі, що логічно, але ціною відмови від гаранта очок серед пілотів – й одразу був покараний молодим талантом із Хаас. 163 очки у Японії (скрин нижче) – замало для того, аби почуватися комфортно перед наступним гран-прі. Перевага Олександра над найближчим переслідувачем тепер складає лише 11 пунктів, а 50% чіпів уже використано: як втримувати перевагу? Вже у США у нашій лізі можлива зміна влади…

Найкращий на японському гран-прі – менеджер Leonid Romaniuk із його Extreme 1. Знаходжу дуже правильним той факт, що колектив із одиничкою у назві посідає перше місце на ігровому тижні. Робить це із показником у шалені 334 бали (на скрині нижче) завдяки активованому чіпу-безліміту, який, втім, можна було б використати ще більш вдало, не повіривши у Макса та віддавши капітанську пов’язку Антонеллі замість Расселла. Але добра добувши, кращого не шукай, чи не так? Extreme 1 на комфортному другому місці нашого заліку. Автор цих рядочків – уже на 11 після ривку у +10 позиції у Японії. Секрет? Продаж Расселла заради Антонеллі та Піастрі. Як наслідок, аж +246 очок до скарбнички та статус найкращого менеджера гран-прі у нашій лізі серед тих, хто не використав чіпів у Японії. Машина завелася. А варто було лише Ауді вперше дотягнути аж 2 боліди до фінішу…